СЛОВА НА СВЯТО ПОКРОВИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Невимовна духовна радість, особливий молитовний настрій та безмежна вдячність Божій Матері сьогодні огортають всі віруючі серця з нагоди великого свята Її Покрови.

Неможливо перерахувати численні випадки, коли палкі молитви і щире розкаяння людей закликали діяльне заступництво Пресвятої Богородиці.

Материнська любов, ласка, милосердя, доброчинність вознесли Її на Небесний Престіл Цариці роду людського. Ця недосяжна велич, за вченням Церкви, зумовлена тим, що Богородиця єдина у світі серед людей сподобилась великої Божої ласки стати Матір’ю Спасителя світу. Continue reading

ДЕЩО ПРО СВЯТУ КАФОЛИЧНУ ПРАВОСЛАВНУ ЦЕРКВУ

Помісна Православна Церква є Єдиною Святою Кафоличною (Соборною) і Апостольською Церквою у всій її повноті. Помісна церква утворюється з єпархій (діоцезій) на чолі з єпископом: ”Там, де є єпископ, є еклесія (церква)”. Це визначення, взяте з послання святого Ігнатія Богоносця до мешканців Смирни. Великий Богоносець писав: «Будьте єдині з своїм єпископом»  і «Дивіться на свого єпископа, як на Христа». Православна Церква має тільки один харизматичний центр, свого Главу, Яким є Христос. Святий Дух, нероздільний з Сином завжди діє в Церкві спільно і роздільно з Ним, – Він проявляється у Вселенських Соборах, місцевих і обласних синодах і через пророчого Духа Своїх святих, які утвердили своє життя після виникнення церкви (еклесії). «Бо благодать і дар, що є у Трійці, даються від Отця через Сина в Дусі Святому» «Неможливе наділення даром в нас, крім в Дусі Святому. Continue reading

«ДУМКА ЗА МОРЯМИ, А СМЕРТЬ ЗА ПЛЕЧА’МИ»

«Думка за морями, а смерть за плеча’ми», – таким прислів‘ям закінчив один із останніх своїх листів до приятеля о. Феолога митрополит Ростовський Димитрій Туптало, українець, син козацького сотника і автор багатотомних «Четій-Міней», житій святих. Сім років, вісім місяців і двадцять шість днів святитель керував Ростовською кафедрою в Росії (1701-1709). Іншу, значно більшу, частину свого життя він прожив в Україні. Був великим проповідником, ігуменом багатьох монастирів на Чернігівщині та у Києві. Майбутній святитель у сані ієромонаха і, як проповідник, відвідав білоруські та литовські землі.  Continue reading

ГНОСЕОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ПРАВОСЛАВНОЇ ТЕОДИЦЕЇ У СУЧАСНОМУ КОНФЛІКТОЗНАВСТВІ

У наш час – час духовної та економічної кризи посттоталітарного суспільства, що органічно зумовлює загострення конфліктів у всіх сферах суспільного та особистого життя, особливої актуальності набувають питання всестороннього наукового, філософського та богословського вивчення природи конфлікту, причин його виникнення та шляхів подолання, які розглядаються як самостійні об’єкти досліджень. Слід відзначити, що сучасна конфліктологія, яка вивчає вказане коло проблем, на нашу думку, носить переважно прикладний характер, спрямовуючи всі свої зусилля на віднайдення шляхів розв’язання конфлікту, часто не приділяючи достатньої уваги глобальному питанню існування зла взагалі як першопричини будь-яких конфліктів. Continue reading

ЄРЕСЬ ПАПІЗМУ? ВІДПОВІДЬ МИТРОПОЛИТУ ІЛАРІОНУ АЛФЕЄВУ

Тристоронній диспут між українцями, росіянами та Вселенським Патріархатом про можливість церковної незалежності України обіцяє бути найсерйознішою проблемою для православної християнської єдності нашого покоління. З чисто політичної точки зору українська автокефалія представляє для Російської Православної Церкви повну катастрофу. Вона не тільки позбавить РПЦ однієї третини її парафій та підірве проект «Русский Мир», але і докорінно відкине претензії Московського Патріархату на лідерство у всьому православному християнському світі. Continue reading

СВЯЩЕНСТВО

Для розуміння Першосвященицької місії Господа нашого Ісуса Христа необхідно спершу мати певне уявлення про священство у Старому Заповіті, яке готувало та прообразно представляло Його священство.

