У Євангельському оповіданні ми чуємо, що Христос перебував у віддаленому місці, де тисячі людей слухали Його слова весь день, ігноруючи їхні потреби і роботу в їх будинках. Зрештою святі апостоли втрутилися та сказали Йому: «Відпусти їх. Вони можуть піти в сусідні села і що-небудь поїсти. Вони не їли нічого весь день. Христос відповів: «Дайте їм що-небудь». «Нам не вистачає. Всього п’ять хлібів і дві риби. Цього ніколи не буде достатньо … ». Continue reading
Tag Archives: Богослов’я
АФОНСЬКЕ СЛОВО НА РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ
Сьогоднішній день, мої любі брати та отці, – привід для духовної радості і веселощів, бо сьогодні ми святкуємо Різдво Приснодіви Богородиці Марії, пахощі квітки, що виросла «від кореня Євсея». Ми вшановуємо «народження загальної радості», що являє собою «початок усіх свят і початок Таїнства Христа», згідно святому Андрію Критському. Це народження стало причиною відродження, оновлення і перетворення всього творіння. Сьогодні народжується Та, Хто дивним і непізнаваним чином народить вічного і незалежного від часу Бога Слова, Творця і Спасителя світу. Continue reading
ОСНОВИ ПРАВОСЛАВНОЇ АНТРОПОЛОГІЇ
Прикладом тому, наскільки православна антропологія відрізняється від антропології західних віросповідань може служити різне ставлення до рідної мови в різних релігіях. У католицькому світі утвердився мовний уніформізм (стаття написана до ІІ Ватиканського собору, але і сьогодні латинська мова з’являється офіційною мовою Римо-Католицької Церкви – ред.), у силу чого рідна мова виявився поза дією Церкви. Це ставлення до мови, перетворюючи її у просте природне явище, де немає місця для святині, віддаляє Церкву від основної сили, з якою пов’язаний розвиток людського духу. Continue reading
БЕЗ ПРЕМУДРОСТІ БОЖОЇ ЖИТТЯ ДОСКОНАЛОГО НЕ ПОБУДУЄШ
В ім’я Отця і Сина і Святого Духа.
Якщо хочеш досконалим бути продай майно твоє і роздай убогим, тоді будеш мати скарб на небі. Свята Церква сьогодні до нашої побожної уваги подає Євангеліє, як людина прагне здобути високе місце у небі після смерті, але прив’язана до земного і дочасного, а про вічне немає уяви.
Що таке досконалість, якою хотів заволодіти багатий юнак? Continue reading
КРАЩЕ ГІДНО ВМЕРТИ, НІЖ ЖИТИ БЕЗ ГІДНОСТІ
Ми з тривогою і надією спостерігаємо за далеко не простими процесами, що відбуваються в Україні й навколо неї, але ще більше ми намагаємося осмислити ті духовно-моральні чинники, які раптом зануртували в душах і свідомості буквально кожного й підняли українців на вершину цивілізаційного духу нинішнього світу.
Хоча, чому раптом? Ніщо з нічого й нізвідки не з’являється! Творцем від самого початку як людині, так і цілому народу, який формує суспільство, закладено всі ті риси характеру, що згодом тією чи іншою мірою проявляються в історичних реаліях. Continue reading
ДЕЩО ПРО НАВЕРНЕННЯ ТА ХРЕЩЕННЯ ЯЗИЧНИКІВ
Вбивство Стефана розбудило у зилотах стихійне гоніння на християн тому вся християнська община змушена була покинути Єрусалим і шукати пристановища в різних місцях Юдеї і Самарії. Це розсіяння християн послужило до більшого успіху євангельського благовістя, вони проповідували повсюди про воскресіння Христа.
