МОЛИТВА ОБОРОНЦІВ ПРАВДИ

Featured

Псалтир завжди був улюбленою книгою в українському народі. Він духовно збагачував наших предків і, становив обов’язкове читання не лише для духовенства, але і для всього Божого народу, який знаходив у ньому мудрість для життя і підтримку для розв’язування життєвих проблем.

Тому не дивно, що в тяжкі хвилини особистого життя, а тим більше в часі випробовування та народної боротьби за волю та краще життя, народ складав на підставі Псалтирю особливі молитви – обрані Псальми. Саме таку молитву, яка складена за рукописами Київської митрополії Константинопольського Патріархату XVI – XVII стст., ми сьогодні пропонуємо вам. Continue reading

ВІД ОСОБИСТОСТІ ПОСТМОДЕРНУ ДО ОСОБИСТОСТІ

Богослов’я людини, як воно розкривається в ісихастсько-аскетичній традиції, є найбільш вагомим контраргументом постмодерністського індивідуалізму та релятивізму. Аскетика зверненості на себе і свідомого спокою (ісихія) — не психологічне становище, а справжній і єдиний спосіб перетворення «огидної маски» в особистість. Continue reading

ВІЙНА ТА ЕСХАТОЛОГІЯ

Будь-який конфлікт, особливо військовий, потребує чіткого обґрунтування, чому він відбувається. Зазвичай це питання мають відповідати офіційні представники держави. Однак ситуація, що сталася в Росії після початку збройного конфлікту з Україною, поступово починає пояснюватися в релігійних термінах. Саме ця мова вийшла за межі церковного середовища. Сьогодні ним уже користуються російські чиновники та ЗМІ. У цьому їх риторика радикальніша, ніж риторика представників Російської православної церкви, тобто. офіційна церковна проповідь стала частиною національної пропаганди. Continue reading

РОСІЯ ТА УКРАЇНА З ІСТОРИЧНОЇ ТА БОГОСЛОВСЬКОЇ ТОЧКИ ЗОРУ

У попередньому своєму тексті під назвою «Історико-етнологічне становлення України» я згадував, що географічний простір сучасної України був заселений у минулому слов’янами-скандинавами-русинами-білорусами і був багатоетнічним населенням, у в якому переважав слов’янський елемент. Часом на нього претендували монголо-татари, литовці, поляки, козаки та росіяни. Україна була місцем постійних воєн і претензій. Після розпаду козацтва в XVII столітті Україна була поділена між Росією та Польщею-Литвою. Continue reading

ПОЧАЇВСЬКА ЛАВРА – ІСТОРИЧНА СВЯТИНЯ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОСЛАВ’Я

Святий Мефодій Почаївський (1091-1228), засновник Почаївського монастиря

Сьогодні ми живемо в час, коли всі чомусь дуже зацікавились Почаївською лаврою. Про неї – кожен другий допис в соцмережах. І більшість цих дописів про те, що Почаївську лавру треба передати УГКЦ, тому що вони її заснували. А як не заснували, то побудували. А як не побудували, то розбудували. І по всіх дописах виглядає, що до того, як лавра потрапила в унію, на Почаївській горі нічого не було. Або майже нічого. Або щось було, але нічого цінного. Не берусь судити ініціаторів цього шуму, але, оскільки люди мають доступ тільки до частини інформації і не можуть/не хочуть/не вважають за потрібне цю інформацію перевірити, то просто наведу ряд фактів з історії Почаївського монастиря, про які забули (або спеціально промовчали) провокатори, які, на користь москви, розпалюють на заході України ворожнечу між УГКЦ та ПЦУ. Що робити з цими фактами – нехай кожен вирішує сам, але це історична реальність, яку неможливо заперечити, навіть попри намагання історію спотворити. Отже, почнімо. Continue reading

ІСТОРИЧНЕ ДЕЖАВЮ, АБО ЧОМУ УГКЦ ПРЕТЕНДУЄ НА ПОЧАЇВСЬКУ ЛАВРУ

Таке дивне дежавю, два преценденти, схожі як близнюки…

- Московський церква, а сьогодні через свого сателіта – УПЦ МП, гонила та руйнувала православну українську церкву за допомогою окупаційних провладних інституцій, захопила Українську святиню – Почаївську лавру, добудувала на нашій землі свої будівлі і тепер претендує на цю землю та на саму святиню. Continue reading

ПРАВИЛО МОЛІННЯ В ЧАС ЗАГРОЗИ НАШЕСТЯ ВОРОГІВ

Початкові молитви

Молитвами святих отців наших, Господи, Ісусе Христе, Боже наш, помилуй нас. Амінь.

