СВЯТИТЕЛЬ ІОАН ЗОЛОТОУСТИЙ ПРО ПУСТОСЛІВ’Я

«Кажу ж вам, що за всяке пусте слово, яке скажуть люди, вони дадуть відповідь у день судний»

(Мт. 12:36).

Пусте слово – це слово, що не відповідає ділу, неправдиве, яке дихає наклепом, а водночас, за поясненням декого, і порожнє слово, наприклад, викликає непристойний сміх, сороміцьке, безсоромне, непристойне. «Бо за словами своїми будеш виправданий і за словами своїми будеш осуджений» (Мт. 12:37). Чи бачиш, який милосердний суд? Які благі вимоги відповіді? Суддя вимовить вирок не за словами іншого, але за твої слова. Continue reading

ЖИТІЄ ПРЕПОДОБНОГО АНТОНІЯ ВЕЛИКОГО

Цей великий сподвижник Церкви Христової народився в 252 році в Єгипті від благочестивих і знатних батьків, які і його виховали у правилах віри та благочестя, необхідних для справжнього християнина. Ще в юнацькі роки храм Божий, де міг Антоній чути вчення Ісуса Христа, апостолів та інших святих, був єдиним для нього притулком, що давав насолоду його душі. По смерті батьків, вісімнадцяти років ставши спадкоємцем багатого маєтку та опікуном юної сестри своєї, Антоній, прикликаний Промислом на вищий ступінь благочестя, забезпечив становище сестри і, згідно з повчанням Євангелія (Мт.6:36; 19:21), роздавши книги та більшу частину майна сусідам і бідним, залишив батьківський притулок для благочестивого усамітнення, маючи близько двадцяти років від народження. Continue reading

СВЯТИТЕЛЬ. ІОАН ЗОЛОТОУСТИЙ ПРО РІЗДВО ХРИСТОВЕ

Оскільки чимало хто з еллінів (тобто язичників), слухаючи, що Бог народився в плоті, глумлячись, сміються і багатьох простаків непокоять і бентежать, тому необхідно і їм сказати дещо, а також і тим, котрі бентежаться, щоб вони через слова безумних людей ніколи не відчували неспокою і не бентежилися через насміхання невірних. І малі діти часто сміються, коли ми говоримо про серйозні речі і займаємося необхідними справами, але сміх їхній є доказом не мізерності речей, над якими сміються, а необізнаності тих, які сміються. Це ж можна сказати і про еллінів, що, маючи навряд чи більше розуму, ніж діти, глумляться з того, що заслуговує благоговіння і наповнює неабияким захопленням, а те, що насправді є смішним, шанують і поважають. Однак те наше, над чим вони сміються, залишається у своїй пошані, не зазнаючи від їхнього сміху для своєї слави жодної шкоди. А їхні речі, всіляко прикрашені, виявляють власну потворність. Continue reading

ВИКОНАННЯ БОЖИХ ЗАПОВІДЕЙ – ШЛЯХ ДО ВІЧНОСТІ

Хто вдарить тебе по щоці, підстав йому іншу (Лк.6,9). Скільки здивування викликає цей вислів! Як же жити з такими поняттями в нашому світі? Так, багато в Книзі життя нам здається нежиттєвим, казково далеким для нашого розуміння.

Незбагненністю своїх аксіом Євангеліє часто бентежить, і це, здається, тому, що ми не розуміємо євангельського духу, який пояснюється для нас в інших місцях Писання. Так, ми читаємо, що Бог дві лепти вдовиці прийняв як велике багатство: Істинно кажу вам, що ця вбога вдовиця поклала найбільше за всіх, хто клав у скарбницю (Мк.12,43). Напевно, Бог розуміє, що нам важко, тому не вимагає неодмінно десять талантів, але кожному дає і з кожного питає по його силам. Continue reading

