ДУХОВНА ГІГІЄНА АБО «ХРИСТИЯНСЬКИЙ ЕКСТРЕМІЗМ»?

Скандал навколо книги української письменниці Лариси Денисенко «Майя і її мами» давно вийшов не тільки за межі Львівського «Форуму видавців» та України. Буквально за кілька тижнів ЗМІ багатьох країн виступили з різноманітними коментарями, але найбільш активними були ліберальні медіа, які поспішили оголосити про створення «християнського Талібану в Україні», «правих терористів» і т.д. При цьому, на превеликий жаль, основні баталії розгорнулися виключно навколо питання ЛГБТ (сім’ї дівчинки, від імені якого ведеться розповідь) і «погроз» ряду правих українських організацій, через які «Форум видавців» скасував презентацію цієї книги у Львові. Continue reading

БОЛГАРСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА – ІНСТРУМЕНТ РОСІЙСЬКОГО ВПЛИВУ В РЕГІОНІ?

Кому слугує Болгарська православна церква – православним християнам у Болгарії чи іноземним геополітичним інтересам? Це питання знову виходить на перший план після дій Святого синоду БПЦ в останні місяці. Через своє керівництво БПЦ займає неприйнятну позицію в регіональному політичному конфлікті. Continue reading

ПО МОСКОВСЬКИМ ТЕМНИКАМ. РЕФЛЕКСІЯ НА ОСТАННЮ ЗАЯВУ УАПЦ

Двадцять шостого червня 2016 р., Соборною Божественною літургією, завершився Всеправославний собор, а ще 16 червня Верховна Рада України звернулася до Вселенського Патріарха з проханням надати автокефальний статус Українському Православ’ю. І хоча «українське питання» було відсутнє в офіційній програмі, але активно обмірковувалося в кулуарах та прес-конференціях. Continue reading

ХРЕСТОВИЙ ПОХІД НА КИЇВ

Отже, білі ходоки, отримав останні інструкції від свого вождя, вирішили довести всьому світу, що Київ – сакральне місто для них. Розуміючи, що непомітно підібратися до столиці вільних людей їм не вдасться, ходоки вирішили назвати свій хрестовий похід за «русский мир» «Хресним ходом за мир». Continue reading

ДЕЯКІ ДУМКИ ПРО ДИВНУ «РЕЛІГІЙНУ АНАЛІТИКУ» ТА ВИЗНАННЯ ПОМІСНОГО СТАТУСУ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОСЛАВ’Я

Ще не встигли висохнути чорнила під Зверненням Верховної Ради України до Вселенського Патріарха Варфоломія щодо надання автокефального статусу Українському Православ’ю, як вже з’явилася «релігійна аналітика», яка доводила не тільки «неканонічність» самого звернення, а і, власне, неможливість надання Українському Православ’ю помісного статусу. Continue reading

ВСЕПРАВОСЛАВНИЙ СОБОР: «ПРОВЕСТИ НЕМОЖЛИВО ВІДКЛАСТИ»

Дискусії навколо потреби скликання Всеправославного собору ведуться вже більш ніж 50 років. Але тільки в XXI столітті питання вийшло «на фінішну пряму» і була навіть призначена конкретна дата його початку. І ось, в останній момент, рішення Священного Синоду Болгарської Православної Церкви фактично зірвало проведення собору. Практично всі релігійні аналітики бачать в цьому «руку Москви», що, в свою чергу, ставить і вектор більшості статей і тезисних реплік в ЗМІ. Однак, на нашу думку, міна під проведення собору була закладена набагато раніше, коли проведення собору стало самоціллю політико-релігійних амбіцій двох основних гравців: Константинополя і Москви. Тому пропоную трохи заглибитися в історію. Continue reading

ЯЙЦЯ З ІКОНАМИ АБО ПРО НОВИЙ ВИД ІКОНОБОРСТВА

Дана стаття допоможе зрозуміти віруючим, чи варто купувати на передсвяткових ярмарках цілий ряд «святкових» товарів.

