ВВЕДЕННЯ В ХРАМ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

У коштовних прикрашених ризах введуть Її до Царя. Приведені будуть діви вслід за Нею, подруги її. Приведуть їх з піснями радості і введуть їх у палату Царя

Пс. 44: 15,16

Праведні батьки Пресвятої Діви Марії Іоаким і Анна дали святу обітницю принести в жертву Богові дитину свою. Через три роки після народження преблагословенної Дочки, виконуючи обітницю свою, вони ввели в храм Єрусалимський Богоотроковицю і присвятили Її Богові. До урочистості введення, як розповідає нам церковне передання, праведні Іоаким і Анна за звичаєм зізвали в Назарет своїх родичів, скликали дів і приготовили багато світильників. Пресвята Діва Марія увійшла до храму в оточенні цих дів з полум`яніючими світильниками. Блаженний Ієронім розповідає нам, що навколо Єрусалимського храму було 15 сходинок і на кожній із сходинок співали один псалом священники і левити. На першу із цих сходинок поставили трьохрічну Марію, і коли зняли з неї подорожню одіж, то Вона Сама, ніким не підтримана зійшла до гори в храм. Всі здивувались, що Марія так зайшла до храму як доросла. Архиєрей Захарія за повелінням Господа увів трьохрічну Марію до Святая Святих Єрусалимського храму, де знаходився кивот Завіту. Continue reading

ВОЗДВИЖЕННЯ ЧЕСНОГО І ЖИВОТВОРЧОГО ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО

Свято Воздвиження є славним торжеством Чесного і Животворчого Хреста Господнього. Чудесне і благодатне явлення Хреста і одержані перемоги над ворогами, посилили в Костянтина Великого любов до Християнства і до Древа страждань і смерті Господа.

Після Нікейського Собору імператор Костянтин Великий задумав збудувати храм в Єрусалимі біля так званого «Лобного місця», де звершилось розп`яття Христа Спасителя. Про цей намір він написав Макарію, патріарху Єрусалимському. Сповненню цих благих намірів імператора сприяла його мати, благочестива Олена. Continue reading

ЖІНКИ В БІБЛІЇ

Жіноцтво — це більша частина суспільства. Про жінок написано багато. Жінка надихала художників, поетів, прозаїків, істориків, які створювали безцінні художні полотна, витвори літературного мистецтва та історичні праці. І як би «сильніша стать» не старалась підкорити, а часом навіть поневолити жінку, перетворюючи її на рабиню, вона, як той міфічний Фенікс, знову і знову встає із «попелу» недолугих людських традицій, усім своїм єством заявляючи, що вона, як і Адам, — вінець Божого творіння, рівна чоловікові і за передвічним промислом має виконувати унікальну роль, на яку нездатний чоловік, як би він цього не хотів. Створюючи Єву не із землі, а з ребра вже існуючого Адама, Творець «вмонтував» у її єство щось таємниче, що не піддається жодному дослідженню. Навіть проживши з дружиною півстоліття і більше, чоловік змушений визнати, що жінка так і залишається незбагненною для нього. Можливо, саме ця незбагненність є силою жінки, яка ховається за уявною слабкістю, що так приваблює чоловіка, робить його героєм або рабом, вельможею або невдахою. На жаль, не всі чоловіки здатні визнати, що своїми успіхами, кар’єрою і популярністю вони мали б завдячувати непомітному впливу особи, якій вони віддали своє серце, а іноді і розум. Біблія та історія відкривають, що від доброго чи поганого впливу жінки не раз залежали долі не лише окремих держав, а й великих світових імперій. Continue reading

СТВОРЕННЯ ЖІНКИ ЗГІДНО ВЧЕННЯ СВЯТОГО ПИСЬМА ТА СВЯТОТЦІВСЬКОЇ СПАДЩИНИ

До написання своїх роздумів про створення жінки мене спонукала стаття під назвою «Як міг Бог створити жінку з ребра Адама?», яка дає відповідь на питання читача, чи могло бути в реальності таке створення. Це запитання мені нагадує древню казуїстику. Коли тогочасні «мудрагелі» задумувалися над різними запитаннями. Н-д. «Скільки ангелів поміститься на кінчику голки?», або «Чи може Бог створити такий камінь який не підійме? І т. д., але повернемось до питання створення жінки. Тому спробую викласти свою думку спираючись в першу чергу на Святе Письмо і святоотцівську спадщину. Біблія стверджує: «І навів Господь Бог на чоловіка міцний сон; і, коли він заснув, узяв одне з ребер його, і закрив те місце плоттю. І створив Господь Бог з ребра, яке взяв у чоловіка, жінку, і привів її до чоловіка» (Бут.2:21–22) Continue reading

ДЕНЬ ПРОРОКА ІЛЛІ

Ім’я «Ілля» з давньоєврейської означає «Мій Бог», і ще й вживається, як коротка форма імені Бога. Часто святого пророка Іллю називають за місцем народження в місті Фісви — Іллею Фесвитянином.