ПОВЧАННЯ СВЯТИТЕЛЯ ІОАНА ЗОЛОТОУСТОГО ПРО ТЕ, ЯК ВБЕРЕГТИ СЕБЕ ВІД СПОКУСИ БАГАТСТВОМ

Разом із цими словами уяви і те, що і гори, і земля, і море – словом, усе, якщо хочеш, перетворилося б на золото, – то і побачиш, що ніщо не може зрівнятися з тією шкодою, яку б це спричинило. Ти вкажеш на велику кількість десятин землі, не десять, двадцять або тридцять і більше будинків, на стільки ж лазень, на тисячу чи дві слуг, на посріблені чи позолочені колісниці, а я скажу ось що: якщо б кожен із тих, хто збагачується серед вас, зневаживши це убозтво (адже в порівнянні із тим, про що я буду говорити далі, це є убозтвом), здобув увесь світ, якщо б кожен із них стільки мав у себе рабів – стільки живе людей на суші, морі і в усьому світі, якщо б кожен із них мав у своєму володінні і землю, і море, усі будівлі, міста і народи і якщо б для них із усіх цих джерел замість води текло золото, то і цих багачів я не вважав би вартими навіть чверті копійки, оскільки вони втрачають Царство Небесне. Continue reading

ПРОПОВІДЬ В ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ СВЯТОЇ ВЕЛИКОМУЧЕНИЦІ ПАРАСКЕВИ П’ЯТНИЦІ

Сьогодні, дорогі брати і сестри, наша Свята Православна Церква вшановує пам’ять святої великомучениці Параскеви П’ятниці, яка жила в місті Іконії за царя Діоклетіана. Вона рано осиротіла, залишившись сиротою успадкувала багатство батьків християн, але вона не прив’язувалася до земного багатства, вона допомагала мандрівникам, нагим і голодуючим. Досягнувши повноліття, Параскева прийняла обітницю дівоцтва і дбала про поширення віри Христової серед язичників. Continue reading

СВЯТИЙ КИРИЛО ФІЛОСОФ ПРО АЛКОГОЛЬ

Щоб бачити ставлення святого Кирила до пияцтва розглянемо його працю «Браття, не впивайтеся вином. Слово Кирила філософа про хмільне пиття до всіх людей».

«Так мовить хміль будь-якій людині, не тільки простій, але і ченцям, і священикам, царям і князям, багатим і бідним, і убогим, і дружинам, старим і молодим: «Я, хміль, сильний на світі більш всіх плодів земних від кореня високого і від племені сильного, і від благородної матері моєї створений Богом. Continue reading

БЛАЖЕННИЙ АВГУСТИН ПРО ЦІКАВІСТЬ

До всього цього долучається інша форма спокуси, набагато небезпечніша. Бо, крім похотей тіла, що спираються на дозволяння всіх тілесних розкошів, рабами яких стають ті, хто на погибель собі віддаляється від Тебе, у душі існує ще інша форма похоті. Вона переходить через ті самі тілесні чуття, але звертається не так дотілесної втіхи, як до досвіду, для якого тіло стає тільки знаряддям.

Це пуста цікавість, що прикривається іменем пізнання й знання. Боже віщування назвало її «похіттю очей», оскільки вона спирається на бажання пізнавати оскільки з-поміж чуттів при пізнаванні очі займають перше місце. Continue reading

ПОВЧАННЯ ПРЕПОДОБНОГО ЄФРЕМА СИРІНА ПРО ТЕ ЧОМУ БОГ ОДНІ ПРОХАННЯ НАШІ ПРИЙМАЄ, А ІНШІ ВІДХИЛЯЄ

Дивується дехто, що сини Заведеєві ясно висловили прохання своє перед Тим, Хто знає всі скритності серця. Він дозволив їм виректи прохання своє, щоб навчити всіх хто просить, в молитвах своїх не переступати міри, але приміряти прохання свої з мірою свого убожества.

Юність одне має на увазі, а саме, що Бог, за всемогутністю Своєю, все може зробити, але не знає, що у всьому діє Бог премудро, і хоч все для Нього є можливим, однак творить лиш те, чому слід статися. Continue reading

ПРОПОВІДЬ В НЕДІЛЮ ВСІХ СВЯТИХ ЗЕМЛІ УКРАЇНСЬКОЇ

«Як плід прекрасний Твого спасительного сяйва, земля Українська приносить Тобі, Господи, всіх святих, що в ній просіяли, їх молитвами в мирі глибокому Церкву і державу нашу заступництвом Богородиці збережи, Многомилостивий»

(тропар Всім українським святим).

Такими образними словами, дорогі браття і сестри, оспівує сьогодні Свята Церква, Всіх святих, що в землі Українській просіяли. У прославлянні святих нашою Українською Православною Церквою видно як би підсумок того великого спасительного сіяння Слова Божого, насіння якого впали на благодатний жертовний ґрунт сердець нашого народу і принесли стократно плід Господу. Continue reading