МАСКУВАЛЬНІ ТАНЦІ ЗІ СТАТУТОМ АБО ЧОМУ РПЦвУ В КАНОНІЧНОМУ ТУПИКУ

Від самого початку повномасштабної вторгнення Російської Федерації в Україну, практично безупинно відбуваються викриття співпраці духовенства РПЦвУ з агресором. Нещодавні обшуки, які провела Служба Безпеки України, показали – ця релігійна організація фактично є диверсійною структурою ворога, як у ідеологічної, так і військової площині. Результатом цього стало «Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 1 грудня 2022 року» та відповідний Указ Президента №820/2022. Спробуючи заховати своє положення, керівництво та речники РПЦвУ всіляко намагаються замаскувати своє підпорядкування Московському патріарху та відмовляють той факт, що їх релігійний центр знаходиться в країні-агресорі. При цьому головним «приладом» цих маскувальних маніпуляцій є танці зі «Статутом», за допомогою яких вони спробують довести свою «незалежність від Москви», а також доказати свій ніби «автокефальний канонічний статус». Отже, у цієї статті ми спробуємо викрити цю брехню РПЦвУ. Continue reading

ЯКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА В УКРАЇНІ Є НАЙБІЛЬШОЮ?

З моменту надання Православній церкві України (ПЦУ) автокефалії від Вселенського патріарха на початку 2019 року вона конкурувала з РПЦвУ не лише за канонічність, але й за кількість парафій та вірних. Кожна претендує на те, щоб бути єдиною канонічною церквою в країні, а також найбільші, але численні переходи парафій з юрисдикції РПЦвУ до ПЦУ (і кілька навпаки), ситуація війни — і таким чином, заклопотаність влади та вірних більш нагальними проблемами робить майже неможливим отримання надійних даних. 13 вересня 2022 року голова Державної служби з питань етнополітики та свободи совісті Олена Богдан публічно охарактеризувала РПЦвУ як найбільшу релігійну «мережу» в країні. Кілька днів потому керівництво СБУ по місту та Київському району стверджує, що переходи вірних з РПЦвУ до ПЦУ становлять загрозу національній безпеці (оскільки парафіяльні збори тих, хто готує переведення, можуть призвести до відкритих конфлікти, оскільки «переходи можуть розпалювати міжконфесійну ворожнечу»).  Синод ПЦУ 18 жовтня відреагував заявою про те, що державна влада перешкоджає переходу парафій РПЦвУ, «яка має лише 4% підтримки населення». Continue reading

ФЕНОМЕН САКРАЛІЗАЦІІ «7 СІЧНЯ» ЯК РУДИМЕНТ РАДЯНЩИНИ

Священний Синод Православної Церкви України, на своєму засіданні 18 жовтня 2022 р., дозволив святкувати Різдво Христова згідно новоюліанському календарю – 25 грудня. Оскільки в цьому календарі всі нерухомі свята співпадають з григоріанським, це рішення спричинило досить жваву дискусію у соціальних мережах. Здавалось б, що ця дискусія мусить точиться виключно календарного питання: «за» або «проти» юліанського чи новоюліанського календаря… Continue reading

ОЗЕРЯНСЬКА ІКОНА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

30 жовтня / 12 листопада

Озерянська ікона Пресвятої Богородиці вважається покровителькою Харкова і всієї Слобідської України.

За переказами, образ був знайдений в кінці XVI століття біля села Озеряни – звідси й назва ікони «Озерянська».

Під час татарських набігів на Україну один селянин з села Озерянки вийшов влітку косити траву на лузі. Від одного удару коси почувся людський стогін. Косар нахилився і побачив свічку, запалену перед іконою Божої Матері. Ікона була написана на полотні і від удару коси розрізалась на дві половини. Він, звичайно ж, відчув, що його вчинок страшний для нього і для оточуючих. Селянин узяв ці дві половини ікони, благоговійно помістив у себе в молитовному куті, запалив перед нею свічку і до ранку знайшов ікону цілою, лише тонкий слід розсічення залишався. На місці явлення ікони згодом виникла обитель, що отримала назву Озерянської, де була поставлена чудотворна ікона Богоматері, названа також Озерянською, від якої стали відбуватися рясні чудотворіння. У 1794 р. ікона перенесена в Преображенський Курязький монастир. Continue reading

ІСТОРІЯ НЕЗАКІЧЕНОЇ КАНОНІЗАЦІЇ. ЧАСТИНА ІІ: ВІДНАЙДЕННЯ МОЩІВ МИТРОПОЛИТА ЄВГЕНА ГАКМАНА В 1914 ТА 1976 РОКАХ

У процесі нашого дослідження щодо спроб церковного та громадського прославлення митрополита Євгена Гакмана в кінці ХІХ – початку ХХ стст., одним з ключових моментів було питання про віднайдення його мощів. З доступних документів було не дуже зрозумілим: чи здійснив митрополит Володимир Репта попереднє дослідження гробниці, яка знаходилася в Кафедральному соборі Чернівців, або тільки збирався це зробити. Отже ми продовжували свої пошуки… Continue reading

ЧОМУ ВІКТОР ОРБАН ЗАБЛОКУВАВ САНКЦІЇ ЄС ПРОТИ МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХА КИРИЛА?

