«Бог ніколи не покидає Свого виноградника»
Дорогі мої брати і сестри!
У сьогоднішньому Євангелії Христос розповідає нам про людину, яка посадила виноградник. Вона обгородила його, доглядав за ним, забезпечив усім необхідним, а потім довірив його людям доглядати за ним.
Зазвичай, коли ми чуємо цю притчу, ми звертаємо увагу на виноградарів та їхні дії. Але сьогодні я хотів би поговорити більше про власника та сам виноградник. Continue reading
«Пізнайте правду, і Правда вас вільними зробить» (Ін. 8:32)
35-річчя відновлення незалежності нашої держави, що триває в умовах війни з одвічним північним ворогом України, заставляє нас знову і знову замислитися над суттю і цінністю буття вільними особами, вільними людьми, вільною спільнотою, вільним народом, вільною державою, вільною Церквою. Continue reading
В останні місяці в болгарському публічному просторі накопичується специфічна релігійно-публіцистична мова, яка все частіше виходить за межі шанобливого тону і перетворюється на реальний суспільний конфлікт. Приводом для цього є реакції на низку культурних подій та популярних суспільних явищ, що тлумачиться у спосіб, який викликає напруженість та розкол у болгарському суспільстві. Continue reading
Всечесні отці, дорогі брати і сестри!
Сьогодні, 26 квітня, минає сорок років від дня Чорнобильської трагедії – однієї з найболючіших сторінок новітньої історії нашого народу та всього людства.
Ця катастрофа стала не лише техногенною аварією, але й глибоким духовним випробуванням, яке оголило крихкість людського життя та відповідальність людини перед Богом, творінням і ближніми.
У цей день ми підносимо наші щирі молитви за душі всіх, хто відійшов у вічність унаслідок цієї трагедії, за героїв-ліквідаторів, які, ризикуючи власним життям, стали на захист інших, а також за тих, хто й досі несе на собі тягар її наслідків. Continue reading
Дні Христових страждань, Страстей – це найзначніші дні в році для християн.Вони складають єдине ціле із святом Пасхи-Воскресіння. Це одна таїна спасіння роду людського: немислимі страждання, зрада, покинутість Ісуса, страшна смерть на хресті – і незбагненна перемога над фатумом і смертю, тріумф життя, любові і свободи. Для мене ж особисто стало відкриттям, що в цих класичних і священних подіях можна провести цікаві паралелі із сучасною політикою і сучасними суспільними проблемами. Continue reading
Сьогодні дедалі частіше говорять про терапію та лікування, оскільки стає очевидним: людина, що веде індивідуалістичний спосіб життя, відриваючись від соціуму та будучи змушеною існувати в межах традиції, яка втратила свій соціальний характер, опиняється в умовах суспільства, що, попри формальне збереження особистості, є хворим. І цілком природно, що, говорячи про недугу та хворобу, ми розглядаємо їх не крізь призму неврології чи психології, а як вияву загибелі життя у справжньому значенні цього слова. Саме це — переважно, здебільшого, і по суті своїй — є хворобою. Continue reading
У суперечці щодо твердження «Людина без Христа не має жодного значення» архімандрит Никанор відповідає не просто на одну невдалу проповідь, а на цілий тип богословського словника, який, хоч і вмотивований ревністю до Христа, ризикує замінити православну антропологію мовою фактичної девальвації людини.
Проблема фрази «не має значення»
У класичному православному вченні людська особистість має онтологічну цінність тому, що створена «за образом Божим» до будь-якої особистої віри, покаяння чи хрещення. Образ не руйнується гріхом; його можна затьмарити, спотворити, але він залишається, тому залишається можливість покаяння та поклоніння. Continue reading
Сьогодні, дорогі мої, у першу неділю Великого посту, наша Церква святкує Торжество Православ’я. Після багатьох зусиль і боротьби. Саме тому ця неділя і називається Неділею Православ’я. Звичайно, всі Собори зробили свій внесок у Православ’я. Але насамперед слід звернути особливу увагу на VII Вселенський Собор, який відбувся в Нікеї, що в Малій Азії, навпроти Константинополя, у 787 році, звісно ж, після Різдва Христового. Він тривав з 24 вересня до 13 жовтня.
Синаксарій того дня повідомляє нам: « У цей же день, у першу неділю Великого посту, ми згадуємо відновлення шанування святих і чесних ікон, яке відбулося за часів вельмишановного імператора Константинопольського Михайла та його матері імператриці Феодори за патріаршества святого і сповідника Мефодія». Continue reading
Притча про блудного сина (Лк. 15:11–32) функціонує в православній традиції як короткий виклад Євангелія. Падіння — це не просто моральна невдача, а розрив у стосунках, а покаяння — це не самовдосконалення, а повернення до батьківського спілкування. Continue reading
Кожен із нас, вступаючи в життя, по різному зустрічається з Господом, але найперша і найголовніша зустріч, знакова, – єдина і на все життя, яка визначає нашу подальшу долю – це святе Хрещення в ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Тобто, день нашого входження в Церкву, як Тіло Христове, через хрещення, коли нас кого принесли, а кого привели, а хто й сам прийшов, ведений невидимою силою, бо сказано в Святому Письмі, що Бог хоче спасіння кожному; день, коли в мить святого дійства хрещення ми не просто стояли перед Богом, які є, а коли ми містично злилися з Його сутністю і таким чином стали Його власністю, а Він нашим Володарем, і ким би ми не стали, і якими б не були в подальшому, цього вже ніщо змінити не в силі. Більше того, прийнявши від Нього заручення – святе Хрещення: ми стали Його дітьми, а Він нашим Отцем. Continue reading