ВШАНУВАННЯ МИТРОПОЛИТА ЄВГЕНА (ГАКМАНА): ІСТОРІЯ НЕЗАКІНЧЕНОЇ КАНОНІЗАЦІЇ

І. Вступ

Перший Митрополит Буковини і Далмації Євген (Гакман) (16 березня 1793 – 12 квітня 1873) є одним з найвидатніших українських православних діячів Буковини. Важко переоцінити його роль у становленні та обороні Українського Православ’я в час Австро-Угорської імперії, а його життя та діяльність ще чекає ґрунтовного дослідження. Але в цьому невеликому дослідженні ми хочемо торкнутися спроб його вшанування саме в церковному плані – прославлення в чині святителя.

До недавнього часу жодних документальних свідчень про спроби канонізації Митрополита Євгена в кінці ХІХ – на початку ХХ століть в Україні знайти не вдавалося. І це не дивно, адже архів Буковинської Митрополії зазнав кілька суттєвих руйнацій: вивезення частини документів до Санкт-Петербурга під час окупації Буковини московською армією (1914 р.); вивезення до Москви під час приєднання до СРСР (1940 р.) та вилучення частини документів у 1946-1948 рр. Чи були всі ці документи об’єднані в якийсь спільний фонд одного з історичних архівів СРСР, невідомо… Continue reading

ПОЛЬСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА І ГРОШІ ВІД ПУТІНА. ТАЄМНИЧИЙ ФОНД РОСАТОМА

Делегація Фонду підтримки християнської культури та спадщини під час візіту до Білостоцько-Гданської єпархії Польської Православної Церкви

У світлі останнього рішення синоду РПЦвУ, у якому Державна служба України з етнополітики та свободи совісті вже побачила відзнаки «образи почуттів вірян і виправдання злочинного вторгнення РФ», повстає питання про певні причини такої зухвалої поведінки представників Московського патріархату в Україні. Більшість релігійних аналітиків та експертів сходяться на думці, що таке було б неможливо без їх зовнішньої підтримці сателітами Москви серед канонічних Православних Церков. Найперше – Сербською та Польською, які навіть у часі агресії продовжують займати проросійську позицію. Тому ми публікуємо дуже корисну статтю одного з провідних польських журналістів, яка була опублікована за кілька тижнів до початку агресії Росії та яка відверто викриває справжні причини антиукраїнської політики ПАПЦ, її Предстоятеля та деяких єпископів. У додаток до інформації автора, варто відзначити, що активність московських релігійних «дипломатів» назиралася саме в єпархіях, де серед вірних переважають саме білоруси та українці». Continue reading

АКАФІСТ СВЯТИМ ЖІНКАМ МИРОНОСИЦЯМ

Кондак 1

Війни припиняє і мир встановлює Державне Слово за молитвами вашими, жінки святі. Нині ж малі ці слова нашої подяки приносимо вам:

Радуйтеся, преславні мироносиці, Воскресіння Христового провісниці. Continue reading

ДВОЄДУШНІСТЬ ВАТИКАНУ АБО ЯК КАТОЛИКИ РЯТУЮТЬ СВІЙ ІМІДЖ В УКРАЇНІ ПРИХОВУЮЧИ ПРАВДУ

У 2019, на п’ятому році російсько-української війни та четвертому році звірств російських військ у Сирії, папа Франциск нагородив Путіна пам’ятною медаллю «Ангел-Хранитель миру». Я так розумію, у 2022 році подібну медаль отримає Московський патріарх Кирило. Після всіх дій із підтримки військової агресії Путіна проти України і нещодавніх «військових» «проповідей» ідеолога «русского міра» Кирила, який прославляє різників Бучі як «героїв», пропозиція йому стати «істинним миротворцем, особливо для України, що роздирається війною», сприймається, м’яко кажучи, як вишуканий цинізм. У державі Ватикан новин не читають? Чи у них проблеми із комунікацією із Апостольською Столицею? Радикалізм авторів цього допису можна зрозуміти, проте вони надають матеріали для самостійного осмислення «нових ініціатив» (не всі ще відійшли від старих).

проф. Олександр Саган

Після відомих подій березня-квітня 2022 р., імідж Ватикану (і Католицької Церкви) в Україні зазнав досить міцного вдару. Негативні статті, дописи та карикатури на папу Франциска заповнили україномовний (український) сегмент інтернету, а також друковані ЗМІ. При цьому, як показує пілотне дослідження, ставлення до Ватикану більшості українців не дуже сильно відрізнялося від ставлення до Московського патріархату. І це явно занепокоїло керманичів Католицької Церкви, адже ідею заборони діяльності Московського патріархату в Україні, за даними соціологічної групи «Рейтинг», підтримує більш ніж 51%, а коли брати Західну Україну, де мешкають близько 95% вірних УГКЦ, ця лічба зростає до 67-73%%. Continue reading

РИМ НЕ БАТЬКО, МОСКВА НЕ МАТИ!

