1 вересня Православна церква України перейшла на новоюліанський («новий») календар. Свята тепер співпадатимуть із датами григоріанського календаря. У своїй заяві Синод ПЦУ зазначив, що юліанський (старий) календар став асоціюватися переважно з російською традицією. Крім того, вони зазначають, що юліанська система не має особливого сакрального значення і спочатку була прийнята у зв’язку з її використанням як римський громадянський календар. Звичайно, в основі цього рішення лежать політичні причини, але релігійні календарі вже давно схильні до впливу політичних мотивів і часто відповідають цивільному календарю. У цій статті я розгляну деякі події з історії календарів, починаючи з стародавнього Ізраїлю та юдеї і закінчуючи візантійським періодом, уникаючи при цьому суперечок про «старий» і «новий» календар. Continue reading
Category Archives: переклад
ЗААМВОННА МОЛИТВА НА ВОЗДВИЖЕННЯ ЧЕСНОГО ХРЕСТА
Отже, ми продовжуємо історію заамвонних молитов, які існували в Православ’ї. Сьогодні ми подаємо заамвонну молитву, яка існувала в кодексах Х-ХІ століття, зокрема в грецькому монастирі Ґроттаферрата Continue reading
ПОСЛАННЯ ПАТРІАРХА ВАРФОЛОМІЯ НА ПОЧАТОК ЦЕРКОВНОГО РОКУ ТА УРОЧИСТИЙ ДЕНЬ МОЛИТОВ ЗА ДОВКІЛЛЯ
+ Варфоломій,
Милістю Божою Архієпископ Константинопольський, Нового Риму
і Вселенський Патріарх,
Усій повноті Церкви,
Благодать, мир і милість від Творця всього творіння
Господа і Бога і Спаса нашого Ісуса Христа.
* * *
Найшановніші браття ієрархи і возлюблені чада в Господі,
З благоволінням Начальника і Досконалителя нашої віри ми сьогодні входимо в новий церковний рік і в тридцять п’ятий раз святкуємо псалмами та піснями духовними День охорони навколишнього природного середовища. Continue reading
ПРАВОСЛАВ’Я ТА ЦЕРКОВНА РЕФОРМА
«Церковна реформа» завжди була забороненою темою у Православній Церкві; у деяких колах традиціоналістів це словосполучення використовується лише у негативному контексті. Насправді існує безліч факторів, що посилюють стагнацію та провокують антиреформаторські тенденції, такі як претензія на єдність, стабільність, ідентичність, психологічні та духовні фактори, кафолічність та універсальність, соборність, солідарність та колегіальність, однаковість, традиціоналізм та інші. Все це – серйозні перешкоди для будь-яких спроб перетворень у різних сферах церковного життя: особистого, общинного, пастирського, богословського, літургійного, організаційного. Без визнання цього факту неможлива повноцінна богословська підготовка реформ та їхнє здорове осмислення. Continue reading
ЧИ ПРОБАЧИТЬ БОГ РОСІЮ?
Нам постійно тицяють у ніс ідею прощення ворогів, зовсім не розуміючи, що ворогам це не потрібно. Нас змушують прийняти ворогів разом із їхнім бажанням нас убити. Адже він на те і ворог, щоб ґвалтувати, вбивати і робити зло. Тому нас переконують, що прощати треба заради себе ворогів. І тут також із прощення зробили «святу корову». Адже насправді замість прощення нам підсовують ідею забуття. Щоб натиснувши на кнопку «прощаю», ми тут же забули все те зло, яке нам завдали і вдали, що нічого й не було. При цьому ми самостійно покриваємо наслідки завданих нам збитків. Continue reading
СВЯТОГІРСЬКИЙ СЛІД У ДОЛІ ЧЕНЦЯ ТА ВЕЛИКОГО КНЯЗЯ ЛИТОВСЬКОГО ВОЙШЕЛКА (1223 – 1267)
Лавришевський монастир
Святогірський вплив у долі Великого князя Литовського Войшелка (1223 – 1267) вивчено недостатньо. З давньоруських та інших літописів та хронік відомо, що Войшелк (Войшелго), син засновника об’єднаної литовської держави та першого литовського короля Миндовга, під впливом русинського святогірського старця Григорія Полонинського (†після 1268) прийняв чернечий постриг і, проживши у старця біля трьох років, з його благословення вирушив у подорож до Святої Гори Афон Continue reading
НАША ПРАВОСЛАВНА ВІРА ПРО БОГА
Свято Святого Духа є особливою подією в календарі нашої Православної Церкви. Цього святого дня ми шануємо і поклоняємося Святому Духу, Який напередодні, як «поділу мови як вогненного» (Дії 2:2), зійшов на світлицю в Єрусалимі і просвітив святих Апостолів і з тих пір перебуває в Церкві та в світі аж до кінця історії, як рятівник людства та всього творіння. Але разом зі Святим Духом ми поклоняємося всій Святій Трійці, бо Бог, за нашою православною християнською вірою, неподільний у своїй сутності. Continue reading
АРХІЄПИСКОП АРТЕМІЙ (КИЩЕНКО): ДУХОВНИЙ ЗАПОВІТ
Сьогодні сороковий день після смерті архієпископа Артемія (Кищенка). І ми публікуємо текст владики, який досі не з’являвся у медіа. Continue reading
МИРОТВОРЧА РОЛЬ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ У СУЧАСНИХ СУСПІЛЬСТВАХ
І. Вступ
Вже минуло перше десятиліття нового, XXI, століття, яке називають віком глобалізації та плюралістичного суспільства.
В останні десятиліття на нашій планеті ми бачимо стрімку зміну – перетворення всесвіту на суміжність та сусідство. Це не що інше, як плюралізм. Під терміном «плюралізм» ми розуміємо змішання людей, націй та рас, а також різних релігійних конфесій та релігій. Це змішання та взаємоспілкування між людьми вимагає від нас осмислення не лише з соціологічної, економічної та політичної точок зору, а й з богословської точки зору. Continue reading
ДУХ ХРИСТИЯНСЬКОЇ СВОБОДИ. ПАМ’ЯТІ АРХІЄПИСКОПА ГРОДНЕНСЬКОГО АРТЕМІЯ (КИЩЕНКО)
Дух християнської свободи – дар, який у пострадянському православ’ї сприйняли та оцінили, на жаль, не багато. Людина радянської формації, позбавлена досвіду внутрішньої свободи, здебільшого не змогла відкрити православ’я як звільнення. Скоріше навпаки, занурення у церковне життя стало зручною заміною радянської ідеології. Шлях формування пострадянської громадянської релігії, який набув тепер таких шокуючих форм, був поступовим і для багатьох далеко не очевидним. Для багатьох, але не для всіх… Continue reading