«Бог ніколи не покидає Свого виноградника»
Дорогі мої брати і сестри!
У сьогоднішньому Євангелії Христос розповідає нам про людину, яка посадила виноградник. Вона обгородила його, доглядав за ним, забезпечив усім необхідним, а потім довірив його людям доглядати за ним.
Зазвичай, коли ми чуємо цю притчу, ми звертаємо увагу на виноградарів та їхні дії. Але сьогодні я хотів би поговорити більше про власника та сам виноградник. Continue reading
Святого не можна призвати до армії
У Саровському лісі здійснилися дві події. На початку дев’ятнадцятого століття там жив відлюдник на ім’я Серафим: чоловік, який жив самотньо в хатині за монастирем, годував ведмедя з руки та приймав усіх, хто знаходив дорогу до його дверей. Він став найулюбленішим святим у Росії. Сто років по тому, в тому ж лісі та частково в тих самих стінах, було створено першу ядерну зброю Радянського Союзу. Continue reading
Ваше Преосвященство Гінтарас Грушас, архієпископ Вільнюський, улюблений брате у Господі,
Ваші Преосвященства, Високопреосвященства, Преосвященства,
Преподобні отці,
Шановна аудиторія, Continue reading
Всечесні отці, дорогі брати і сестри!
Сьогодні, 26 квітня, минає сорок років від дня Чорнобильської трагедії – однієї з найболючіших сторінок новітньої історії нашого народу та всього людства.
Ця катастрофа стала не лише техногенною аварією, але й глибоким духовним випробуванням, яке оголило крихкість людського життя та відповідальність людини перед Богом, творінням і ближніми.
У цей день ми підносимо наші щирі молитви за душі всіх, хто відійшов у вічність унаслідок цієї трагедії, за героїв-ліквідаторів, які, ризикуючи власним життям, стали на захист інших, а також за тих, хто й досі несе на собі тягар її наслідків. Continue reading
Притча про блудного сина (Лк. 15:11–32) функціонує в православній традиції як короткий виклад Євангелія. Падіння — це не просто моральна невдача, а розрив у стосунках, а покаяння — це не самовдосконалення, а повернення до батьківського спілкування. Continue reading
Кожен із нас, вступаючи в життя, по різному зустрічається з Господом, але найперша і найголовніша зустріч, знакова, – єдина і на все життя, яка визначає нашу подальшу долю – це святе Хрещення в ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Тобто, день нашого входження в Церкву, як Тіло Христове, через хрещення, коли нас кого принесли, а кого привели, а хто й сам прийшов, ведений невидимою силою, бо сказано в Святому Письмі, що Бог хоче спасіння кожному; день, коли в мить святого дійства хрещення ми не просто стояли перед Богом, які є, а коли ми містично злилися з Його сутністю і таким чином стали Його власністю, а Він нашим Володарем, і ким би ми не стали, і якими б не були в подальшому, цього вже ніщо змінити не в силі. Більше того, прийнявши від Нього заручення – святе Хрещення: ми стали Його дітьми, а Він нашим Отцем. Continue reading
Вселенський Патріарх Варфоломій отримав престижну Темплтонівську премію в Нью-Йорку, що підкреслює багаторічне бачення Вселенського Патріархату щодо поєднання віри, науки та спільного майбутнього людства. У своєї промові Він закликав до нового союзу між наукою та вірою, засуджуючи заперечення та байдужість, водночас виступаючи за баланс, справедливість та колективні дії заради виживання творіння: Continue reading
† Варфоломій
Милістю Божою
Архієпископ Константинополя, Нового Риму та Вселенський Патріарх
Благодать, мир і милосердя повноті Церкви
Від Творця всього творіння
Господь і Бог і Спаситель наш Ісус Христос
* * *
Найшановніші брати-ієрархи та благословенні у Господі діти,
З благодаті Бога, подателя всього, ми сьогодні розпочинаємо новий церковний рік, прославляючи Його небесне ім’я за безперервну та щедру плідність ініціатив Його Святої Великої Церкви в галузі захисту творіння. Вселенський Патріархат не лише з самого початку підкреслював серйозність екологічних проблем, але й зосереджував увагу на їхніх фундаментальних причинах – внутрішніх, духовних та моральних – та пропонував рішення, засновані на православному євхаристичному та аскетичному етосі. Continue reading
«Суперечності та передумови міжрелігійного діалогу»
Ваші Високопреосвященства,
Ваші Превосходительства,
Пане Генеральний секретарю,
Шановні члени Всесвітньої Ради,
Дорогі друзі та колеги,
У цьому Місті, каміння якого досі носить відлуння століть, коли ойкумена визначалася не як географічний простір, а як духовний горизонт, і де Вселенський Патріархат Константинополя продовжує свідчити про вселенське покликання православного християнства, сучасна свідомість скликається, щоб протистояти ситуації планетарної кризи. Однак виклик полягає не в першу чергу в її видимих проявах, в економічній нестабільності, яка перетворюється на задуху цілих народів, у нестримному технологічному прогресі, який ставить під сумнів саме поняття людської діяльності, а в чомусь глибшому, в глибинній умові, яка дозволяє цим явищам проявлятися з такою руйнівною інтенсивністю. Діагноз, сформульований у контексті ініціативи «Релігії за мир», визнає фундаментальною проблемою домінуючий, зазвичай невизнаний, світогляд. Він стосується панівного матеріалізму з характером редуктивного спрощення, способу бачення реального, який зводить людський процвітання до його матеріального виміру, систематично виключаючи будь-яке посилання на Священне. Ця потреба вийти за межі матерії, щоб наблизитися до істини, становить центральне ядро нашої духовної традиції. Як навчає Великий Каппадокійський Отець Церкви, святий Григорій Ніський, нікому неможливо піднятися на ту висоту, де видно світло істини, якщо мертвий і земний одяг зі шкір не буде знятий з основ душі… Це воістину те, що реально існує, і розуміння цього є пізнанням істини. Continue reading
Люди, які живуть духовним життям, зустрічаються дуже рідко. Навіть у монастирях їх не так уже й багато. Бо духовне життя вимагає від людини перебування в певному, достатньо серйозному і важкому, як на звичайну людину, стані її єства що духовного, що тілесного. І той стан є вже зовсім іншою реальністю, настільки відмінною від попереднього звичайного життя, яким людина жила до того і яким залишаються жити всі інші, що вже не є земним у звичному розумінні, але, правда, ще й не небесне. Хоча вже дуже наближене до небесного. Continue reading