СВЯТИТЕЛЬ ІОАН ЗОЛОТОУСТ: СЛОВО НА НОВИЙ РІК

Християнин має святкувати не в призначений час, не в перший день місяця, не тільки в неділі, а все життя проводити в постійному святкуванні.

А яке повинно бути воно? Про це послухаймо св. апостола Павла, який говорить: «Святкуймо не у старій заквасці, ані у заквасці злоби й лукавства, а в опрісноках чистоти й істини» (І Кор. 5:8).

Вкрай нерозумно по одному дневі очікувати того ж на весь рік. Не тільки від божевілля, але і від диявольського впливу приходить така думка, ніби в справах нашого життя треба покладатися не так на власну ревність і діяльність, а на якісь проміжки часу. Continue reading

СЛОВО СВЯТОГО КИРИЛА (ТУРОВСЬКОГО) ПРО ЧИТАННЯ КНИГ ТА НАУКУ

Слухай, брате, і зрозумій, діти, як ми повинні вірити в єдиного Бога, в існуючу Трійцю – в Отця і Сина і Святого Духа – і сподіватися лише на нього, і вчитися, поклоняючись святим книгам – Євангелію, Апостолу, Паремійнику Псалтирю та іншім, а до заборонених книг не звертатися ніколи. Заборонені ж Астрономія та Зоролік, Сонник, Травник, Чарівник, Пташині миски, Громовержець, Колядник та Жереб. Бо пророцтва в них неправдиві та наклеп на святих. Ці книги приваблюють дияволів і розмовляють з ними. У порівнянні зі святими книгами ці ошукані та невігласи дурні. І подібні до них книги – халдейська та еллінська байки – теж блюзнірські. Continue reading

СВЯТИТЕЛЬ ГРИГОРІЙ НИСЬКИЙ ПРО БЛАЖЕНСТВА (СЛОВО 3)

«Блаженні ті, що плачуть, бо вони втішаться» (Мт. 5:4)

Коли людина уяснить собі свої провини перед Богом, свою нікчемність, убогість та недосконалість, безперечно вона почне сумувати, плакати й смирятися та благати у Бога помочі. Людські ж недосконалості та помилки вона почне пробачати, а не осуджувати. Більше того, буде поспішати допомогти кожному нещасному в його помилках та нерозважностях. Continue reading

СВЯТИТЕЛЬ ГРИГОРІЙ НИСЬКИЙ ПРО БЛАЖЕНСТВА (СЛОВО 2)

«Блаженні лагідні, бо вони успадкують землю» (Мт. 5: 5)

Заповіді Блаженства, дані Господом нашим Ісусом Христом людині, як шлях до істинного спасіння, у розумінні святитетя Григорія Ниського «подібні до сходин, якими йдуть вгору: коли стануть на першу, з неї піднімаються на ту, яка лежить вище, і друга знову веде того, хто сходить на третю, а ця – на наступну, і ця наступна – на ту, яка за нею, таким чином той, хто піднімається зі сходинки, на якій стоїть, піднімається завжди на вищу і досягає вершини свого сходження». Continue reading

СВЯТИТЕЛЬ ГРИГОРІЙ НИСЬКИЙ ПРО БЛАЖЕНСТВА (СЛОВО 1)

«Побачивши народ, Він зійшов на гору, а коли сів, приступили до Нього ученики Його. І відкривши уста Свої, навчав їх, кажучи: Блаженні убогі духом, бо їхнє Царство Небесне» (Мт. 5:1-3)

Саме цими словами розпочинається навчання Ісуса в Євангелії, окреслене євангелистом Матфеєм як Нагірна проповідь. Ісус обходив всю Галилейську землю, щоб проповідувати в синагогах Євангеліє Царства Божого і звершувати чудесні зцілення (Мт 4: 23). Така жива діяльність означає, що Христос збирав навколо себе безліч народу і тут, Господь, Якого прообразував ще у Старому Завіті пророк Мойсей, виходить на гору та спрямовує до своїх учнів слова-повчання, блаженства, які є дороговказом кожній людині на шляху до істинного щастя та святості. Continue reading

