МОЛИТВА ОБОРОНЦІВ ПРАВДИ

Featured

Псалтир завжди був улюбленою книгою в українському народі. Він духовно збагачував наших предків і, становив обов’язкове читання не лише для духовенства, але і для всього Божого народу, який знаходив у ньому мудрість для життя і підтримку для розв’язування життєвих проблем.

Тому не дивно, що в тяжкі хвилини особистого життя, а тим більше в часі випробовування та народної боротьби за волю та краще життя, народ складав на підставі Псалтирю особливі молитви – обрані Псальми. Саме таку молитву, яка складена за рукописами Київської митрополії Константинопольського Патріархату XVI – XVII стст., ми сьогодні пропонуємо вам. Continue reading

ОНОВЛЕННЯ ВІРИ ПІСЛЯ ВІЙНИ: ЧИ ГОТОВА ЦЕРКВА В РОСІЇ СТАТИ НА ШЛЯХ ЗМІН?

Щоб поділення в тілі не було, а щоб члени однаково дбали один про одного. І коли терпить один член, то всі члени з ним терплять; і коли один член пошанований, то всі члени з ним тішяться.

1 Кор. 12:25-26

Відповідальність Московського патріархату за Російсько-Українську війну, що триває, є очевидною. Такою ж очевидною є криза, в якій вона опиниться після закінчення війни та падіння путінського режиму. Зливаючись із цим режимом, Московський патріархат неминуче розділить із ним наслідки його краху. Continue reading

ГОЛОСУВАТИ ЗА ТРАМПА – ЦЕ ГОЛОСУВАТИ ПРОТИ ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ

Президентські вибори в США 2024 року не тільки визначать хід важливих внутрішніх питань, таких як імміграція та економіка, але також вплинуть на стабільність Вселенського Патріархату Грецької Православної Церкви в Константинополі та постійну загрозу з боку Російської Православної Церкви. Continue reading

СТАНОВИЩЕ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ В ПОВОЄННІЙ РАДЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ: КРИТИЧНИЙ ОГЛЯД ІСТОРІОГРАФІЇ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX ст.

Церковна історія радянського періоду – один із напрямів сучасної історіографії, вивчення якого значною мірою залежить від політичної, національної й релігійної приналежності дослідників. Історіографію проблеми доцільно поділити на такі групи: західна історіографія, російська й російська діаспорна історіографія, українська й українська діаспорна історіографія, додатково розрізняючи праці світських і церковних істориків. Фінський дослідник радянської церковної історії Арто Луукканен пропонує виділяти окремо «до-архівні» й «постархівні» праці з радянської історії [1]. Зрозуміло, що лише «постархівні» праці українських і російських істориків, тобто праці, написані в період із кінця 1980-х pp., коли банкрутство й розвал радянської політичної системи дали могутній поштовх до наукового зацікавлення історією релігії та Церкви радянського періоду, що раніше розглядалася лише крізь призму панівних ідеологічних постулатів, мають наукову вартість. Винятком є поодинокі праці радянських соціологів, що подають здебільшого достовірний аналіз обрядового життя та релігійного досвіду радянських віруючих [2]. Continue reading

ЗАЯВА ВСЕСВІТНЬОЇ РАДИ ЦЕРКОВ ЩОДО НОВОГО ЗАКОНУ, УХВАЛЕНОГО ВЕРХОВНОЮ РАДОЮ 20 СЕРПНЯ 2024 РОКУ

Останнім часом з’явилося багато інсинуацій щодо заяви Всесвітньої Ради Церков, яка висловилася відносно прийняття законну, які стосується релігійних організацій з центром у країні-агресорі. Офіційні та неофіційні речники РПЦвУ використовують цитати з цього документу, щоб виставити Україну в негативному світлі. Тому ми вирішили подати цей документ у повної версії українською мовою.

Редакція «Київського Православ’я» Continue reading

РОЗЧАРУВАННЯ ФАНАРУ ЧЕРЕЗ «УКРАЇНСЬКЕ ПИТАННЯ»

На Синоді Константинопольського Патріархату, які відбувся 24-25 жовтня 2024 р., серед інших розглядалося і «українське питання», а саме проблему розділення Українського Православ’я. Вже вночі з 25 на 26 жовтня кілька проросійських сайтів почали надавати інформацію, яка загалом з’являлася саме російською інтерпретацією синодальних дискусій. Для зняття всіх російських нашарувань, ми подаємо повний переклад подій на Синоді з близького до Вселенського Патріархату сайту OrthodoxTimes, які увесь час подає позитивну інформацію щодо Православної Церкви України.

