Як оповідає розповідь, що зберігся в древніх патериках, ченці монастиря святого Сави, Іоан і Софроній, одного разу відвідали авву Ніла з двома його учнями на вершині Синайської гори. Всі оповідання про зустріч відноситься до початку 600 року від Різдва Христового і описують вже чітко сформовану систему добового кола богослужіння – зокрема, недільної всеношної – як пустельного відлюдницького типу, так і єрусалимської співочої традиції. Винятковою характерною рисою служби пустельників залишається читання Святого Письма. Continue reading
Category Archives: Богослужіння
ДЕЯКІ ІСТОРИЧНІ РОЗВІДКИ ЩОДО РОЗТАШУВАННЯ ЧАСТОЧОК НА ДИСКОСІ
Кожний, хто береться досліджувати літургійну традицію Київського Православ’я, стикається з проблемою розташування часточок дев’яті чинів, що виймаються з третьої просфори. Це пов’язано з тим, що практично до кінця першої половини ХVII ст. ми зустрічаємо одночасно два варіанти: з лівого боку дискосу, під богородичною часточкою, та з правого (сучасний варіант). Важкість історичного визначення надає той факт, що обоє варіанти присутні в друкованих Служебниках практично одного часу – Київському, 1629 та 1639 рр. (іл. 1-2), а також Віленському 1638 р. (іл. 3). У даної розвідці ми спробуємо розібратися у цієї різноманітності нашої православної традиції. Continue reading
МОЛИТВА, ЩО ЧИТАЄТЬСЯ ПІД ЧАС ЛІТУРГІЇ АБО МОЛЕБНЮ В ДНІ НЕСПОКОЮ ТА НАШЕСТЯ ВОРОГІВ НА ДЕРЖАВУ Й ВІТЧИЗНУ НАШУ!
Господи Боже сил, Боже спасіння нашого, Ти єдиний твориш чудеса. Поглянь в милості й щедротах на смирення рабів Твоїх і чоловіколюбно вислухай і помилуй нас: бо вороги наші зібралися на нас, щоб погубити нас і знищити державу нашу та святині наші. Допоможи нам Боже, Спасителю наш, і визволи нас, заради слави Імені Твого, і нехай до нас дійдуть слова, сказані Мойсеєм: будьте сміливими, стійте і побачите спасіння від Господа, бо Господь переможе за нас. Continue reading
СВЯТИТЕЛЬ МИНА, ЄПИСКОП ПОЛОЦЬКИЙ
Пам’ять 20 червня / 3 липня
Святитель Мина відомий, як один з перших київських архіпастирів, які продовжили благодатну справу свідчення Православної віри в Полоцькому князівстві – першої білоруської держави.
На жаль, імена перших Полоцьких єпископів невідомі. Літописці згадують про єпископа Никифора, який в 1104 році став наступником київського митрополита Єфрема. Однак, роки житія єпископа Никифора невідомі.
Першим Полоцьким єпископом, про якого маємо точне датоване літописне свідоцтво, вважається святитель Мина. Єпископ цей з давніх часів шанується Церквою. Однак докладного Житія святителя не зберіглося. Війни з Московією та католицьки гоніння на Православну віру не пощадили рукописних сторінок … Continue reading
СВЯТИТЕЛЬ ДІОНІСІЙ ПОЛОЦЬКИЙ
Пам’ять 23 червня / 6 липня
Серед числа Білоруських святих не багато знайдеться таких, про кого збереглося настільки мало відомостей, як про блаженного Діонісія, єпископа Полоцького. Нічого невідомо, ні про час і місце його народження, ні про його походження і хіротонію, ні про його подвижництво.
Відомо, що попередником Діонісія на Полоцькій єпископській кафедрі, в храмі Святої Софії був єпископ Козьма, архієрейська хіротонія якого відбулася в 1143 році. Очевидно, він прибув в Полоцьк з Візантії трьома роками раніше разом з полоцькими князями, які повернулися з десятирічного вигнання. Continue reading
ЖИТТЯ СВЯТИТЕЛЯ ІОАНА, МИТРОПОЛИТА ТОБОЛЬСЬКОГО
Пам’ять 10/23 червня
Святитель Іоан (Максимович) народився в грудні 1651 року у місті Ніжині Чернігівської губернії в православній родині Максима і Єфросинії.
Батько Святителя походив із української православної шляхти та був досить заможною людиною. Невдовзі родина переїжджає до Києва, де батько Івана Максим починає займатися сільськогосподарською діяльністю.
