ІГУМЕН (НАСТОЯТЕЛЬ) МОНАСТИРЯ: ЯК ПОЄДНУВАТИ ДУХОВНЕ КЕРІВНИЦТВО ТА ВІДНОСИНИ ІЗ ЗОВНІШНІМ СВІТОМ

І Духовний керівник

Святитель Василь Великий, як відомо, пише, що ігумен посідає у монастирі місце Бога, «на образ Христа». Старець Еміліан Симонопетрський у свою чергу пояснює, що настоятель монастиря, що є повнотою Соборної Церкви в одному конкретному місці, є зримою складовою обряду, яка приховує в собі незриме джерело – Бога. Насамперед настоятель є керівником, творцем, який керує і таємно веде душі, вказує їм шлях до досконалості і до таємничого єднання з Христом [1]. Continue reading

ВИКОНАННЯ ОБІТНИЦІ ЗРЕЧЕННЯ СВІТУ В УМОВАХ ВЗАЄМОДІЇ ЗІ СВІТОМ

З самого початку свого існування чернецтво відмовилося супроводжувати сучасного йому віку, являючи собою свідчення того, що крім поточного і минущого існує неминуча і вічне, пов’язане з глибокими потребами та сподіваннями людського існування.

Наставник пустелі Антоній Великий, який викривав марність мирського духу, вчить нас, що страждання сьогодення є несуттєвими і другорядними в порівнянні зі «славою, яка має відкритися нам у майбутньому»[1]. Жага проживання небесного і звільнення від приліплення до суєтного і мирського і від пожадань упереджених є головними передумовами для того, щоб чернець гідно йшов шляхом свого покликання, як він був покликаний, вступаючи в ангельське проживання: «Іди гідно покликання, позбудься пристрасті , зненавидь потяг, що тягне тебе донизу, все своє бажання направ на небесні» [2] Continue reading

ОКРУЖНЕ ПОСЛАННЯ СВЯЩЕННОГО СИНОДУ ІЄРАРХІЇ ЕЛАДСЬКОЇ ЦЕРКВИ ПРО ШЛЮБ (ПРОТИ Т.ЗВ. ШЛЮБУ ГОМОСЕКСУАЛІСТІВ)

Як Вам було повідомлено, лише кілька днів тому, тобто 23 січня 2024 року, Ієрархія Еладської Церкви, яка є Вищим органом нашої Церкви, зібралася для вивчення питання, яке повстало у наші дні, тобто встановлення «політичного шлюбу» гомосексуалістів з усіма, що випливають із цього, наслідками сімейного права. Continue reading

РПЦвУ: ПОШУКИ ВИХОДУ З ГЛУХОГО КУТА АБО НОВА СПРОБА МАСКУВАННЯ?

Російська Православна Церква в Україні (далі – РПЦвУ) вже давно перебуває у глухому куті – цей факт визнають практично всі релігієзнавці, як в Україні, так і по-за нею. Останнім часом архієреї цієї структури появляються в ЗМІ тільки для того, щоб черговий раз заявити про «гоніння», які, на їх думку, організує державна влада та Православна Церква України (далі – ПЦУ). Але це аніяк не означає, що РПЦвУ не шукає шляхи для виходу з системної кризи. Одним з таких шляхів є «ініціатива знизу», коли певне коло її священиків йде на якісь «перемови» або «дискусії» з священиками ПЦУ. Нещодавно в Києві відбувся один з таких заходів під гучною назвою «Церква, суспільство, держава: діалог заради єднання та перемоги», на якому, крім духовенства РПЦвУ та ПЦУ, були присутні голова ДЕСС Віктор Єленський та екзарх Вселенського патріарха в Україні, єпископ Команський Михаїл. Continue reading

НЕВРОТИЧНА РЕЛІГІЙНІСТЬ: ГЕНЕЗИС, ФЕНОМЕНОЛОГІЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ У РАМКАХ ПРАВОСЛАВНОЇ ТРАДИЦІЇ

Вступ

Слово «невроз» є запозиченням з французької, де névrose утворено від давньогрецького νεῦρον, тобто «нерв». Continue reading

ОРІГЕН ТА РИТОРИЧНИЙ КРИТИЦИЗМ

Яке відношення Олександрія чи Антіохія має до Товариства біблійної літератури? На перший погляд може здатися, що квазінаукові устремління, скажімо, критики джерел, стоять далі від екзегетичних звичок Дідима Сліпого та Феодора Мопсуестійського, ніж їхня коментаторська практика один від одного. Це був «докритичний» підхід до Біблії, далекий від тих наукових передумов, відповідно до яких зазвичай діє історична критика та її спадкоємці пізнього часу. У цьому й полягала «перевага» патристичної та середньовічної екзегези, як нам іноді кажуть: вони підходили до тексту зі смиренністю, а не з герменевтикою, яка стояла б над текстом і проти нього, беручи саме Слово Боже за зразок, який треба вивчати. Continue reading

ГРА ЗІ СМЕРТЮ, АБО КОЛИ ОПАМ’ЯТАЄМОСЯ?

