ПАМ’ЯТЬ СВЯТОГО АПОСТОЛА ФОМИ

Сьогодні наша Церква святкує і вшановує пам’ять святого апостола Фоми. Слід підкреслити, що пам’ять апостола Фоми святкується саме сьогодні, а не в першу неділю після святої Пасхи, коли відзначається зовсім не пам’ять апостола, але згадується його дотик до воскреслого Господа, про який ми скажемо трохи нижче. Фома (або Дідімос – Близнюк) був галілейським юдеєм, одним з дванадцяти апостолів, покликаних Ісусом Христом. У списку дванадцяти апостолів він займає сьоме чи восьме місце. Відповідно до церковного переказу, він проповідував Євангеліє і прийняв мученицьку смерть в Індії. В області Малабар в Індії в даний час існують так звані християни апостола Фоми. Continue reading

СВЯТО ПОКРОВУ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Поміж Богородичними святами нашого церковного року на особливу увагу заслуговує свято Покрова Пресвятої Богородиці. Культ Божої Матері, як Покровительки нашого народу, тягнеться золотою ниткою від княжих часів аж по сьогодні. Секрет того постійного, улюбленого й ревного культу Богоматері як Покровительки, лежить, мабуть, в тому, що тут ідеться не про земне, людське, але небесне й могутнє заступництво. А такого заступництва й опіки хоче кожна людина, родина й народ. Тому свято Покрова завжди було і є для нашого українського народу днем великого вияву любові і вдячності для Пресвятої Богородиці та днем радісної прослави і звеличення її покрову й заступництва. Continue reading

ВЧИТЕЛЬ У ХРИСТІ: РОЛЬ ХРЕСНОГО В ТАЇНСТВІ ХРЕЩЕННЯ

Хрещення є першою зустріччю людини з Церквою Христовою. Відповідно до думки покійного Х. Андруцоса, «Хрещення – це двері, через які людина входить в Церкву і долучається до інших Таїнств, це встановлений Христом обряд, коли людина, занурюючись у воду, духовно відроджується». Дійсно, цей обряд був встановлений самим Христом, а приклад Його Хрещення в Йордані від Іоана Хрестителя був успадкований Церквою. Як пише святий Симеон, архієпископ Фессалонікійський, «Спаситель власноруч встановив Таїнства». Одним з них є Хрещення, яке Христос прийняв не з тим, щоб очиститися, бо як Бог Він не мав у цьому потреби, але щоб спасти Своє творіння. Continue reading

СТРАЖДАННЯ СВЯТИХ МУЧЕНИЦЬ ВІРИ, НАДІЇ ТА ЛЮБОВІ Й МАТЕРІ ЇХНЬОЇ СОФІЇ

У царство Адріяна злочестивого, царя римського, була в Римі одна вдова роду італійського, на ймення Софія, її ж ім’я тлумачиться «премудрість». Вона, за іменем своїм, і життя у вірі християнській премудро вела за премудрістю такою, яку похваляє апостол Яків, кажучи: “А премудрість, що з висоти, насамперед чиста є, а потім мирна, лагідна, покірлива, повна милості і добрих плодів”. Оця ж бо премудра Софія, коли жила в чесному подружжі, народила три дочки і їм нарекла імена, що відповідали трьом богословським чеснотам: першу назвала Віра, другу Надія, а третю Любов. Що ж бо інше християнська премудрість породити може, коли не чесноти боговгодні? Continue reading

ПРО ПРИЧАСТЯ НА ПАСХУ, СВІТЛУ СЕДМИЦЮ І В ПЕРІОД П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ

Питання про причастя мирян протягом всього року, і особливо на Пасху, на Світлій седмиці і в період П’ятидесятниці, багатьом видається дискусійним. Якщо ні у кого не викликає сумніву, що в день Таємної Вечері Ісуса Христа в Страсний Четвер усі ми причащаємось, то про Причастя на Пасху є різні точки зору. Прихильники і опоненти знаходять підтвердження своїм доводам у різних отців і вчителів Церкви, вказують свої proetcontra. Continue reading