Редакція «Київського Православ’я» Continue reading

ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ХРИСТОЛОГІЇ У ВІЗАНТІЙСЬКОМУ БОГОСЛУЖІННІ

Візантійські богослужбові тексти, які вживаються в Православних Церквах, є для христології, що цікавиться історією, справжнім скарбом. Вони якнайкраще передають таємницю Боговтілення, відображаючи при цьому різні богословські суперечки, які мали місце в Церкві в першому тисячолітті. Continue reading

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ: БІОЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ТА ОБМЕЖЕННЯ

Що якщо ми зможемо використати штучний інтелект (ШІ) для розвитку біотехнологій, освіти та релігії? Які етичні наслідки можуть виникнути для наших громад чи церков? Ці питання було порушено на панельній дискусії, організованій Екуменічним інститутом Хаффінгтона в Богословській школі Грецького коледжу Святого Хреста 29 лютого 2024 року, де розглядалося новоявлене життя світу ШІ з богословської точки зору та в дусі соціального етосу Церкви. Вчені, які займаються генетикою та геномікою, безсумнівно, повинні розмірковувати та задаватися подібними питаннями, поряд з богословами, фахівцями з комп’ютерних наук, соціальних наук та біоетики. Continue reading

СУЧАСНА ЦЕРКОВНА МОДЕЛЬ ЯК ПЛАТФОРМА ОБ’ЄДНАННЯ: ДЕСПОТИЧНА АБО СОБОРНОПРАВНА?

Передмова

Проблема об’єднання Українського Православ’я вже вийшла на всеправославний рівень. Цей факт вже підтвердив приїзд в України поважної делегації Вселенського Патріархату, яка зустрілася з керівництвом усіх юрисдикцій: ПЦУ, РПЦвУ, УПЦ КП, а також Президентом Володимиром Зеленським. У цьому ряду окремим пунктом стоїть зустріч з представниками «Софійського Братства», яке переважно об’єднує проукраїнських священиків РПЦвУ та тих, хто раніше належав до цієї юрисдикції. Вочевидь, що на цих зустрічах обмірковувалася платформа на якій могло відбутися об’єднання православних в Україні або, як мінімум, розпочатися цей процес. Але коли казати про головну мету делегації Константинопольського Патріархату – це спроба початку перемов між ПЦУ та РПЦвУ, як найбільших православних юрисдикцій України. Предметний діалог між цими церквами відповідає і інтересам української влади, яка стоїть на позиції «духовної незалежності України. Саме тому був прийнятий закон № 8371 про заборону релігійних організацій, що мають адміністративно-канонічний зв’язок з країною-агресором. Continue reading

РОСІЙСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА ТА ВАВИЛОНО-ВІЗАНТІЙСЬКА СПАДЩИНА

За останні кілька років, особливо під керівництвом Патріарха Кирила, Російська Православна Церква (РПЦ) стала головним гравцем у російській внутрішній політиці, ставши, можливо, «повністю асимільованою частиною внутрішньої та зовнішньополітичної машини Кремля». [1] Ламоро та Флейк стверджують, що «термін Кирила на посаді Патріарха… допоміг РПЦ зміцнити свої позиції та повільно витіснити конкуруючі релігійні групи» [2]. Основна поява РПЦ на міжнародній арені переважно характеризується її позицією щодо російського наступу на Україну, який розпочався в лютому 2022 року. Повноцінна підтримка РПЦ «СВО» в Україні є безкомпромісною, і нещодавно представлений першим розділом Рішення XXV Всесвітнього російського народного собору «Сьогодення і майбутнє Російського світу» (Наказ XXV Всемирного русского народного собора «Настоящее и будущее Русского мира»), затвердженого 27 березня 2024 року [3]. Але розглядати ці твердження РПЦ просто як поступки нинішній президентській волі насправді є безпідставним, оскільки православний богослов Павло Л. Гаврилюк зазначає, що патріарх Кирило « забезпечив теоретичну платформу для цієї війни задовго до початку Путіна ». його повномасштабне вторгнення в Україну» [4]. Continue reading

ЧОМУ Я НЕ ВІРЮ ОТЦЮ ПЕТРУ КАЗНОВЕЦЬКОМУ?

У мережі поширено листа чернігівського священника о. Петра Казновецького до свого предстоятеля – глави УПЦ Московського патріархату митрополита Онуфрія Березовського. Деякі медіа вже поширили цього листа з радісним заголовком “Духовна крига скресла!”. Ой-вей, як кажуть в одному народі, наближеному до батьківщини Ісуса Галілеянина… Continue reading