СЛОВО ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХА ВАРФОЛОМІЯ У ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ

Ваше Преосвященство / Превосходительство / Благословенні,

Пан Олександр Гаман, Генеральний консул України в Королеві міст,

Преподобні Отці,

Улюблені брати і сестри у Христі,

ХХ століття можна вважати найтрагічнішим періодом в історії людства. Крім Першої світової війни та Другої світової війни, в ній відбулися, мабуть, найбільші трагедії людства, деякі з яких добре відомі нашої людської сім’ї, а інші менш знайомі або майже ігноруються. Серед останніх слід відзначити Голодомор, Великий Голодомор в Україні, який вбив від семи до десяти мільйонів благочестивих українців голодом в найжахливіші роки радянського режиму, з 1932 по 1933 рік, і який в цей день ми молитовно згадуємо. Continue reading

АКАФІСТ ПРАВЕДНІЙ ДІВІ ЮЛІАНІЇ, КНЯЖНІ ОЛЬШАНСЬКІЙ

Кондак 1

Обрана Господом, незайманої чистоти Богоблаженна діво Юліана, явилася ти, Руси—України православної теплою молитвеницею, Благодаттю Духу Святого сповненою. Стоячи перед Престолом Бога Вседержителя, возноси  молитви свої за спасіння нас, грішних, бо, з замилуванням, тобі співаємо:

Радуйся, свята діво Юліана, непорочна Христова наречена прекрасна!

Ікос 1

Ангельським життям і непорочною чистотою в земному житті прикрашена, радісно в Дусі Святому перебувала ти зі своїм батьком, свята праведна діво Юліана, княжна свого роду Ольшанських. Полюбила ти молитви, піст і бдіння, заради спасіння душі, – світську славу зневажила, забажавши небесної. Ми, хто пам’ять твою шанує, взиваємо до тебе так: Continue reading

ПОСЛАННЯ ПОСТІЙНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ПРАВОСЛАВНИХ ЄПИСКОПІВ ПОЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ: 29 РІЧНИЦЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

Боголюбивим пастирям, чесному чернецтву, та всім вірним дітям Української Православної Церкви в Діаспорі і в Україні.

Високопреподобні і преподобні отці! Дорогі брати і сестри!

ХРИСТОС ПОСЕРЕД НАС!

Коли ми споглянемо на 29 річницю Незалежності України, ми дивимось очима сьогодення, що зараз коїться у східній Україні і можливо задумуємось, чи ця незалежність є стійкою, коли існує постійний стрес від іноземних атак та спроби зруйнувати стабільність нації приводять до великих втрат людського життя, майна та безпеки. А найбільше, від цих атак проявляється недовіра до уряду країни, котрий міг би бути достатньо сильним, щоб сумлінно та наполегливо підтримувати морально громадян України, щоб “тримали цю віру”, що Бог ніколи не залишав і ніколи не покине їх. Не все ще втрачено. Continue reading

ВИПРОСІМО СОБІ У БОГА ТАКУ ЛАСКУ

З засобів масової інформації ми довідалися про якісь звинувачення п’ятого президента України через Церкву, а саме у розпалюванні міжрелігійної ворожнечі. Управління Чернівецької єпархії відкрито заявляє, що Петро Порошенко, як президент України, не мав права не взяти до уваги волання Церкви, зрадити очікування двадцяти мільйонів віруючих, а водночас громадян держави. Continue reading

СПОГАДИ МИТРОПОЛИТА ДАНИЛА (КОВАЛЬЧУКА) ДО 30-ЛІТТЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПОМІСНОСТІ

У радянської Росії, ніби християнській країні, запанував войовничий атеїзм. Зі спогадів та й з акту канонізації новомучеників (рішення Синоду РПЦ про канон новомучеників від 29 травня 2013 р. Журнал Священного Синода №57) маємо живе підтвердження цього. Continue reading