У давні часи іконоборці у Візантії забороняли виготовлення священних зображень і розміщення їх не тільки в храмах і публічних місцях, але навіть у приватних будинках. Православні були змушені таємно молитися перед іконами, ховаючи їх від «агентів спецслужб» імператорів – іконоборців під загрозою арешту, заслання, позбавлення майна і навіть життя.  Continue reading

ЯК КРЕМЛЬ ВИКОРИСТОВУЄ СВІЙ ВПЛИВ НА ЦЕРКВУ МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ В РОСІЇ ТА В УКРАЇНІ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ЗАДУШИТИ НАШУ ДЕРЖАВНІСТЬ І НЕЗАЛЕЖНІСТЬ. І ЩО З ЦИМ РОБИТИ.

Різке загострення міжконфесійних відносин, яке можна спостерігати впродовж останнього часу, загрожує суспільній стабільності та національній безпеці України. В цих умовах особливо нагальною є потреба проаналізувати стан справ та запропонувати можливу відповідь на виклик.

Йдеться про спільні дії керівництва Церкви Московського Патріархату, політичного керівництва Російської Федерації із залученням представників чільного духовенства Церкви Московського Патріархату в Україні (яка іменує себе Українською Православною Церквою) та політичних діячів прокремлівського спрямування. Яскравий прояв і приклад цих спільних дій – інформаційна спецоперація під назвою «Конфлікт навколо храму в с. Птича на Рівненщині», мета якої – якомога більше дестабілізувати суспільну ситуацію в Україні, а закордоном представити нашу державу як місце «кривавих релігійних гонінь і переслідувань», чим виправдовувати свою подальшу агресію. Continue reading

РЕЛІГІЙНИЙ ФРОНТ. ЧОМУ І ЯК УГКЦ ВИСТУПАЄ ПРОТИ УПЦ КП НА БОЦІ МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ

У світлі процесів, що сьогодні відбуваються в Українському Православ’ї, а саме – активізації процесу створення єдиної Української Православної Помісної Церкви та реальних кроків Київського Патріархату в цьому напрямку, багато кого цікавить позиція, що займає Українська Греко-Католицька Церква по відношенню до цього процесу. Тим більше, що, незалежно від офіційних заяв речників Московського Патріархату, в Україні назирається реальне зближення та співпраця керівництва УГКЦ та адміністративної структури Московського Патріархату в Україні. І це не тільки певні спільні акції, які відбуваються без запрошення представників Київського Патріархату та Української Автокефальної Православної Церкви [1], а і кілька провокативних заяв керманича УГКЦ Верховного архієпископа Святослава Шевчука. Continue reading

КОЛИ НАДІЯ Є БЕЗНАДІЙНОЮ

Не секрет, що в розпалюванні сепаратистських настроїв, окрім комуністів та регіоналів, помітну роль відіграли представники духовенства УПЦ. Її клірики не лише виступали з відповідними сепаратистськими проповідями, а й деякі з них брали безпосередню участь у бойових діях на боці проросійських сепаратистів. Сказати, що це були окремі непорозуміння, було б лукавством. Тим більше, що з боку керівництва УПЦ ми так і не почули чіткого засудження ні сепаратизму, ні тероризму. Деякі клірики цієї Церкви навіть сьогодні дозволяють собі демонструвати відверту підтримку терористів-сепаратистів. І це не обов’язково в Донбасі, який стікає кров’ю. Зовсім недавно в Київській області один зі священиків УПЦ закликав молитися за «ополченців» Донбасу, а його собрат на Житомирщині відмовився відспівувати вбитого воїна АТО, мотивуючи це тим, що той воював проти «наших братів». Навіть на Волині при негласній підтримці духовенства УПЦ проводяться «антивоєнні акції», на яких закликають любити Росію. А які чутки поширюються серед «низових активістів» цієї Церкви! Одна з останніх таких чуток — це те, що Порошенко — масон. Хоча нинішній Президент України — вірний УПЦ. Continue reading