«НУДЬГА – ЦЕ РОЗСЛАБЛЕННЯ ДУШІ», – ПРЕПОДОБНИЙ ІОАН ЛІСТВИЧНИК

1. Нудьга – це розслаблення душі, недбання про подвиги, одвернення від обіту; ублажителька мирян, наклепниця на Бога яко немилосердного і нелюдяного. В псалмоспіві вона недоладна, в молитві немічна, в тілесному служінні кріпка, як залізо, до праці нелінива, до послуху швидка й охоча.

2. Чоловік, що перебуває у послусі, не знає нудьги й за посередництвом чуттєвого досягає поступу в духовному.

3. Спільнотне життя – ворог нудьги, а мужеві безмовному вона постійна співжителька: раніш смерти не відступить вона від нього і до самої кончини не перестане поборювати його. Побачивши келію самітника, вона посміхається і, наблизившись, оселяється там. Continue reading

СВЯТИТЕЛЬ ІОАН ЗОЛОТОУСТ: ПРОТИ ЮДЕЇВ. СЛОВО ПЕРШЕ

Сьогодні хотів я сповістити вам решту з того, про що недавно говорив з вами, і ясніше показати, наскільки неосяжним є Бог. Про це ми багато і довго говорили минулої неділі, коли подавали свідчення і з Ісаї, і з Давида, і з Павла. Перший волав: «Рід же Його хто вияснить?» (Іс. 53, 8). Другий дякував Богові за Його неосяжність, говорячи: «Прославлю Тебе за те, що Ти так дивно створив мене. Дивні діла Твої» (Пс. 138, 14); і ще: «Дивне для мене всевідання Твоє; високе воно для мене, і я не можу збагнути його» (Пс. 138, 6). Павло ж, не заглиблюючись у дослідження самої сутності (Бога), а вникнувши тільки в Його провидіння, чи краще — охопивши тільки незначну частку цього провидіння, яке відкрилася в покликанні язичників, і ніби побачивши велике і неосяжне море, викликнув: «О глибино багатства і премудрості, і розуму Божого! Які незбагненні суди Його, і недослідимі путі Його» (Рим. 11, 33). Continue reading

СВЯТИЙ ФЕДІР СТУДИТ: ПОХВАЛЬНЕ СЛОВО НА РІЗДВО ПРЕДТЕЧІ І ХРЕСТИТЕЛЯ ГОСПОДНЬОГО ІОАНА

Навіть уподібнюючись якомусь голосистому солов’ю, що солодкоголосно співає в весняні часи, наше слово змогло б тільки в малому ступені оспівати великий голос, народжений сьогодні. Якщо ж хто слабкий голосом і сипле вельми, як зможе оспівати велику пророків славу, як славить неабияку апостолів честь, як прославить чудові мучеників двері? Ще й на те зверни увагу, що стосовно інших святих один іншому склав похвали: більший – більшого і смиренний – смиренному; цього ж, нині прославляється, перш інших – сам Христос Істина. Сказав адже: «Між народженими від жінок більшого над Іоаном Хрестителем не буде». Якщо ж існує така видатна похвала великому Предтечі в вищевказаному слові, то хіба знадобиться кому-небудь наше малослів’я, о бажаючі слухати? Нітрохи. Але ми, віддаючи рабський обов’язок і виконуючи отцівський чин і немов освятившись від одного тільки поминання Предтечі, до відваги своєї приступили. Continue reading

БЕСІДА СВЯТИТЕЛЯ ІОАНА ЗОЛОТОУСТОГО, АРХІЄПИСКОПА КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКОГО, НА СВЯТО СВЯТОГО БОГОЯВЛЕННЯ ТА ХРЕЩЕННЯ ГОСПОДНЬОГО

Джерело євангельських учень має відкриті потоки, і коли хто, відчуваючи спрагу, п`є з цього джерела, той знаходить собі життя, а одержує життя згідно з духом і законом заповідей, зазнаючи радості приємнішої, ніж вино. Насолода духовних слів не знає переситу, бо вона звеселяє не черево, а серце і приводить помисли побожних до Божественної любові.

