ЧЕСНА ПЕРЕД ГОСПОДОМ СМЕРТЬ ПРЕПОДОБНИХ ЙОГО…

При першій згадці імені львівського протопресвітера Гаврила Котельника у свідомості більшості пересічних українців асоціюється виключно з подіями Львівського Церковного Собору 1946 р. Ми не ставимо за мету дати історично-канонічну оцінку Соборам 1596 та 1946 років, а розглянемо основні біографічні відомості голови Ініціативної групи по возз’єднаню УГКЦ із РПЦ – о. Гавриїла Костельника. Метою даного дослідження є подолання надмірної політизованості та ідеологізації життя та діяльності цього відомого душпастиря. У нашому випадку це означає пошук істини у вигляді доконаних фактів, реальне існування котрих підтверджене документами.  Continue reading

ГІБРИДНА ВІЙНА МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ ПРОТИ УКРАЇНИ. ПРО «ПРОСЛАВЛЕННЯ» МИКОЛАЯ ІІ ТА ЙОГО СІМ’Ї

Те, що філія Московського Патріархату в Україні (далі – МПвУ), та Російська Православна Церква (далій – РПЦ) загалом, активно ведуть гібридну війну проти України, на сьогодні не підлягає сумніву. Про це неодноразово проголошував Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, архієреї та священики Українського Православ’я – Української Православної Церкви Київського Патріархату (далі – УПЦ КП). Але проявом цієї війни є не тільки відкрита підтримка МПвУ російської агресії та сепаратистів, не тільки відмова в вшануванні полеглих за волю України, а і спроба нав’язати «русский мир» через політичні канонізації. На великий жаль, багаторічний вплив РПЦ МП на українських православних покинув певний слід у духовної свідомості ряду кліриків та мирян, що виразилося в бездумному вшануванні певних російських святих, зокрема останнього російського імператора Миколая ІІ та його сім’ї. Розповсюдженню цього вшанування, крім потужної інформаційної компанії РПЦ МП, сприяє той факт, що на 2017 р. припадає 100-я річниця більшовицького перевороту, а сім’я Романових є однією з мільйонів жертв цього нелюдського радянського режиму. Continue reading

ВШАНУВАННЯ ПЕРШОМУЧЕНИКІВ КИЇВСЬКИХ ФЕДОРА І ЙОГО СИНА ІОАНА

12/25 липня Київське Православ’я вшановує першомучеників Київських Федора і його сина Іоана

Наступного дня, після пам’яті святої рівноапостольної княгині Київської Ольги і за три дні до дня пам’яті Великого Київського князя Володимира за церковним календарем майже непомітно звершується пам’ять перших київських мучеників-християн. Continue reading

АРХОНТИСИ І МИРОНОСИЦІ РУСИ-УКРАЇНИ

«Ся Ольга була предвісницею християнській землі, яко вранішня зоря перед сонцем і яко зірниця перед світом. Вона бо сіяла, як місяць уночі. Так ся між невірних людей світилася, як перло в багні, бо були вони закаляні гріхом, не омиті святим хрещенням, а ся омилась святою купіллю, скинула з себе гріховну одіж ветхого Адама і в нового Адама втілилась, що ним є Христос. Речім же до неї: “Радуйся, руськеє пізнання Бога! Стали ми початком примирення з ним”. Вона бо першою увійшла в царство небеснеє із Русі, і її восхваляють руськії сини яко зачинательку бо й по смерті молилась вона Богові за Русь. «Праведних же душі не вмирають». Як ото сказав Соломон: “Коли хвалять праведника, – веселяться люди», «безсмертною бо є пам’ять його”, коли признається він Богом і людьми” (Із Літопису Руського) Continue reading

ДЕНЬ ІВАНА КУПАЛА І ХРИСТИЯНСЬКЕ СВЯТО РІЗДВА ЧЕСНОГО І СЛАВНОГО ПРОРОКА ПРЕДТЕЧІ ХРЕСТИТЕЛЯ ГОСПОДНЬОГО ІОАНА

(24 червня / 7 липня)

Іоан Хреститель народився неподалік Єрусалима в містечку Ютта. Батько його Захарій був іудейським священиком, а мати Єлизавета — дочка рідної сестри святої Анни, матері Пресвятої Богородиці. Обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно виконуючи: заповіді й настанови Господні. Дітей не мали вони, бо Єлизавета неплідна була, та й віку обоє були похилого. Continue reading

ЩОБ ОЗДОРОВИТИ СУСПІЛЬСТВО, ПОТРІБНА ВЕЛИКА СПІЛЬНА ПРАЦЯ

Ми живемо у пострадянському суспільстві. Вже практично два покоління виросли, сформувавшись як особистості без ідеологічного впливу радянського суспільства, але насправді мине ще не один десяток років, поки ми по-справжньому позбудемося цього впливу.

