СВЯТИТЕЛЬСЬКИМИ СТОПАМИ: ВСЕ МИНЕТЬСЯ, ОДНА ПРАВДА ЗОСТАНЕТЬСЯ

У п’ятницю, 12 квітня 2013 р., в будинку культури села Васловівці Заставнівського району відбувся круглий стіл на тему: «Митрополит Євген (Гакман) – повернення із забуття», присвячений 220-й річниці з дня народження та 140-й річниці з дня смерті цього видатного релігійного і громадського діяча, уродженця села Васловівці. Організатором заходу вперше за роки незалежності України виступила районна організація Товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка (голова – Світлана Масловська).

Радує, що нарешті місцева влада визнала заслуги свого земляка Митрополита Євгена. В розмові взяли участь науковці, громадські діячі, працівники культури і навіть священики Московського Патріархату. Заходи, присвячені Митрополитові Євгену. Чернівецько-Буковинська Митрополія Української Православної Церкви Київського Патріархату проводить у його ріднім селі щороку без будь-якої участі та підтримки місцевої влади, з участю окремих мешканців села, бо інші з батюшкою Іваном, настоятелем сільської церкви Московського Патріархату, не визнають УПЦ Київського Патріархату. Continue reading

ЩЕ РАЗ ПРО СПРОБУ ВШАНУВАННЯ МИТРОПОЛИТА ЄВГЕНА ГАКМАНА У 1912 – 1914 РОКАХ

Документ 1Просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам; бо кожен, хто просить одержує, хто шукає знаходить, а хто стукає відчинять йому.

Мт. 7:7-8

Ми невипадково зробили ці слова Ісуса Христа епіграфом до цієї невеликої статті. Адже саме це сталося після опублікування на сайті «Українське Православ’я» та газеті «Відродження» (№24 від 16.06.2022 р.) матеріалу про спробу церковного вшанування одного з найбільших православних діячів Буковини – митрополита Євгена Гакмана (16 березня 1793 – 12 квітня 1873). Вже на протязі кількох днів отримали кілька дуже важливих свідчень з Чернівецького архіву та консультації кількох науковців з Австрії, які істотно доповнюють нашу попередню публікацію, дозволяючи зробити досить цікаві висновки, про які ми розповімо згодом. Continue reading

ВШАНУВАННЯ МИТРОПОЛИТА ЄВГЕНА (ГАКМАНА): ІСТОРІЯ НЕЗАКІНЧЕНОЇ КАНОНІЗАЦІЇ

І. Вступ

Перший Митрополит Буковини і Далмації Євген (Гакман) (16 березня 1793 – 12 квітня 1873) є одним з найвидатніших українських православних діячів Буковини. Важко переоцінити його роль у становленні та обороні Українського Православ’я в час Австро-Угорської імперії, а його життя та діяльність ще чекає ґрунтовного дослідження. Але в цьому невеликому дослідженні ми хочемо торкнутися спроб його вшанування саме в церковному плані – прославлення в чині святителя.

До недавнього часу жодних документальних свідчень про спроби канонізації Митрополита Євгена в кінці ХІХ – на початку ХХ століть в Україні знайти не вдавалося. І це не дивно, адже архів Буковинської Митрополії зазнав кілька суттєвих руйнацій: вивезення частини документів до Санкт-Петербурга під час окупації Буковини московською армією (1914 р.); вивезення до Москви під час приєднання до СРСР (1940 р.) та вилучення частини документів у 1946-1948 рр. Чи були всі ці документи об’єднані в якийсь спільний фонд одного з історичних архівів СРСР, невідомо… Continue reading

СВЯЩЕННИЙ СИНОД ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ ДАВ ВИЧЕРПНУ ОЦІНКУ ДІЯМ ФІЛАРЕТА В АВСТРАЛІЇ

З весни 2019 р. колишній Київський митрополит Філарет веде деструктивну діяльність щодо Православної Церкви України та загалом Вселенського Православ’я, зокрема засновує розкольницькі структури на канонічної території інших Помісних Церков. Continue reading

ЗАЯВА ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ВНЕСЕННЯ У МІЖНАРОДНИЙ САНКЦІЙНИЙ СПИСОК КЕРІВНИЦТВА МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ

ЗАЯВА ПРЕДСТАВНИКІВ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА УКРАЇНИ ЩОДО ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ КЕРІВНИЦТВА МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ ЗА РОЗВ’ЯЗУВАННЯ АГРЕСИВНИХ ВОЄН, ЗОКРЕМА АНЕКСІЇ КРИМУ  ТА ВТОРГНЕННЯ АРМІЇ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ В УКРАЇНУ

Урядам США, Великобританії, Японії, Китаю, країн – членів Європейського Союзу, церковним та громадським інституціям, які співпрацюють із Московською патріархією

