ЗААМВОННА МОЛИТВА НА ВОЗДВИЖЕННЯ ЧЕСНОГО ХРЕСТА

Отже, ми продовжуємо історію заамвонних молитов, які існували в Православ’ї. Сьогодні ми подаємо заамвонну молитву, яка існувала в кодексах Х-ХІ століття, зокрема в грецькому монастирі Ґроттаферрата Continue reading

ФЕНОМЕН САКРАЛІЗАЦІІ «7 СІЧНЯ» ЯК РУДИМЕНТ РАДЯНЩИНИ

Священний Синод Православної Церкви України, на своєму засіданні 18 жовтня 2022 р., дозволив святкувати Різдво Христова згідно новоюліанському календарю – 25 грудня. Оскільки в цьому календарі всі нерухомі свята співпадають з григоріанським, це рішення спричинило досить жваву дискусію у соціальних мережах. Здавалось б, що ця дискусія мусить точиться виключно календарного питання: «за» або «проти» юліанського чи новоюліанського календаря… Continue reading

ІСТОРІЯ НЕЗАКІЧЕНОЇ КАНОНІЗАЦІЇ. ЧАСТИНА ІІ: ВІДНАЙДЕННЯ МОЩІВ МИТРОПОЛИТА ЄВГЕНА ГАКМАНА В 1914 ТА 1976 РОКАХ

У процесі нашого дослідження щодо спроб церковного та громадського прославлення митрополита Євгена Гакмана в кінці ХІХ – початку ХХ стст., одним з ключових моментів було питання про віднайдення його мощів. З доступних документів було не дуже зрозумілим: чи здійснив митрополит Володимир Репта попереднє дослідження гробниці, яка знаходилася в Кафедральному соборі Чернівців, або тільки збирався це зробити. Отже ми продовжували свої пошуки… Continue reading

ПРО НЕЩАДНІСТЬ ДО ВОРОГА… БО ВІН ВЖЕ НЕ Є ЛЮДИНОЮ

Ми всі читали розповідь, як Христос зцілив гадаринського біснуватого (Лк. 8:26-39), але впевнений ніхто не задумувався: чому немає шкодування про тих свиней, які загинули. Адже вони нікому не зробили зла. Певно ж любили свого господаря, а господар – свою худобу… І ось все загинули. Загинули через дії Ісуса, який ж безумовно любив все живе, бо все на землі створена Богом з любові. А загинули вони без шкодування через те, що біси в їх вселилися і цім були вони викреслені з числа божих істот, але це був акт вимушений, здійснений для спасіння людини, її безсмертної душі… Continue reading

ЩЕ РАЗ ПРО СПРОБУ ВШАНУВАННЯ МИТРОПОЛИТА ЄВГЕНА ГАКМАНА У 1912 – 1914 РОКАХ

Документ 1Просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам; бо кожен, хто просить одержує, хто шукає знаходить, а хто стукає відчинять йому.

Мт. 7:7-8

Ми невипадково зробили ці слова Ісуса Христа епіграфом до цієї невеликої статті. Адже саме це сталося після опублікування на сайті «Українське Православ’я» та газеті «Відродження» (№24 від 16.06.2022 р.) матеріалу про спробу церковного вшанування одного з найбільших православних діячів Буковини – митрополита Євгена Гакмана (16 березня 1793 – 12 квітня 1873). Вже на протязі кількох днів отримали кілька дуже важливих свідчень з Чернівецького архіву та консультації кількох науковців з Австрії, які істотно доповнюють нашу попередню публікацію, дозволяючи зробити досить цікаві висновки, про які ми розповімо згодом. Continue reading

ВШАНУВАННЯ МИТРОПОЛИТА ЄВГЕНА (ГАКМАНА): ІСТОРІЯ НЕЗАКІНЧЕНОЇ КАНОНІЗАЦІЇ

І. Вступ

Перший Митрополит Буковини і Далмації Євген (Гакман) (16 березня 1793 – 12 квітня 1873) є одним з найвидатніших українських православних діячів Буковини. Важко переоцінити його роль у становленні та обороні Українського Православ’я в час Австро-Угорської імперії, а його життя та діяльність ще чекає ґрунтовного дослідження. Але в цьому невеликому дослідженні ми хочемо торкнутися спроб його вшанування саме в церковному плані – прославлення в чині святителя.

