Під головуванням Його Всесвятості, Вселенського Патріарха, Святий і Священний Синод зібрався на чергове засідання з 9 по 11 жовтня 2018 року для вивчення та обговорення питань порядку денного.
Священний Синод детально та тривалий час обговорював церковну справу України в присутності Його Преосвященства Архієпископа Даниїла Памфільського та Його Преосвященства Єпископа Іларіона Едмонтонського, Патріарших Екзархів в Україні, та ухвалив після розширеного обговорення: Continue reading
Помісна Православна Церква є Єдиною Святою Кафоличною (Соборною) і Апостольською Церквою у всій її повноті. Помісна церква утворюється з єпархій (діоцезій) на чолі з єпископом: ”Там, де є єпископ, є еклесія (церква)”. Це визначення, взяте з послання святого Ігнатія Богоносця до мешканців Смирни. Великий Богоносець писав: «Будьте єдині з своїм єпископом» і «Дивіться на свого єпископа, як на Христа». Православна Церква має тільки один харизматичний центр, свого Главу, Яким є Христос. Святий Дух, нероздільний з Сином завжди діє в Церкві спільно і роздільно з Ним, – Він проявляється у Вселенських Соборах, місцевих і обласних синодах і через пророчого Духа Своїх святих, які утвердили своє життя після виникнення церкви (еклесії). «Бо благодать і дар, що є у Трійці, даються від Отця через Сина в Дусі Святому» «Неможливе наділення даром в нас, крім в Дусі Святому. Continue reading
Трохи подумаємо над тим періодом святої П’ятидесятниці, коли всі були осяяні незгасним світлом Воскресіння Христового.
Я не знаходжу більш відповідного вітання, ніж те, яке ми чуємо під час літургії: брати і сестри, Христос Воскрес і Він між нами і був, і є, і буде.
Говорити про чернецтво будь-кому, коли він ще не досяг зрілості у чернечому житті, складно і небезпечно. Continue reading
У даний час ведеться багато дискусій з приводу соборного ладу або так званої соборної системи Церкви. Дійсно, соборний устрій є характерною ознакою Православної Церкви, оскільки управління всіма Помісними Церквами засноване на принципі соборності, на так званому «соборному розумі», а не на думці однієї конкретної людини. У Православній Церкві ми спираємося на рішення Помісних і Вселенських соборів і діємо за принципом «завгодно Святому Духові і нам», «завгодно було Собору», а не керуємося приватними судженнями окремих членів Церкви. Звичайно, у тому випадку, якщо який-небудь член Церкви досяг святості або стану обожнення, тоді він самим своїм життям і своїм наочним прикладом висловлює внутрішній дух Церкви і є авторитетом в питаннях духовного життя. Ось чому часто бувало так, що рішення, які приймалися Помісними і Вселенськими Соборами, ґрунтувалися на позиції деяких святих. Continue reading
Факт того, що падіння комунізму змусило православ’я зіткнутися з проблемами, що стосуються демократичної секуляризації, очевидний. Під секуляризацією я маю на увазі в повному обсязі дискредитоване заперечення віри, а секуляризм, який розуміється як плюралізм, відповідно до Аристотеля Папаніколау, як він визначив його в своїй програмній лекції «Християнський секуляризм» на конференції «Релігія у суспільному житті». яка щорічно проходить у Терібіне, що в Герцеговині. Звертаючи увагу на те, що в деяких православних країнах була зроблена спроба відновлення свого роду моделі симфонії влади, що йде корінням в Візантійський період, він вказує на те, що через окупації – османську, австро-угорську, комуністичну – практично ніколи не було можливості вирішити дану проблему. Continue reading
Останнім часом експерти Америки і Європи приписують релігійні мотиви дій Володимира Путіна. Чи можна звинувачувати православ’я у його військових вторгненнях, реакційної політики і антизахідної риториці?
Зрозуміло, що ні!
Думка про те, що українська криза має релігійні причини – є фактично невірною і релігійно образливою. Що гірше, вона ще політично нерозумною і прямо грає на руку любимому наротиву Путіна про війну культур. Continue reading
За всю нашу історію світські географічні регіони диктували кордони єпископських кафедр і автокефальних церков. Рішення вселенських соборів, які іноді підтверджували цю юрисдикцію, були прагматичними зусиллями з вирівнюванням і часто перестроюванням – церковної мапи відповідно до зміни політичних реалій. Коротше кажучи, немає нічого по богословськи значимого у церковних кордонах. Continue reading
У понеділок, 3 вересня 2018 р., Перед усією ієрархією митрополитів і єпископів Константинопольської Церкви, які зустрічалися в королеві міст для синаксису ієрархів Вселенського трону на святі пророцтва Його Всесвятість, Вселенський Патріарх Варфоломій, виступив з важливою промовою щодо статусу Української Православної Церкви, роз’яснюючи і повторюючи численні ключові моменти, що стосуються єдності Святої Православної Церкви та ролі всесвітнього Патріархату в ній. Continue reading
Серед культурних центрів України ХУІ-ХУІІ ст. вагоме місце посідали монастирі. Одним із найвизначніших і найзаможніших на зламі цих століть був Дерманський Святотроїцький монастир біля Острога, заснований близько середини XV століття князем Василем Федоровичем Острозьким. Його нащадки теж постійно опікувалися монастирем. Наприкінці XVI — на початку XVII ст. керівні посади тут з ініціативи Констанитина-Василя Острозького посідала низка видатних книжників і діячів Церкви. Між 1575 і 1580 рр. управителем Дерманського монастиря призначено друкаря Івана Федорова, ігуменами згодом були архімандрит Геннадій (1591-1601), Ісакій Борискович (1602-1605), Ісайя Балабан (1608-1616), Рафаїл Жиморський (1616-1623), Єзекіїль Курцевич (1623-1625), Мелетій Смотрицький (1625-1633). Continue reading
Періодично в церковній публіцистиці виникає тема виборності церковної влади на різних рівнях – від парафіяльного духовенства до предстоятеля. При цьому, практично всі публіцисти обмежуються зауваженнями загального характеру, в залежності від їх особистого ставлення до цього принципу. Самі можливі механізми здійснення виборності ніяк не розкриваються і не описуються. Більш того, всі міркування зазвичай обриваються на питанні «хто буде вибирати?», Під яким мається на увазі, що громадське життя на парафіях ще не настільки розвинене, щоб покладати на людей пряму відповідальність. Зрідка можна почути і критичні зауваження на адресу принципу виборності духовенства, що викликані якраз спробою теоретично сконструювати механізми його здійснення. Continue reading