ВИНЯТКОВА ДУХОВНА ЦІННІСТЬ ШЛЮБУ В ПРАВОСЛАВНІЙ ТРАДИЦІЇ ТА СУЧАСНІ ВИКЛИКИ

Інститут шлюбу існує у всіх людських суспільствах, давніх та сучасних. Це один із стовпів, на яких будуються суспільства, і він був предметом вивчення різних релігійних, філософських, соціологічних, психологічних та культурологічних шкіл думки. У багатьох культурах інститут шлюбу розглядається як необхідна умова продовження людського роду і як місце для росту та розвитку індивідів, а тому є серцевиною багатьох суспільств по всьому світу. У більшості основних релігій нашої планети він становить одну з найголовніших і священних турбот, тому вони захищають шлюб, використовуючи весь арсенал богословських та філософських аргументів, щоб підкреслити його значимість і святість. Так само і в тих країнах, де ці релігії домінували протягом періоду їх розвитку, з метою захисту інституту шлюбу приймаються відповідні закони. Continue reading

МИ ВИШУКАНО СВАРИМОСЯ, НЕ ПОСВАРІМО СВЯТИХ МІЖ СОБОЮ

Український народ багатьом святителям, які просвіщали Сибір, християнізували Росію, яких Росія по 200 років утримувала і не хотіла зачислити до лику святих, служив панахиди і отримував благодатні користі: здоров’я, народження дітей матерями безплідними…

В той же час свого князя (Лже-Димитрія) росіяни впізнати не могли. Така атмосфера єпископів, які ностальгують за часами радянської Росії. Так і українці не впізнають своїх святих. Так ізраїльтяни не впізнали свого Месію. Continue reading

РОЗДУМИ ДО ДНЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Кожен із нас, дорогі брати і сестри, святкує свій день народження. Але є свято, яке стосується всіх українців, – День народження держави України, яке відзначаємо 24 серпня.

Шанувати своїх матерів, любити їх і про них дбати – це наш священний християнський обов’язок. Україна – це спільна для всіх нас мати, яка дала нам світло життя, дала нам свою мову, культуру, яка виховала нас у кращих християнських традиціях. Тому у цей святковий день ми повинні дякувати Богові за дар рідної землі, мови, традицій. Continue reading

КОРОНАВІРУС ТА ПРИЧАСТЯ

Зараз, коли ми опинилися свідками безпрецедентних закриття і скасувань, як слід Православної церкви і її членам, віруючи, справлятися з ризиками і труднощами пандемії СOVID-19? Для багатьох Православних юрисдикцій і окремих людей пандемія – це можливість показати охопленому панікою світу надзвичайну стійкість Православної віри і тих, хто її сповідує. Один із способів це показати – продовжувати служити літургії, як ми робимо це завжди, і цілувати ікони і причащатися, використовуючи одну ложку для всіх, як ми робимо це завжди. Недавнє розпорядження Грецької Православної Архиєпископії Америки, в якому прихожан прохають шанувати ікони, кланяючись їм, не торкаючись до них губами (багато в чому так само, як ми на якийсь час утримуємося від цілування людей у плоті, тих, кого ми любимо, не тільки коли вони хворі, а й коли ми хворі або у нас є причина побоюватися, що ми могли б бути хворі). Це розпорядження було сприйнята багатьма Православними християнами, як в Грецької Православної Архиєпископії Америки, так і за її межами, як непрощенна поступка почуття страху, що охопило світ. У соціальних сітках та інших джерелах дійсно багато говорять про те, що ми сповідуємо віру, а не страх. Continue reading

