ОСНОВИ ТА ШЛЯХ ХРИСТИЯНСЬКОГО ЖИТТЯ

Християнське життя базується на таїнствах Церкви. Таїнства – не магічні дії, які механічно змінюють людину і її життя. Вони є дарами Божими, які за згодою людини та у співпраці з нею оновлюють її буття. Через видимі таїнства Церкви передається невидима Божественна благодать. Хрещення, Миропомазання, Євхаристія – це основні таїнства, через які людина входить і перебуває у Церкві як Тілі Христовим. Таїнства формують новий спосіб життя людини. Continue reading

ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ЧЕНЦЯ З ІГУМЕНОМ ТА БРАТІЄЮ В СУЧАСНОМУ МОНАСТИРІ – АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ

Чернецтво – це наріжний камінь у будові Церкви, і бажання єднання по слову Господа Ісуса Христа: «Щоб усі були одно, як Ти, Отче, в Мені, а Я в Тобі, так і вони нехай будуть в нас єдине» (Ін. 17:21) втілюється у кожній чернечій спільноті, та православному чернецтві загалом.

Кожне чернече братство різноманітне за своїм складом та включає в себе різні особистості з різними характерами. У одного ченця характер простий і м’який, як вата, а в іншого – важкий і твердий, як залізо. І якщо перший чернець радує та надає розраду своєму ігумену, то другий створює для ігумена складності та заспокоює його в меншій мірі, або не заспокоює зовсім. Відносини першого ченця з ігуменом можна уподібнити грі на чудових струнах, тоді як відносини другого – грі на таких струнах, звучання яких викликає самі гіркі й сумні спогади. Саме тому я заздалегідь прошу вибачення, адже поки ви будете читати мою статтю, ваша пам’ять, як на крилах орлиних, буде повертатися до пережитого та витягати з глибин вашого серця як приємні, так і неприємні спогади. Continue reading

ТРУДНОЩІ, З ЯКИМИ СТИКАЄТЬСЯ СУЧАСНИЙ МОНАСТИР, РОЗТАШОВАНИЙ У МІСТІ, ТА МОЖЛИВОСТІ ЇХ ПОДОЛАННЯ

Існують різні види і форми чернецтва. Від самою типовою і поширеною формою – спільного життя, до самотнього життя. Також монастирі завжди діяли у різних куточках світу: У важкодоступних пустелях, у житлових районах поблизу міст або в самих містах.

Природним, звичайно, є розташування монастирів за межами міста, у безлюдних місцях. Але є випадки, коли монастирі, що знаходяться в межах міста, створили дуже примітну чернечу та богословську традицію і висунули великих святих нашої Церкви. Характерний приклад – Студийський монастир, який протягом століть процвітав у Константинополі Continue reading

ОСНОВИ ДУХОВНОГО ЖИТТЯ ЗА ВЧЕННЯМ ЄВАНГЕЛІЯ ХРИСТОВОГО

Євангеліє Христове як Одкровення вищого життя і дарів Божих

Святе Євангеліє подане світу як Одкровення Божественного волевиявлення, яке закликає людину до досконалого життя, пізнання Істини і прославлянню Імені Господа. Continue reading

МИЛОСЕРДЯ ХРИСТОВЕ

Побачивши її, Господь змилосердився над нею

Лк. 7:13

Подібно вчителям малих дітей, що дають їм системну освіту і, починаючим викладати науки, починають з малого і легкого і лише потім переходячи до великого і складного, вчив своїх учнів і Господь. Спочатку на їх очах Він зціляв легкі недуги, потім виганяв бісів з людських душ, потім відкривав очі сліпих, повертав здоров’я тим, хто вже перебував при смерті, і нарешті, воскрешав з мертвих, як воскресив Він Яіру доньку та сина Наїнської вдови. Саме про це розповідає й сьогоднішнє євангельське читання. Феофан Керамевса підкреслює, що Господь воскрешав мертвих щоб «звістити», тобто приготував шлях для вчення про воскресіння Його та всіх померлих. Розглянемо ж докладніше, як сталося диво воскресіння сина вдови. Continue reading

