АРХІПАСТИРСЬКЕ СЛОВО НА СТРІТЕННЯ ГОСПОДНЕ

Сьогодні свята Церква святкує свято Стрітення Господнього. В сорок днів після народження Дитяти Богородиця принесла Його до храму за законом Мойсея, який наказував освятити всякого первенця (Вих.13:2). Святий праведний Симеон богоприімець бере Дитя Боже на свої руки і мовить чудну молитву: Нині відпускаєш раба твого владико. Симеон зустрічає радо Боже Дитя бо йому Бог обіцяв, що не умре поки не побачить Спасителя. Разом з Симеоном була і одна побожна вдова, пророчиця Анна, що давно посвятила себе на службу Богу і, як оповідає Святий Лука, проповідувала про Нього всім хто чекав визволення в Єрусалимі. Так і сьогодні матері приносять своїх дітей до храму і приймають від священика молитву. В цей день матері підносять своє дитя до причастя. Не тільки в сороковий день, але завжди батьки, посвятивши дітей Богу, по­винні приводити їх до храму молитися і слухати слово Боже. Continue reading

«ВСІ МИ СВІДКИ» – ВИКЛИК І ПОСЛАННИЦТВО

Після Свого Воскресіння Господь Ісус повернувся і при закритих дверях постав поглядам Своїх учнів. Він приносить апостолам три дари, а натомість вони приймають жереб служіння і апостольського служіння. Що це за три недільних дари і яке посланництво, що супроводжує їх?

Перший дар – дар Миру: «Прийшов Ісус, і став посередині та й каже їм: мир вам» (Ін. 20:19). Мир – значить шлях: не відсутність спокуси і боротьби – це буде відбуватися до кінця днів наших, – а відсутність присмерку свідомості, здивування і невпевненості, які миттєво паралізують людину. Таким було і положення учнів. Побачивши розп’ятого на Хресті Господа, вони відчули глибоке розчарування і бігли, як заблудлі вівці без пастиря. Вони не знали, що їм належить здійснювати у майбутньому. Але тепер, коли вони зустрілися з воскреслим Спасителем, в їх душах запанував мир. Вони усвідомлюють своє призначення, вони знають, куди йдуть. Continue reading

СЛОВО НА БОГОЯВЛЕННЯ ГОСПОДНЄ

Від свого народження до хрещення Ісус Христос життя провів в тихій невідомості в Назареті. У юдеїв до тридцять років людина не могла приймати звання народного учителя. Ісусу Христу сповнилося тридцяті, років і Він розпочинає Своє діло служіння народові.

У Старому Завіті було передречене, що перед при ходом Месії повинен явитися предтеча ( Малх.3:1). Богонатхненний Ісая чув голос вопіющого в пустині (Іс.40:3-5). Це пророцтво сповнювалося. В п’ятнадцятий рік Тиверія кесаря був голос до Іоана і він ходив по всій околиці йорданській і проповідував хрещення в покаянні (Лк.3:15). Святий апостол Іоан син Заведеїв був учнем Іоана Хрестителя, послідовником пророка… Continue reading

ПАТРІАРШІЙ І СИНОДАЛЬНИЙ ТОМОС НАДАННЯ АВТОКЕФАЛЬНОГО ЦЕРКОВНОГО УСТРОЮ ПРАВОСЛАВНІЙ ЦЕРКВІ УКРАЇНИ

Варфоломій, милістю Божою Архієпископ Константинополя, Нового Риму і Вселенський Патріарх.

«Ви приступили до гори Сіонської… і до Церкви первороджених»  (Євр. 12:22-23), блаженний серед народів Апостол Павло говорить всім вірним; і дійсно, Церква є горою, тому міцною і стійкою, непорушною і непохитною. Але хоча одним стадом та одним тілом Христовим є, і називається Церквою Божою, яка повсюди має сповідання Православної віри, спільність у таїнствах у Дусі Святому і непорушність Апостольського спадкоємства і канонічного порядку, ще від апостольських часів складається з Церков розташованих по місцях і країнах, внутрішньо самоврядованих власними пастирями і вчителями, і служителями Євангелія Христового, тобто кожного місця єпископами, з причин не лише історичного значення міст і країн у світі, але й внаслідок особливих пастирських необхідностей у них. Continue reading

ЗВЕРНЕННЯ ЙОГО ВСЕСВЯТОСТІ ПАТРІАРХА ВСЕЛЕНСЬКОГО ВАРФОЛОМІЯ ДО БЛАЖЕННІЙШОГО МИТРОПОЛИТА КИЇВСЬКОГО ТА ВСІЄЇ УКРАЇНИ ЕПІФАНІЯ