Земне життя – це постійна гра перед лицем смерті. Людина наче грається зі смертю, закриваючи очі на те, що вона рано чи пізно, але прийде. Кожного чекає смерть, але не кожен готується до неї належним чином, переконуючи себе, що після неї все припиняється, всьому кінець. Але це не так. Смерть відкриває очі на все, що творила людина в цьому житті. Тому треба кожному думати про головне – що нас чекає потім. Я увесь час наголошую – думайте про власну смерть, не бійтеся, адже того, що визначив Творець, ніхто не змінить і ніхто не знає, коли вона прийде. А прийде раптово, попереджати не стане. Увесь жах і полягає в тому, що людина не готова до неї, але в оту коротку мить вмирання вона це усвідомить, та буде вже пізно. Ціле життя Господь відводив тобі, людино, на підготовку до гідного переходу в інше життя, а ти змарнувала час. Continue reading

ОСОБИСТА ЕТИКА ТА ПОЛІТИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Політику зазвичай характеризують як можливого мистецтво. Можливе не скрізь і не завжди одне й те саме, а досягається зусиллями та компромісами. Щоб політик міг продовжувати свою роботу та уникати реакцій з різних сторін, які могли б її розладити або створити ширшу соціальну шкоду чи заворушення, він вдається до компромісів. Він поводиться так, що, може, і не висловлює свою думку, але веде до рішень, недалеко від нього далеких. Таким чином, проблематика політики призводить до диференціації політичної дії та поведінки від особистої думки. Continue reading

ЛІТУРГІЧНЕ ЖИТТЯ В МОНАСТИРЯХ ТА СЕНС МОНАСТИРСЬКИХ ПОСЛУХІВ. БОГОСЛОВСЬКЕ ТА КАНОНІЧНЕ ЗМІСТ ЧЕРНЕЧИХ ОБІТНИЦЬ.

Чернецьке життя порівнюють з ангельським. Не тому, що ченці намагаються стати безтілесними. Просто їхнє служіння уподібнюється до служіння ангелів. Служіння ангелів полягає в тому, щоб славословити Бога і виконувати послухи, на які Він їх посилає.

Справа ченця – як каже преподобний Роман Солодкоспівець, – є спів Богові. В одному з кондаків преподобним сказано, що спів це має бути «розумним і милозвучним», щоб «злітати як орел у неба». Більшість свого часу монах присвячує тижневому колу богослужінь, спільному для всієї братії. Богослужіння – це не порожня формальність, щоб умилостивити Бога. У ньому ми висловлюємо свою любов і благоговіння і, тільки вкоренивши в собі ці чесноти, чернець стає причасником Божественних таємниць. У богослужінні людина вчиться занурювати себе в діяння Божі, пізнає та співпереживає Його безмежну любов. Богослужіння без благоговіння не може бути. Благоговіння передається богослужбовому настрою та створює глибинний зв’язок з Богом. Continue reading

ПОСЛАННЯ ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХА ВАРФОЛОМІЯ НА РІЗДВО ХРИСТОВЕ 2023 РОКУ БОЖОГО

+ Варфоломій

З Божої милості, архієпископ Константинополя-Нового Риму і Вселенський Патріарх до всієї повноти Церкви Благодать, милість і мир від Спасителя Христа, народженого у Віфлеємі

Високочесні брати ієрархи,

Улюблені діти в Господі,

З Божої ласки ми знову в цьому році святкуємо співом, гімном і духовною піснею Різдво по плоті предвічного Сина і Слова Божого, а саме об’явлення таємниці Бога і людства. Згідно св. Миколая Кавасили, те, що відбувається в Божественній Літургії, є «містагогією втілення Господа», а її вступна акламація «Благословенне Царство Отця, і Сина, і Святого Духа» є доказом того, «що саме через втілення Господа люди Перший дізнався, що Бог є трьома особами». [1] Той самий святий Отець проголошує, що наш Господь і Спаситель Ісус Христос був першим і єдиним, хто продемонстрував автентичну і досконалу людську істоту щодо Його етосу, життя та всього іншого [2] Continue reading