ХРЕЩЕННЯ ГОСПОДНЄ І БОГОЯВЛЕННЯ

До тридцятирічного Свого віку Ісус Христос не розпочинав всенародної проповіді Євангелія, тому що в юдеїв раніше тридцяти років не приймали звання народного учителя або священника. Коли ж настав для Господа час всенародної проповіді, то Іоан Предтеча у 15-й рік правління Тиверія за словом Божим сповістив по всій околиці Йорданській, що наблизилось Царство Небесне і гряде очікуваний Месія. Великий із пророків став проповідувати покаяння, необхідне для достойного вступу в Царство Його і тих, хто сповідав гріхи свої хрестив в Йордані. Хрещення, яке дало Іоану ім`я Хрестителя, за словами святителя Іоана Золотоустого, було тільки приготуванням до Таїнства Хрещення, а не самим Таїнством. Бажаючи освятити води дотиком до них пречистого єства Свого і встановити таїнство Хрещення, яке повинно було слугувати дверима в новий вічний завіт з Богом, Ісус Христос прийшов на Йордан до Іоана хреститися. Предтеча ніколи не бачив Спасителя, але Бог відкрив Хрестителю, що Він Месія; тоді Іоан з благоговійним здивуванням сказав. «Мені треба хреститися від Тебе, і чи Тобі приходити до мене? Але Ісус сказав йому у відповідь: облиш нині, бо так належить нам виконати всяку правду» (Мт. 3:14–15). Іоан тоді поклав руку на голову Спасителя і занурив Його у воду. Continue reading

УЛЮБЛЕНІ КЕНІЙСЬКІ СВЯЩЕНИКИ У ВИНОГРАДНИКУ НАШОГО ГОСПОДА: ЦЕ ТЕ, ЩО ВОНО Є – ДАВАЙТЕ ГОВОРИТИ ПРАВДУ.

Миру і благодаті всім вам. Це довге послання здебільшого адресовано нашим кенійським священикам і загалом частині нашому африканському духовенству на всьому африканському континенті.

Опублікувавши енцикліку, яка констатує та розширює рішення, які були прийняті на щойно завершеному Священному Синоді Священного Православного Патріархату Олександрійського, я вирішив поділитися з вами своїми внутрішніми думками, брати мої, через те, що прочитав у соціальних мережах. і з великої кількості телефонних розмов, які я мав і досі маю з багатьма з вас, які шукали від мене поради та, можливо, рішення щодо справ, які відбуваються в нашій африканській церкві, особливо тут, у Кенії. Я знаю, що я не гідний цього завдання, тому прошу вашого терпіння, якщо ви почуєте те, чого ніколи не очікували. У той же час я прошу вашої молитви, бо те, що я скажу, щось означитиме для вас у цьому стані сум’яття, яке розгойдало і закотило нашу церкву в темні тіні існування. Зараз важкі часи, тому я хочу бути з вами справжнім, чесним, щирим і водночас намагаюся бути скромним та ввічливим, наскільки можу, хоча ці чесноти не зовсім вирішальні для мого характеру. Я хочу спілкуватися з вами простою мовою, прагну говорити до вашого серця та розуму про реальні питання, які стосуються нашої Церкви, що стосується російського вторгнення, що лаконічно і мудро висвітлено в енцикліці Священного Синоду нашого улюбленого Олександрійського Патріархату. Continue reading

МИТРОПОЛИТ КАМЕРУНСЬКИЙ ГРИГОРІЙ ПРО АНТИКАНОНІЧНЕ ВТОРГНЕННЯ РОСІЇ НА КАНОНІЧНУ ТЕРИТОРІЮ ОЛЕКСАНДРІЙСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ

Деякі православні юрисдикції, що прийшли в Африку останніми роками, створили церковні громади та «монастирі» з тими «кліриками», яких православна місія з різних причин вигнала [1] з місцеві єпархії Олександрійського патріархату. Тож цілком природно, що ці структури протестантським способом розділяються на незліченну кількість самопроголошених православних громад. Continue reading

ПО ВІРІ ВАШІЙ

І

В молитві закладена велика сила, бо то сила Бога, а Він чує наші молитви і, як Всесильний, відповідає на них, адже «бо не буває безсилим у Бога жодне слово» (Лук., 1:37). Господь чує молитви кожного з нас, дітей Своїх, і коли ми молимося щиро й з глибоким розчуленням серця, то «від усякої скорботи звільняє їх» (Пс., 33:18). Молитва зв’язує нас із Господом, та нам не слід чекати виконання нашого прохання одразу ж, як тільки звернулися з ним. Бог є джерелом сили нашої молитви, але відповідь залежить тільки від Його волі. Continue reading

СВЯТИТЕЛЬ МИКОЛАЙ СЕРБСЬКИЙ: СЛОВО В ДЕНЬ ПОКРОВИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Світле свято – Покрову Пресвятої Богородиці! Воно свідчить нам про велику славу, якої увінчана Пресвята Божа Матір на небесах. У цей день Вона з’явилася в небесній славі, і люди побачили Її та зраділи. Вона тримала в руках дивний покрив, щоб показати, як вона покриває від всякого зла і захищає людей. Подвійна радість для нас в цьому святі: одна в тому, що ми бачимо Велику праведницю й страдницю в земному житті, увінчану такий небесною славою, а інша, що Вона, перебуваючи на небесах, уважно піклується християнами, спадкоємцями Її Сина і Бога. Continue reading

УСІКНОВЕННЯ ГЛАВИ ІОАНА ХРЕСТИТЕЛЯ

Пророк Іоанн Предтеча випередив Господа нашого Ісуса Христа своїм народженням, випередив Його і смертю. Як на землі він проповідував про Його спасительне пришестя, так і в країні померлих сповістив про Його переможне зішестя до пекла. Зоря, предвісниця сонця, ховається, коли сходить велике Світило. Так і пророк Іоанн, приготувавши людей до прийняття Викупителя, хрестив Його Самого і закінчив своє земне життя у стражданнях. А тому до слави найвеличнішого пророка, Хрестителя Господнього, пустельника і дівственика, він приєднав славу й вінець мученика за істину. Такими, якщо коротко, були духовні обставини мученицької кончини Іоана Хрестителя. Continue reading

ЩО МИ? ЧИЇ ДІТИ? ЯКИХ БАТЬКІВ? КИМ ЗА ЩО ЗАКУТІ?

