ОГЛАСИТЕЛЬНЕ СЛОВО ПЕРЕД ПОЧАТКОМ СВЯТОЇ І ВЕЛИКОЇ ЧОТИРИДЕСЯТНИЦІ ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХА ВАРФОЛОМІЯ

Featured

+ ВАРФОЛОМІЙ МИЛІСТЮ БОЖОЮАРХІЄПИСКОП КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИЙ — НОВОГО РИМУІ ВСЕЛЕНСЬКИЙ ПАТРІАРХ

УСІЙ ПОВНОТІ ЦЕРКВИ,

БЛАГОДАТЬ І МИР ВІД СПАСИТЕЛЯ І ГОСПОДА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА, А ВІД НАС — МОЛИТВА, БЛАГОСЛОВІННЯ І ПРОЩЕННЯ.
* * *

Ми возносимо хвальну подяку Троїчному Богу, Котрий сподобив нас знову дійти до Святої і Великої Чотиридесятниці, щоб присвятити себе добром подвигу, щоб звернутися до «єдиного на потребу» (див. Лк 10:42). Continue reading

ПРАВОСЛАВНЕ ЧЕРНЕЦТВО І ВИКЛИКИ СУЧАСНОГО СВІТУ

У наш час на Святій Горі сталося диво відродження чернецтва, і це сталося не завдяки людським зусиллям, а виключно Божою дією і по Божій Волі. Чернецтво відроджене, незважаючи на складні умови сучасності, і встало на шлях, з давніх-давен вказаний святими отцями, – шлях священної безмовності. Руському (Київському – пер.) чернецтву теж знайомі такі періоди розквіту і відродження.

Бог сподобив нас особисто знати преподобних отців: старців Паїсія Святогорця, Порфирія Кавсокалівіта, Єфрема Катунакського, Харлампія Діонісіатського, Йосипа Ватопедського, Еміліана Сімонопетрского і багатьох інших. Continue reading

ЧЕРНЕЦЬ – ДАР БОЖИЙ

«Якщо хоч трохи можеш вірувати, все можливе віруючому» (Мк. 9: 23), і «без Нього [Бога] ніщо не почалося, що початок буття» (Ін. 1:3), – говорить наш Спаситель Ісус Христос. Чи вірити в життя після смерті, чи вірити в творчу силу вічного Бога, чи вірити, що Бог живий і діє в світі і по сей день, чи вірити, що Він керував і керує світом, – ось питання, у відповідях на які сучасна людина сумнівається.

Важко говорити сьогодні великі слова про ченців і чернецтво в цілому, оскільки багатьом ченці все ще здаються людьми, що знаходяться на периферії суспільства, відсталими або неграмотними, які не знайшли своєї мети в житті або, можливо, пережили якесь розчарування. Але для того, хто вірить і має в собі хоча б невелику часточку сяйва образу Божого, для тих, хто не спотворив в собі образ Божий, ми рішуче стверджуємо – в дусі з усіма тими, хто був пронизаний променем Пресвятого Духа, – що без ченців і чернецтва пропав би світ, «пропало б християнство у мирян»[1]. Continue reading

ПРАВОСЛАВНЕ І ЗАХІДНЕ БОГОСЛОВ’Я

Коли мене запрошують для розмови з представниками духовенства, які вивчають пастирське служіння, то я звичайно підкреслюю, що богослов’я є пастирським, а пастирське служіння – це богослов’я. Коли хтось бажає пасти конкретне словесне стадо, коли пасуть людей, то тоді необхідно бути богословом. Continue reading

ПРО СПІЛЬНУ МОЛИТВУ ПРАВОСЛАВНИХ З ІНОСЛАВНИМИ (ЄРЕТИКАМИ)

