ВІРА І МОРАЛЬНІСТЬ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ

Чи можливо у нашому сучасному світі прийти до Храму, і при цьому не віддалитися від нашого сучасного життя, сповненого суєти та проблем, не відмовляючись від його ритму, залишаючись частиною його механізмів-шестерінок, а також частиною безкінечних компромісів? Кожна людина ставить собі ці, та безліч інших запитань, шукаючи джерела відповідей у собі, у зовнішньому світі, у вірі… Continue reading

РОЗДУМИ ПРО ТЕ ЯКІ ЗАСОБИ ДОПОМАГАЮТЬ УКРІПЛЮВАТИСЯ У ХРИСТИЯНСЬКОМУ БЛАГОЧЕСТІ

«Так нехай світить ваше світло перед людьми, щоб вони бачили добрі діла ваші і прославляли Отця вашого Небесного» (Мт. 5:16). Таку високу душевну науку подав Господь наш Ісус Христос Своїм апостолам готуючи їх на всесвітню проповідь християнської віри. «Ви – сіль землі» (Мт. 5:13) – говорив їм Спаситель. Подібно до того як сіль зберігає продукти і робить смачною людську їжу, так і апостоли, як їм наказував Господь, повинні провадити доброчесне життя і охороняти християнську громаду від пошкодження гріховними думками, від гнилизни, пороків падкої природи успадкованої від наших прародичів Адама і Єви. Continue reading

РОЗДУМИ ДО ДНЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Кожен із нас, дорогі брати і сестри, святкує свій день народження. Але є свято, яке стосується всіх українців, – День народження держави України, яке відзначаємо 24 серпня.

Шанувати своїх матерів, любити їх і про них дбати – це наш священний християнський обов’язок. Україна – це спільна для всіх нас мати, яка дала нам світло життя, дала нам свою мову, культуру, яка виховала нас у кращих християнських традиціях. Тому у цей святковий день ми повинні дякувати Богові за дар рідної землі, мови, традицій. Continue reading

ПРОПОВІДЬ У ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ІОАНА БОГОСЛОВА

Сьогодні Православна Церква святкує пам’ять Улюбленого Ученика Господа нашого Ісуса Христа, святого Іоана Богослова (його ім’я означає «Бог – щедрий у благодаті»). Новий Завіт пише, що Іоан був сином рибалки Заведея, а Святе Передання подає досить цікаву інформацію, що його мама Саломія, була дочкою Праведного Йосифа Обручника. Таким чином Іоан був би прибраним племінником Господа і Господь мав близькі родинні відношення з ним іще перед тим, як розпочав Своє служіння Месії, коли покликав його бути між Дванадцятьма, які постійно пробували з Ним а потім утвердили Апостольську Церкву своїм ділом та словом. Continue reading

ПРО ЛЮБОВ ДО ВОРОГІВ

«Зберігайте себе у любові…»

Іуд.1:21

Слово любов – найбільш обіймаюче, життєстверджуюче і найбільш значуще і високе із всіх людських слів. Але найбільш повне поняття любові подається у християнстві. Любов у християнському розумінні, характеризується, як високе духовне почуття, котрому притаманні лише найбільш щирі і чисті помисли, погляди і зміст, ця любов очищена від приземлених понять, якими звикло характеризують її людський недосконалий розум і бажання. Справжня любов – здатна на щирість, безкорисливість, самопожертву, відкритість на добро і милосердя. Все ж інше, що викривлює і спотворює цей образ і розуміння любові, насправді не є любов’ю, а лише називається нею через недосконалість людського розуму і розуміння. Тому Святе Письмо говорить: «Любов довготерпить, милосердствує, любов не заздрить, любов не вихваляється, не пишається, не безчинствує, не шукає свого, не гнівається, не замишляє зла, не радіє з неправди, а радіє істині; усе покриває, всьому йме віру, всього сподівається, все терпить» (1 Кор.13:4-7). Continue reading

СВЯТИТЕЛЬ АМВРОСІЙ, ЄПИСКОП МЕДІОЛАНСЬКИЙ: СЛОВО ПРО ТЕ, ЯК ПОТРІБНО ЗУСТРІТИ ДЕНЬ РІЗДВА ХРИСТОВОГО

Вам відомо, яка велика радість, і яке численне буває зібрання народу в той день, коли святкують народження царя земного. Як вожді й начальники, так всі воїни, одягнувшись в шовкові одежі, перепоясавшись дорогими, золотом сяючими, поясами, поспішають тоді в найбільшій величі предстати перед царем своїм. Бо вони знають, що радість царя зросте, коли він побачить особливу красу їхнього вбрання, і що він тим більше звеселиться, чим більше вони покажуть старань під час торжества його (цар, як людина, не дивиться на серце, і судить про ставлення до себе лише за зовнішністю: і тому, хто більше любить царя, той і одягається тоді в найсвітлішу одежу). Більше того, оскільки вони знають, що цар в день народження свого буває щедрим, – і роздає доволі багато милостей чи вельможам своїм, чи тим, які в домі його вважаються людьми низькими та зневаженими; то заздалегідь стараються наповнити скарбниці його різним багатством, аби він, бажаючи роздавати милості, міг роздавати їх щедро, так щоб швидше вичерпалося в ньому бажання до роздавання милостей, ніж збідніло його багатство. Все це вони роблять ретельно, бо й самі сподіваються дістати за це велику нагороду. Continue reading