Дорогі читачі нашого сайту, здається, наш український народ згрішив і несе покарання, як карав Господь за гріхи народ Божий. Мабуть, Бог дав й нашому народу таке випробування. Кажуть, що з людини як з воску можна виліпити образ ангела доброго чи злого. Так всі сусідні народи граються довірливим чи допитливим українським народом, виліплюють з нього, на сором наш, кожний що хоче. Кожний народ посилає своїх місіонерів до українців. Українець все приймає, всіх хвалить, всім поклоняється. Сусіди, отруївши свою душу, тоді змагаються отруїти українця, бодай своє оточення. Зробили з України релігійний смітник. Навіть коли на планеті появилася Росія, то росіяни теж прийнялися виліпити з українця покірного лакея для своєї мети. Святе Письмо про таке каже так: такi лжеапостоли — лукавi працівники, що набирають вигляду апостолiв Христових. I не дивно: адже сам сатана набирає вигляду ангела свiтла, а тому не велика рiч, коли й слуги його набирають вигляду служителів правди; але кiнець їх буде по дiлах їхнiх (2 Кор.,14). Сам Ісус Христос навчає, що хто від Бога, той слова Божі слухає; ви тому не слухаєте, що ви не від Бога. (Ів. 8:49). Continue reading

ТА НЕ В БУРІ СИЛА…

З року в рік ми чуємо в церкві ті ж самі євангельські читання, які розкривають перед нами всю історію земного життя Ісуса Христа, Його притчі, повчання, показують ті чуда, здійснити які під силу лише Богу, але не людині.

Церква так розташувала уривки з Євангелій чотирьох апостолів-євангелістів по щоденних, недільних і святкових днях церковного річного кола, щоб ми з вами, маючи щорічне повторення, не лише засвоювали найголовнішу Книгу свого життя, а й крок за кроком змінювалися всередині себе, змінювали збіднений духовно безвірницький світогляд на світогляд християнина. А християнство, як віра вселенська, віра, яку нам передав Сам Син Божий, настільки глибинна й всеохопна, що нашому духовному вдосконаленню немає кінця-краю, лиш би було палке бажання її пізнавати, засвоювати, робити головним завданням свого життя. І запитання: «Що я зробив впродовж цього року для того, аби ось ця розповідь із життя мого Господа, ось ця Його притча, ось ця Його заповідь, почута мною з Євангелії, не пройшла повз мою увагу, а залишила слід зміною в моїй свідомості, в моєму мисленні, в моїх вчинках, в моїх діях?» – не була порожнім звуком, а стала зрушенням до дії. Continue reading

ЗЦІЛЕННЯ ДУШІ ТА ТІЛА

Кожен християнин повинен дбати про свій духовний ріст, який забезпечує гармонію духовного і тілесного. Але коли наші душі й тіла кишать гріхами та пороками, як мертвечина червами, то цього досягти без постійного сповідування своїх гріхів неможливо. І тому в людини, яка живе внутрішнім духовним життям, тема сповіді стоїть на першому плані, адже тільки в боротьбі з пристрастями і гріхами можна постійно вдосконалюватись і, як сказав апостол Павло, переходити від силу в силу, тобто, спасатись у життя вічне. Але як принести Богу сповідь, аби вона була і очищувальною, і зцілюючою, і спасительною? Слово „сповідь”, як духовна дія, яка означає словесне визнання перед Богом своїх гріхів, має той же корінь, що й слово „сповідувати”, отже, визнавати догмати віри. Тобто, ці два поняття настільки тотожні, що й означаються однокорінними словами. Християнин, котрий не сповідується, або сповідується формально, лиш би бути допущеним до причастя Тіла та Крові Христових, уже є неправдомовцем, який із допомогою лукавства намагається заволодіти Христом. Continue reading

УВЕСЬ СВІТ ІДЕ ЗА НИМ

Ось і підійшли ми до останньої неділі перед Великоднем – неділі урочистого входу Ісуса Христа в Єрусалим. Апостол Матвій описує це так. Коли Ісус Христос разом зі своїми учнями наблизився до Єрусалиму, то спочатку не входив до священного міста, а зупинився біля гори Оливної і послав двох із учнів до села Віфанії, що розкинулося біля підніжжя гори. Він сказав їм: «Ідіть у село, яке перед вами, і вже на вході в нього побачите ослицю прив’язану і коло неї молодого осла, на якого ще ніхто не сідав. Відв’яжіть і приведіть до Мене, а якщо хтось запитає, навіщо ви те робите, то дайте відповідь їм, що вони потрібні Господу. І господар одразу ж погодиться і пошле їх» (Мт. 21:2-3). Учні виконали вказівку, зробивши все так, як звелів їм Ісус. І все сталося, як і пророкував Захарія: «Радій дуже, о дочко Сіону, веселися, дочко Єрусалиму! Ось Цар твій до тебе гряде, справедливий і сповнений спасіння, покірний і їде на віслюкові молодому» (Зах. 9:9). Continue reading