ЧИ СПРАВДІ ВСЯКА ВЛАДА ВІД БОГА?

У Євангелії, у 13 главі послання до Римлян святого Апостола Павла є такі слова: «Нехай кожна людина кориться вищій владі, бо немає влади, як не від Бога, і влади існуючі встановлені від Бога». Як ці слова слід трактувати? Чи за таких умов критика влади не є гріхом? А як щодо диктаторів?

Питання ставлення віруючих до світської влади було завжди не простим. Ще апостоли та інші сучасники Ісуса Христа неодноразово намагалися розпитати в Спасителя про те, яким у дійсності повинно бути їхнє відношення до владних структур, зокрема – римських окупантів. Чимало людей того часу чекаючи на Спасителя мріяли саме про те, що Він – Мессія-Визволитель очолить народний бунт проти загарбників і Сам стане на чолі незалежної держави. Спочатку навіть найближчі учні Христові слухаючи про Царство Боже мріяли про повернення теократії – земного устрою, при якому будуть діяти лише церковні закони, продиктовані безпосередньо Самим Богом (Мт.24:3). Однак, Христос чітко говорив про те, що Його Царство не від світу цього. Continue reading

РІШЕННЯ РУМУНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ ЯК ГЛОБАЛЬНА ПРОБЛЕМА ВСЕЛЕНСЬКОГО ПРАВОСЛАВ’Я

Отже, сталося те, чого очікувала та боялася практично вся повнота Вселенського Православ’я – на черговому засіданні Синоду Румунської Православної Церкви (далі Рум.ПЦ), який відбувся 29 лютого 2024 р., було прийнято рішення заснувати кілька адміністративних структур поза своєю канонічною територією. Зокрема і «Румунську Православну Церкву в Україні». Ця подія викликала велике занепокоєння та бурхливе обговорення як у соціальних мережах, так і на сторінках ЗМІ. У статті ми спробуємо ретроспективно проаналізувати діяльність Рум.ПЦ та її наслідки, як для Вселенського православ’я, так і для України. Continue reading

АРХІПАСТИРСЬКЕ ЗВЕРНЕННЯ СОБОРУ ЄПИСКОПІВ УПЦ США ТА ДІАСПОРИ. 90-ТИ ЛІТТЯ ГОЛОДОМОРУ: ПРАВДА НЕПОВИННА БУТИ ЗАМОВЧЕНОЮ

А путь праведних ніби те світло ясне, що світить все більше та більш аж до повного дня! 

Прип. 4:18

Перед нами 90-ті роковини ГОЛОДОМОРУ в Україні – знаний у світі як Геноцид Голодом, і наші душі невпинно лунають потужним закликом до справедливості та правди.

Кожен день 2022-2023 років повинен бути днем пам’яті та відданості для нашого народу, духовною подорожжю до меморіалів наших мучеників в Україні, Сполучених Штатах Америки (особливо у Вашингтоні та в Духовному осередку Української Православної Церкви США в Саут-Баунд-Бруці, штат Нью-Джерсі) і загалом в усьому світі, перед якими смиренно встаємо на коліна з молитвою за душі наших невинних жертв, мільйони яких лежать у безіменних могилах, зазнавши страшної смерті голодом. Адже справді, «путь праведних ніби те світло ясне, що світить все більше та більш аж до повного дня!» Continue reading

ЗАЯВА ЙОГО ВСЕСВЯТОСТІ ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХА ВАРФОЛОМІЯ У СВІТЛІ ТРАГІЧНИХ ПОДІЙ НА БЛИЗЬКОМУ СХОДІ (НЕДІЛЯ, 8 ЖОВТНЯ 2023 р.)

Ми глибоко засмучені новинами зі стражденного Близького Сходу. Ми оплакуємо душі, забрані останніми трагічними подіями. Нехай Божі обійми розрадять скорботні родини.

Наші думки та молитви особливо з мирними жителями, які переживають болісні хвилини страждань, тероризовані моторошним звуком сирен і неминучою загрозою вибухів, а особливо з усіма невинними дітьми, які заслуговують на те, щоб виховуватись у справжньої «Землі обітованої» миру та процвітання. Continue reading

РЕЛІГІЙНІ КАЛЕНДАРІ В АНТИЧНОСТІ: ДЕЯКІ ПЕРЕДУМОВИ ДЛЯ НЕЩОДАВНЬОЇ ЗМІНИ КАЛЕНДАРЯ ПРАВОСЛАВНОЮ ЦЕРКВОЮ УКРАЇНИ

1 вересня Православна церква України перейшла на новоюліанський («новий») календар. Свята тепер співпадатимуть із датами григоріанського календаря. У своїй заяві Синод ПЦУ зазначив, що юліанський (старий) календар став асоціюватися переважно з російською традицією. Крім того, вони зазначають, що юліанська система не має особливого сакрального значення і спочатку була прийнята у зв’язку з її використанням як римський громадянський календар. Звичайно, в основі цього рішення лежать політичні причини, але релігійні календарі вже давно схильні до впливу політичних мотивів і часто відповідають цивільному календарю. У цій статті я розгляну деякі події з історії календарів, починаючи з стародавнього Ізраїлю та юдеї і закінчуючи візантійським періодом, уникаючи при цьому суперечок про «старий» і «новий» календар. Continue reading

І РИМ НАМ НЕ БАТЬКО!

