СПОСІБ НАДАННЯ БОЖЕСТВЕННОГО ПРИЧАСТЯ – ЩО ПРОВОДИТЬ ДО ПОВНОЇ НЕДОСКОНАЛОСТІ

Поступово почалися вестися розмови про зміну способу надання віруючим Тіла і Крові Христових. Немає нічого парадоксального в тому, що ці красиві розмови активно піднімаються людьми абсолютно не смак церковної і сакраментального життя (згідно з сучасними даними, тому що вони змінюються). Раніше такі, що не пізнали церковного життя, коли «приходили до тями», вони досягали невимовної духовної висоти: наприклад св. апостол Павло, Марія Єгипетська, Самаритянка, свята Пелагія, прп. Мойсей Ефіопянін, свята Варвара, святий Ахмед Новомученик і багато інших. Continue reading

ЦЕРКВА ЯК ЛІКУВАЛЬНИЙ ЦЕНТР: ТЕРАПІЯ ДУШІ

Тема лікування душі надзвичайно важлива для Православної Церкви, оскільки виражає суть духовного життя. Перш ніж перейти до цієї важливої теми, я хотів би зробити кілька вступних пояснень.

По-перше, Обговорюючи терапію душі, ми не віримо в дуалізм, який проводить чітке розходження між душею і тілом, як це має місце в давньогрецькій філософії або деяких сучасних східних релігіях. У людини дві природи [1], так як він складається з душі і тіла. Душа – це не вся людина, а тільки душа людини; тіло – це не вся людина, а просто тіло людини. Тіло тісно пов’язане з душею і бере участь у всіх її станах. Тіло відчуває як наслідки падіння душі, так і її воскресіння. Таким чином, ми говоримо про смерть тіла, яка є результатом смерті душі, і про обожнення тіла, яке відбувається в результаті обожнення души. Святі Григорій Палама (архієпископ Солунський XIV ст.) Вчить, що розум [2] є першим фізичним розумним органом людини , а також вчить, що Благодать Божа переноситься через душу до тіла, яке пов’язане з душею. Continue reading

ДЕ ТІ, ЗА КОГО ХРИСТОС РОЗПИНАВСЯ І ДЛЯ КОГО СТВОРИВ ЦЕРКВУ?

Дорогі парафіяни, святу Безкровну Жертву дарував нам сам Сотворитель і Спаситель наш. Наша Жертва Безкровна, але вона повторює Жертву криваву невинної людини, Яка змилосердилася над нами. Спаситель наш Ісус Христос, як людина, і наше пекло взяв на Себе, а нам залишив спомин Своєї святої жертви і наказав: це творіть на спомин про мене. Кожного разу, коли ми збираємося, приходимо на цю Жертву любові, споминаємо Його страждання, Його проповідь, Його мораль небесну, щоб дух наш, нашу свідомість, нашу духовну природу відродити і зробити спільною з Його духовною природою, щоб бути з Ним усю вічність. Він наказав нам: хто буде їсти від Тіла Мого і пити від Крові, той буде мати життя у собі і Христос Спаситель того воскресить в останній день. Відповідно до цього протилежне — хто не буде спільником жертви, не буде мати частки із Спасителем. Continue reading

СВЯТО УСПІННЯ БОГОМАТЕРІ. ІСТОРІЯ ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТКУ СВЯТА

І. Створення свята

Джерела якогось свята – це завжди вступна частина дослідження і, в той же час, питання щодо появи свята. Однак вивчення свят, найперше дослідження календарного встановлення святкування, викликане інтересом до походження змісту свята. При повній відсутності в Новому Завіті свідоцтва про події Успіння Пресвятої Богородиці зміст цього свята необхідно шукати в не біблейських джерелах. Continue reading

МИ ВИШУКАНО СВАРИМОСЯ, НЕ ПОСВАРІМО СВЯТИХ МІЖ СОБОЮ

Український народ багатьом святителям, які просвіщали Сибір, християнізували Росію, яких Росія по 200 років утримувала і не хотіла зачислити до лику святих, служив панахиди і отримував благодатні користі: здоров’я, народження дітей матерями безплідними…

В той же час свого князя (Лже-Димитрія) росіяни впізнати не могли. Така атмосфера єпископів, які ностальгують за часами радянської Росії. Так і українці не впізнають своїх святих. Так ізраїльтяни не впізнали свого Месію. Continue reading

ВСТАНОВЛЕННЯ СВЯТКУВАННЯ УСПІННЯ БОГОМАТЕРІ 15 (28) СЕРПНЯ

Шанування Богородиці – це, безсумнівно, один з основних найважливіших чинників в річному святковому циклі, літургійної та особливо духовного життя Церкви. Діва Марія, єдина з усіх смертних, яка удостоюється такої честі, що Церква кілька разів зазначає Її пам’ять протягом церковного року, починаючи зі свята Дня Її Різдва (8 вересня), Святої Покрови (1/14 жовтня), Введення в храм (21 листопада), Собору на Її честь (26 грудня, тобто після Різдва Христового), Стрітення (2 лютого, свято господсько-богородичне), Благовіщення (25 березня), і в інші дні пам’яті та поваги з нагоди місцевих чудес, чудес, що явлені через її святі іконі, але в основному в день її Успіння (15/28 серпня). Continue reading