Третього червня Європейський Союз досяг домовленості про шостий пакет санкцій проти Росії після складних переговорів з Угорщиною. Щоб уникнути накладання вето, інші держави-члени Союзу змушені були видалити ім’я Московського патріарха із чорного списку ЄС. Чому прем’єр-міністр неортодоксальної держави настільки завзято підтримує главу Російської Православної церкви, головного союзника Путіна у війні проти України? Continue reading

СВЯТИТЕЛЬСЬКИМИ СТОПАМИ: ВСЕ МИНЕТЬСЯ, ОДНА ПРАВДА ЗОСТАНЕТЬСЯ

У п’ятницю, 12 квітня 2013 р., в будинку культури села Васловівці Заставнівського району відбувся круглий стіл на тему: «Митрополит Євген (Гакман) – повернення із забуття», присвячений 220-й річниці з дня народження та 140-й річниці з дня смерті цього видатного релігійного і громадського діяча, уродженця села Васловівці. Організатором заходу вперше за роки незалежності України виступила районна організація Товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка (голова – Світлана Масловська).

Радує, що нарешті місцева влада визнала заслуги свого земляка Митрополита Євгена. В розмові взяли участь науковці, громадські діячі, працівники культури і навіть священики Московського Патріархату. Заходи, присвячені Митрополитові Євгену. Чернівецько-Буковинська Митрополія Української Православної Церкви Київського Патріархату проводить у його ріднім селі щороку без будь-якої участі та підтримки місцевої влади, з участю окремих мешканців села, бо інші з батюшкою Іваном, настоятелем сільської церкви Московського Патріархату, не визнають УПЦ Київського Патріархату. Continue reading

ЩЕ РАЗ ПРО СПРОБУ ВШАНУВАННЯ МИТРОПОЛИТА ЄВГЕНА ГАКМАНА У 1912 – 1914 РОКАХ

Документ 1Просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам; бо кожен, хто просить одержує, хто шукає знаходить, а хто стукає відчинять йому.

Мт. 7:7-8

Ми невипадково зробили ці слова Ісуса Христа епіграфом до цієї невеликої статті. Адже саме це сталося після опублікування на сайті «Українське Православ’я» та газеті «Відродження» (№24 від 16.06.2022 р.) матеріалу про спробу церковного вшанування одного з найбільших православних діячів Буковини – митрополита Євгена Гакмана (16 березня 1793 – 12 квітня 1873). Вже на протязі кількох днів отримали кілька дуже важливих свідчень з Чернівецького архіву та консультації кількох науковців з Австрії, які істотно доповнюють нашу попередню публікацію, дозволяючи зробити досить цікаві висновки, про які ми розповімо згодом. Continue reading

ВШАНУВАННЯ МИТРОПОЛИТА ЄВГЕНА (ГАКМАНА): ІСТОРІЯ НЕЗАКІНЧЕНОЇ КАНОНІЗАЦІЇ

І. Вступ

Перший Митрополит Буковини і Далмації Євген (Гакман) (16 березня 1793 – 12 квітня 1873) є одним з найвидатніших українських православних діячів Буковини. Важко переоцінити його роль у становленні та обороні Українського Православ’я в час Австро-Угорської імперії, а його життя та діяльність ще чекає ґрунтовного дослідження. Але в цьому невеликому дослідженні ми хочемо торкнутися спроб його вшанування саме в церковному плані – прославлення в чині святителя.

До недавнього часу жодних документальних свідчень про спроби канонізації Митрополита Євгена в кінці ХІХ – на початку ХХ століть в Україні знайти не вдавалося. І це не дивно, адже архів Буковинської Митрополії зазнав кілька суттєвих руйнацій: вивезення частини документів до Санкт-Петербурга під час окупації Буковини московською армією (1914 р.); вивезення до Москви під час приєднання до СРСР (1940 р.) та вилучення частини документів у 1946-1948 рр. Чи були всі ці документи об’єднані в якийсь спільний фонд одного з історичних архівів СРСР, невідомо… Continue reading

СВЯЩЕННИЙ СИНОД ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ ДАВ ВИЧЕРПНУ ОЦІНКУ ДІЯМ ФІЛАРЕТА В АВСТРАЛІЇ

З весни 2019 р. колишній Київський митрополит Філарет веде деструктивну діяльність щодо Православної Церкви України та загалом Вселенського Православ’я, зокрема засновує розкольницькі структури на канонічної території інших Помісних Церков. Continue reading