АНДРІЙ ПЕРВОЗВАННИЙ, АПОСТОЛ СВЯТОЇ РУСІ

«На Київських горах стояли ноги його і очі його Русь бачили, а вуста благословляли, і насіння віри він у нас насадив. Воістину Свята Русь обрана серед інших східних народів…»

«Святий Апостол Андрій Первозванний – перший архієпископ Константинопольський, Патріарх Вселенський і апостол Руський. На Київських горах стояли ноги його і очі його Русь бачили, а вуста благословляли, і насіння віри він у нас насадив. Воістину Свята Русь обрана серед інших східних народів, бо в ній проповідував Апостол», – проголошує постанова Православного Собору, що відбувався у Києві в 1621 році, в час тяжкої боротьби православних з польсько-католицькою експансією. Continue reading

РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ ПОСТІЙНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ПРАВОСЛАВНИХ ЄПИСКОПІВ ПОЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ

До улюблених священнослужителів та вірних Української Православної Церкви
поза межами України і на її рідних землях,

ХРИСТОС РОЖДАЄТЬСЯ!

З ласки Божої ми знову в цьому році сподобились святкувати велику тайну нашої віри – народження Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа, що «для нас, людей і ради  нашого спасіння зійшов з небес і воплотився від Духа Святого і Марії Діви і став чоловіком» (Символ віри). Все творіння чекало на прихід у світ Спасителя, який визволить від гріха і смерті людський рід, примирить людину з Богом. Continue reading

ПАСТИРСЬКЕ ПОСЛАННЯ ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХА ВАРФОЛОМІЯ I З НАГОДИ ВІДЗНАЧЕННЯ 84-ї РІЧНИЦІ ГОЛОДОМОРУ В УКРАЇНІ

З болем в серцем ми згадуємо  про одне з найбільших звірств ХХ століття, а саме про трагічні події в Україні в 1932-1933 роках. Сьогодні наш Вселенський Патріархат приєднується до українців по всій земній кулі, молитовно відзначаючи 84-ту річницю Голодомору. Оточений членами нашої місцевої Української Православної Спільноти та представниками різних народів, які служать у нашому місті, ми будемо головувати на святій Божественній Літургії, а також особисто служити поминальну панахиду за мільйонами людей, які трагічно загинули під час організованого злочинцями голоду. Continue reading

ПОХВАЛА СВЯТОМУ СЛАВНОМУ ВЕЛИКОМУЧЕНИКУ ХРИСТОВОМУ ДИМИТРІЮ

Славний великомученик Димитрій, причасник небесної слави, подарував нам сьогодні це свято, як найбільший дар. Нині і ми, що належать до сонму люблячих цього великомученика, вшануємо його богонатхненними молитвами і похвалами, щоб святий Димитрій став нашим другом і заступником в Царстві Христовому. Підкреслимо його святу відвагу і любов до Христа, чесноти і гідності та наповнимося святою радістю, бо написано, що якщо прославляється праведник, радіють народи. Але добре б нам, з волі Бога, не тільки радіти, але і отримати духовну користь від промов тих, хто поважає його пам’ять. Continue reading

ПАМ’ЯТЬ СВЯТОГО АПОСТОЛА ФОМИ

Сьогодні наша Церква святкує і вшановує пам’ять святого апостола Фоми. Слід підкреслити, що пам’ять апостола Фоми святкується саме сьогодні, а не в першу неділю після святої Пасхи, коли відзначається зовсім не пам’ять апостола, але згадується його дотик до воскреслого Господа, про який ми скажемо трохи нижче. Фома (або Дідімос – Близнюк) був галілейським юдеєм, одним з дванадцяти апостолів, покликаних Ісусом Христом. У списку дванадцяти апостолів він займає сьоме чи восьме місце. Відповідно до церковного переказу, він проповідував Євангеліє і прийняв мученицьку смерть в Індії. В області Малабар в Індії в даний час існують так звані християни апостола Фоми. Continue reading

