ЩО Є ДУХІВНИК АБО ДУХОВНИЙ ОТЕЦЬ.

Духівник або духовний отець є лікарем, який дбає про наше внутрішнє здоров’я, і береже його. Робить він це не тільки порадами, але віддає цьому все своє життя; не тільки встановленням правил або накладенням покути. Він формує особистісні відносини, які вчать нас вступати у такі ж особистісні відносини з Богом Небесним. Завдяки цим відносинам з духівником учень може зростати духовно. Ці відносини встановлюються, насамперед, через молитву. Духовний отець допомагає своїм дітям, заступаючись за них. Це добре видно з Висловів Отців-Пустельників: «Коли відвідуєш свого духовного отця, скажи: «Молися за мене». Continue reading

СЛОВО У НЕДІЛЮ ТОРЖЕСТВА ПРАВОСЛАВ’Я

Від сьогодні побачите небо відкрите.

Ін.1:43-51

Дійсно покаяння і святе причастя відкривають Царство Небесне. Господь сказав, хто їсть Моє Тіло і п’є Мою Кров у Мені перебуває і Я в ньому (Ін. 5:56). Так як не оманливе слово Господа то без сумніву, Бог завитає до душі тих, які приймуть Його до серця і в них перебуватиме. Христос говорить хто відкриє двері серця, увійду і вечеряю з ним і він зі Мною. (Одкр. 3) Господь прийшовши, приніс з Собою усі духовні блага на спасіння. Бог є єдине джерело всіх благ і тому ввійшовши в душу Спаситель тими благами насичує дух людини. Continue reading

ХАБАРНИЦТВО. ЩО ПРО ЦЕ КАЖЕ ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА?

В ХХІ-ше століття Україна ввійшла з потужним рвінням до Святої Правди, але українці зіштовхнулись на цьому шляху з потужною перешкодою, яка дісталась нам у спадок у вигляді ментальності раба й шахрая, бездарного ледаря й хабарника.

Юриспруденція визначає хабар як «прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди [хабара], а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.» (ст. 368 ККУ).  Continue reading

ПРОПОВІДЬ У НЕДІЛЮ МИТАРЯ І ФАРИСЕЯ

Кажу вам, що всякий, хто возноситься, той сумириться

Лк.18

Наближається час Великому поста, в котрому кожний християнин, який хоче спасіння, повинен примиритися з Богом, виправити своє життя. Тому Свята Церква вже готовить нас до того великого світлого діла. Початком того великого діла є чеснота покори. Вона є фундамен­том святості. Покора в гордому немає місця, а гордий не має місця в небі. Святитель Кипріан говорить, що без покори ми в святому пості ні на крок не ступимо вперед. Свята Церква нам представила притчу про покірного митаря і гордого фарисея. Гордий фарисей прийшов до церкви і хвалився своїми чеснотами і добрими ділами, в той час коли митар молився і не смів підвести очей до неба, через свої гріхи. Ісус Христос, оповівши притчу, показав, до чого доводить гордість і який успіх має чеснота покори. Упокорений митар знайшов ласку в очах Божих і повернувся до свого дому в стані ласки. Кажу вам, що всякий хто возноситься, принизиться, і хто принижається, піднесеться. Ось бачимо, яку силу для нашого спасіння має чеснота покори. Continue reading

СУБОТА ПОМИНАЛЬНА

Сьогодні настав день в котрий маємо пам’ятати про померлих. Творімо пам’ять про упокій родичів наших, родини, друзів, ровесників, за дітей і всіх православних християн. Ми повинні в молитвах творити жертви лю­бові. Істинна християнська любов не перестає на цьому світі, вона сягає на ту сторону, в загробне життя. Церква наче любляча мати кличе нас поминати покійних, не забувати про тих котрі з роду християнського уступили до іншого життя. Може вони і чекають на нашу жертву, на молитву, щоб звільнитися від узів гріха, бо після Божої справедливості нічого нечистого, ані скверного не ввійде в Царство небесне. Мт.5:21. Свята Церква в нашій присутності разом з нами возносить молитви за нашими померлими, приносить безкровну жертву. Треба нам молитися за померлих побожно, доручати їх Богу. Всіх спочилих належить поминати, бо не знаємо хто і коли зітхне за нами, щоб звільнити їх від мук пекельних. Чия молитва буде вартісна, щоб визволити їх від кайданів пекельних. А вони коли дістануться до слави небесної будуть першими молитвениками за нас до Бога. Церква як любляча мати назначила певні дні в році, щоб в них приносилися жертви про всіх померлих. Continue reading