Необхідність внесення у міжнародний санкційний список керівництва Московського патріархату

Українці дякують усім, хто долучився до формування та прийняття стримуючих фінансових та політичних санкцій проти країни-агресора – Російської Федерації. Важливу роль у загальному переліку заходів протидії агресору відіграють і персональні санкції, які покладають особистісну відповідальність політиків й бізнесменів РФ за підготовку і здійснення військового вторгнення в Україну. А, відтак, за смерті тисяч невинних українців. Continue reading

У КИЄВА І МОСКВИ ЗОВСІМ РІЗНІ «ХРЕЩЕНСЬКІ КУПЕЛІ»… У НАС ЦЕ ДНІПРО, А У НИХ – ЗАЛІСЬКІ БОЛОТА

У сьогоднішній недільній проповіді патр. Кирило Гундяєв вчергове зрікся української православної пастви та Української Православної Церкви. І знову, на третьому тижні війни, ані слова осуду щодо цієї ганебної Каїнової бійні, влаштованої владою РФ проти мирних мешканців українських міст і сіл. Ані слова осуду щодо тотального бомбардування і нищення російськими окупаційними військами мирних житлових кварталів, лікарень, шкіл, дитячих садочків. Ані слова про розбомблені російськими «асвабадітєлями» десятки храмів РПЦвУ. Ані слова про тисячі жертв серед мирних мешканців, зокрема й дітей, за ці три тижні пекла по всій Україні, принесеного російськими окупантами, яких благословляє, яких підтримує і за яких молиться патріарх Кирило Гундяєв. Continue reading

«НЕ ПОМИНАННЯ ПАТРІАРХА КИРИЛА»: МАСКУВАННЯ РПЦвУ ТА ПІДГОТОВКА ГЛОБАЛЬНОЇ ПРОВОКАЦІЇ

Від самого початку Російської агресії з’явилися повідомлення архієреїв та священиків Російської Православної Церкви в Україні (далі – РПЦвУ) про припинення поминання патріарха Кирила під час богослужіння, а в подальшому – навіть заяви про потребу відокремлення від Московського Патріархату. Це викликало відповідну ейфорію у частини духовенства та мирян Православної Церкви України (далі – ПЦУ), та скиглення про «зраду» та «розкол» прибічників «русского мира». З часом з’явилися дуже специфічні проекти відходу бажаючих від РПЦ, які, на нашу думку, є досить небезпечними, як для Українського Православ’я, так і загалом для національної безпеки України. Отже, у цій статті, ми спробуємо проаналізувати ці процеси. Continue reading

МОЛИТВА ОБОРОНЦІВ ПРАВДИ

Featured

Псалтир завжди був улюбленою книгою в українському народі. Він духовно збагачував наших предків і, становив обов’язкове читання не лише для духовенства, але і для всього Божого народу, який знаходив у ньому мудрість для життя і підтримку для розв’язування життєвих проблем.

Тому не дивно, що в тяжкі хвилини особистого життя, а тим більше в часі випробовування та народної боротьби за волю та краще життя, народ складав на підставі Псалтирю особливі молитви – обрані Псальми. Саме таку молитву, яка складена за рукописами Київської митрополії Константинопольського Патріархату XVI – XVII стст., ми сьогодні пропонуємо вам. Continue reading

ЗВЕРНЕННЯ СОБОРУ ЄПИСКОПІВ УПЦ США: МОЛІМОСЬ ЗА УКРАЇНУ!

З НАМИ БОГ! ХРИСТОС ПОСЕРЕД НАС! ВІН Є І ЗАВЖДИ БУДЕ!

Ці стародавні Християнські вітання так необхідні для нас усіх, щоб ми огорнулися надією та любов’ю, з почуттям глибокого занепокоєння та незбагненного бажання миру, коли світ спостерігає за новинами з України та світу, про чергову загрозу з боку Російського керівництва. Continue reading

ДВІ УНІЇ: ОБРАЗОК З ІСТОРІЇ РУСІ ПРИ КІНЦІ XVI ВІКУ

Тяжкі часи переживав наш руський народ під польським пануванням в XVI віці. Унія Люблінська 1569 року відлучила наші землі від Литви і прилучила їх безпосередньо до Польщі, а надто йшла до того, щоб завести на наших землях польські порядки. Ціль, до котрої вони змагали, була така, щоби нашу Полудневу Русь, що дісталася в їх руки, зовсім зілляти з Польщею, зробити з тих двох країн одну цілість. Нинішня Галичина була вже в їх руках віддавна; цікава річ, що тут поляки, хотячи сей край зробити польським, почали від того, що накликали до нього німців і поосаджували їх по містах. В прочій Русі, по Люблінській унії, годі вже було се зробити, і для того поляки задумали дійти до своєї цілі іншою дорогою. Особливо на дві речі мали вони око. Continue reading