Блаженство Митрополите Київський та всієї України Епіфаній,

Світло і радість, мир і єдність переповняють сьогодні святу Церкву України, яка у Ваші руки, Ваше Блаженство, отримує Томос про своє офіційне визнання та декларацію як Автокефальна Церква, що підносить її до рівня чотирнадцяти Церков-сестер, як складають «повноту» нашої святої Православної Церкви. Continue reading

ЗВЕРНЕННЯ БОЛГАРСЬКОГО ПАТРІАРХА НЕОФІТА З НАГОДИ НОВОГО 2019 РОКУ

Улюблений у Господа чада Святої Церкви,

Минув ще один рік від того часу, який Господь Бог дав нам, щоб ми стали старшими і спасенними у Ньому. Піднятися у вірі та чеснотах, дотримуючись Господнього шляху, в нашому обожнюванні й у будівництві Церкви, яку Господь залишив нам як безпечний спасительний корабель серед бурхливого морського життя. Церква «славна … не має плями‚ чи вади, чи чогось подібного …, свята і непорочна» (Еф. 5:27). Церква, в якій, згідно з Божим обітницею, Дух Істини, який Господь одного разу послав Своїм апостолами, незмінно і завжди перебуває для того, щоб навчати їх у всій істині (див. Ін 14:16-17, 26) і перебуває серед нас, у Господі і Його спасительних заповідях. Continue reading

РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХА ВАРФОЛОМІЯ

+ ВАРФОЛОМІЙ

МИЛІСТЮ БОЖОЮ АРХІЄПИСКОП КОНСТАНТИНОПОЛЯ,

НОВОГО РИМУ І ВСЕЛЕНСЬКИЙ ПАТРІАРХ

ВСІЄЇ ПОВНОТІ ЦЕРКВИ

БЛАГОДАТЬ, МИЛІСТЬ І СВІТ

ВІД ВО ВІФЛЕЄМІ НАРОДЖЕНОГО СПАСИТЕЛЯ ХРИСТА

Священні і боголюбиві браття, улюблені чада в Господі!

Ми прославляємо Всесвятого і Всемилостивого Бога, що і в цьому році ми знову удостоїлися відзначити святковий день Різдва Христового: свято втілення передвічного Сина і Слова Божого ⎯ «нас, людей, і ради нашого спасіння». Через «вічну таємницю» та «велике диво» божественного втілення людини, «що в темноті сидів і сіни» ⎯ «велика трагедія», ⎯ стає «сином світла і сином дня», відкриваючи для себе благословенний шлях до обожнення за благодаттю. Continue reading

СЛОВО В ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ СВЯТИТЕЛЯ МИКОЛАЯ, АРХІЄПИСКОПА МИР ЛІКІЙСЬКИХ ЧУДОТВОРЦЯ

Пам’ять вічна буде праведнику

Так сказав премудрий Соломон ще в Старому Завіті. І справі так є, бо є імена, які не стирає з пам’яті люди­ни навіть час. Кожна людина лишає по собі згадку. Такі люди звісно, живуть в серцях людей. Це імена святих угодників Божих. Серед сонму святих яскравою зіркою сяє ім’я великого святителя Миколая архієпископа Мир Ликійських. Continue reading

З ДНЕМ ПАМ’ЯТІ СВЯТОГО АПОСТОЛА АНДРІЯ ПЕРВОЗВАННОГО

Усіх Андріїв вітаю з тезоіменитством! Маєте хоч у чомусь бути подібними до свого небесного патрона! А тепер про те, що нас пов‘язує з апостолом Андрієм Первозванним?

1. Всі пам‘ятають і знають літописну розповідь про те, що Апостол Андрій Первозванний проповідував християнство серед наших далеких предків і прийшов на Київські гори, благословив їх та поставив тут хреста. Бо випав йому жереб проповідувати серед скіфів, так називали усі племена – кочові і автохтонні, які населяли терени нашої сучасної держави в середині I cт. після Різдва Христового. Літописна традиція Київської Руси-України свято зберігала цей переказ і донесла його аж до козацьких часів. У монастирських літописах, наприклад таких, як Густинський літопис початку XVII ст., вперше подається такий собі історіографічний нарис про п‘ять хрещень народу руського, першим серед яких було андрієве апостольське хрещення.  Continue reading

ПОСЛАННЯ ПОСТІЙНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ПРАВОСЛАВНИХ ЄПИСКОПІВ ПОЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ НА ПОЧАТОК РІЗДВЯНОГО ПОСТУ («ПИЛИПІВКИ»)

До: Всечесного Пресвітерства, Чесного у Христі Дияконства, Преподобного Чернецтва та Благочестивих Вірних наших Українських Православних Громад поза Межами України

Возлюблені у Христі!

Ми розпочали сорока-денний період сподівання великої прояви спасительної дії нашого Господа: Його прихід до нас у плоті для того, щоб ми – через слухання його вчення, через свідчення його зцілювань, через участь у Його смерті та воскресіння – могли оселитись в Його Небесному Царстві. Continue reading