Царю Небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди, і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Милосердний, душі наші. Continue reading

СПАДЩИНА ПАЇСІЯ ВЕЛИЧКОВСЬКОГО Є ЗАПОРУКОЮ ДУХОВНОГО ЄДНАННЯ ПРАВОСЛАВНИХ УКРАЇНЦІВ — СЕРГІЙ ШУМИЛО

Цьогоріч виповнюється 300 років від дня народження українського православного святого Паїсія Величковського (1722 (1723) — 1794 рр.). Він народився 1 січня 1723 року (за новим стилем), що відповідає 21 грудня ‎1722 року за юліанським календарем. Старець і аскет, церковно-культурний діяч, письменник і перекладач, він уславився як духовний наставник на Святій Горі Афон у Греції та в Румунії. Його постать, на відміну від славнозвісного філософа Григорія Сковороди, значно менш відома пересічному українцеві.

Про значення Паїсія Величковського в українській культурі говоримо з українським паїсіаністом, директором Міжнародного інституту афонської спадщини та науковим співробітником Інституту історії України НАН України Сергієм Шумилом. Continue reading

ВІТАННЯ З НОВИМ 2023 РОКОМ ГОЛОВИ КОНСИСТОРІЇ УПЦ США

Улюблені браття у Господі:

ХРИСТОС ПОСЕРЕД НАС!

Вступаючи в 2023 рік, я молюся, щоб дух ВЕЛИЧНОГО СВЯТА РІЗДВА НАШОГО ГОСПОДА ІСУСА ХРИСТА залишався в наших серцях. Нагадування про прихід Христа, Його постійну присутність серед нас та любов, радість і надію, які несе наш Спаситель – усе це є величезними дарами для нашого страждаючого, розбитого та неспокійного світу; особливо, переживаючи з молитвою ці дні та моменти війни, що тривають в Україні. Сподіваюсь, що читаючи оці рядки, Ви збагатитеся радістю у тому бажаному мирі, який Христос приносить у наше життя. Continue reading

РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХА ВАРФОЛОМІЯ 2022 РОКУ

+ ВАРФОЛОМІЙ

БОЖОЮ МИЛОСТЬЮ, АРХІЄПИСКОП КОНСТАНТИНОПОЛЯ-НОВОГО РИМУ

І ВСЕЛЕНСЬКИЙ ПАТРІАРХ

ВСІЙ ПОВНОТІ ЦЕРКВИ

БЛАГОДАТЬ, МИЛОСЕРДЯ І МИР

ВІД СПАСИТЕЛЯ ХРИСТА, НАРОДЖЕНОГО У ВІФЛЕЄМІ

***

Високочесні браття ієрархи,

Улюблені діти в Господі,

Сьогодні наша Свята Церква святкує Різдво у плоті предвічного Сина і Слова Божого, цю «страшну таємницю», яка «заховану вiд вiкiв i родів» (Кол. 1:26). У Христі остаточно розкривається правда про Бога і людину, як богословсько пояснює св. Кирило Олександрійський: «Ми люди за природою, але Він заради любові спустився до того, що суперечить божественній природі, і став людиною. Ми є слугами Бога за своєю природою як Його творіння, але Він знову став слугою, всупереч божественній природі, коли став людиною. Але вірно й зворотне: Він є Богом по суті, і ми, завдяки благодаті, можемо піднятися до того, що суперечить людській природі. Бо ми люди, і Він є Сином за природою, але ми також стаємо синами за статусом, оскільки ми покликані до спілкування з Ним» [1]. Continue reading

СТВОРЕННЯ ЖІНКИ ЗГІДНО ВЧЕННЯ СВЯТОГО ПИСЬМА ТА СВЯТОТЦІВСЬКОЇ СПАДЩИНИ

До написання своїх роздумів про створення жінки мене спонукала стаття під назвою «Як міг Бог створити жінку з ребра Адама?», яка дає відповідь на питання читача, чи могло бути в реальності таке створення. Це запитання мені нагадує древню казуїстику. Коли тогочасні «мудрагелі» задумувалися над різними запитаннями. Н-д. «Скільки ангелів поміститься на кінчику голки?», або «Чи може Бог створити такий камінь який не підійме? І т. д., але повернемось до питання створення жінки. Тому спробую викласти свою думку спираючись в першу чергу на Святе Письмо і святоотцівську спадщину. Біблія стверджує: «І навів Господь Бог на чоловіка міцний сон; і, коли він заснув, узяв одне з ребер його, і закрив те місце плоттю. І створив Господь Бог з ребра, яке взяв у чоловіка, жінку, і привів її до чоловіка» (Бут.2:21–22) Continue reading