Спільна молитва православних християн з інославними (єретиками) заборонена канонами Церкви, незалежно від того, громадська вона, чи приватна. Заборона Церквою молитовного спілкування з єретиками виникає з любові як до своїх вірних чад, заради охорони їх від брехні перед Богом та лукавства, так і з любові до самих єретиків: відмовою від молитви з ними, християни свідчать, що ті помиляються й знаходяться в небезпеці, бо вони – поза Церквою і відходять  від спасіння. Continue reading

ЩЕ РАЗ ПРО ЦЕРКОВНЕ ОБ’ЄДНАННЯ ТА ІДЕЮ «ПОДВІЙНОЇ ЄДНОСТІ»

Суспільний запит на об’єднання Українського Православ’я у Єдину Помісну Церкву непохитно зростає та робиться одним з найголовніших питань у громадсько-релігійному житті України. Однак, не дивлячись на всі зусилля та заклики Української Православної Церкви Київського Патріархату, державних інституцій, зокрема вищих державних посадових осіб, ряду політичних партій, реальний процес переговорів основних православних юрисдикцій так і не розпочався… Очільники Російської Православної Церкви в Україні та очільники Української Автокефальної Православної Церкви усі чотири роки війни демонструють явне небажання будь-яких конструктивних перемов. Саме тому, у нетрях деяких політичних партій і громадянських активістів, переважно вірних Українській Греко-Католицькій Церкві, залунали заклики до початку об’єднавчого процесу «православних та греко-католиків у єдину Українську Христову Церкву» [1]. Для обґрунтування своєї ідеї, вони знову звернулися до «ідеї подвійної єдності» свт. Петра Могили. На великий жаль, деякі православні, не володіючи повнотою інформації, спокусилися цією пропозицією. У цій статті ми спробуємо розібратися: чи є подібний підхід реальним та конструктивним? Continue reading

СУЧАСНІ СВЯТІ ОТЦІ ЦЕРКВИ

Раніше серед викладачів патрології і навіть серед православних богословів існувала думка, що святі отці існували в нашій Церкві лише до VIII століття. Іншими словами, вони окреслили межі патрології, заперечуючи той факт, що і після Іоана Дамаскіна в Церкві продовжували існувати і інші святі отці. Continue reading

СВІТ І ЧЕРНЕЦТВО

Зміна світу впливає на чернецтво. Але чернецтво має залишатися незмінним. Зниження статусу православного чернецтва в епоху секуляризації є неприпустимим.

Церковне життя не повинне піддаватися ніяким впливам. Його постулати зобов’язані зберігатися, чернечі ідеали не слід переглядати. Вони повинні продовжувати дарувати суспільству дух аскези, стриманості і смирення, які так важливі в нашому житті. У період свого розквіту чернецтво дарувало славу Церкви. Зараз же чернецтво представляється світу чимось зайвим, несучасним, марним і навіть шкідливим. Continue reading

ЄВАНГЕЛЬСЬКЕ ЧЕРНЕЦТВО

Євангеліє Господа нашого Ісуса Христа – це блага і радісна звістка, що несе в світ не просто вчення, але нове життя взамін старого. Старе життя поневолене гріхом, пристрастями, тлінням, смертю і управляється дияволом. Незважаючи на всі «природні» радості, воно залишає гіркий присмак, бо це – не справжнє життя, заради якого була створена людина, але життя розтління, нездорове, зазначене почуттям парадоксу, порожнечі і сум’яття. Continue reading

ДО ПИТАННЯ ЗАГАЛЬНОЦЕРКОВНОГО ВИЗНАННЯ ЮРИСДИКЦІЙНИХ КАНОНІЗАЦІЙ

При формуванні церковних календарів кожної Помісної Православної Церкви одним з ключових проблем є питання ставлення до юрисдикційних канонізацій інших Православних Церков, бо прославлення нових святих відбувається практично безупинно. На жаль, чітких канонічних приписів, відносно внесення «чужих» святих у власні календарі на сьогодні немає. Реально превалюють три, практично взаємовиключні, підходу до цієї проблеми: Continue reading