СТАВЛЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА ДО КРЕМАЦІЇ

Поховання померлих не є догматичною темою. Воскресіння мертвих, в яке вірить наша Церква, не буде залежати від того, поховані вони були або спалені. Але з іншого боку, поховання мертвих має відношення до догматичних вірувань Церкви. Перевага поховання і негативне ставлення до спалення померлих тісно пов’язані з вірою Церкви в людину і її призначення. Continue reading

ІКОНА ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДНЬОГО: ВИПРОБУВАННЯ «БАЧЕННЯМ БОГА»

На відміну від двох пророків, що стоять без руху, три апостоли внизу ікони під ногами Христа, злякалися того, що відбувається, зображені полеглими ниць. Засліплені Богоявленням, Божественною енергією, вони відображені в стані глибокого здивування, охоплені великим хвилюванням, підтверджуючи тим самим свідчення євангеліста Матвія: «І, почувши, попадали учні долілиць, і полякалися» (Мт. 17:6). У Святому Письмі існує і ще один приклад, коли людина виявляється не в змозі бачити знак Божественної присутності: мова йде про Мойсея, особа якого після зішестя з Синаю випромінювала Божественне світло, так що народ ізраїльський не міг дивитися на нього (Вих. 34:29 -30). Continue reading

ОБРАЗИ «КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОГО ПАТЕРИКА» В АГІОГРАФІЧНИХ ТОПОСАХ І КОМПОЗИЦІЙНИХ СХЕМАХ ГРАВЮР УКРАЇНСЬКИХ ДРУКОВАНИХ КНИГ XVII – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XVIII СТОЛІТЬ

«Києво-Печерський Патерик» (далі – «Патерик») – один з найпоширеніших в Україні у XVII — XVIII ст. зразків агіографічної прози, якому властиві риси житій святих і паломницької літератури з описами храмів і чудотворних реліквій, доповненої їхніми графічними зображеннями. Перше друкова­не видання «Патерика» 1635 р. «Paterikon albo zywoty Ojcоw Pieczarskich» Сильвестра Косова мало важливе значення в контексті полеміки між православними й католицькими теоло­гами, зосереджуючи увагу на історії монастиря. Подібні ідеї були висвітлені в рукописних працях, що постали впродовж 1620-х років, зокрема, у «Палінодії» Захарії Копистенського теж подано вступ до православних читачів, у якому обґрунтовано думку про святість печерських отців, а у висновках згадано хрещення Русі та трьох митрополитів, котрі не підпорядко­вувалися константинопольському патріархові [1, 42-43]. Continue reading

МІРКУВАННЯ ПРО ЗВ’ЯЗК МІЖ СПОВІДДЮ ТА ПРИЧАСТЯМ.

Моя стаття (доповідь) називається: «Міркування про зв’язок між Сповіддю і Причастям, на підставі документа – Про участь вірних в Євхаристії», прийнятим Архієрейською Нарадою і Священним Синодом в 2015 р [1] Насправді, проект документа був складений Міжсоборною Присутністю ще в 2013 р [2], після чого він викликав багато бурхливих і, одночасно конструктивних дискусій і переробок. У цих дискусіях брав участь і я, пропонуючи свої міркування про зв’язок між Сповіддю і Причастям [3]. Незважаючи на це, саме ця III глава документа залишилася дуже мізерною і незрозумілою, що і дає нам привід продовжити бесіду на цю тему. Continue reading

РОЗДУМИ ПРО ГРІХ ОСУДЖЕННЯ

Сьогодні, у часе крайньої секуралізації суспільства, дуже потрібно зосередити свою увагу на одному чи не найпоширенішому на даний час гріху, а саме всім нам добре відомому і можливо не раз вживаному гріху осудження.

Зважаючи на сучасні суспільні обставини цей гріх набуває якусь особливу силу, можна сказати медичним терміном подібно до епідемії цей гріх вражає серця всі верстви сучасного суспільства від малого до великого. І ніхто чомусь не замислюється чому так відбувається. А відповідь дуже проста. Гріх осудження набуває популярності у сучасному суспільстві тому, що багато хто, з нас, насмілюся стверджувати, що основна маса не надає цьому гріху великого значення вважаючи його чимось дріб’язковим, незначним. Тому у цих коротеньких роздумах спробуємо показати всю шкідливість цього гріха. Continue reading

