ЩОДО ВИСЛОВІВ ТА ПОЗИЦІЇ ПАПИ ФРАНЦИСКА…

Мені вже все одно чи Папа має більш проросійську позицію як у бесіді з єзуїтами 16 травня 2022 р., чи більш проукраїнську як у бесіді з Мариновичем і Колядою днями. Проблема ось у чому. Папа відмовся від християнського соціального вчення, яке засуджує тероризм як абсолютне зло і засуджує феномен терористичних держав, називає обов’язком боротьбу з тероризмом.

Папа замість соціального вчення у питання війни і миру став спиратися на власні гадки, на власні переживання. Це було помітно мені ще в Енцикліці «Всі брати». Наголос на тому, що треба приймати будь кого Іншого, яким би не був Інший, став шляхом в нікуди, якщо ми не можемо зупинити Іншого, коли він став злочинцем. Повага до злочинця має бути в тому, що ми вважаємо його повнолітнім і відповідальним за свої вчинки, а тому за вчинене зло має бути покарання. Якщо ми вважаємо, що злочинець ще колись цивілізується, християнізується, олюдниться і тому тепер треба терпіти від нього будь які злочини – то це шлях, на якому ми не поважаємо ні його людську гідність, ні власну людську гідність. І це шлях, на якому ми в ніщо перетворюємо людську гідність жертв. Continue reading

ПАТРІОТИЗМ І ВІЙНА

Природно, найбільш людина буде любити свою сім’ю і рідних, з якими вона виросла, а по-друге, всю країну, народ, до якого вона належить. З цим народом пов’язані і державні та громадянські зобов’язання, і культура, і звичаї. Людина прив’язана до свого народу, своєї батьківщини і любить їх. Ця любов до Батьківщини є той християнський патріотизм, проти якого так сильно борються космополіти. Continue reading

ДВОЄДУШНІСТЬ ВАТИКАНУ АБО ЯК КАТОЛИКИ РЯТУЮТЬ СВІЙ ІМІДЖ В УКРАЇНІ ПРИХОВУЮЧИ ПРАВДУ

У 2019, на п’ятому році російсько-української війни та четвертому році звірств російських військ у Сирії, папа Франциск нагородив Путіна пам’ятною медаллю «Ангел-Хранитель миру». Я так розумію, у 2022 році подібну медаль отримає Московський патріарх Кирило. Після всіх дій із підтримки військової агресії Путіна проти України і нещодавніх «військових» «проповідей» ідеолога «русского міра» Кирила, який прославляє різників Бучі як «героїв», пропозиція йому стати «істинним миротворцем, особливо для України, що роздирається війною», сприймається, м’яко кажучи, як вишуканий цинізм. У державі Ватикан новин не читають? Чи у них проблеми із комунікацією із Апостольською Столицею? Радикалізм авторів цього допису можна зрозуміти, проте вони надають матеріали для самостійного осмислення «нових ініціатив» (не всі ще відійшли від старих).

проф. Олександр Саган

Після відомих подій березня-квітня 2022 р., імідж Ватикану (і Католицької Церкви) в Україні зазнав досить міцного вдару. Негативні статті, дописи та карикатури на папу Франциска заповнили україномовний (український) сегмент інтернету, а також друковані ЗМІ. При цьому, як показує пілотне дослідження, ставлення до Ватикану більшості українців не дуже сильно відрізнялося від ставлення до Московського патріархату. І це явно занепокоїло керманичів Католицької Церкви, адже ідею заборони діяльності Московського патріархату в Україні, за даними соціологічної групи «Рейтинг», підтримує більш ніж 51%, а коли брати Західну Україну, де мешкають близько 95% вірних УГКЦ, ця лічба зростає до 67-73%%. Continue reading

ЦЕРКВА У ВІЙНІ: ЄРЕСІ, ІСТОРІЯ ТА ОСОБЛИВЕ РОСІЙСЬКЕ ПРАВОСЛАВ’Я

Велика частина критики, яка нині спрямована на адресу керівництва Російської православної церкви за підтримку війни Росії проти України, організована навколо ідеї, що Московський патріархат є ідеологічно скомпрометованим і богословські невиправданим. За деякими винятками, науковці, журналісти та автори думок засуджують лідерів Російської Церкви як апологетів кремлівської ідеології «русского мира», експансіоністського, шовіністичного світогляду, який робить прелатів, як-от патріарх Кирило, митрополит Іларіон та інших, причетними до «нової Нацизм», партнери в «нечестивому союзі», торговці «квазірелігійним планом денного» і прихильники нативізму «крові та ґрунту». Подібним чином, і часто на одному диханні, звинувачення в «єресі» висуваються проти лідерів церков, головним чином на тій підставі, що підтримка війни Росії закликами до захисту «Святої Русі» під прапором «З нами Бог» є формою етнофілетизму, тобто єресь ототожнення та змішування православного християнства з етнічним націоналізмом. Continue reading