Ти щойно чув у Євангелії, як Іоан Хреститель промовляв до іудейського народу, який збирався звідусіль, і хрестився: «Я хрещу вас водою на покаяння, але Той, Хто гряде після мене, Сильніший за мене» (Мт. 3:11). Хто йде за мною, тобто відповідно до часу народження, «Хто йде за мною, дужчий від мене: я недостойний і взуття Йому понести». Continue reading

ІОАН ЗЛАТОУСТ ПРО МОЛОДЬ

1. Введення

Святий Іоан Златоуст у своїх численних працях часто говорить про молодих людей. Він нерідко згадує про особливості молодості і про різні прояви молодих людей. Ми розповімо про деякі думки  Іоана Златоуста, що стосуються молодого віку. Continue reading

СВЯТИЙ КОСМА ЕТОЛІЙСЬКИЙ ПРО ШЛЮБ

Рівність чоловіка і жінки

Коли Бог створив чоловіка, жінки в цьому світі ще не існувало. І всеблагий Бог взяв у чоловіка ребро і створив жінку. Створив рівною чоловікові, а не нижче нього. Continue reading

СЛОВО СВЯТИТЕЛЯ ГЕРМАНА, ПАТРІАРХА КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКОГО НА ПОЛОЖЕННЯ І ПОКЛОНІННЯ ВСЕШАНОВАНОМУ І ЧЕСНОМУ ПОЯСУ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ І ДІВИ МАРІЇ

«Преславне говорять про тебе, місто Боже», – так сповіщав нам натхненний Духом Святим пророк і цар Давид. Воістину так явлене було справжнє Місто Великого Царя, про яке складено було настільки багато прекрасних слів і гімнів. Хто ж є це Місто? Мені видається, що Божественний Давид говорить тут виразно і безсумнівно про Ту воістину обрану, що підноситься не тільки над найвищими домами, але й над найвищими горами і вершинами землі. Бо всіх їх перевищує своїми великими Божественними чеснотами і перевершує чистотою Пречиста і Пренепорочна Богородиця. У Неї оселився Цар над царями та Володар над володарями, і, як ще краще можна сказати словами святого Апостола, в Ній оселилася «вся повнота Божества тілесного». Continue reading

СЛОВО ПОХВАЛЬНЕ ПРЕСВЯТІЙ БОГОРОДИЦІ СВЯТОГО ЄПІФАНІЯ, ЄПИСКОПА КОНСТАНЦІЇ КІПРСЬКОЇ

Коли побажав я, нікчемний, розпочати розповідь про блискуче сяйво Богородиці, про страшні і незбагненні сили, про таїнство небес і Всесвіту, про диво, про очищення спробував розповісти докладно, спонукуваний внутрішнім трепетом серця мого, про вищу мудрість і про диво, охопив мене великий страх і жах. Бо сам навіть спогад про цю страшну мудрість, про Богородицю, наповнивши жахом душу мою і страхом серце моє, став для мене не легким покаранням, але сильною мукою. Пам’ять цієї найбільшої мудрості докоряє розум мій, бо не має він у собі сили віщати про те, що є незбагненним таїнством. Continue reading

ТЛУМАЧЕННЯ НА МОЛИТВУ «ОТЧЕ НАШ» СВЯТОГО МАКАРІЯ НОТАРА

«Отче наш, що єси на небесах»

Воістину, брати мої, наскільки велике милосердя Господа нашого і наскільки невимовно людинолюбство, яке явив і продовжує являти Він нам, невдячним і бездушним по відношенню до Нього, нашому Благодійникові. Бо не тільки створив Він нас, що скотилися в гріх, але й за своєю нескінченною Благодаттю дарував нам і зразок молитви, що підносить розум наш в небесні богословські сфери і не дає нам впасти знову за легковажністю і недоумкуватістю нашою в ті ж гріхи. Continue reading