НАША ПРАВОСЛАВНА ВІРА ПРО БОГА

Свято Святого Духа є особливою подією в календарі нашої Православної Церкви. Цього святого дня ми шануємо і поклоняємося Святому Духу, Який напередодні, як «поділу мови як вогненного» (Дії 2:2), зійшов на світлицю в Єрусалимі і просвітив святих Апостолів і з тих пір перебуває в Церкві та в світі аж до кінця історії, як рятівник людства та всього творіння. Але разом зі Святим Духом ми поклоняємося всій Святій Трійці, бо Бог, за нашою православною християнською вірою, неподільний у своїй сутності. Continue reading

СТАРИЙ І НОВИЙ КАЛЕНДАР

«Питання календаря» вже багато років хвилює Церкву. Є момент протиріччя.

Палеохроністи однозначно заявляють, що вони слідують «правильному», «істинному», тому і називають себе «справжніми – православними – християнами», СПХ, доходячи до віри і проголошуючи, що небо – це лише для їх. Для нас же, новокалендарників (прибічників новоюліанського календаря – пер.), «франківців», «схизматиків», «єретиків», як вони нас називають, залишається пекло.

Вони навіть проголошують без визначення, що наші Таїнства є порожніми, як «бочка», без благодаті. Continue reading

ПРО НЕЩАДНІСТЬ ДО ВОРОГА… БО ВІН ВЖЕ НЕ Є ЛЮДИНОЮ

Ми всі читали розповідь, як Христос зцілив гадаринського біснуватого (Лк. 8:26-39), але впевнений ніхто не задумувався: чому немає шкодування про тих свиней, які загинули. Адже вони нікому не зробили зла. Певно ж любили свого господаря, а господар – свою худобу… І ось все загинули. Загинули через дії Ісуса, який ж безумовно любив все живе, бо все на землі створена Богом з любові. А загинули вони без шкодування через те, що біси в їх вселилися і цім були вони викреслені з числа божих істот, але це був акт вимушений, здійснений для спасіння людини, її безсмертної душі… Continue reading

ЯКЩО ДЕЯКІ НЕ ПРОКИНУТЬСЯ ЗАРАЗ… ВОНИ НІКОЛИ НЕ ПРОКИНУТЬСЯ

Протягом багатьох років люди з усіх прошарків, миряни та духовенство, окремі люди та політики, журналісти та журналісти бігають групами до «Сілоамського басейну» нашого часу з розпростертими руками, сподіваючись закаламутити  «воду», щоб вони може, звичайно, не зцілювалися, як хворі з притчі, але зібрали «піну», викликану хвилюванням води.

«Піна», корисна для «будь-якої хвороби», бо сяяла в темряві угоди, як срібло, яке отрімав Юда, ви знаєте як. Continue reading

АРХИЄПИСКОП АФІНСЬКИЙ ІЄРОНІМ: Я ШОКОВАНИЙ, МОЇ ДУМКИ І МОЛИТВИ ПРО НАШИХ БРАТОВ УКРАЇНЦІВ

Архієпископ Афінський і всієї Греції заявив, що шокований тим, що відбувається в Україні після вторгнення російської армії в країну.

Як зазначив він у заяві, наразі його думки та молитви спрямовані до наших братів-українців. Continue reading

ПАСХАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР ВОЗНЕСІННЯ ГОСПОДНЬОГО

І. Віддання Пасхи

Є одне невелике зауваження щодо так званого сьогоднішнього «віддання Пасхи (ἀπόδοσιν τοῦ Πάσχα)», яке слід виділити особливо. Пасха не має віддання! Всі Господні свята та Богородичні свята в Церкві мають протягом короткого часу так зване скоєне «віддання свята» (дослівно відбувається віддання), особливо виділяється свято Пасхи. Тому Неділю Фоми також називається Антипасхою, а нові неділі і щонеділі є свого роду оновленням постійно повторюваного свята Господнього Воскресіння. Свято кожної неділі не має віддання. Кожне Воскресіння це не просто присвята Воскресінню Господа, але повторення або краще сказати продовження, періодичне повторення й увічнення одного і вічного свята свят – святої Пасхи, яку аж до сьогоднішнього дня ми по суті переживаємо як унікальне свято Церкви, бо всі інші свята святкуються через Пасху (= Божественну літургію). Continue reading

СТАРИЙ ТА НОВИЙ РИМ: ОСНОВНІ ВІДМІННОСТІ МІЖ ПРАВОСЛАВ’ЯМ І РИМО-КАТОЛИЦИЗМОМ

Якщо говорити з точки зору богослов’я, то західне християнство відірвалося від Церкви Христової. У перший раз це сталося зі Старим Римом-Папою, а пізніше з Протестантами, які відокремилися від Римського папи.

Причини для відриву Старого Риму від Православної Церкви були політичні та богословські. Однак, в дійсності, західні християни відрізнялися як в догматах, так, переважно, методологією в догматах, якої є ісихазмська традиція. Тобто, людина за допомогою ісихазмської традиції досягає пізнання Бога, а в подальшому це знання записується в визначеннях-догматах. Але, коли втрачається дослідне пізнання Бога, тоді спотворюються і догмати. Ми коротко звернемо нашу увагу на ці відмінності. Continue reading

БОГОСЛОВ’Я ІКОНИ – ЄРЕТИЧНІ ВІДХИЛЕННЯ

мозаїчний образ Христа Спасителя ХІІ ст. з храму Святої Софії в Константинополі

Православна християнська життя, особливо після VII Вселенського собору, ототожнювалася з іконами в такій мірі своєї глибини, що говорили, що церква, яка не має ікон, вона є єретичною. І коли ми говоримо про ікони в Православним житті, то під ними ми розуміємо не просто мальовничі релігійні прикраси, але невід’ємну частину богослужіння, яка є досконалим виразом самої структури і природи Церкви. Continue reading

ЛІКУВАЛЬНИЙ ШЛЯХ ПОКАЯННЯ

а) У період Пісної Тріоді Церква поступово допомагає християнам піднятися на духовну драбину Великого Посту та підготуватися до Пасхи Хреста і Воскресіння. У цей час робиться істотний акцент на християнський аскетичний подвиг, молитву, відновлення смиренності, покаяння, тверезість і божественну печаль. Continue reading

ГЛИБОКИЙ СЕНС РІЗДВА ХРИСТОВОГО

Всі ми знаємо, що «Бог є любов» (1. Ін 4:16). Всесвіт і людина – це результат зовнішнього впливу любові Триєдиного Бога.

Але вищий прояв Його любові до Свого творіння, людині і всьому творінню, відбулося через Боговтілення-Слова. Ця подія – не просто історичний, ми б сказали, факт, але найвища сторона прояви домобудівництва Триєдиного Божества. Ось так тлумачать і приймають правильні, позбавлені помилок тлумачи Священного Писання Святі Отці нашої Церкви. Святий Григорій Палама говорить нам: «По суті, під час втілення Господа здійснилося найкраще по Богу подя … і найкраще з усього і, ймовірно, єдине справжнє і незрівнянне чуда – це втілення Господа нашого Ісуса Христа» (Г. Манзарідіс, Паламіка, 53). Continue reading