ЩОДО ТРАДИЦІЙ ТА ЇХ СПОТВОРЕННЯ…

Знаєте, як відзначали свято Водохреща запорозькі козаки? Думаєте, роздягались і пірнали у мороз в ополонки? Ні! Пірнання у ополонку на свято Богоявлення не є і ніколи раніше не було українською християнською традицією. Continue reading

СВЯТИЙ ЗБРЕХАВ, ЩОБ ВРЯТУВАТИ ВБИВЦЮ БРАТА

Святий Діонісій, єпископ Егінській, Закінфській чудотворець (17/30 грудня)

Юнак зі знатної родини залишає світ і йде в монастир. Зрозуміло, це здається незвичним і дивним не тільки зараз, але і в будь-яку епоху. Природним та звичним для такої дитини вважається досягнення соціального добробуту, продовження справи батька і збереження сімейних традицій. Однак знаходяться молоді люди, які йдуть наперекір батькам, виходячи за рамки звичного і долаючи людські стандарти. Вони є, як каже Ісус Христос, «хто може вмістити» (Мт. 19:12), але не тільки за допомогою своєї волі та сили, а озброївшись Божественною благодаттю. Continue reading

ЧУДЕСА СВЯТОГО МИКОЛАЯ ЧУДОТВОРЦЯ НА МІСЦІ ЙОГО ЧЕРНЕЧОГО ПОДВИГУ

Для нас він не Санта-Клаус, він – як наш великий предок. Ми відчуваємо, що знаємо його особисто. У 305 році кілька ченців з Анатолії (Мала Азія) прибули Бейт-Джалі та заснували невеличкий монастир з церквою, освяченої на честь великомученика Георгія. Це було до заснування монастиря преподобного Сави в пустелі на схід від Віфлеєма в ущелині Кедрон у Мертвого моря. У ченців тут було кілька печер та декілька будинків. Continue reading

АКАФІСТ ПРЕПОДОБНОМУЧЕНИКУ МАКАРІЮ КАНІВСЬКОМУ ТА ОВРУЦЬКОМУ

Кондак 1

Обраний від Бога угоднику і страстотерпцю Христовий, преподобномученику Макарію, ти виточуєш світові численні милості і чудові дари! Похвально взиваємо до тебе, шануючи святу пам’ять твою. Ти ж на небесах стоячи перед Престолом Господа Слави, молися за всіх нас, за тих, які до тебе з вірою і любов’ю взивають: Радуйся, преподобномученику Макарію Овруцький, Переяславський і Канівський чудотворцю. Continue reading

ДІАЛОГ З ІСЛАМОМ З ПРАВОСЛАВНОЇ ТОЧКИ ЗОРУ

Православна Церква Сходу зустрічалася з ісламом вже в з перших десятиліть його появи за допомогою різноманітних діалогів. Як відомо, релігія ісламу зародилася недалеко від того географічного району, де процвітало Православ’я, і пізніше захопила ті регіони, в яких розвивалася православна віра (тобто Палестину, Єгипет, Сирію, Малу Азію і т.д.). Зустріч з ісламом набула не тільки форму полемічного зіткнення та протистояння, але крім того перетворилася в тривале мовчазне співіснування і, якщо завгодно, симбіоз і часто знаходила вираження в духовній сфері у вигляді богословського діалогу, який докладав зусиль до визначення різних положень, а також релігійних форм і досвіду. Continue reading

ДО КАНОНІЧНОЇ ПРАВОМОЧНОСТІ ЦЕРКОВНОГО ПРОСЛАВЛЕННЯ БЛАГОВІРНОГО ГЕТЬМАНА ПЕТРА САГАЙДАЧНОГО

Данні статті булі написані в 2011 р., коли Українська Автокефальна Православна Церква здійснювала канонізацію Петра Сагайдачного, коли критиками й недоброзичливцями УАПЦ критикувався як сама канонізація, так й її чин — «благовірний гетьман». Сьогодні, після історичного рішення Священного Синоду Православної Церкви України про внесення цієї канонізації в церковний календар, знову чутні голоси критиків. Тому ми вирішили передрукувати ці статті, щоб зняти певні питання священиків та вірних нашої Церкви.

