СВЯТА ВЕЛИКОМУЧЕНИЦЯ ХРИСТИНА

День пам’яті – 24 липень / 6 серпня

Свята великомучениця Христина була родом із Тиру Сирійського. Вона була дочкою могутнього воєначальника на ім’я Урвану. Її батько побудував вежу та помістив в ній свою дочку. Він також розмістив у ній золотих і срібних ідолів, наказавши дочці приносити їм жертву. Але вона розбила ідолів та роздала уламки срібла і золота бідним.

За ці вчинки власний батько піддав Христину найжахливішим і нелюдським тортурам, після чого кинув її у темницю. Там, за його наказом, дівчину залишили вмирати голодною смертю. Але великомучениця годувалася їжею, яку приносив їй ангел Господній, і незабаром рани її зцілилися. Потім її кинули в море, де вона отримала святе хрещення від Самого Господа, а ангел Господній проводив її на сушу. Але як тільки стало відомо, що свята вціліла, Урвану знову наказав кинути в темницю. А, тієї ж ночі цей батько-мучитель помер страшною смертю. Continue reading

ПРЕПОДОБНИЙ НИКОДИМ СВЯТОГОРЕЦЬ: МИР В СЕРЦІ

«Царство Боже всередині вас є» (Лк. 17:21). Для християнина, який роздумував над сенсом свого існування під час земного життя, є основною метою побудувати Царство Боже всередині себе самого. Але настільки велична, предивна і незрозуміла на перших етапах духовного життя ця ціль, що здається недосяжною. Вона недосяжна для нас, людей, бо ми є порох, але нічого неможливого немає для Бога.

Налаштувати зв’язок з Богом, взаємодіяти з Ним – це те, що потрібно кожному без винятку, навіть якщо людина не усвідомлює це. Цього всього досягли святі. Та Бог дав нам у приклад святих ще і для того, щоб ми зрозуміли, що кожен з нас, за Його допомогою, може досягти духовних вершин, як це зробили ті, яких ми називаємо святими. «Тож будьте досконалі, як Отець ваш Небесний досконалий» (Мт 5:48). Continue reading

ЩО ПРОСТО – ЦЕ Є НАЙБІЛЬШ КОШТОВНИМ

Досконалою, глибоко філософською є наша віра. Що просто – це є найбільш коштовним. Так і працюйте у духовному житті: просто, м’яко, без насильства. Душа освячується і очищається вивченням творів отців, співами та молитвою. Зрадити цьому духовного діяння і залиште все інше.

Служити Богу ми можемо легко і безкровно. Є два шляхи, що ведуть нас до Бога: суворий і виснажливий, з відчайдушними випадами проти зла, і легкий, з допомогою любові. Багато хто обрав цей суворий шлях і «пролив кров, щоб прийняти Дух», так що досягли великої праведності. Я ж вважаю, що найбільш короткий шлях – це шлях любові. І ви підіть по ньому. Continue reading

УСТРІЙ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

Під впливом українського питання йдуть дискусії про «першість» у Церкві. Деякі люди відкидають її, а інші неправильно тлумачать. Римо-католики зазвичай інтерпретують першість як есенціалізм, а деякі сучасні православні богослови трактують його з точки зору персоналізму.

Моя мета в цій статті полягає не в тому, щоб викладати теологічні аспекти проблеми, а в тому, щоб підкреслити той факт, що в Православній Церкві ми більше говоримо про синодальний та ієрархічний устрій Церкви. Будуть висвітлені деякі погляди, на яких я раніше наголошував в інших контекстах. Continue reading

АНТИХРИСТ ТА «АНТИХРИСТИ» У ПЕРШОМУ ПОСЛАННІ ІОАНА БОГОСЛОВА

Незважаючи на те, що Апокаліпсис багато хто вважає книгою Святого Письма, безпосередньо присвяченій антихристу та його приходу, слова «антихрист» ми не знайдемо ні на одній зі сторінок цієї книги.