НАВІЩО СТРАЖДАВ ХРИСТОС? СУТНІСТЬ ЖЕРТВИ ХРИСТОВОЇ

Розуміння цього питання неможливо без з’ясування того, що сталося з прабатьками в результаті їх гріхопадіння. Існує дві основні точки зору на першородний гріх: католицька і православна. Перша говорить, що гріхопадінням прабатьки завдали «образу Богу і Його Задуму» [1]. І «все люди, – відповідно до сучасного католицького Катехізису, – співучасники Адамова гріха» [2] , і всі вони також винні в його гріху. Ця винність настільки велика, що для відновлення справедливості потрібна була Жертва Сина Божого. Христос взяв на Себе провину за гріх Адама і Своїми стражданнями здійснив правосуддя Отця, приніс повну плату Правди Божої. У католицькому Катехізисі читаємо: «Ісус відшкодував нашу провину і приніс Отцю відплату за наші гріхи». «Своїми святими Страстями на дереві хресному Він заслужив нам виправдання», – вчить Тридентський Собор» [3] . Continue reading

ПРО КОНФЕСІЙНУ ПРИНАЛЕЖНІСТЬ АФОНСЬКИХ БЕНЕДИКТИНЦІВ

Значну роль в поселенні на Афоні римських бенедиктинців зіграли великі грузинські церковні діячі. Георгій Афонський в Житії святого Іоана і Єфимія розповідає про те, як грузини поселили в своєму монастирі великого римського старця Леона з його учнями, а потім допомогли їм побудувати свою власну обитель. Так, на Афонській горі з’явився монастир в ім’я Пресвятої Богородиці. Він відомий під ім’ям Амальфі, або як монастир Амальфітіон (Амальфіон). Пізніше він згадується також як старий монастир Мольфіні. Амальфітіоном монастир афонських бенедиктинців став називатися тому, що його засновники і подвижники походили з італійського міста Амальфі. Continue reading

СПІЛЬНЕ ПОСЛАННЯ ПАПИ ФРАНЦИСКА І ПАТРІАРХА ВАРТОЛОМЕЯ І НА ДЕНЬ МОЛИТВИ ЗА ЗБЕРЕЖЕННЯ СТВОРІННЯ

У п’ятницю, 1 вересня 2017 р., коли відзначається День молитви в намірення дбання про збереження створіння, оприлюднено відповідне спільне послання Папи Франциска та Константинопольського Патріарха Вартоломея І: Continue reading

ВОЛОДАРКА БОГОРОДИЦЯ І ЇЇ МОЛЕБНІ КАНОНИ

Пресвята Богородиця і Пріснодіва Марія – це чудо і таємниця, незбагненна навіть для ангелів: «Жахнулося від цього Небо, і кінці  землі здивувалися, як Бог з’явився людиною у плоті, і лоно Твоє було більш просторіше за Небеса, тому Тебе, Богородицю, Ангели і люди як Володарку вшановують», – пише автор молебного канону. Вона – Божество після Бога, як сказав про Неї святий Григорій Богослов. Однак в інших творіння святих отців цілком конкретно говориться про місце Богородиці. Зокрема, святий Епіфаній підкреслює: «У великій пошані нехай буде Марія, але поклонятися має Отцю і Сину і Святому Духу». Continue reading

МІРКУВАННЯ ПРО ЗВ’ЯЗК МІЖ СПОВІДДЮ ТА ПРИЧАСТЯМ.

Моя стаття (доповідь) називається: «Міркування про зв’язок між Сповіддю і Причастям, на підставі документа – Про участь вірних в Євхаристії», прийнятим Архієрейською Нарадою і Священним Синодом в 2015 р [1] Насправді, проект документа був складений Міжсоборною Присутністю ще в 2013 р [2], після чого він викликав багато бурхливих і, одночасно конструктивних дискусій і переробок. У цих дискусіях брав участь і я, пропонуючи свої міркування про зв’язок між Сповіддю і Причастям [3]. Незважаючи на це, саме ця III глава документа залишилася дуже мізерною і незрозумілою, що і дає нам привід продовжити бесіду на цю тему. Continue reading