Спершу торкнемося історії встановлення священства. У давніх цивілізованих народів які оточували Ізраїль (наприклад Єгипту та Месопотамії), священицьке служіння часто здійснювалося царями цих народів. Правителю допомагало ієрархічно організоване здебільшого спадкове духовенство, часто об’єднане у окрему касту. Зовсім інакше було у давніх старозавітних патріархів – у них не було ані храму, ані особливих священиків Бога Авраама, Ісака та Якова. Патріархи поставили жертовник у землі Ханаанській (Бут.12:7) та приносили жертви Богу (Бут. 22). У них було сімейне священство, властиве багатьом давнім народам. У описі життя патріархів згадуються лишень священики-іноземці (цар-священик Салиму, свяще­ник Бога Вишнього Мелхиседек (Бут. 14:18) та жреці фараона (Бут. 41:45;47:22). Коліно Левія ще не мало тоді богослужбових обов’язків (Бут. 34:25-31; 49:5). Continue reading

СЛОВО НА ВОЗДВИЖЕННЯ ЧЕСНОГО ХРЕСТА

Сьогодні свята Церква святкує віднайдення і воздвиження чесного і животворчого Господнього Хреста. Це відбулося в четвертому столітті, коли імператорський престол займав Константин Великий. Після того, як цар переміг Масиміана, то мати царя, рівноапостольна Єлена з цим наміром відправилася на святу землю і після довгих розшуків, немало розпитувала старих людей де положили чесне Древо. В кінці вона допиталася одного старця, єврея на ім’я Юда, і він показав їй місце. На тому місці знаходилася поганська божниця, збудована імператором Андріаном на честь поганської богині Венери. Коли божницю було зруйновано, то було знайдено три Хреста. Continue reading

ПРОПОВІДЬ НА РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Любов до матері – дороге і близьке серцю почуття. Воно так потрібне людині в житті. З цим почуттям, ми стаємо добрішими, нас наповнюють чисті думки, мрії, надії і сподівання. Нам є для кого і для чого жити. Наша дорога матуся, що дала нам життя.

Возлюблені дорогі брати і сестри, у цьому земному житті є у нас, ще одна мати, Мати-Україна. Те, що вона єдина для нас усіх, те що вона дарує нам усім – не оцінити, не осягнути. І любов до неньки України закладена в нашому серці ще з народження. Інколи, серед мирської суєти ми нагадуємо собі, що ми українці і у нас є Мати-Україна. Обов’язок любити, шанувати її, все життя пам’ятати про неї. Continue reading

«ТІЛЬКИ МАВ ТАЛАН… НЕ ПОЗИЧЕНИЙ, А ВЛАСНИЙ…»

Пам‘ятаєте у нашої Лесі Українки:

«Десь, колись, в якійсь країні

Проживав поет нещасний,

Тільки мав талан до віршів

Не позичений, а власний».

Притча про таланти (Мт. 25:14-30) дає нам ясно зрозуміти, що Господь наділяє всіх не однаково по відношенню до земного життя. Здоров‘я, фізичні сили, матеріальні блага, успіх, виховання, освіта, професія й служіння для кожної людини даються за її силами і за її здібностями. Але дуже часто ця різниця між людьми таланту і успіху породжує заздрість у людей безталанних і не успішних. Бездарні люди дуже часто осуджують талановитих і здібних. Це особливо яскраво проявляється сьогодні і дуже часто серед нас, у нашому суспільстві. Чим більше зустрічаєш тих, хто нічим і ніким не задоволений, тим більше вражений тим, що такі люди, які ядовито осуджують тих, хто вище їх знаходиться за своїм становищем і покликанням, напевно найменше всього були б здібними їх, цих талановитих людей, замінити. Така природа людських стосунків.  Continue reading

СВЯТИЙ КИРИЛО ФІЛОСОФ ПРО АЛКОГОЛЬ

Щоб бачити ставлення святого Кирила до пияцтва розглянемо його працю «Браття, не впивайтеся вином. Слово Кирила філософа про хмільне пиття до всіх людей».

«Так мовить хміль будь-якій людині, не тільки простій, але і ченцям, і священикам, царям і князям, багатим і бідним, і убогим, і дружинам, старим і молодим: «Я, хміль, сильний на світі більш всіх плодів земних від кореня високого і від племені сильного, і від благородної матері моєї створений Богом. Continue reading