Якось довелося Ісусу Христу переходити через Самарію, жителів якої зневажали юдеї й уникали навіть спілкування з ними. І, втомившись, Він присів перепочити біля колодязя на околиці міста, а учні Його пішли до міста, щоб купити щось поїсти. Стояла велика спека і Господь попросив у жінки, що вийшла з ближньої вулиці, набрати з цього колодязя води: «Дай Мені напитися». Здивувалася дуже жінка, що юдей заговорив із нею та ще й води попросив, щоб спрагу втамувати. «Як це Ти, будучи юдеєм, просиш напитися у мене, самарянки?» Господь же відповів їй: «Коли б ти знала дар Божий і Хто говорить тобі: «Дай Мені напитися», то ти сама просила б у Нього і Він дав би тобі води живої». Continue reading
Tag Archives: Харківсько-Полтавська єпархія
РОЗІРВІМО ПАНЦИР ГОРДИНІ
Такий вже занепад духовності серед народу, що пристрасті переважають потяг до світлого, Божого. Душі людські в гордині, як у міцнющому панцирі і мало кому вдається того панцира розірвати і вивільнити душу для світла й добра, тобто для Бога і віри в Нього, Творця нашого і Владики.
«То ж благаю вас, браття, через Боже милосердя,- віддайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу, і не стосуйтесь до віку цього, але зміниться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа,- добро, приємність та досконалість» (Рим. 12:1-2),- каже нам апостол Павло. Continue reading
УВЕСЬ СВІТ ІДЕ ЗА НИМ!
Дорогі мої брати і сестри!
Ось і підійшли ми до останньої неділі перед Великоднем – неділі урочистого входу Ісуса Христа в Єрусалим. Апостол Матвій описує це так. Коли Ісус Христос разом зі своїми учнями наблизився до Єрусалиму, то спочатку не входив до священного міста, а зупинився біля гори Оливної і послав двох із учнів до села Віфанії, що розкинулося біля підніжжя гори. Він сказав їм: «Ідіть у село, яке перед вами, і вже на вході в нього побачите ослицю прив’язану і коло неї молодого осла, на якого ще ніхто не сідав. Відв’яжіть і приведіть до Мене, а якщо хтось запитає, навіщо ви те робите, то дайте відповідь їм, що вони потрібні Господу. І господар одразу ж погодиться і пошле їх» (Мт. 21:2-3). Учні виконали вказівку, зробивши все так, як звелів їм Ісус. І все сталося, як і пророкував Захарія: «Радій дуже, о дочко Сіону, веселися, дочко Єрусалиму! Ось Цар твій до тебе гряде, справедливий і сповнений спасіння, покірний і їде на віслюкові молодому» (Зах. 9:9). Continue reading
ВІРА – ОСНОВА ВИХОВАННЯ
Коли ми дискутуємо про виховання підростаючого покоління, хотілося б поговорити й про те, як Церква може впливати на духовно-моральне оздоровлення українського суспільства, беручи участь у підготовці дітей до майбутньої участі в його житті, тобто у їхньому вихованні, адже Церква відділена від держави. Сучасні педагоги, вірячи в дієвість внутрішніх факторів, закладених у душі дитини, дбають про забезпечення міцного здоров’я, творчого розвитку в певних його напрямках, освіченості, напрацюванні соціальних навичок і багато чого іншого. В цьому, звичайно, є багато цінного, але найсуттєвіше в житті людини проходить повз неї, а це – її духовне життя, що є прерогативою віри, тобто релігії. Тож у чому полягає виховання світське і православне, яким може бути взаємозв’язок між ними? Continue reading
КРАЩЕ ГІДНО ВМЕРТИ, НІЖ ЖИТИ БЕЗ ГІДНОСТІ
Ми з тривогою і надією спостерігаємо за далеко не простими процесами, що відбуваються в Україні й навколо неї, але ще більше ми намагаємося осмислити ті духовно-моральні чинники, які раптом зануртували в душах і свідомості буквально кожного й підняли українців на вершину цивілізаційного духу нинішнього світу.
Хоча, чому раптом? Ніщо з нічого й нізвідки не з’являється! Творцем від самого початку як людині, так і цілому народу, який формує суспільство, закладено всі ті риси характеру, що згодом тією чи іншою мірою проявляються в історичних реаліях. Continue reading