«Київське Православ’я» Continue reading

ІКОНА НА ПРАВОСЛАВНОМУ СХОДІ І НА ЗАХОДІ

Мозаїка ХІІ ст., Храм Святої Софії Константинопольської

Встановлення свята Торжества Православ’я в самому початку святої Чотиридесятинці, під час якої з’єднується богослов’я і аскетизм, і одночасно, коли ми стаємо причетними таїнства хреста і Воскресіння, вказує на внутрішній світ Православної Церкви, і в основному і перш за все на її глибину, яка дійсно « бачиться майстерним плавцем». Continue reading

СПОСІБ НАДАННЯ БОЖЕСТВЕННОГО ПРИЧАСТЯ – ЩО ПРОВОДИТЬ ДО ПОВНОЇ НЕДОСКОНАЛОСТІ

Поступово почалися вестися розмови про зміну способу надання віруючим Тіла і Крові Христових. Немає нічого парадоксального в тому, що ці красиві розмови активно піднімаються людьми абсолютно не смак церковної і сакраментального життя (згідно з сучасними даними, тому що вони змінюються). Раніше такі, що не пізнали церковного життя, коли «приходили до тями», вони досягали невимовної духовної висоти: наприклад св. апостол Павло, Марія Єгипетська, Самаритянка, свята Пелагія, прп. Мойсей Ефіопянін, свята Варвара, святий Ахмед Новомученик і багато інших. Continue reading

ЦЕРКВА ЯК ЛІКУВАЛЬНИЙ ЦЕНТР: ТЕРАПІЯ ДУШІ

Тема лікування душі надзвичайно важлива для Православної Церкви, оскільки виражає суть духовного життя. Перш ніж перейти до цієї важливої теми, я хотів би зробити кілька вступних пояснень.

По-перше, Обговорюючи терапію душі, ми не віримо в дуалізм, який проводить чітке розходження між душею і тілом, як це має місце в давньогрецькій філософії або деяких сучасних східних релігіях. У людини дві природи [1], так як він складається з душі і тіла. Душа – це не вся людина, а тільки душа людини; тіло – це не вся людина, а просто тіло людини. Тіло тісно пов’язане з душею і бере участь у всіх її станах. Тіло відчуває як наслідки падіння душі, так і її воскресіння. Таким чином, ми говоримо про смерть тіла, яка є результатом смерті душі, і про обожнення тіла, яке відбувається в результаті обожнення души. Святі Григорій Палама (архієпископ Солунський XIV ст.) Вчить, що розум [2] є першим фізичним розумним органом людини , а також вчить, що Благодать Божа переноситься через душу до тіла, яке пов’язане з душею. Continue reading

ДЕ ТІ, ЗА КОГО ХРИСТОС РОЗПИНАВСЯ І ДЛЯ КОГО СТВОРИВ ЦЕРКВУ?

Дорогі парафіяни, святу Безкровну Жертву дарував нам сам Сотворитель і Спаситель наш. Наша Жертва Безкровна, але вона повторює Жертву криваву невинної людини, Яка змилосердилася над нами. Спаситель наш Ісус Христос, як людина, і наше пекло взяв на Себе, а нам залишив спомин Своєї святої жертви і наказав: це творіть на спомин про мене. Кожного разу, коли ми збираємося, приходимо на цю Жертву любові, споминаємо Його страждання, Його проповідь, Його мораль небесну, щоб дух наш, нашу свідомість, нашу духовну природу відродити і зробити спільною з Його духовною природою, щоб бути з Ним усю вічність. Він наказав нам: хто буде їсти від Тіла Мого і пити від Крові, той буде мати життя у собі і Христос Спаситель того воскресить в останній день. Відповідно до цього протилежне — хто не буде спільником жертви, не буде мати частки із Спасителем. Continue reading