НАШІ ПОПЕРЕДНИКИ. СЛУЖИМО БОГУ І УКРАЇНІ

Шатро похідної церкви Київської Русі (Радзивіллівський літопис)

«Служити народові – то служити Богові»

митрополит Іларіон (Огієнко)

Київське Православ’я завжди було і є зі своїм народом. Не було такої доби в історії Київської Русі, коли б наша Свята Православна Церква не поділяла з своїм народом його біду і радості, не була в самому серці всіх доленосних подій українського православного народу.

Вже з часів Київської Русі, православні священики брали активну участь у обороні нашої Батьківщині. Про це свідчить «Повість врем’яних літ», «Іпатіївський літопис», «Радзивіллівський літопис» та інші історичні документи. Істориками особливо відзначається активна участь священиків та ченців православних монастирів Київської Русі в її обороні під час татарської навали в ХІІІ столітті, коли православні храми перетворювалися на останні твердині оборони від агресора. Continue reading

ЗДОБУТТЯ МОЩІВ СВЯТИТЕЛЯ ДИМИТРІЯ РОСТОВСЬКОГО

Пам’ять 21 вересня / 4 жовтня

Святитель Димитрій, митрополит Ростовський (в миру Данило Савич Туптало), народився в грудні 1651 року в містечку Макарове, недалеко від Києва, в благочестивій родині сотника Сави Григоровича Туптало і дружини його Марії. Сам він зобразив у своїх записках, які вів протягом майже всього життя, блаженну кончину своєї матері, і похвала такого сина є найкраще свідчення її чеснот. Батько його, з простих козаків, дослужившись до звання сотника у гетьмана Дорошенка, в пізні роки бадьоро ніс тягар військової служби і помер понад сто років в Києві, куди переселився з родиною. Останні дні присвятив він служінню Православній Церкві на посаді титаря Кирилівської обителі, де постригся згодом його син і де сам ліг на вічний спокій біля своєї дружини. Continue reading

АРХІЄРЕЙСЬКЕ ПОСЛАННЯ ПРО СВЯТКУВАННЯ СТОРІЧЧЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ В США

Наприкінці ХІХ ст. та на початку ХХ ст. іммігранти до Сполучених Штатів Америки з територій колишньої Київської Русі – пізніше визнаної як незалежна держава Україна – почали нове життя як поселенці, металурги та фермери по всіх США. Вони прибули шукати кращого життя для своїх сімей, життя без приниження та гноблення яким на жаль вони жили на своїй рідній землі. Continue reading

РІЗДВО БОЖОЇ МАТЕРІ: ІКОНА СТОЛІНСЬКОГО МАЙСТРА XVII ст.

Різдво Божої Матері. Столінський майстер. Перша третина XVII ст., З церкви Різдва Божої Матері с. Рухча, Столінського р-ну Брестської обл.

День всесвітньої радості, свято Різдва Божої Матері – 8/21  вересня. З цього свята, що символізує початок оновлення людського роду, зустріч Старого і Нового Завіту, починався святковий річний цикл Православної Церкви. Одна з найбільш ранніх збережених в Білорусі, написана на початку XVI століття, невелика за розміром ікона Різдва Божої Матері відзначається на Пінському Поліссі чудотворною. Її іконографія сходить до Палеологовського зразку, а узагальнена стилістика нагадує аналогічні рішення в українському іконописі свого часу.

У XVII столітті саме в іконах Різдво Божої Матері найбільш яскраво проявилося оновлення стилю білоруської та української іконопису. Іконописці з Слуцька, Бреста, Могильова, Львова трактують іконографію цього сюжету досить вільно, пропонуючи різні композиційні рішення, використовуючи в них запозичення з західноєвропейського живопису і гравюри, насичуючи зміст образу побутовими подробицями, співзвучними сучасної реальності і новому барочному світовідчуттю. Continue reading

ПОСЛАННЯ ПОСТІЙНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ПРАВОСЛАВНИХ ЄПИСКОПІВ ПОЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ З НАГОДИ 26-Ї РІЧНИЦІ ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

Дорогі й улюблені брати і сестри, в Україні і поза Україною сущі!

Сьогодні чуємо, як веселі дзвони лунають по всіх цервах нашої Матері України. Вони саме звіщають нам ту радість, що громадяни України діждалися часу, щоб відсвяткувати 26-ту річницю незалежності своєї Вітчизни.