24 лютого 2022 року в Україну увійшли російські війська – проливається кров, стираюся з лиця землі цілі міста і села, тисячі вбитих людей, міліони українців втратили оселі. Чесна людина і богобоязливий християнин не можуть залишатися байдужими до людських страждань, їхній голос совісті і молитви має підноситися до небес. Continue reading

ЦЕРКВА У ВІЙНІ: ЄРЕСІ, ІСТОРІЯ ТА ОСОБЛИВЕ РОСІЙСЬКЕ ПРАВОСЛАВ’Я

Велика частина критики, яка нині спрямована на адресу керівництва Російської православної церкви за підтримку війни Росії проти України, організована навколо ідеї, що Московський патріархат є ідеологічно скомпрометованим і богословські невиправданим. За деякими винятками, науковці, журналісти та автори думок засуджують лідерів Російської Церкви як апологетів кремлівської ідеології «русского мира», експансіоністського, шовіністичного світогляду, який робить прелатів, як-от патріарх Кирило, митрополит Іларіон та інших, причетними до «нової Нацизм», партнери в «нечестивому союзі», торговці «квазірелігійним планом денного» і прихильники нативізму «крові та ґрунту». Подібним чином, і часто на одному диханні, звинувачення в «єресі» висуваються проти лідерів церков, головним чином на тій підставі, що підтримка війни Росії закликами до захисту «Святої Русі» під прапором «З нами Бог» є формою етнофілетизму, тобто єресь ототожнення та змішування православного християнства з етнічним націоналізмом. Continue reading

ФУНДАМЕНТАЛІСТСЬКА ІДЕОЛОГІЯ «РУССКОГО МИРА» ТА ПОТРЕБА ЇЇ ТЕРМІНОВОГО ЗАСУДЖЕННЯ

Моя позиція полягає в тому, що і Російська Церква, і Російська держава натхненні спільною ідеологією під назвою «Русский мир», який значною мірою мобілізував вторгнення Путіна в Україну. Ця ідеологія є формою етнорасового релігійного фундаменталізму, який закликає кров, землю, віру, націю, народ, мову та царя/вождя. Як і попередні етноцентризмі, він демонізує всіх, хто йому протистоїть, а водночас у логіці ідеології російського світу Захід є великим супротивником, верховним демоном. Ідеологія «русского мира» – це – і я не кажу це легковажно – новий нацизм, нацистська ідеологія ХХІ століття. Continue reading

ЗАЯВА ЙОГО ВСЕСВЯТОСТІ ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХА ВАРФОЛОМІЯ НА ПОЧАТКУ ЗУСТРІЧІ З ПРЕЗИДЕНТОМ ТА ПЕРШОЮ ЛЕДІ ПОЛЬЩІ

Ваша Високоповажність,

Я щиро радий, що маю можливість особисто зустрітися з Вами та Першою Леді Польщі майже через рік після Вашого візиту на кафедру Константинопольської церкви на Фанарі.

Однак мій візит сюди не є ні радістю, ні святковою подією. У ці дні я зосереджуюся на солідарності та молитві з мільйонами біженців, які були насильно переміщені внаслідок триваючої невиправданої та невиправданої агресії, а також жахливого і дорогого насильства, спричиненого Росією щодо їхньої суверенної батьківщини України. Continue reading

СВЯТА ГОРА АФОН ПІДТРИМУЄ БОРОТЬБУ УКРАЇНЦІВ ЗА СВОЮ СВОБОДУ

Святість свободи

Радуйся, о радість Свободи!

Два століття тому греки повстали і пролили свою кров, щоб жити вільно. Щоб мати можливість вільно поклонятися Богу, в якого вони вірять, і бути вільними від утисків і дискримінації. Continue reading

«ІМПЕРСЬКИЙ ПОВОРОТ» ПАТРІАРХА КИРИЛА ТА ЙОГО ПРОПОВІДІ ПРО УКРАЇНУ РОЗКОЛЮЮТЬ РПЦ.

Практично ніхто в Православному Світі немає ілюзій щодо реального становища в Московському патріархаті, який давно вже не є Православною Церквою, а виключно державним придатком, своєрідним «ідеологічним міністерством» при нацистському режимі Російської Федерації. Але подана стаття максимально точно висвітлює позиції та прагнення тих, кого дехто звик називати «здоровими силами» РПЦ. Ми мусимо зрозуміти, що їх критика патріарха Кирила – це критика за його прогріш у справі втримання православних України в орбіті Російської імперії, а РПЦвУ – як найбільш впливового гравця Московського Патріархату в Україні. Отже, на нашу думку, це дуже корисна стаття, найперше для тих, хто сьогодні екзальтує від «не поминання Кирила» в РПЦвУ.

Редакція «Київського Православ’я» Continue reading