ВТРАЧЕНІ МОЖЛИВОСТІ. ЧОМУ УКРАЇНСЬКЕ ПРАВОСЛАВ’Я НЕ ОТРИМАЛО АВТОКЕФАЛІЮ В 2008 РОЦІ.

 У ліпні 2008 р., під час святкування 1020-ї річниці Хрещення Русі-України, Київ навідав Вселенський Патріарх Варфоломій І. Цей візит викликав чималі очікування, що були пов’язані з надією на вирощення розділення Українського Православ’я, а саме з сподіванням на надання йому канонічної автокефалії. Ці надії ще більш зміцнилися, коли Константинопольський Патріарх публічно назвав Київську митрополію своєю канонічною територією… Однак нічого не сталося, а всі учасники можливих перемов заховували мовчання. Це породило масу конспірологічних гіпотез та припущень, обміркувань у соціальних мережах та на сторінках ЗМІ. Першим порушив мовчання очільник Київського Патріархату «патріарх» Філарет, який на сторінках журналу «Український тиждень», у притаманної йому манері, обвинуватив у зриве процесу «усіх і вся», а найперше – Українську Автокефальну Православну Церкву [1]. У відповідь тогочасний Предстоятель УАПЦ, Блажніший митрополит Мефодій, звернувся до Філарета з відкритим листом, у якому озвучив деякі цікави моменти перебігу перемов з Вселенським Патріархом та, зі свого боку, цілком обґрунтовано назвав саме його винним у зриві початку процесу надання автокефального статусу Українському Православ’ю [2]. Continue reading

ВОЛІ НАШОЇ ОТРУТА…

«За що ж боролись ми з ляхами?

За що ж ми різались з ордами?

За що скородили списами

Московські ребра??»

Так розпачливо запитує Тарас Шевченко в поезії 1844 року «Чигирине, Чигирине», а з ним – наші славні предки, на сторожі коло яких він поставив слово.

Що маємо відповісти собі, нашим дітям, які «гинуть у ворога… поки встане правда на сім світі»? Правду.

Дорогі брати і сестри, згадаймо, що діялось в Україні 400 років тому.

Росія і Польща стоваришувалися проти України, розділили Неньку по Дніпру і назвали Правобережна Україна й Лівобережна Україна. Дві України… Continue reading

ДЕЩО ПРО МАНІПУЛЯТИВНІ ТВЕРДЖЕННЯ Т.ЗВ. «КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ» В ІСТОРИЧНО-КАНОНІЧНОМУ АСПЕКТІ

Ось вже майже два роки колишній Київський митрополит Філарет та його прибічники, незаконно використовуючи назву «Київський Патріархат», ведуть інформаційну війну проти Православної Церкви України. При цьому вони відверто маніпулюють певними історичними та канонічними фактами, уводячи в оману частину православних вірних. У цьому невеликому дослідженні ми спробуємо зібрати найбільш поширені меседжі т.зв. «Київського Патріархату» та надати правдиві відповіді. Continue reading

МОСКОВСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ ЗНИЩИВ УНІКАЛЬНЕ ОЗДОБЛЕННЯ ТРОЇЦЬКОГО СОБОРУ ГУСТИНСЬКОГО МОНАСТИРЯ НА ЧЕРНІГІВЩИНІ

Кілька років тому, московські попи почали перші роботи по «утепленню» історичної пам’ятки пінопластом, але люди помітили, влаштували скандал та це варварство було призупинено. Але днями, тишком, було знищено пінопластовою «реставрацією» барочне оздоблення унікального Троїцького собору Густинського монастиря на Чернігівщині, побудованого українським гетьманом Іваном Самойловичем та освяченого архієпископом Лазарем Барановичем. Із цим монастирем були тісно пов’язані перебування в Україні Єрусалимського патріарха Феофана та Олександрійського патріарха Макарія, ктитороми монастиря були гетьмани Сагайдачний, Хмельницький, Самойлович і Мазепа, митр. Петро Могила та ін., тут бував Тарас Шевченко та інші відомі особистості. Continue reading

НЕ ВСЯКУ КОЛОДУ ТРЕБА ДОКОЧУВАТИ ДО КІНЦЯ (ІНТЕРВ’Ю З ВЛАДИКОЮ ДАНИЛОМ, МИТРОПОЛИТОМ ЧЕРНІВЕЦЬКИМ І БУКОВИНСЬКИМ)