ПРОСТОТА БОЖЕСТВЕННОЇ ПРИРОДИ, ЗГІДНО З ВЧЕННЯМ СВЯТОГО ГРИГОРІЯ ПАЛАМИ

Основний сутністю Бога є простота. Якщо сутність Бога не проста, а являє собою з’єднання різних елементів, тоді складові цього з’єднання повинні передувати Богу. Але такий Бог не може бути Творцем створеного світу, це не істинний Бог, який є Початком сущого. Початок сущого, Бог, має бути не складним, а простим. Він не тільки простий, але “простий в простоті своїй, і єдиний в єдності Своїй». Таким чином, не виходячи за рамки Своєю простоти, вся ця «часткова не частина (поєднана без злиття і розділення без поділу) присутня у всьому і у кожній з істот». «Бог, – говорить святий Григорій Палама, – не їсти велике Тіло, яке через свої невимірні розміри не може вміститися в невеликий простір, властива Сутність Бога – безтілесна». Ось чому Він «всюди існуючий і є перш за все і у всіх і во всіх і вище за все». А якщо хтось і представить щось менше, то і в те уявне менше Він може Весь вміститися. Continue reading

ЖІНОЧЕ ЧЕРНЕЦТВО НА КІПРІ

У історичних джерелах перших століть християнства часто можна зустріти розповіді про християн, чоловіків і жінок, які проводили чернече життя і цілком присвячували себе служінню Святій Трійці. Серед жінок найбільш показовий приклад учениці апостола Павла, святий першомучениці рівноапостольної Фекли, що жила у I столітті на горі Каламон в Селевкії (Мала Азія). Continue reading

БЛАГОТВОРНЕ ТА ОЧИСНЕ ЦУНАМІ

Передмова

Вранці 26 грудня 2004 року, на другий день Різдва Христового [1] все людство здригнулося від небувалої катастрофи, що сталася в приморських районах Південно-Східної Азії і викликаної приливної хвилею внаслідок сильного землетрусу. Цунамі спричинило сотні тисяч жертв, матеріальний же збиток взагалі не піддається обчисленню. За кілька хвилин неповторні за своєю природною красою місця, цей справжній рай, перетворилися у пустельні болота з купами руїн. Continue reading

ПРАКТИКА АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРАВА КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИХ ПАТРІАРХІВ

З огляду на останні події у Вселенському Православ’ї, зокрема нездорову критику Константинопольського патріархату з боку представників Російської Православної Церкви, ми вважаємо доцільним перекласти українською мовою та опублікувати працю відомого російського дослідника А. В. Карташова, яка побачила світ ще в далекому 1936 р.

Редакція порталу «Київське Православ’я»

ВСТУП

Завдяки розділу зовнішньому і розпаду внутрішньому колишньої Російської Православної Церкви, помітно виступила на сцену традиційна на Сході головна роль Вселенського Патріарха. Міжнаціональні антагонізми православних країн і народів ускладнили питання про авторитет Константинопольської кафедри присмаком національних пристрастей і створили відому серед слов’янських Церков тенденцію до визнання церковної першості Константинополя до можливого мінімуму. Тим часом, в наші дні постає нагальне питання про організацію будь-якої форми організованої, координованої діяльності всього Православ’я і на зовнішній міжцерковній арені, і у вирішенні назрілих внутрішніх питань. Відійти при цьому від використання успадкованої з нашої східної історії практики якось першості Константинопольського центру абсолютно неможливо. Потрібно її вивчити, врахувати і побудувати новий modus vivendi наших Церков у формах соборного контакту, взаємодії і взаємодопомоги. Потрібна нова міжправославна конституція, при якій автокефальна самобутність наших Церков не виключала б, як тепер, їх регулярного, ділового спілкування. Continue reading

РОЛЬ СКОРБОТИ В НАШОМУ ЖИТТІ

Часто нам задають питання: яку роль в житті людини відіграє скорбота – індивідуальна і загальнолюдська – особливо в наші дні, коли скорбота можна бачити всюди? Ця тема була детально розглянута отцями Церкви, щоб не виникло ні найменшого непорозуміння. Але через те, що святоотцівське вчення може залишитися незрозумілим для широкого кола читачів, де існує і примножується скорбота, ми коротко розглянемо цю важливу тему, щоб втішити тих, для кого вона є нагальною. Continue reading