Почитав як Мирослав Маринович – чоловік, що безперечно заслуговує на повагу, делікатничає щодо Папи Римського Франциска Берґольо, називаючи захист рашистської нацистки дугіної «проблемою комунікації» у Папи. Ну-ну. Тобто Папа не міг подзвонити архієпископу Святославу Шевчуку в Україну? У нього мобільник вкрали? Чи номер забув? Continue reading

ДЕНЬ ХРЕЩЕННЯ РУСИ: ПРАВДА ТА МІФИ

Наближається чергове святкування дня Хрещення Руси-України, або Дня української державності. Ця подія спонукає нас замислитися над смислом та ідеєю такого святкування, а саме – над питанням обґрунтованості цього свята. Проблема в тому, що сама основа цього свята є дуже нестійка – як з історично-фактичного, так і з політично-ідеологічного боку. Прив’язка такого значного феномену як Українська державність до цього дня вимагає дуже якісного продумування, наскільки цей день важливий і правдивий. Це особливо потрібно тим паче тоді, коли вже є цілком фактичні і освячені історією дати 22 січня (день проголошення незалежності УНР 1918 р. і день Злуки 1919 р.), 24 серпня і 1 грудня (день референдуму 1991 р.). Continue reading

СВЯТОГІРСЬКИЙ СЛІД У ДОЛІ ЧЕНЦЯ ТА ВЕЛИКОГО КНЯЗЯ ЛИТОВСЬКОГО ВОЙШЕЛКА (1223 – 1267)

Лавришевський монастир

Святогірський вплив у долі Великого князя Литовського Войшелка (1223 – 1267) вивчено недостатньо. З давньоруських та інших літописів та хронік відомо, що Войшелк (Войшелго), син засновника об’єднаної литовської держави та першого литовського короля Миндовга, під впливом русинського святогірського старця Григорія Полонинського (†після 1268) прийняв чернечий постриг і, проживши у старця біля трьох років, з його благословення вирушив у подорож до Святої Гори Афон Continue reading

ПАСТИРСЬКЕ ПОСЛАННЯ МИТРОПОЛИТА ПОЛІКАРПА (СІКОРСЬКОГО) ЩОДО ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (30 ЧЕРВНЯ 1941 РОКУ)

30 червня 1941 року Українські Національні Збори з ініціативи Організації українських націоналістів революційної, проголосили у Львові Акт про відновлення Української держави. Акт відновлення Української Держави підтримали українські церковні ієрархи, адже згідно Канонів Православної Церкви – відродження Української Держави означало і відродження Української Автокефальної Православної Церкви. Що увійде до історії, як Друге відродження УАПЦ. 10 липня 1941 року митрополит Луцький Полікарп (Сікорський), майбутній Першоієрарх Української Автокефальної Православної Церкви на звільнених українських землях поширив своє архіпастирське послання у зв’язку з проголошенням Акту про відновлення Української Держави. Continue reading

МИТРОПОЛИТ ПЕРГАМСЬКИЙ ІОАН (ЗІЗІУЛАС) І ЄДНІСТЬ ХРИСТИЯН

Митрополит Пергамський Іоан Зізіулас (1931-2023) протягом свого довгого богословсько плідного життя отримав безліч високих відзнак від Православних Церков та інославних, а також від академічних і світських організацій у Греції та за кордоном. Але, мабуть, жоден богослов Православ’я нашого часу не був об’єктом таких і стільки образ, як митрополит Іоанн. Я не маю на увазі добросовісну критику, яка, зрештою, становить честь і презумпцію якості грубої думки. Я маю на увазі потік неповаги та образ, які десятиліттями ллються на нього з крайніх фундаменталістських, антиекуменічних, «ультраортодоксальних» кіл. Найбільш відомий у світі православний богослов, піонер у відновленні християнської єдності, був систематично звинувачений противниками екуменізму як зрадник Православ’я саме через його ключовий внесок у діалог. Достатньо простого пошуку в Інтернеті, щоб підтвердити сумну правду цього вислову. Continue reading