НОВЕ ДЖЕРЕЛО ДО БІОГРАФІЇ І. МАЗЕПИ ТА ІСТОРІЇ ЗВ’ЯЗКІВ УКРАЇНСЬКОЇ КОЗАЦЬКОЇ СТАРШИНИ З ЦЕНТРОМ ПРАВОСЛАВНОГО ЧЕРНЕЦТВА НА АФОНІ

Свята Гора Афон та її спадщина упродовж багатьох століть відігравали винятково важливу роль у розвитку вітчизняної духовності й культури як в епоху Київської Русі, так і за доби національно-визвольної боротьби українського народу в XVII ст. та в пізніші часи. Не без впливу афонських подвижників здійснювалося воцерковлення запорозького козацтва і залучення його до боротьби за релігійне і національне звільнення українського народу [1]. Continue reading

ДЕЯКІ ДУМКИ ЩОДО ПРОЦЕСУ РОЗБУДОВИ НАГОРОД ПЦУ

Наш інтерес до процесу розбудови системи нагород ПЦУ обумовлений, серед іншого, унікальністю ситуації, що склалася. Такого вікна можливостей ще не було і навряд чи колись буде. Судіть самі – постала нова адміністративна структура на чолі з молодим Предстоятелем, а отже, бери й будуй систему почестей з нуля, враховуючи кращий досвід. Умови для цього ледве чи не ідеальні, просто-таки лабораторні. Але ж українці ніколи не втрачали можливості втратити можливість… Continue reading

ПРОПОВІДЬ НА БОГОЯВЛЕННЯ.

Віктор Марковець. «Заславль. Вадахрост на Чорниці» .1998. Полотно, олія, 28 х 40.

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!

ХРИСТОС ХРЕЩАЄТЬСЯ! У РІЧЦІ ЙОРДАНІ!

Улюблені брати і сестри!

Зовсім Недавно Ми Відзначали Подію Боговтілення:

У Світ у Плоті Прийшов Син Божий… Прийшов Він на землю через велику невимовну любов до людського роду, прийняв на Себе плоть людську. Саме через неї ми побачили славу Божу, повсякчас існуюче світло і Божество. и сприймали Його простим і довірливим серцем Віфлеємських пастухів, яким Ангели Божі сповістили про пришестя у світ Христа. І ось сьогодні ми з Новою Радістю переживаємо явлення Богоявлення Христа Спасителя на річці Йордані. Continue reading

МАСШТАБИ ТА НАБУТКИ КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОЇ ПРАЦІ ПРАВОСЛАВНИХ БРАТСТВ ВОЛИНСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ У 80-90 РР ХІХ СТ.

Становище православ’я на українських землях, приєднаних до Росії після поділу Польщі, було важким. Ставлення російської влади до релігійного життя на західноукраїнських землях зазнало відчутних змін після повстання 1830-1831 рр. Політика російського уряду мала на меті, зокрема, нівелювання національних особливостей та знищення національної культури народів, які опинилися під її владою. «Обрусение инородцев» – таким було завдання імперської політики, початок якій поклало царювання Миколи І в першій половині ХІХ ст. [17, ст. 147]. Continue reading

«СТАВРОПІГІЙНИЙ РУМУНСЬКИЙ ВІКАРІАТ» ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ: СИТУАЦІЙНЕ РІШЕННЯ З НЕПЕРЕДБАЧЛИВИМИ НАСЛІДКАМИ

Вже на стадії підготовки Київського об’єднавчого собору та надання Константинополем Томосу про автокефалію Православної Церкви України, багато аналітиків зазначали, що визнання нової Помісної Церкви з боку інших автокефальних церков, буде супроводжуватися певним «торгом», коли кожний буде намагатися отримати якісь дивіденди, або від Константинополя, або від Києву, або від Москви за гальмування процесу. При цьому саме інтереси Румунської Православної Церкви називалися прямо та неприховано – отримання власного ставропігійно-національного вікаріату в ПЦУ з правами широкої автономії. Це було, на думку майже всіх релігійних аналітиків, головною умовою визнання Української Помісності з боку Бухаресту. Continue reading