Церковна традиція знає пророка Іллю, як ревного поборника чистоти віри в єдиного небесного Бога. Він нещадно викривав бісослужіння і всіляке поклоніння неправдивим богам. Життєпис його пророчої діяльності висвітлюється в Третій і Четвертій книгах Царств Старого Завіту. Події, пов’язані з пророком, відбуваються за царювання Ахава та Охозії, і переважно це його боротьба з нечестям язичництва, яке проникло в Ізраїльське царство. Continue reading

ХРЕЩЕННЯ ГОСПОДНЄ І БОГОЯВЛЕННЯ

До тридцятирічного Свого віку Ісус Христос не розпочинав всенародної проповіді Євангелія, тому що в юдеїв раніше тридцяти років не приймали звання народного учителя або священника. Коли ж настав для Господа час всенародної проповіді, то Іоан Предтеча у 15-й рік правління Тиверія за словом Божим сповістив по всій околиці Йорданській, що наблизилось Царство Небесне і гряде очікуваний Месія. Великий із пророків став проповідувати покаяння, необхідне для достойного вступу в Царство Його і тих, хто сповідав гріхи свої хрестив в Йордані. Хрещення, яке дало Іоану ім`я Хрестителя, за словами святителя Іоана Золотоустого, було тільки приготуванням до Таїнства Хрещення, а не самим Таїнством. Бажаючи освятити води дотиком до них пречистого єства Свого і встановити таїнство Хрещення, яке повинно було слугувати дверима в новий вічний завіт з Богом, Ісус Христос прийшов на Йордан до Іоана хреститися. Предтеча ніколи не бачив Спасителя, але Бог відкрив Хрестителю, що Він Месія; тоді Іоан з благоговійним здивуванням сказав. «Мені треба хреститися від Тебе, і чи Тобі приходити до мене? Але Ісус сказав йому у відповідь: облиш нині, бо так належить нам виконати всяку правду» (Мт. 3:14–15). Іоан тоді поклав руку на голову Спасителя і занурив Його у воду. Continue reading

СВЯТИЙ АПОСТОЛ І ЄВАНГЕЛИСТ ЛУКА

18/31 жовтня Церква вшановує пам`ять апостола Луки. Він народився в Антіохії і належав до язичницького роду. Лука з цікавістю займався науками та мистецтвом, подорожував світом для того, щоб ще більше дізнатися про те, як влаштований Всесвіт і яким Розумом. У цей час він здобув знання з медицини й набув якостей та вміння в малюванні. Лука добре знав, окрім грецької, давньоєврейську та арамейську мови. Continue reading

ПАМ’ЯТЬ СВЯТОГО АПОСТОЛА І ЄВАНГЕЛІСТА ІОАНА БОГОСЛОВА

26 вересня / 9 жовтня – відзначаємо пам’ять святого апостола і євангеліста Іоана Богослова

Святий апостол і євангеліст Іоан походив із Віфсаїди Галілейської, був сином Заведея – риболова і Саломії та меншим братом Якова Заведеєвого. Батьки Якова та Іоана були люди благочестиві, не багаті, прості і підкорені волі промислу Божого. Таким був і сам Іоан Богослов. Про Спасителя Іоан дізнався з свідчень про Нього Іоана Хрестителя. Коли ж Предтеча, вказуючи на Господа, вигукнув: «Ось Агнець Божий» (Ін. 1:36), то двоє із учеників пішли за Ісусом, і серед них був Іоан. Continue reading

УСІКНОВЕННЯ ГЛАВИ ІОАНА ХРЕСТИТЕЛЯ

Пророк Іоанн Предтеча випередив Господа нашого Ісуса Христа своїм народженням, випередив Його і смертю. Як на землі він проповідував про Його спасительне пришестя, так і в країні померлих сповістив про Його переможне зішестя до пекла. Зоря, предвісниця сонця, ховається, коли сходить велике Світило. Так і пророк Іоанн, приготувавши людей до прийняття Викупителя, хрестив Його Самого і закінчив своє земне життя у стражданнях. А тому до слави найвеличнішого пророка, Хрестителя Господнього, пустельника і дівственика, він приєднав славу й вінець мученика за істину. Такими, якщо коротко, були духовні обставини мученицької кончини Іоана Хрестителя. Continue reading

ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДНЄ НА ГОРІ ФАВОР

Преображення Господнє – євангельська подія. Про неї однаково свідчать три Євангелісти Матфей, Марко і Лука. Ісус Христос преобразився перед своїми учнями Петром, Яковом та Іоаном, яких вивів на гору Фавор. Лице Його засяяло, як сонце, одежа ж Його стала білою, як світло. І ось явилися їм Мойсей та Ілля, які розмовляли з Ним. При цьому Петро сказав Ісусові: «Господи!. Добре нам тут бути – коли хочеш, зробимо тут три намети: Тобі один, Мойсеєві один і один Іллі. Поки він говорив це, ясна хмара осінила їх, ось голос із хмари говорить: «Цей є Син Мій Улюблений, в Якому Моє благовоління: Його слухайте». І, почувши, ученики пали ниць і дуже полякались. Та Ісус підійшов, доторкнувся до них і сказав: «Встаньте і не бійтеся». 3вівши ж очі свої, вони нікого не побачили, тільки одного Ісуса. І коли вони сходили з гори, Ісус наказав їм: «Нікому не говоріть про це видіння, доки Син Людський не воскресне з мертвих» (Мт. 17:1 – 9). Continue reading