ПОВАГА ПОДРУЖЖЯ ОДИН ДО ОДНОГО

У Святому Письмі, в досить великому початку, є вираз, що стосується шлюбу: «а дружина нехай поважає свого чоловіка» (Еф. 5:33). Тут, в слові «поважає» кожен може побачити відблиск панівного становища чоловіка у суспільстві першого століття. Але все ж, повага до іншої людини як до особистості не є закономірною перевагою тієї людини, до якої воно виявляється. Повага, перш за все, виражається до Бога, а оскільки Бог і Його творіння тісно пов’язані, то повага відноситься і до творення теж. Про подібну повагу до іншого життя вчив Альберт Швейцер. Отже, існує належна повага до тих, хто створений за образом Божим. Повага має бути такою, яке чоловік проявляє до своєї дружини, якщо її «любить як самого себе» (Еф. 5:33). Continue reading

ПОРАДИ ДЛЯ ДУХОВНОЇ БОРОТЬБИ

1. Якщо хто і мовить бездумне слово, ти не гарячкуй. Зроби вигляд, що не почув сказаного. Чи варто гніватися через те, що хтось щось сказав? Що б тобі не говорили, ти мовчи. Замість: «Свекруха моя – виплодок пекла» – скажи краще: «Моя свекруха – моє спасіння. Нехай згасне в мені всякий полум’я дратівливості і гніву, вона спасіння моє». Адже сказано в Біблії: «Перемагайте зло добром». Не заподіювати зла. Блага людина не буде завдавати шкоди іншій, навіть якщо інші шкодять їй або доставляють неприємності. Continue reading

САМОЗРЕЧЕННЯ ТА ВЗЯТТЯ ХРЕСТА

1. Що означає йти за Ісусом?

Слідувати за Ісусом не означає, як ми часто думаємо, ніби ми повинні залишити все: друзів, родичів, домашніх, роботу, творчість та щоденні інтереси. Це є лише зовнішнім, «просторовим» відходом, а не внутрішнім та світоглядним, як навчає нас богослов’я аскетів і отців-пустельників. Подібного абсолютного наслідування Христа не дотримувалися навіть учні Господа. Вони супроводжували Ісуса лише кілька років, після чого знову повернулися до своїх рідних, роботи та щоденних занять. Однак, їх внутрішній зв’язок з Господом був постійним, а релігійне мислення їх, як учнів, було всеосяжним. Бути учнем Христа – значить «жити з Христом», а не просто бути його послідовником. Йти за Ісусом не є справою двох-трьох років або якоїсь громадською діяльністю, це є питання життя і смерті. Continue reading

БОГОСЛУЖІННЯ ЯК ОСНОВА ЧЕРНЕЧОГО ЖИТТЯ

Чернецтво, як початково євангельське життя, засноване на ряді правил, яким вільно і без примусу слідують ті, що бажають трудитися і вгодити Богу.

Монастир, як місце перебування і служіння ченця, колиска чернечого життя, це не просто місце проживання, будинок, але в першу чергу – училище вищого досвіду та свідомості через спільне проживання і взаємну турботу братів один про одного, а також через дотримання монастирських норм і статутів. Continue reading