З самого дитинства Іван Максимович виховувався в непоказному, але істинному християнському благочесті, приклад якого він бачив у своїх батьках. Continue reading
НЕПРАВОСЛАВНЕ ПРАВОСЛАВ’Я. ДО ПИТАННЯ ДЕЯКИХ СУЧАСНИХ ПРАКТИК У ПРАВОСЛАВНИХ ХРАМАХ ГАЛИЧИНИ
Наші богослужбові співи всі повчальні, глибокодумні і піднесені. У них вся наука богословська, і вся мораль християнська, і всі розради, і всі залякування. Уважно слухаючи їх може обійтися без всяких інших навчальних християнських книг.
Святитель Феофан Затворник
Вступ
Православне богослужіння, що створювалося століттями, є великою скарбницею, в якій кожен щось знайде для себе: дорогоцінну перлину, прекрасний небесно-блакитний сапфір або прозоро-чистий аметист. Богослов знайде тут бездонні глибини богослов’я. Душа поетична знайде в цій скарбниці вищу поезію. Математик здивується стрункості та внутрішній логіці богослужбового статуту, побачить математичну красу. Проповідник знайде невичерпне джерело для натхненних повчань. Молитвеник – зразки найдосконаліших молитов. Церква керується і управляється Духом Святим. І воістину Духом Святим створювався Богослужебний Статут Православної Церкви. У храмі, під час богослужіння, здійснюється зв’язок з світом Вищім і світом видимим, ось це і є те найбільше, що робить богослужіння не спогадом, не простою переживанням, можливо і дуже хорошим, але тимчасовим і індивідуальним, але вічністю, що об’єднує всіх і вся – світ видимий і невидимий – і тут, в Церкві, ті люди, які не жили тоді, коли відбувалися ті великі події, тепер беруть участь в них, долучаються до них як до вічності. Continue reading
АКАФІСТ ПРЕПОДОБНОМУ ОНУФРІЮ ВЕЛИКОМУ
Кондак 1
Обраний і дивний, отче Онуфрію, зіяючий зорею троїстого життя, ти мене, що зморений страстями гріховними, просвіти, від рани смертельної вилікуй і молитвами твоїми від усіх бід визволи, бо співаю тобі: Радуйся, отче Онуфрій, пресвітлий світильник усього всесвіту.
Ікос 1
Здивовані чини ангельські твоїм, отче, чернечим подвигом, у ньому безупинно у пустелі вдосконалювався єси. Бо три і шістдесят років піст тримав єси, вдостоївся ти з рук ангельських приймати Божественні Святі Таємниці. І нині дуже шануючи тебе, що у співрадості й співрозмові з Ангелами перебуваєш, так співаю тобі, святий Онуфрій: Continue reading
ДЕЩО ПРО УСТАВ ПРАВОСЛАВНОГО БОГОСЛУЖІННЯ – (ТИПІКОН)
Згідно перекладу з грецької мови, Типікон (Типік) є книга уставу православного богослужіння. У ній є розділи стосовно практичного звершення церковного богослужіння, та про монастирське життя, тобто монастирський устав. Перші Типікони з’явилися із зародженням чернецтва у III-IV-му століттях після Різдва Христового. В них особливим чином розвинені ідеї устрою чернечого життя та вимоги, які повинні виконувати ченці та черниці, щоб досягти вищого морального удосконалення.
Перша чернеча громада була заснована одним із подвижників чернецтва, преподобним Антонієм Великим у 305-му році. Вона складалась із пустельників, які жили в скитах окремо один від одного і називались Лаврами. Його монастирі були перехідною ланкою від анахоретства до суворого гуртожитку (кіновій). Continue reading
СОБОР БОЛГАРСЬКИХ ПРОСВІТНИКІВ
27 липня / 9 серпня
Святі рівноапостольні Климент, Наум, Сава, Горазд і Ангеляр, слов’яни за походженням, були учнями святих рівноапостольних Мефодія і Кирила, учителів словенських, і допомагали святим братам в справі освіти слов’янського народу і в їх боротьбі проти латинських проповідників за утвердження Православ’я в Моравії. Після кончини святителя Мефодія (+6 квітня 885 р), за його благословенням наступником, на Моравській кафедрі став святий Горазд, уродженець Моравії і найбільш досвідчений з учнів святителя, який чудово володів грецькою і латинською мовами. Continue reading