У всьому Святому Письмі слово «антихрист» зустрічається лише в чотирьох рядках перших двох Послань євангеліста Іоана: 1 Ін: 2:18 (двічі), 2:22, 4:3, 2 Ін: 1:7. Continue reading

ПЕРЕХІД ЧЕРЕЗ ПУСТЕЛЮ, АБО ЯК ПЕРЕЖИТИ ПЕРІОД ДУХОВНОЇ СУХОСТІ

Сьогодні ми разом з вами згадаємо 28-й вірш 118 (119) псалма: «Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!».

Це особлива тема в духовному житті. У внутрішньому стані людини не можуть не відбуватися зміни, і іноді трапляється і те, про що говорить Пророк: Розпливає зо смутку душа моя. Сьогодні ми поговоримо про те, що нам робити і як поводитися під час цих змін. Continue reading

ПОВАГА ПОДРУЖЖЯ ОДИН ДО ОДНОГО

У Святому Письмі, в досить великому початку, є вираз, що стосується шлюбу: «а дружина нехай поважає свого чоловіка» (Еф. 5:33). Тут, в слові «поважає» кожен може побачити відблиск панівного становища чоловіка у суспільстві першого століття. Але все ж, повага до іншої людини як до особистості не є закономірною перевагою тієї людини, до якої воно виявляється. Повага, перш за все, виражається до Бога, а оскільки Бог і Його творіння тісно пов’язані, то повага відноситься і до творення теж. Про подібну повагу до іншого життя вчив Альберт Швейцер. Отже, існує належна повага до тих, хто створений за образом Божим. Повага має бути такою, яке чоловік проявляє до своєї дружини, якщо її «любить як самого себе» (Еф. 5:33). Continue reading

ПОРАДИ ДЛЯ ДУХОВНОЇ БОРОТЬБИ

1. Якщо хто і мовить бездумне слово, ти не гарячкуй. Зроби вигляд, що не почув сказаного. Чи варто гніватися через те, що хтось щось сказав? Що б тобі не говорили, ти мовчи. Замість: «Свекруха моя – виплодок пекла» – скажи краще: «Моя свекруха – моє спасіння. Нехай згасне в мені всякий полум’я дратівливості і гніву, вона спасіння моє». Адже сказано в Біблії: «Перемагайте зло добром». Не заподіювати зла. Блага людина не буде завдавати шкоди іншій, навіть якщо інші шкодять їй або доставляють неприємності. Continue reading

САМОЗРЕЧЕННЯ ТА ВЗЯТТЯ ХРЕСТА

1. Що означає йти за Ісусом?

Слідувати за Ісусом не означає, як ми часто думаємо, ніби ми повинні залишити все: друзів, родичів, домашніх, роботу, творчість та щоденні інтереси. Це є лише зовнішнім, «просторовим» відходом, а не внутрішнім та світоглядним, як навчає нас богослов’я аскетів і отців-пустельників. Подібного абсолютного наслідування Христа не дотримувалися навіть учні Господа. Вони супроводжували Ісуса лише кілька років, після чого знову повернулися до своїх рідних, роботи та щоденних занять. Однак, їх внутрішній зв’язок з Господом був постійним, а релігійне мислення їх, як учнів, було всеосяжним. Бути учнем Христа – значить «жити з Христом», а не просто бути його послідовником. Йти за Ісусом не є справою двох-трьох років або якоїсь громадською діяльністю, це є питання життя і смерті. Continue reading

БОГОСЛУЖІННЯ ЯК ОСНОВА ЧЕРНЕЧОГО ЖИТТЯ

Чернецтво, як початково євангельське життя, засноване на ряді правил, яким вільно і без примусу слідують ті, що бажають трудитися і вгодити Богу.

Монастир, як місце перебування і служіння ченця, колиска чернечого життя, це не просто місце проживання, будинок, але в першу чергу – училище вищого досвіду та свідомості через спільне проживання і взаємну турботу братів один про одного, а також через дотримання монастирських норм і статутів. Continue reading