КІЛЬКА ДУМОК ПРО СВЯТИТЕЛЯ МИКОЛАЯ

Св. Миколай з житієм, XVIII ст.

Ім’я Святителя Миколая ототожнилося виключно із Дарувателем Подарунків. Але насправді він сам – один з найбільших Божих Дарунків людям.

Владика Миколай – це нагода подумати про справжність. Нерідко образові Святих надається приторної солодкості. Фальшивої єлейності, що не лише здатна позбавляти реальної краси, а й викривляти сприйняття тих, хто намагається наслідувати.

Його ляпас Арієві часто доповнюють словами – «ну, за переказами». Воліючи тим сказати, що поведінка забіяки якось не узгоджується із святістю. Continue reading

«НА БОРИСА І ГЛІБА УДОСТАЛЬ ХЛІБА»

Святкуємо день святих страстотерпців князів Бориса і Гліба кілька разів протягом року. Але 6 серпня згадуємо їх мучеництво від намови брата Святополка Окаянного. Ці, на перший погляд трагічні події у ще молодій християнській державі, відбувалися більше тисячі років тому, відразу після смерті рівноапостольного князя Володимира Великого. У просвітителя Руси було дванадцять синів, серед них наймолодшими Борис і Гліб від дружини грекині. Перед своєю смертю Володимир покликав до Києва Бориса, якого дуже любив, і чуючи недомагання, навіть хотів передати йому трон. Continue reading

АКАФІСТ ПРЕПОДОБНОМУ МИКОЛІ СВЯТОШІ, КНЯЗЕВІ ЛУЦЬКОМУ, ЧЕРНІГІВСЬКОМУ, КИЕВО-ПЕЧЕРСЬКОМУ ЧУДОТВОРЦЕВІ

Кондак 1

Вибраний Господом Сил, преподобний і богомудрий княже Миколо, ти першим, з числа благовірних князів землі нашої діадему і скіпетр залишивши, в чернечому чині ревно послужив Господу в обителі Києво-Печерській, і нині, на небесах в оселях райських перебуваючи, молися за тих, які з любов’ю звертаються до тебе:

Радуйся, преподобний княже Миколо, смирення Христового ревнителю. Continue reading

ВАЖЛИВІ ЗДОБУТКИ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОСЛАВ’Я У ЦАРИНІ КУЛЬТУРИ

З давніх давен українська культура була європеїзованою та охристияненою. Велику роль у цьому протягом століть відіграли досягнення українського православ’я. Розглянемо головні ідейні церковноорганізаційні здобутки українського православ’я, які, на наш погляд, органічно пов’язані з українською культурною сферою.

Так, у нашій Церкві протягом усього церковного року велика шана надається Богородиці. Україна взагалі належить до тих східноєвропейських країн, де культ Богоматері розвинений найбільше, хоч до сьогодні дослідження з нашої маріології є недостатніми й не дають нам картини повного розвитку Богородичного культу в Українській Церкві. Але вже за часів Ярослава Мудрого цей культ мусив мати широке розповсюдження, якщо Ярослав віддав свій народ під Покров Пречистої Богоматері. Проте, на думку деяких дослідників, цей культ в Україні набагато старіший, сягає ще дохристиянських часів і поєднується з культом Матері-землі [Лужницький Г. Українська Церква між Сходом і Заходом.- Філядельфія, 1954.- ст. 439]. Continue reading

ДЕЯКІ ІСТОРИЧНІ РОЗВІДКИ ЩОДО РОЗТАШУВАННЯ ЧАСТОЧОК НА ДИСКОСІ

Кожний, хто береться досліджувати літургійну традицію Київського Православ’я, стикається з проблемою розташування часточок дев’яті чинів, що виймаються з третьої просфори. Це пов’язано з тим, що практично до кінця першої половини ХVII ст. ми зустрічаємо одночасно два варіанти: з лівого боку дискосу, під богородичною часточкою, та з правого (сучасний варіант). Важкість історичного визначення надає той факт, що обоє варіанти присутні в друкованих Служебниках практично одного часу – Київському, 1629 та 1639 рр. (іл. 1-2), а також Віленському 1638 р. (іл. 3). У даної розвідці ми спробуємо розібратися у цієї різноманітності нашої православної традиції. Continue reading

