ОДКРОВЕННЯ ПОМИСЛІВ ЯК ФУНДАМЕНТ СЛУХНЯНОСТІ

І. Підкорення помислів на послух Христові

Назва цього розділу взято з Другого послання святого апостола Павла до Коринфян, в якому говориться: «зброя бо нашого воювання не тілесна, але міцна Богом на зруйнування твердинь, ми руйнуємо задуми і всяке винесення, що підіймається проти пізнання Бога, і полонимо всяке знання на послух Христові … » (2 Кор. 10:4-5). Про які твердинях йдеться і чому нашу боротьбу проти них святий Павло пов’язав з помислами, відкриває нам преподобний Юстин Чилійській в своїй книзі «Тлумачення Першого і Другого Послань до Коринфян св. апостола Павла»: «Кожен гріх, увійшовши в душу нашу, негайно починає зводити твердиню для себе і для своєї єдиної доньки – смерті, і для свого батька – диявола. Гріх зазвичай зароджується в думках, потім, як невидимий поліп, поступово простягається на всі сфери нашого єства: на душу, совість, волю, серце. Звідси боротьба з гріховними помислами, наша щоденна боротьба». Далі преподобний Юстин пояснює нам, що тільки коли підкоримо свої помисли, свій розум і думки, Творці і Богу, тільки тоді ми усвідомлюємо, що є істина, правда, життя, світло, Бог і ми самі. Це добровільне підкорення кожного помислу Христу – перша жертва, яку приносить людина, пішовши за Ним по шляху віри і любові. Continue reading

БОГОСЛУЖІННЯ ЯК ОСНОВА ЧЕРНЕЧОГО ЖИТТЯ

Чернецтво, як початково євангельське життя, засноване на ряді правил, яким вільно і без примусу слідують ті, що бажають трудитися і вгодити Богу.

Монастир, як місце перебування і служіння ченця, колиска чернечого життя, це не просто місце проживання, будинок, але в першу чергу – училище вищого досвіду та свідомості через спільне проживання і взаємну турботу братів один про одного, а також через дотримання монастирських норм і статутів. Continue reading

СВОБОДА ОСОБИСТОСТІ У СВІТЛІ ЧЕРНЕЧОГО ПОСЛУХУ

«Свобода в послуху» – тема така ж давня, як саме чернецтво, і кожна епоха вимагає від нас особливій, невсипущої уваги до того, що здається нам настільки суперечливим. Не буду, однак, ухилятися, і спробую висловитися по трьох-чотирьох аспектах, що проявляються сьогодні у більшій мірі, ніж в попередні часи.

По-перше, мені видається, що взаємини між послухом та свободою розгортаються на двох рівнях: Continue reading

ХТО ТИ: РАБ АБО ВІЛЬНИЙ? ЯКУ СВОБОДУ ДАЄ МОНАСТИР СУЧАСНОМУ МОЛОДОМУ ПОСЛУШНИКУ

Бог створив людину і зробив її таким собі створеним богом. За Своєю природою Бог випускав світло Свого Божества, людина стала зразком Прототипу. Одним з елементів, властивих Богу-Первообразу, є Його абсолютна свобода, яка була дана і людині; через її створеність вона є створеною і не абсолютною. Зростання її за подобою, як про це йдеться в Священному Писанні, є вільним зростанням створеної боголюдини, по благодаті і усиновленню, в її нествореному обожненні. Continue reading

ШЛЯХ УСВІДОМЛЕННЯ ТА АВТЕНТИЧНОСТІ

Вступ: Походження розпізнавання

Якщо є відмітна особливість, за яку Варсонофій («той Великий старець») та Пророк Іван («інший старець») набули унікальну і беззаперечну славу серед своїх сучасників, і протягом інших століть, то це, безумовно, прозорливість. Люди звернулися до двох старців, які знаються у різних сферах життя, шукаючи поради з усіх питань та обставин: від того, як молитися і коли прощати, спілкуватися з єпископами та зв’язуватися з нехристиянами, і навіть купувати майно або приймати ванну. І на цьому шляху, все це спілкування та досвід з людьми із різних сфер життя, далеко поглибило та розширило їх власну розсудливість та спосіб навчати. Continue reading

ПОСЛУХ ТА СМИРЕННЯ – ОСНОВА ЧЕРНЕЦТВА

Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви! По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою.

Ін 13, 34-35.