З ВЧЕННЯ СВЯТОГО СИМЕОНА, АРХІЄПИСКОПА СОЛУНСЬКОГО ПРО СВЯЩЕННІ ХРАМИ

Для православних віруючих святість храмів – це даність. Священний храм – це не звичайне місце, воно не схоже ні на які інші споруди, і навіть новітній з храмів, що не відрізняється старовиною, незрівнянно перевершує за цінністю і важливістю найважливіші дохристиянські археологічні пам’ятники у світі. Continue reading

СВЯТІ ОТЦІ І ВЧИТЕЛІ ЦЕРКВИ ПРО СВЯТО СТРІТЕННЯ ГОСПОДНЄ

Джованні Белліні (1430 – 1516) «Стрітення»

Святий Афанасій, архієпископ Олександрійський: «Нині відпускаєш раба Твого, Господи, за словом Твоїм, з миром, – промовив старець Симеон при стрітенні Господнім». Тому то, будемо зневажати смерть: бо якщо і боятися її станемо, то помремо, звичайно, у визначений нам Промислом час. Краще зустріти її доблесно, як щось звичайне і потрібне, аніж поступитися перед нею безславно. Хто закінчує життя в благочесті, той не помирає. Continue reading

СВЯТИТЕЛЬ АМВРОСІЙ, ЄПИСКОП МЕДІОЛАНСЬКИЙ: СЛОВО ПРО ТЕ, ЯК ПОТРІБНО ЗУСТРІТИ ДЕНЬ РІЗДВА ХРИСТОВОГО

Вам відомо, яка велика радість, і яке численне буває зібрання народу в той день, коли святкують народження царя земного. Як вожді й начальники, так всі воїни, одягнувшись в шовкові одежі, перепоясавшись дорогими, золотом сяючими, поясами, поспішають тоді в найбільшій величі предстати перед царем своїм. Бо вони знають, що радість царя зросте, коли він побачить особливу красу їхнього вбрання, і що він тим більше звеселиться, чим більше вони покажуть старань під час торжества його (цар, як людина, не дивиться на серце, і судить про ставлення до себе лише за зовнішністю: і тому, хто більше любить царя, той і одягається тоді в найсвітлішу одежу). Більше того, оскільки вони знають, що цар в день народження свого буває щедрим, – і роздає доволі багато милостей чи вельможам своїм, чи тим, які в домі його вважаються людьми низькими та зневаженими; то заздалегідь стараються наповнити скарбниці його різним багатством, аби він, бажаючи роздавати милості, міг роздавати їх щедро, так щоб швидше вичерпалося в ньому бажання до роздавання милостей, ніж збідніло його багатство. Все це вони роблять ретельно, бо й самі сподіваються дістати за це велику нагороду. Continue reading

СВЯТИТЕЛЬ ГРИГОРІЙ БОГОСЛОВ ПРО ЗАЗДРІСТЬ

О, коли б знищилася між людьми заздрість, ця виразка для одержимих нею, ця отрута для страждаючих від неї, ця одна із найсправедливіших і заразом справедливих пристрастей, – пристрасть несправедлива, бо збурює спокій усіх добрих, і справедлива, тому що живлять її! Бо не бажатиму зла тим, які спочатку хвалили мене. Вони не знали, який буде кінець цих похвал; інакше, можливо, приєднали б до похвал і осуд, щоб поставити перешкоду заздрості. Continue reading

ПРЕПОДОБНИЙ НИКОДИМ СВЯТОГОРЕЦЬ: МИР В СЕРЦІ

«Царство Боже всередині вас є» (Лк. 17:21). Для християнина, який роздумував над сенсом свого існування під час земного життя, є основною метою побудувати Царство Боже всередині себе самого. Але настільки велична, предивна і незрозуміла на перших етапах духовного життя ця ціль, що здається недосяжною. Вона недосяжна для нас, людей, бо ми є порох, але нічого неможливого немає для Бога.

Налаштувати зв’язок з Богом, взаємодіяти з Ним – це те, що потрібно кожному без винятку, навіть якщо людина не усвідомлює це. Цього всього досягли святі. Та Бог дав нам у приклад святих ще і для того, щоб ми зрозуміли, що кожен з нас, за Його допомогою, може досягти духовних вершин, як це зробили ті, яких ми називаємо святими. «Тож будьте досконалі, як Отець ваш Небесний досконалий» (Мт 5:48). Continue reading