До недавнього часу жодних документальних свідчень про спроби канонізації Митрополита Євгена в кінці ХІХ – на початку ХХ століть в Україні знайти не вдавалося. І це не дивно, адже архів Буковинської Митрополії зазнав кілька суттєвих руйнацій: вивезення частини документів до Санкт-Петербурга під час окупації Буковини московською армією (1914 р.); вивезення до Москви під час приєднання до СРСР (1940 р.) та вилучення частини документів у 1946-1948 рр. Чи були всі ці документи об’єднані в якийсь спільний фонд одного з історичних архівів СРСР, невідомо… Continue reading

СВЯЩЕННИЙ СИНОД ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ ДАВ ВИЧЕРПНУ ОЦІНКУ ДІЯМ ФІЛАРЕТА В АВСТРАЛІЇ

З весни 2019 р. колишній Київський митрополит Філарет веде деструктивну діяльність щодо Православної Церкви України та загалом Вселенського Православ’я, зокрема засновує розкольницькі структури на канонічної території інших Помісних Церков. Continue reading

МОСКВА&ВАТИКАН: «СИТУАЦІЙНІ СОЮЗНИКИ» ТА «ЗАКЛЯТІ ДРУЗІ»… ПРОТИ УКРАЇНИ

У березні 2022 р. відбулося кілька знакових подій, які корінним чином  змушують нас більш уважно подивитися та остаточно зрозуміти реальне ставлення Католицької Церкви не тільки до України, а і загалом до її сприйняття як християнської конфесії. Ці події викликали певне обурення українських католиків, яке дуже схоже на обурення представників РПЦвУ висловами патріарха Кирила Гундяєва. І як певні «правильні» представники Московського патріархату спробують звалити всю відповідальність персонально на свого очільника та його оточення, так і католики пов’язують негатив виключно з папою Франциском. Але все набагато складніше, бо сьогоднішня поведінка  римського архієрея цілком логічна випливає з загальної політики Ватикану другої половини ХХ – початку ХХІ стст. Continue reading

«НЕ ПОМИНАННЯ ПАТРІАРХА КИРИЛА»: МАСКУВАННЯ РПЦвУ ТА ПІДГОТОВКА ГЛОБАЛЬНОЇ ПРОВОКАЦІЇ

Від самого початку Російської агресії з’явилися повідомлення архієреїв та священиків Російської Православної Церкви в Україні (далі – РПЦвУ) про припинення поминання патріарха Кирила під час богослужіння, а в подальшому – навіть заяви про потребу відокремлення від Московського Патріархату. Це викликало відповідну ейфорію у частини духовенства та мирян Православної Церкви України (далі – ПЦУ), та скиглення про «зраду» та «розкол» прибічників «русского мира». З часом з’явилися дуже специфічні проекти відходу бажаючих від РПЦ, які, на нашу думку, є досить небезпечними, як для Українського Православ’я, так і загалом для національної безпеки України. Отже, у цій статті, ми спробуємо проаналізувати ці процеси. Continue reading

МОЛИТВА ОБОРОНЦІВ ПРАВДИ

Featured

Псалтир завжди був улюбленою книгою в українському народі. Він духовно збагачував наших предків і, становив обов’язкове читання не лише для духовенства, але і для всього Божого народу, який знаходив у ньому мудрість для життя і підтримку для розв’язування життєвих проблем.

Тому не дивно, що в тяжкі хвилини особистого життя, а тим більше в часі випробовування та народної боротьби за волю та краще життя, народ складав на підставі Псалтирю особливі молитви – обрані Псальми. Саме таку молитву, яка складена за рукописами Київської митрополії Константинопольського Патріархату XVI – XVII стст., ми сьогодні пропонуємо вам. Continue reading