СВЯТИТЕЛЬ ГРИГОРІЙ БОГОСЛОВ ПРО ЗАЗДРІСТЬ

О, коли б знищилася між людьми заздрість, ця виразка для одержимих нею, ця отрута для страждаючих від неї, ця одна із найсправедливіших і заразом справедливих пристрастей, – пристрасть несправедлива, бо збурює спокій усіх добрих, і справедлива, тому що живлять її! Бо не бажатиму зла тим, які спочатку хвалили мене. Вони не знали, який буде кінець цих похвал; інакше, можливо, приєднали б до похвал і осуд, щоб поставити перешкоду заздрості. Continue reading

ПРАВОСЛАВНЕ РОЗУМІННЯ ПОНЯТТЯ ЧЕСНОТИ

«Нехай ніхто не мріє здобути істинний християнський намір і християнські чесноти та працювати для Бога як належиться, якщо не хоче принуджувати себе відкидати і переборювати всякі пристрасні порухи…. Вони завжди будуть породжувати свої плоди та затуманювати чесноти, а деколи й зовсім їх закривати та витісняти»

святий Никодим Святогорець.

Людина завжди намагається все в житті впорядкувати, довести до природної норми, до відповідності онтологічним вимогам, здійснює це за допомогою і зовнішніх, і внутрішніх впливів. Зовнішні впливи на регулювання життєдіяльного процесу часто є нагадуванням, інколи стимулом чи примусом. Внутрішні ж регулювання випливають із власної волі людини, її особистого бажання, персональних спонукань, що згладжує деякою мірою стрибкоподібність у поведінці людини, створює онтологічні умови для виконання покладених на неї обов’язків. І саме чесноти людини забезпечують ці регулятивні умови. Чесноти, чеснота, благочестиве життя ці слова, кожна людина, тим більше християнин чує ще змалечку, кожному вони видаються знайомими зрештою людина починає звикати до них і вважати чимось банальним, звичним, однак більшість християн сприйнявши, як належне саме поняття, не сприймають або не хочуть сприймати його значення, глибокого змісту. Continue reading

ПРОПОВІДЬ В ДИМИТРІВСЬКУ ПОМИНАЛЬНУ СУБОТУ

Істинно, істинно кажу вам: хто слово Моє слухає і вірить у Того, Хто послав Мене, той має вічне життя і на суд не приходить, а перейшов від смерти до життя. Істинно, істинно кажу вам, що настане час, і нині вже є, коли мертві почують голос Сина Божого і, почувши, оживуть. Бо як Отець має життя в Самому Собі, так і Синові дав мати життя в Самому Собі. І дав Йому владу суд творити, бо Він є Син Людський. Не дивуйтесь цьому, бо настає час, коли всі, хто в гробах, почують голос Сина Божого; і вийдуть ті, хто творив добро, у воскресіння життя, а ті, хто чинив зло, — у воскресіння суду. Я нічого не можу творити Сам від Себе. Як чую, так і суджу, і суд Мій праведний; бо не шукаю Моєї волі, а волі Отця, Який послав Мене.

Ін. 5:24-30

Возлюблені у Христі брати і сестри, сьогодні в Димитрівську суботу, як і в інші поминальні дні, підчас богослужіння з особливою силою відчувається зв’язок між живучими і тими нашими рідними і близькими, хто відійшов у вічне життя і за яких ми молимося. Правдивий християнин серцем відчуває молитовну присутність дорогої людини, усвідомлюючи, як глибоко зв’язані живі та померлі, які нерозривні нитки любові. Всі ми єдині у Христі Ісусі (Гал.3.18) – говорить апостол Павло. Continue reading

ПРОПОВІДЬ У ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ СВЯТОГО АПОСТОЛА І ЄВАНГЕЛИСТА ІОАНА БОГОСЛОВА

Всіх апостолів, котрих вибрав і покликав Господь, було покладено Ним в основу Церкви. Всі вони були чудові в своїх благовісницьких працях, але кожен з них прекрасний по своєму, оскільки має свої особливі здібності та обдарування. Натхненні одним і тим же Духом, всі апостоли звіщають, одне ж слово Боже, всі вони осінені однією і тією ж істиною, котру Сину Божому потрібно було відкрити їм, а через них – всьому світові. Але кожен з них пройшов цю істину по своєму. Тому в одного із апостолів отримувала перевагу одна сторона християнської істини, а в іншого друга Continue reading