Справжній монастир – це ,, ікона Церкви,, говорив Святитель Василій Великий (330-379). В Русі-Україні чернецтво появилося з початком християнства; є відомості, що при Десятинній церкві існував монастир уже у 10 ст. та що 1017 року згорів Софійський монастир. З 1062 року у Києві існувала велика громада ченців у Печерському монастирі, а у 12 ст. в Києві вже було 17 монастирів. Києво – Печерська лавра – православний монастир, заснований у 1051 році монахами Антонієм і Феодосієм у печерах біля літньої княжої резиденції Брестово поблизу Києва. В одинадцятому столітті монастирі стали центром розповсюдження і утвердження православного християнства у Київській Русі. Continue reading

АКТУАЛЬНІСТЬ СВЯТОГІРСЬКИХ ТРАДИЦІЙ У СУЧАСНОМУ ЧЕРНЕЧОМУ ЖИТТІ

Тема, яку я хочу озвучити, – актуальність святогірських традицій в сучасному чернечому житті – це велика і дуже важлива тема, яка в останні роки стала предметом великої кількості досліджень.

Свята Гора пережила важкий період: до 1960-х років не тільки у монастирі святого Пантелеймона, але й у всіх афонських монастирях були складності з приходом нових ченців. Молоді люди не прагнули до чернецтва. Святогірське чернецтво багато хто вже тоді готовий були поховати. Але Задум Божий і допомога Божої Матері зробили так, що знайшлися люди, які послужили відродженню Святої Гори. Continue reading

СВЯТА ГОРА – СВЯЩЕННИЙ МІСТ МІЖ ЗЕМЛЕЮ І НЕБОМ ТА МІЖ ПРАВОСЛАВНИМИ НАРОДАМИ

Свята Гора – це унікальне та чарівне місце. Ще задовго до того, як ви ступите на її схили, ви відчуваєте її неповторність та притягальну силу. Чи дивитеся ви на Гору в далині, чи розглядаєте фотографії в інтернеті або в одному з недавно опублікованих альбомів, слухаєте історію про диво або зустрічаєте ченця, це місце – варто лише подумати про нього – породжує дивовижні почуття у будь-якій душі, що прагне Бога. Continue reading

ОСНОВНІ ЕТАПИ ДУХОВНОГО ШЛЯХУ ЧЕНЦЯ. ГОЛОВНІ ТРУДНОЩІ ТА ПЕРЕШКОДИ.

Всеблагий Бог створив людину на Свій образ та подобу й ввів її у рай солодкий, щоб людина жила там у радості, долучаючись до Його Божественної любові. Але людина через злочин заповіді Божої розірвала спілкування з Богом, відпала від Нього та втратила ту благоліпність, якою наділив її Бог, створивши на Свою подобу. Будучи перш здоровою і прекрасною, тепер вона стала немічною, розбитою та потворною, втратила свою давню доброту. Всеблагий Бог наш Ісус Христос став людиною, щоб відтворити зіпсуте. «І Слово сталося тілом, і перебувало між нами, повне благодаті та правди, і ми бачили славу Його, славу як Однородженого від Отця» (Ін. 1:14). «А тим, які прийняли Його, віруючим в ім’я Його, дав владу бути дітьми Божими» (Ін. 1:12). Continue reading

ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ЧЕНЦЯ З ІГУМЕНОМ ТА БРАТІЄЮ В СУЧАСНОМУ МОНАСТИРІ – АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ

Чернецтво – це наріжний камінь у будові Церкви, і бажання єднання по слову Господа Ісуса Христа: «Щоб усі були одно, як Ти, Отче, в Мені, а Я в Тобі, так і вони нехай будуть в нас єдине» (Ін. 17:21) втілюється у кожній чернечій спільноті, та православному чернецтві загалом.

Кожне чернече братство різноманітне за своїм складом та включає в себе різні особистості з різними характерами. У одного ченця характер простий і м’який, як вата, а в іншого – важкий і твердий, як залізо. І якщо перший чернець радує та надає розраду своєму ігумену, то другий створює для ігумена складності та заспокоює його в меншій мірі, або не заспокоює зовсім. Відносини першого ченця з ігуменом можна уподібнити грі на чудових струнах, тоді як відносини другого – грі на таких струнах, звучання яких викликає самі гіркі й сумні спогади. Саме тому я заздалегідь прошу вибачення, адже поки ви будете читати мою статтю, ваша пам’ять, як на крилах орлиних, буде повертатися до пережитого та витягати з глибин вашого серця як приємні, так і неприємні спогади. Continue reading