ДОРОГОЮ ВЕЛИКОГО ПОСТУ…

На початок Великого посту, як правило ми читаємо, слухаємо чимало повчань, майже одного і того ж самого змісту. У церковному середовищі ми налаштовані на те, щоб «поститися постом приємним». До цього нас наставляє атмосфера в храмі увечері прощенної неділі, весь перший тиждень Великого посту, коли ми всі заглиблено молимось, слухаючи канон Андрія Критського. Однак згодом через тиждень всі наші бажання подвизатися у пості десь щезають, а молитва слабне. Ні, я далекий від того, щоб ствердно сказати, що ми перестаємо себе утримувати від їжі тваринного походження, ми й далі постимося, і багато хто з нас саме так чинить, але ж піст це не тільки їжа. Згадаймо, що на другий тиждень посту, ми вже не такі заповзяті до молитви, до того, щоб слізно оплакувати свої гріхи, взагалі думати про подвиг посту так, як ми цього хотіли на початку Святої Чотиридесятниці. «Розслаблення – це звичайний стан душі і тіла, всієї людини», – скажете ви і будете в цьому мати рацію. Continue reading

РОЗУМІННЯ ТЕРМІНУ «РОЗУМ» В ПРАВОСЛАВНІЙ ПСИХОТЕРАПІЇ

І. Розум людини

Згідно з ученням святих апостолів і живому Переданню нашої Церкви, що водима Святим Духом, розум людини – це око душі. Коли розум, якщо він знаходиться в своєму природному стані, входить в серце, він бачить Бога, подібно до того, як первозданні люди до падіння в Раю бачили Бога своїм розумом, споглядали Його як світло і могли розмовляти з Ним знову ж за допомогою розуму. Continue reading

СМЕРТІ НЕМАЄ

Смерть не така, якою багато хто собі її уявляють. Всім нам в годину смерті доведеться побачити і пережити багато, до чого ми не підготовлені. Мета цієї статті – дещо розширити і уточнити наше розуміння неминучого майбутнього розлучення з тлінним тілом.

Для багатьох смерть – це щось на зразок сну без сновидінь. Закрив очі, заснув, і нічого більше немає. Темрява. Тільки сон вранці скінчиться, а смерть – це назавжди. Багатьох найбільше страшить невідомість: «А що зі мною буде?» Ось і намагаємося про смерть не думати. Але десь в глибині завжди є відчуття неминучого і невиразна тривога. Кожному з нас доведеться перейти через цей рубіж. Варто було б подумати і підготуватися. Continue reading

КИРИЛ СЬОГОДНІ – ЦЕ ФІЛАРЕТ ВЧОРА. ЯК ПОСТУПОВО ГУНДЯЄВ ПЕРЕТВОРЮЄТЬСЯ НА ДЕНИСЕНКО

І. Про громадян Гундяєва і Денисенко

Спочатку поясню, чому я використовую світські прізвища, а не чернечі імена. Відповідь дуже проста: «Москва почала перша». Continue reading

ЧЕРНЕЧЕ ТКАННЯ НА ВЕРЕТЕНІ ЖИТТЯ

Господь прийшов у світ не для того, щоб поліпшити умови цього земного життя, не для того, щоб запропонувати нам якусь нову політичну і економічну систему, не для того, щоб навчити якомусь методу досягнення психофізичного рівноваги. Він прийшов перемогти смерть і дарувати нам життя вічне. «Бо так полюбив Бог світ, що віддав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне» (Ін. 3:16). Continue reading

КРАЩЕ ГІДНО ВМЕРТИ, НІЖ ЖИТИ БЕЗ ГІДНОСТІ

Ми з тривогою і надією спостерігаємо за далеко не простими процесами, що відбуваються в Україні й навколо неї, але ще більше ми намагаємося осмислити ті духовно-моральні чинники, які раптом зануртували в душах і свідомості буквально кожного й підняли українців на вершину цивілізаційного духу нинішнього світу.

Хоча, чому раптом? Ніщо з нічого й нізвідки не з’являється! Творцем від самого початку як людині, так і цілому народу, який формує суспільство, закладено всі ті риси характеру, що згодом тією чи іншою мірою проявляються в історичних реаліях. Continue reading