Декотрих читачів шокувала публікація Василя Козьмика у «Відродженні» під заголовком, запозиченим у Данила Германа, «Культу нема, но служителі зостались» (№№ 7 і 8). Після відображеної там словесної бурі з емоціями Василю Козьмику вдалося порозмовляти з Митрополитом Данилом про реалії в Чернівецько-Буковинській Митрополії та на теологічному відділенні ФТФ ЧНУ, яке відділили спочатку від Владики, потім від університету, а недавно й від життя.

Митрополит Данило: У 2000 році Патріарх Філарет обрав, мабуть, кращих із кращих, що мав, і прислав у Чернівці «спасателів» теологічного відділення філософсько-теологічного факультету, бо йому видалося, що відділення може загинути, хоч на старших курсах було приблизно по 15 священників. Вже були всі 6 курсів, бо ми відкрили факультет у 1994 році при ректорі Степанові Костишині. «Спасателі», як могли, так швидко з допомогою декана факультету Балуха відшивали мене. Патріархові Філарету і пізнішому ректорові ЧНУ Миколі Ткачу також я чимсь був немилий.

Continue reading

УСЯ ПРАВДА ПРО УКРАЇНСЬКЕ ЦЕРКОВНЕ ПИТАННЯ

Відомо, що питання про автокефалію Української Церкви хвилює увесь православний світ — і не тільки. Це найвагоміша церковна подія останніх десятиліть. І не стільки тому, що була створена П’ятнадцята незалежна Православна Церква, скільки тому, що реакція Російської Церкви спровокувала розкол у світовому Православ’ї. Російська Церква заявила про припинення поминання і церковного (евхаристійного) спілкування з тими, хто визнає нову Автокефальну Церкву України. Continue reading

ЧИ ПОТРІБНІ ПЦУ «ДОДАТКОВІ ВИЗНАННЯ»?

Практично немає публікації про ПЦУ в ЗМІ, де б не згадувалося її «визнання чотирма Православними Церквами». Хтось подає це як перемогу, хтось – скептично або негативно. При цьому всі автори посилаються на досвід новітніх автокефалій Вселенського Православ’я, але ніхто не приводить конкретних фактів. Більш того, з боку речників Московського Патріархату та їх місцевих сателітів, лунають заяви про «умовність автокефалії ПЦУ до часу її визнання всіма Помісними Церквами». Continue reading

ЗАВЖДИ БУВ ВІРНИМ БОГОВІ ТА УКРАЇНІ

З погляду історії 15 років, які минули з часу упокоєння одного з перших архієреїв незалежної Української Православної Церкви митрополита Тернопільського і Бучацького Василія (Боднарчука), – мить. Проте його сучасники, сотні його учнів і послідовників, миряни пам’ятають не лише про його подвижницькі життя й діяльність, а й досі з вдячністю згадують владику Василія як доброго пастиря і справжнього патріота. За сухими датами, цифрами і фактами біографії митрополита – сповнений боротьби за Україну і Церкву, невтомної духовної праці шлях. Continue reading

ЩОДО ТРАДИЦІЙ ТА ЇХ СПОТВОРЕННЯ…

Знаєте, як відзначали свято Водохреща запорозькі козаки? Думаєте, роздягались і пірнали у мороз в ополонки? Ні! Пірнання у ополонку на свято Богоявлення не є і ніколи раніше не було українською християнською традицією. Continue reading

НЕ РОЗПИНАЙТЕ МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ ТА УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕРКВИ!

Дорогі отці, дорогий Український народе не створюймо свідомо собі проблеми на основі Церкви. Імперія, якою ми були полонені, розвалилася. Історія знає багато суспільних перемін. Імперії створювалися і розвалювалися, але не без Божого провидіння. Назвімо до прикладу імперію Олександра Великого. Вона розділилася на чотири імперії, але ізраїльський народ не звертав на це уваги, а жив, – з кривдами, муками, у боротьбі з неправдою, – але своїм релігійним духовним життям. Народ ізраїльський не поривався за підпорядкування владі імперії. Continue reading