СВЯТО ПОКРОВУ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Поміж Богородичними святами нашого церковного року на особливу увагу заслуговує свято Покрова Пресвятої Богородиці. Культ Божої Матері, як Покровительки нашого народу, тягнеться золотою ниткою від княжих часів аж по сьогодні. Секрет того постійного, улюбленого й ревного культу Богоматері як Покровительки, лежить, мабуть, в тому, що тут ідеться не про земне, людське, але небесне й могутнє заступництво. А такого заступництва й опіки хоче кожна людина, родина й народ. Тому свято Покрова завжди було і є для нашого українського народу днем великого вияву любові і вдячності для Пресвятої Богородиці та днем радісної прослави і звеличення її покрову й заступництва. Continue reading

ВЧИТЕЛЬ У ХРИСТІ: РОЛЬ ХРЕСНОГО В ТАЇНСТВІ ХРЕЩЕННЯ

Хрещення є першою зустріччю людини з Церквою Христовою. Відповідно до думки покійного Х. Андруцоса, «Хрещення – це двері, через які людина входить в Церкву і долучається до інших Таїнств, це встановлений Христом обряд, коли людина, занурюючись у воду, духовно відроджується». Дійсно, цей обряд був встановлений самим Христом, а приклад Його Хрещення в Йордані від Іоана Хрестителя був успадкований Церквою. Як пише святий Симеон, архієпископ Фессалонікійський, «Спаситель власноруч встановив Таїнства». Одним з них є Хрещення, яке Христос прийняв не з тим, щоб очиститися, бо як Бог Він не мав у цьому потреби, але щоб спасти Своє творіння. Continue reading

СТРАЖДАННЯ СВЯТИХ МУЧЕНИЦЬ ВІРИ, НАДІЇ ТА ЛЮБОВІ Й МАТЕРІ ЇХНЬОЇ СОФІЇ

У царство Адріяна злочестивого, царя римського, була в Римі одна вдова роду італійського, на ймення Софія, її ж ім’я тлумачиться «премудрість». Вона, за іменем своїм, і життя у вірі християнській премудро вела за премудрістю такою, яку похваляє апостол Яків, кажучи: “А премудрість, що з висоти, насамперед чиста є, а потім мирна, лагідна, покірлива, повна милості і добрих плодів”. Оця ж бо премудра Софія, коли жила в чесному подружжі, народила три дочки і їм нарекла імена, що відповідали трьом богословським чеснотам: першу назвала Віра, другу Надія, а третю Любов. Що ж бо інше християнська премудрість породити може, коли не чесноти боговгодні? Continue reading

ПРО ПРИЧАСТЯ НА ПАСХУ, СВІТЛУ СЕДМИЦЮ І В ПЕРІОД П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ

Питання про причастя мирян протягом всього року, і особливо на Пасху, на Світлій седмиці і в період П’ятидесятниці, багатьом видається дискусійним. Якщо ні у кого не викликає сумніву, що в день Таємної Вечері Ісуса Христа в Страсний Четвер усі ми причащаємось, то про Причастя на Пасху є різні точки зору. Прихильники і опоненти знаходять підтвердження своїм доводам у різних отців і вчителів Церкви, вказують свої proetcontra. Continue reading

НАВІЩО СТРАЖДАВ ХРИСТОС? СУТНІСТЬ ЖЕРТВИ ХРИСТОВОЇ

Розуміння цього питання неможливо без з’ясування того, що сталося з прабатьками в результаті їх гріхопадіння. Існує дві основні точки зору на першородний гріх: католицька і православна. Перша говорить, що гріхопадінням прабатьки завдали «образу Богу і Його Задуму» [1]. І «все люди, – відповідно до сучасного католицького Катехізису, – співучасники Адамова гріха» [2] , і всі вони також винні в його гріху. Ця винність настільки велика, що для відновлення справедливості потрібна була Жертва Сина Божого. Христос взяв на Себе провину за гріх Адама і Своїми стражданнями здійснив правосуддя Отця, приніс повну плату Правди Божої. У католицькому Катехізисі читаємо: «Ісус відшкодував нашу провину і приніс Отцю відплату за наші гріхи». «Своїми святими Страстями на дереві хресному Він заслужив нам виправдання», – вчить Тридентський Собор» [3] . Continue reading