Перший досить значний успіх ця проповідь мала в Самарії, де ім’я Галілейського Чудотворця було відоме і при Його житті на землі. В Самарії благовістив Філіп (один з семи дияконів, вибраний разом з Стефаном (Діян. 6:5), а не апостол із дванадцяти, який залишився в Єрусалимі. Увірувавши в Христа Воскреслого за словом Філіпа приймали святе хрещення. Це було досить масове хрещення за межами Єрусалиму і за межами Юдеї яке звершував чоловік, що не належав до числа дванадцяти апостолів тому апостоли Петро і Іоан прибули в Самарію і поклали руки на всіх новохрещених і закликали на них Духа Святого, Який зійшов на увірувавших (Діян. 10, 44). Continue reading
ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА – СОБОРНА [1]
Мета земного життя – спасіння душі. Це можна здійснити тільки у Православній Церкві.
Чи є спасіння за межами Православної Церкви? Чи є ті інославні, які як мученики постраждали за віру, істинними мучениками Христовими?
Це питання займає всіх, хто бажає спасіння своїм ближнім. Коли хто-небудь хоче, щоб врятувалися всі люди – це справжній прояв альтруїзму і любові, і така людина уподібнюється самому Богу». [2] Continue reading
АРХІПАСТИРСЬКЕ СЛОВО У НЕДІЛЮ, 25 СЕРПНЯ 2019 РОКУ.
Якби ви мали віру як зерно гірчичне, то сказали б цій горі кинься в море і не засумнівалися б, то б так і сталося. Свята церква показує нам – на що здатна віра, і що ми втратили в Адамі. Господь Бог є вічна правда і не може дозволити неправди. І наказав Господь Бог Адамові, кажучи» Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти. Але з дерева знання добра й зла – не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш» (Буття 2:16-17). Continue reading
ПРО ТЕ ЩО В ПЕКЛІ ТА В РАЮ БУДУТЬ МАТИ РІЗНУ СЛАВУ І МУКУ
В Біблії сказано що різна слава сонця і зірок. Про це написано так: «Iнша слава сонця, iнша слава мiсяця, iнша зiрок; i зiрка вiд зiрки рiзниться у славi» (1 Кор 15:41)
Святий Іоан Золотоустий каже (: «Hе всяка плоть є така ж сама плоть; але iнша плоть у людей, iнша у тварин, iнша у риб, iнша у птахiв. Є тiла небеснi i є тiла земнi; та iнша слава небесних, iнша земних. Iнша слава сонця, iнша слава мiсяця, iнша зiрок; i зiрка вiд зiрки рiзниться у славi» (Бл. 347 – 407). До чого тут ці слова? Для чого (апостол) від воскресіння тіл ухилився до мови про зірок і сонце? Чи не ухилився він і не відступив від предмета, – ні, – а ще продовжує говорити про нього. Довивши істину воскресіння, він тепер доводить, що велика буде тоді відмінність в славі, хоча воскресіння одне, і розділяє всіх на дві частини – на небесні тіла й на земні. Прикладом пшениці він довів, що тіла воскреснуть; а тут доводить, що не всі вони будуть в однаковій славі. Continue reading
ЕКОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ БОЖЕСТВЕННОЇ ЛІТУРГІЇ ТА ВИХОВАННЯ БЕРЕЖЛИВОГО СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ
І. Вступ
Відомо, що християнська Церква має багато завдань і цілей, що стосуються основної мети – спасіння як своїх вірників, так і людей, які знаходяться поза Церквою. Це євангелізація, катехизація (формування у християн зрілої віри), літургія і дияконія (соціальне служіння Церкви). Щодо зовнішньо-церковної цілеспрямованості діяльності Церкви, то насамперед, це донесення Божого Слова у світ, наслідком якого має бути навернення людства до свого Творця. Але водночас завданням Церкви Христової є намагання поширювати в світі мир, добрі справи, а також вирішення багатьох проблем, які найбільше загрожують людству і всьому Створінню Божому [11]. Виховання високої християнської свідомості містить особливий аспект відповідальності людства за Створіння – природу. Continue reading