ФУНДАМЕНТАЛІСТСЬКА ІДЕОЛОГІЯ «РУССКОГО МИРА» ТА ПОТРЕБА ЇЇ ТЕРМІНОВОГО ЗАСУДЖЕННЯ

Моя позиція полягає в тому, що і Російська Церква, і Російська держава натхненні спільною ідеологією під назвою «Русский мир», який значною мірою мобілізував вторгнення Путіна в Україну. Ця ідеологія є формою етнорасового релігійного фундаменталізму, який закликає кров, землю, віру, націю, народ, мову та царя/вождя. Як і попередні етноцентризмі, він демонізує всіх, хто йому протистоїть, а водночас у логіці ідеології російського світу Захід є великим супротивником, верховним демоном. Ідеологія «русского мира» – це – і я не кажу це легковажно – новий нацизм, нацистська ідеологія ХХІ століття. Continue reading

МОСКВА&ВАТИКАН: «СИТУАЦІЙНІ СОЮЗНИКИ» ТА «ЗАКЛЯТІ ДРУЗІ»… ПРОТИ УКРАЇНИ

У березні 2022 р. відбулося кілька знакових подій, які корінним чином  змушують нас більш уважно подивитися та остаточно зрозуміти реальне ставлення Католицької Церкви не тільки до України, а і загалом до її сприйняття як християнської конфесії. Ці події викликали певне обурення українських католиків, яке дуже схоже на обурення представників РПЦвУ висловами патріарха Кирила Гундяєва. І як певні «правильні» представники Московського патріархату спробують звалити всю відповідальність персонально на свого очільника та його оточення, так і католики пов’язують негатив виключно з папою Франциском. Але все набагато складніше, бо сьогоднішня поведінка  римського архієрея цілком логічна випливає з загальної політики Ватикану другої половини ХХ – початку ХХІ стст. Continue reading

ЗАЯВА ЙОГО ВСЕСВЯТОСТІ ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХА ВАРФОЛОМІЯ НА ПОЧАТКУ ЗУСТРІЧІ З ПРЕЗИДЕНТОМ ТА ПЕРШОЮ ЛЕДІ ПОЛЬЩІ

Ваша Високоповажність,

Я щиро радий, що маю можливість особисто зустрітися з Вами та Першою Леді Польщі майже через рік після Вашого візиту на кафедру Константинопольської церкви на Фанарі.

Однак мій візит сюди не є ні радістю, ні святковою подією. У ці дні я зосереджуюся на солідарності та молитві з мільйонами біженців, які були насильно переміщені внаслідок триваючої невиправданої та невиправданої агресії, а також жахливого і дорогого насильства, спричиненого Росією щодо їхньої суверенної батьківщини України. Continue reading

СВЯТА ГОРА АФОН ПІДТРИМУЄ БОРОТЬБУ УКРАЇНЦІВ ЗА СВОЮ СВОБОДУ

Святість свободи

Радуйся, о радість Свободи!

Два століття тому греки повстали і пролили свою кров, щоб жити вільно. Щоб мати можливість вільно поклонятися Богу, в якого вони вірять, і бути вільними від утисків і дискримінації. Continue reading

ЗАЯВА ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ВНЕСЕННЯ У МІЖНАРОДНИЙ САНКЦІЙНИЙ СПИСОК КЕРІВНИЦТВА МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ

ЗАЯВА ПРЕДСТАВНИКІВ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА УКРАЇНИ ЩОДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ КЕРІВНИЦТВА МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ ЗА РОЗВ’ЯЗУВАННЯ АГРЕСИВНИХ ВОЄН, ЗОКРЕМА АНЕКСІЇ КРИМУ  ТА ВТОРГНЕННЯ АРМІЇ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ В УКРАЇНУ

Урядам США, Великобританії, Японії, Китаю, країн – членів Європейського Союзу, церковним та громадським інституціям, які співпрацюють із Московською патріархією

Необхідність внесення у міжнародний санкційний список керівництва Московського патріархату

Українці дякують усім, хто долучився до формування та прийняття стримуючих фінансових та політичних санкцій проти країни-агресора – Російської Федерації. Важливу роль у загальному переліку заходів протидії агресору відіграють і персональні санкції, які покладають особистісну відповідальність політиків й бізнесменів РФ за підготовку і здійснення військового вторгнення в Україну. А, відтак, за смерті тисяч невинних українців. Continue reading

«ІМПЕРСЬКИЙ ПОВОРОТ» ПАТРІАРХА КИРИЛА ТА ЙОГО ПРОПОВІДІ ПРО УКРАЇНУ РОЗКОЛЮЮТЬ РПЦ.

Практично ніхто в Православному Світі немає ілюзій щодо реального становища в Московському патріархаті, який давно вже не є Православною Церквою, а виключно державним придатком, своєрідним «ідеологічним міністерством» при нацистському режимі Російської Федерації. Але подана стаття максимально точно висвітлює позиції та прагнення тих, кого дехто звик називати «здоровими силами» РПЦ. Ми мусимо зрозуміти, що їх критика патріарха Кирила – це критика за його прогріш у справі втримання православних України в орбіті Російської імперії, а РПЦвУ – як найбільш впливового гравця Московського Патріархату в Україні. Отже, на нашу думку, це дуже корисна стаття, найперше для тих, хто сьогодні екзальтує від «не поминання Кирила» в РПЦвУ.

Редакція «Київського Православ’я» Continue reading