НЕОСИНКРЕТИЗМ ЯК ГОЛОВНА ПРИЧИНА ТРАГЕДІЇ СОФІЇ КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКОЇ ТА БЕЗПОСЕРЕДНЯ НЕБЕЗПЕКА ДЛЯ ХРИСТИЯНСЬКОГО СВІТУ

Рішення президента Туреччини Ердогана про повернення храму Святої Софії Константинопольської викликала дуже великий резонанс не тільки у Вселенському Православ’ї, а й міжнародних відносинах. Сьогодні важко перерахувати публікації, у яких аналізуються підстави та наслідки подібного рішення. Однак тільки поодинокі з них спробували, нехай і опосередковано, показати сьогоднішні події як наслідок лівого лібералізму та секуляризації європейських країн [1]. Але, на нашу думку, подібний підхід для аналізу ситуації є дуже поверхневий, що залишає поза увагою справжню підставу подій в Туреччині – сучасний неосинкретизм. Саме він несе дуже велику небезпеку не тільки Православ’ю, а й загалом християнству. У цій статті ми спробуємо розібратись в проблемі та в тому, як вона може вплинути на ситуацію в Україні. Continue reading

БУКОВИНА У БОРОТЬБІ –УКРАЇНСЬКИЙ ШЛЯХ. ДО 30-ті РІЧЧЯ ВІДНОВЛЕННЯ ЧЕРНІВЦЬКО-БУКОВИНСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПОМІСНОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ.

Ви — світло світу. Неможливо сховати міста, що стоїть на вершині гори.

Мт. 5:14 

Хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе, і візьме хрест свій, і за Мною йде!

Мк. 8:34

Історія Українського Православ’я на Буковині була важкою… українці приєдналися до Київської митрополії у 993 р., і з того часу ведуть боротьбу за свою українську ідентичність. Українських православних, бо їх увесь час спробували знищити, особливо у ХІХ та ХХ столітті румуни, росіяни та католики…Але вони вижили, навіть коли їх майже поховали та повстали як «птиця фенікс з попелу» у кінці ХХ ст. …. Continue reading

УСПІННЯ СВЯТОЇ АННИ

25 липня / 7 серпня

Свята Анна, рідна бабуся Господа нашого Ісуса Христа, походила з племені Левія та була донькою священика Матфана і Марії. Маттан служив священиком в роки царювання Клеопатри і Сапора (Саворія), перського царя, а також в роки правління Ірода Антіпатра. Маттан мав трьох дочок: Марію, Сови та Анну. Перша з них вийшла заміж в Віфлеємі і народила Соломію, повитуху. Друга його дочка також вийшла заміж в Віфлеємі і народила Єлисавету, мати святого Іоана Предтечі. Continue reading

РЕЛІГІЙНЕ РІЗНОМАНІТТЯ В СУЧАСНІЙ ПРАВОСЛАВНІЙ ДУМЦІ

І. Ранні святі отці та нехристиянські релігії

Ставлення ранніх християн до нехристиянських релігій було обумовлено язичницьким політеїзмом Римської імперії, релігійними аспектами грецької філософії і зв’язками між християнством та іудаїзмом, в тому числі об’єднанням, не без сумніву, єврейських священних книг в християнську Біблію. Деякі ранні християнські мислителі, особливо св. Юстин Мученик (100-165), з обережністю заявляли про існування елементів істини в середовищі язичницьких філософів і єврейських мудреців, тоді як Тертуліан (155-240) дотримувався менш віротерпимої позиції, яка згодом стала переважаючою в християнському середовищі. У більш пізній історичний період Православ’я мало великий, не завжди негативний досвід життя при нехристиянських режимах в Персії, на арабському Близькому Сході та Османській імперії в якості релігійної та культурної меншини. Протягом багатьох століть християнським громадам доводилося існувати в «режимі виживання» при мусульманському правлінні, що ускладнює богословське осмислення релігійної різноманітності в Божественному плані спасіння. Тільки останнім часом православні богослови стали більш системно роздумувати про значення нехристиянських релігій, тим більше що православ’я все частіше стикається з реальністю їх існування, як в країнах православної еміграції в Західній Європі та Північній Америці, так все більшою мірою в країнах православного віросповідання. Сучасне ставлення православних до релігійного різноманіття найчастіше пов’язано з їх ставленням до секуляризму, прав людини та релігійної політики держави. Continue reading