З глибини душі ми дякуємо Господу Богу за Його великий і благодатний дар – незалежну і суверенну державу. Це дар для всіх нас: і для тих, доля яких стелиться в межах незалежної України, і для тих, яких доля занесла далеко поза межі рідної Батьківщини. Continue reading

ОБРАЗИ «КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОГО ПАТЕРИКА» В АГІОГРАФІЧНИХ ТОПОСАХ І КОМПОЗИЦІЙНИХ СХЕМАХ ГРАВЮР УКРАЇНСЬКИХ ДРУКОВАНИХ КНИГ XVII – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XVIII СТОЛІТЬ

«Києво-Печерський Патерик» (далі – «Патерик») – один з найпоширеніших в Україні у XVII — XVIII ст. зразків агіографічної прози, якому властиві риси житій святих і паломницької літератури з описами храмів і чудотворних реліквій, доповненої їхніми графічними зображеннями. Перше друкова­не видання «Патерика» 1635 р. «Paterikon albo zywoty Ojcоw Pieczarskich» Сильвестра Косова мало важливе значення в контексті полеміки між православними й католицькими теоло­гами, зосереджуючи увагу на історії монастиря. Подібні ідеї були висвітлені в рукописних працях, що постали впродовж 1620-х років, зокрема, у «Палінодії» Захарії Копистенського теж подано вступ до православних читачів, у якому обґрунтовано думку про святість печерських отців, а у висновках згадано хрещення Русі та трьох митрополитів, котрі не підпорядко­вувалися константинопольському патріархові [1, 42-43]. Continue reading

СЛУЖБА ПРЕПОДОБНОМУ МОЙСЕЮ УГРИНУ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОМУ

Пам’ять 26 липня/ 8 серпня

ВЕЧІРНЯ

Блажен муж, 1-й антифон. На Господа кличу: стихири на 6, глас 1

Подобний: Небесних чинів.

Чистоту душевну обравши, / чистоти тілесної завжди дотримувався єси, / отче наш Мойсей, / їй же прикрашений, / служиш нині непорочному і пречистому Агнцю, / що за весь світ жертву приніс, Сину Божому, / Його ж за нас моли, преподобний, / щоб зберегти ризу души нашої незабрудженою в житті цьому / і увійти в Чертог небесний. (2) Continue reading

ЧЕСНА ПЕРЕД ГОСПОДОМ СМЕРТЬ ПРЕПОДОБНИХ ЙОГО…

При першій згадці імені львівського протопресвітера Гаврила Котельника у свідомості більшості пересічних українців асоціюється виключно з подіями Львівського Церковного Собору 1946 р. Ми не ставимо за мету дати історично-канонічну оцінку Соборам 1596 та 1946 років, а розглянемо основні біографічні відомості голови Ініціативної групи по возз’єднаню УГКЦ із РПЦ – о. Гавриїла Костельника. Метою даного дослідження є подолання надмірної політизованості та ідеологізації життя та діяльності цього відомого душпастиря. У нашому випадку це означає пошук істини у вигляді доконаних фактів, реальне існування котрих підтверджене документами.  Continue reading

ВШАНУВАННЯ ПЕРШОМУЧЕНИКІВ КИЇВСЬКИХ ФЕДОРА І ЙОГО СИНА ІОАНА

12/25 липня Київське Православ’я вшановує першомучеників Київських Федора і його сина Іоана

Наступного дня, після пам’яті святої рівноапостольної княгині Київської Ольги і за три дні до дня пам’яті Великого Київського князя Володимира за церковним календарем майже непомітно звершується пам’ять перших київських мучеників-християн. Continue reading

АРХОНТИСИ І МИРОНОСИЦІ РУСИ-УКРАЇНИ

«Ся Ольга була предвісницею християнській землі, яко вранішня зоря перед сонцем і яко зірниця перед світом. Вона бо сіяла, як місяць уночі. Так ся між невірних людей світилася, як перло в багні, бо були вони закаляні гріхом, не омиті святим хрещенням, а ся омилась святою купіллю, скинула з себе гріховну одіж ветхого Адама і в нового Адама втілилась, що ним є Христос. Речім же до неї: “Радуйся, руськеє пізнання Бога! Стали ми початком примирення з ним”. Вона бо першою увійшла в царство небеснеє із Русі, і її восхваляють руськії сини яко зачинательку бо й по смерті молилась вона Богові за Русь. «Праведних же душі не вмирають». Як ото сказав Соломон: “Коли хвалять праведника, – веселяться люди», «безсмертною бо є пам’ять його”, коли признається він Богом і людьми” (Із Літопису Руського) Continue reading