У радянські часи був зруйнований світогляд віруючої людини, попри те, що на Тернопільщині вплив радянської системи був значно менший, ніж на українських землях за Збручем. Але ми й досі маємо справу з наслідками того періоду, адже в радянському суспільстві ми втратили дуже важливий елемент християнського життя – розуміння того, що віра є частиною світогляду. На жаль, у сучасному суспільстві віра перетворилася на щось таке, чому людина присвячує вільний від основного заняття час і розділяє себе як християнина і як члена суспільства. У храмі людина щиро молиться, кається у своїх гріхах, а виходячи з храму, вона живе за законами суспільства, яке дозволяє давати і брати хабарі, обманювати, ставитися до своїх обов’язків не з повною відповідальністю, і це не вважається гріхом. Continue reading

ЧОМУ ГОСПОДЬ НЕ ВИСЛУХОВУЄ НАШІ МОЛИТВИ

У кожного з нас бувають дні, коли благополучний перебіг нашого життя раптом переривається непередбаченими важкими обставинами: хворобою, неприємністю, горем, що торкаються нас самих або наших рідних і близьких. І тоді яскравим полум’ям займається наша молитва до Господа Бога. Зі сльозами, з напруженням усіх духовних сил, наполегливо просимо ми Бога відвернути від нас небезпеку що нависла, врятувати від біди чи навіть від смерті дорогу нам людину. Усердно і ретельно шукаємо ми найпереконливіші слова для молитви. Заради того, щоб наше прохання скоріше було виконано, ми буваємо готові на великі обмеження, жертви і навіть на принесення особливих, часом обітниць  котрі важко виконати. Continue reading

ДОГМАТИЧНІ АСПЕКТИ БОЖЕСТВЕННОЇ ЛІТУРГІЇ СВЯТИТЕЛЯ ІОАНА ЗОЛОТОУСТОГО

Богослужіння, служіння Богу, полягає втому, щоби сповнювати волю Божу, робити те, що Богу угодно, вірити в Бога, надіятися на Бога, любити Бога.

Служити Богові потрібно духом та істиною (Ін 4: 24). Це внутрішнє служіння Богу, що іменується богошануванням. Разом з тим богослужіння повинно бути і зовнішнім, оскільки людина складається з душі і тіла. Славословити Бога, складати подяку Йому, просити Його людина повинна і душевно, і тілесно, бо душа і тіло тісно поєднані між собою, душевні рухи виражаються і в тілі. «Від повноти бо серця говорять уста» (Мт. 12: 34). Слово Боже надихає нас: «прославляйте Бога в тілах ваших і в душах ваших, які є Божі» (1 Кор. 6: 20). Continue reading

СЛОВО В НЕДІЛЮ ПЕРШУ ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ. ВСІХ СВЯТИХ

У ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Сьогодні, у першу неділю після П’ятидесятниці, Свята Церква закликає нас здійснити прославляння всіх святих, що Богові догодили. Тиждень тому ми святкували народження Церкви. У день П’ятидесятниці Святий Дух у вигляді вогненних язиків зійшов на апостолів, і зодягнувшись Силою Вищою, вони пішли проповідувати всім народам. І ось, після цього великого свята, Церква вшановує плоди подвигу апостольського – мучеників, апостолів, пророків, святителів, преподобних і всіх виявлених і не явлених ще нам святих. Continue reading

ПРО ОПРАВДАННЯ ЛЮДИНИ ВІРОЮ

Живучі на землі ми не одноразово переконуємося, що не однаковими дорогами приходить людина до пізнання Господа Бога. Але якою б великою не була різноманітність цих шляхів, ті хто йдуть ними незмінно то труднощі цих шляхів допомагає долати віра. Деколи вона здобувається легко, стрімко входить в серце, а деколи їй приходиться долати перешкоди котрі чинить наш розум. Приклади святих апостолів найближчих учнів Господа Ісуса Христа вчать нас, що обидва шляхи віри в Бога – і шлях серця, і шлях розуму – однаково плідні та вгодні Господу. Бо одному із них йшов святий апостол Іоан, а по другому святий апостол Фома. Continue reading