НОРМИ КАНОНІЧНОГО ПРАВА, ЯК ОСНОВА УТВОРЕННЯ ЄДИНОЇ ПОМІСНОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ В УКРАЇНІ

Всім нам судилося жити у знаменний час – час на зламі тисячоліть; час новітнього переосмислення місця та ролі Православної Церкви у житті людства. Церква Христова за дві тисячі років свого існування не тільки не втратила себе, своєї ідентичності та усвідомлення власної високої місії – нести у світ світло Христової віри але і відіграла чи не найважливішу роль у процесі становлення культурних, національних та, навіть, ментальних засад життя суспільства сьогодення. Перебуваючи на порозі третього тисячоліття, Православна Церква гостро як ніколи усвідомлює велич мети власного буття. Роль Церкви у сучасному секуляризованому покаліченому атеїстичним ре­жимом суспільстві важко переоцінити. Подібно до Авраама, який благав Ангела Господнього помилувати Содом та Гоморру навіть заради десяти праведників, вона повсякденно вимолює у Господа Бога милосердя до світу цього, що впав зло та розпусту. Continue reading

ПРОПОВІДЬ У НЕДІЛЮ 16-ту ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ

Слуго лукавий і лінивий ти бачив

В сьогоднішній день свята Церква представляє нашій побожній увазі притчу. Один чоловік виїжджав з дому в дорогу і призвавши своїх слуг передав їм свої достатки. Одному дав п’ять талантів, другому два, третьому один. Кожному по їх силі тай поїхав. Той що взяв п’ять талантів почав працювати тай придбав другі п’ять талантів. Той що взяв два придбав інших два, а той що взяв один закопав його в землю. По якомусь часі повернув той господар з дороги і позвавши слуг до себе почав з ними рахунок. І приступив до господаря той, що взяв п’ять талантів і приніс йому других п’ять талантів. Похвалив його господар і сказав: добре добрий і вірний слуго. Потім приступив слуга другий і приніс других два таланти, працюючи я придбав інших два. На кінець приступив до господаря і третій, що одержав лиш один талант і сказав Господарю: я знав що ти жорстокий чоловік, що жнеш де не сіяв і збираєш де не розсипав і побоявся твого гніву, пішов і закопав твій талант в землю. Ось віддаю тобі його назад. Тоді сказав до нього господар: Лукавий і лінивий слуго ти знав, що я жну там де не сіяв і збираю що не розсипав, тож треба було тобі віддати мій талант міняльникам і я повернувшись, взяв би своє з прибутком. Continue reading

СЛОВО НА СВЯТО РІЗДВА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Добрий приклад побожності і доброчесного життя дають нам святі та праведні Яким і Анна. Це святе подружжя жило у щирій і взаємній згоді, в тихості і смиренні. Одна тільки була в них печаль, вони були бездітні. Вони не нарікали на Бога, тільки щиро молилися Богу, твердо вірили і надіялися, що Бог зглянеться на них. їх праведність, віра і надія на Бога були винагородженні. Continue reading

ВЕЛИКИЙ ПІСТ

Піст був у практиці ще Старозавітної Церкви. Сам піст не дає святості він сприяє набуванню її. Всі пророки за допомогою поста знаходили довіру і допомогу Божу. Народ Божий за допомогою поста врятував себе від смерті. Поливитися книгу Єсфир, Юдита йдучи на двобій з Олоферном постила. Пророчиця Анна служила Богу день і ніч постом і молитвою і удостоїлася побачити Спасителя в тому випадку, що тисячі людей очікували приходу Месії та не побачили, та навіть стали ворогами Його. Continue reading

СЛОВО В НЕДІЛЮ 27-му ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ

Старійшина собору з обуренням сказав.

Лк. 13:14

Христос прийшов на світ, щоб научити нас віри в правдивого Бога і вказати, як маємо жити праведно в тій Божій вірі, щоб ми стали гідними вічного спасіння. Оці настанови Христос робив всюди і словом і ділом. Христос перестерігає людей перед недоброю наукою злих вчителів. Такими вчителями були книжники і фарисеї. Вони переробляли віровчення на свій лад. Христос викривав їх облуду через, що стягнув на себе їхню ненависть. За те вони на кожному кроці старалися, щоб його звинуватити в чому-небудь і погубити. Христос знав їх злобу і задуми, але незважаючи, на те завжди сміливо стояв в обороні правди. Приклад такої сміливої оборони подає нам святе Євангеліє. Continue reading