ПРО ДУХОВНИЙ СВІТ СЕРЦЯ

«Сину, дай Мені серце» (Притч. 23,26) – саме в цих словах Господа Бога нашого ховається глибока істина і шлях до спасіння, яке не можливе без миру в душі. Кожну мить нашого життя ми стоїмо, наче воїни, на охороні нашого серця, яке постійно атакують думки. І ми вирішуємо, які думки прийняти, пильнуємо чи угодні вони Богу, чи навпаки, саме від нашого рішення залежить життя, яке ми будуємо, бо через свою любов Бог дав нам свободу вибору. Отже, оберігання мир свого серця, свій душевний спокій, який походить лише від Бога і є невідємним на нашому життєвому шляху. Бо те найдорожче, що Бог нам дає, душевний мир, можна втратити через нашу необережність і гріхи всього лише в одну мить. Нам потрібно оберігати наше серце, бо як тільки воно збентежиться чим-небудь, то все нутро наше приходить в безладний рух і розум втрачає здатність правильно мислити. В мирі наша молитва чиста і мила Богу. Сину мій! веди діла твої з лагідністю (Сір.3,17). Серце людини створене Богом для того, щоб воно любило Його єдиного і служило Йому оселею. Але якщо Бог є мир, що перевищує всякий розум, то необхідно, щоб серце, яке бажає прийняти Бога в себе, було мирне і вільне від всякого замішання. Ми і самі не раз помічаємо, що без миру в серці будь-яка справа дуже важко дається, а душа перебуває в неспокої. Тому великий безмовник Арсеній казав: «Усе твоє піклування зверни на те, щоб внутрішнє твоє налаштування було по Бозі, і переможеш зовнішні пристрасті». Отже, коли серце тривожить якась погана думка, пристрасне замішання, не варто кидатися на пристрасть, щоб перемогти її, а варто зійти скоріше в серце і потурбуватися замирити його, ставши на сторожі розумом, який пильнуватиме, які думки впускати, а які ні. Як тільки замириться серце – і боротьбі кінець. Continue reading

СВОБОДА ОСОБИСТОСТІ У СВІТЛІ ЧЕРНЕЧОГО ПОСЛУХУ

«Свобода в послуху» – тема така ж давня, як саме чернецтво, і кожна епоха вимагає від нас особливій, невсипущої уваги до того, що здається нам настільки суперечливим. Не буду, однак, ухилятися, і спробую висловитися по трьох-чотирьох аспектах, що проявляються сьогодні у більшій мірі, ніж в попередні часи.

По-перше, мені видається, що взаємини між послухом та свободою розгортаються на двох рівнях: Continue reading

ХТО ТИ: РАБ АБО ВІЛЬНИЙ? ЯКУ СВОБОДУ ДАЄ МОНАСТИР СУЧАСНОМУ МОЛОДОМУ ПОСЛУШНИКУ

Бог створив людину і зробив її таким собі створеним богом. За Своєю природою Бог випускав світло Свого Божества, людина стала зразком Прототипу. Одним з елементів, властивих Богу-Первообразу, є Його абсолютна свобода, яка була дана і людині; через її створеність вона є створеною і не абсолютною. Зростання її за подобою, як про це йдеться в Священному Писанні, є вільним зростанням створеної боголюдини, по благодаті і усиновленню, в її нествореному обожненні. Continue reading

СМЕРТЮ СМЕРТЬ ПОДОЛАВ

Воскресіння Христа – це саме приголомшлива подія людської історії, оскільки найбільшою трагедією в людському житті є смерть. Але смерть буває не тільки біологічною. Вона може бути екзистенціальною, соціальною, національною та, нарешті, духовною. У нашої особистій історії бувають моменти, коли ми, перебуваючи без Христа, переживаємо екзистенційну смерть. Continue reading

ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХА ВАРФОЛОМІЯ 2019 РОКУ БОЖОГО

+ ВАРФОЛОМІЙ

МИЛІСТЮ БОЖОЮ АРХІЄПИСКОП КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИЙ,

НОВОГО РИМА І ВСЕЛЕНСЬКИЙ ПАТРІАРХ

ВСІЙ ПОВНОТІ ЦЕРКВИ

БЛАГОДАТЬ, МИР ТА МИЛІСТЬ ВІД ХРИСТА, ЩО ВОСКРЕС У СЛАВІ

Возлюблені у Господі боголюбиві браття та чада у Господі,

Провівши хід священного і великого посту в молитві і пості, досягнувши спасительних страждань Христа Бога, сьогодні ми стаємо учасниками радості Його світлоносного Воскресіння. Continue reading

НАВІЩО БУЛА ПОТРІБНА СПОКУТНА ЖЕРТВА ХРИСТА?

Віра в людське жертвопринесення, яке повинно врятувати людей від якихось великих бід, властива самим диким і примітивним племенам.

Якщо ми говоримо про жертвопринесення полонених, то аналогії тут просто немає, тому що Жертва Христа була цілком добровільною. Але якщо мова йде про добровільні жертви – хоча ці теж бували у язичників – то тут варто поговорити докладніше. Continue reading