СОБОР БОЛГАРСЬКИХ ПРОСВІТНИКІВ

27 липня / 9 серпня

Святі рівноапостольні Климент, Наум, Сава, Горазд і Ангеляр, слов’яни за походженням, були учнями святих рівноапостольних Мефодія і Кирила, учителів словенських, і допомагали святим братам в справі освіти слов’янського народу і в їх боротьбі проти латинських проповідників за утвердження Православ’я в Моравії. Після кончини святителя Мефодія (+6 квітня 885 р), за його благословенням наступником, на Моравській кафедрі став святий Горазд, уродженець Моравії і найбільш досвідчений з учнів святителя, який чудово володів грецькою і латинською мовами. Continue reading

СВЯТИЙ ВЕЛИКОМУЧЕНИК І ЦІЛИТЕЛЬ ПАНТЕЛЕЙМОН

Пам’ять 27 липня / 9 серпня

Святий Великомученик і Цілитель Пантелеймон народився у Віфінії, в місті Нікомідії під час правління нечестивого імператора Максиміана в родині знатного та багатого сановника.

Його батько Євсторгій був язичником і палко дотримувався ідолопоклонства, а мати Єввула була християнкою, яка старанно служила Христу. Поєднані тілесно, вони були розділені духовно: батько приносив жертви лжебогам, а мати – «жертву хвали» Істинному Богу. Юнака, який у них народився, назвали Пантолеоном, що означає: у всьому лев, бо передбачалося, що мужністю він буде подібним до лева. Але згодом юнака почали звати Пантелеймоном, тобто всемилостивим, оскільки до всіх він виявляв милосердя: безкоштовно лікував хворих та подавав милостиню убогим. Continue reading

СЛУЖБА ПРЕПОДОБНОМУ МОЙСЕЮ УГРИНУ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОМУ

Пам’ять 26 липня/ 8 серпня

ВЕЧІРНЯ

Блажен муж, 1-й антифон. На Господа кличу: стихири на 6, глас 1

Подобний: Небесних чинів.

Чистоту душевну обравши, / чистоти тілесної завжди дотримувався єси, / отче наш Мойсей, / їй же прикрашений, / служиш нині непорочному і пречистому Агнцю, / що за весь світ жертву приніс, Сину Божому, / Його ж за нас моли, преподобний, / щоб зберегти ризу души нашої незабрудженою в житті цьому / і увійти в Чертог небесний. (2) Continue reading

ЧЕСНА ПЕРЕД ГОСПОДОМ СМЕРТЬ ПРЕПОДОБНИХ ЙОГО…

При першій згадці імені львівського протопресвітера Гаврила Котельника у свідомості більшості пересічних українців асоціюється виключно з подіями Львівського Церковного Собору 1946 р. Ми не ставимо за мету дати історично-канонічну оцінку Соборам 1596 та 1946 років, а розглянемо основні біографічні відомості голови Ініціативної групи по возз’єднаню УГКЦ із РПЦ – о. Гавриїла Костельника. Метою даного дослідження є подолання надмірної політизованості та ідеологізації життя та діяльності цього відомого душпастиря. У нашому випадку це означає пошук істини у вигляді доконаних фактів, реальне існування котрих підтверджене документами.  Continue reading

ГІБРИДНА ВІЙНА МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ ПРОТИ УКРАЇНИ. ПРО «ПРОСЛАВЛЕННЯ» МИКОЛАЯ ІІ ТА ЙОГО СІМ’Ї

Те, що філія Московського Патріархату в Україні (далі – МПвУ), та Російська Православна Церква (далій – РПЦ) загалом, активно ведуть гібридну війну проти України, на сьогодні не підлягає сумніву. Про це неодноразово проголошував Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, архієреї та священики Українського Православ’я – Української Православної Церкви Київського Патріархату (далі – УПЦ КП). Але проявом цієї війни є не тільки відкрита підтримка МПвУ російської агресії та сепаратистів, не тільки відмова в вшануванні полеглих за волю України, а і спроба нав’язати «русский мир» через політичні канонізації. На великий жаль, багаторічний вплив РПЦ МП на українських православних покинув певний слід у духовної свідомості ряду кліриків та мирян, що виразилося в бездумному вшануванні певних російських святих, зокрема останнього російського імператора Миколая ІІ та його сім’ї. Розповсюдженню цього вшанування, крім потужної інформаційної компанії РПЦ МП, сприяє той факт, що на 2017 р. припадає 100-я річниця більшовицького перевороту, а сім’я Романових є однією з мільйонів жертв цього нелюдського радянського режиму. Continue reading