ПРО ЦЕРКВУ СПАСА НА БЕРЕСТОВІМ

Нещодавно відкрили відреставровану церкву Спаса на Берестовім. Відкрили як музей. Її реставрація була проведена за кілька місяців, за вказівкою і напевно чималим коштом П. Порошенка. До того храм стояв в запустінні через те, що реставрація, розпочата раніше, не була завершена через відсутність належного фінансування. До стін храму потрапляла вода і кинувся грибок, який став руйнувати настінні розписи, які мали неабияку культурну цінність, бо подекуди збереглися ще з часів Київської Руси. Тепер знову про храм заговорили, але чомусь дуже скупо, не вказуючи на важливі віхи історії цього воістину святого місця, адже тут, неподалік Києво-Печерського монастиря теж існував Спасів монастир і однойменна церква було головною, тобто соборною. На цю скупість подачі фактажу про храм звернуло увагу навіть радіо «Свобода». Continue reading

«КИЇВСЬКА СОФІЙСЬКІСТЬ» У ІСТОРИЧНОМУ КОНТЕКСТІ

Від часу Київського об’єднавчого собору 2018 р., практично всі події, що пов’язані з створенням та становленням Православної Церкви України, відбувалися у Київському Софійському соборі. Саме цей факт викликав особливу увагу науковців до досить нового терміну – «Київська Софійськість», якому надається навіть сакральний зміст у Київському Православ’ї, а власне самому храму – ключове місце у його історії. У цій статті ми спробуємо проаналізувати саме місце Софійського собору у контексті історії Київської митрополії Константинопольського патріархату, її життя після анексії Московським Патріархатом та місце у сучасних українських релігійних реаліях. Continue reading

ДЕЯКІ ПИТАННЯ ІСТОРІЇ КАНОНІЗАЦІЇ ПЕЧЕРСЬКИХ СВЯТИХ

Дана стаття була задумана і написана як остання в триптиху стаття цього циклу розповідала про походження преподобного богатиря Іллі Муромця [1]. Цю тему продовжила наступна робота про останній подвиг Печерського ченця Іллі Муромця [2]. У даній статті автори спробували простежити історію канонізації Печерських святих і визначити час причислення преподобного Іллі Муромця до лику святих Православної церкви.

Канонізація – це причислення церквою померлих подвижників до лику своїх святих. Вважають, що слово «канон» походить від грецького оригіналу й означає правило, закон, список, каталог. Саме тому церковнослужителів у давнину називали каноніками, тобто людьми канону. Continue reading

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ ФОРУМУ УКРАЇНСЬКОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ «ЗА ПОМІСНУ ПРАВОСЛАВНУ ЦЕРКВУ УКРАЇНИ!»

Відбувся Форум української інтелігенції “За Помісну Православну Церкву України”. Ми не гонилися за кількістю учасників – за бажання, можна було б зібрати зал у рази більший. Йдеться швидше про осмислення проблеми та пропонування шляхів її вирішення. А для цього потрібна експертна думка та виваженість, а не мітингування. Було багато (понад 15) виступів, цікаве обговорення. Був біль за долю православної Церкви та України. За наслідками обговорення було прийняте відкрите (бо є можливість долучатися із підписами тим, хто поділяє його ідеї) звернення.

проф. Олександр Саган

(10 червня 2019 року, Київ)

На початку червня 2019 р. представники української інтелігенції з міркувань про благо Церкви і України зверталися до почесного патріарха ПЦУ Філарета з проханням «перенести обговорення всіх гострих питань на представницькі церковні органи, а також утриматися від публічних дискусій, заяв чи інтерв’ю, які можуть посіяти тривогу серед православних українців і потішити недругів держави». Continue reading

ДО ПИТАННЯ ІСТОРІЇ КОНФЕСІЙНОГО СТАНОВИЩА У КИЄВІ КІНЦЯ XVI – ПОЧАТКУ XVIІ СТОЛІТЬ У СВІТЛІ ПРАВОСЛАВНО-УНІАТСЬКОГО ПРОТИСТОЯННЯ

Після заяви очільника Української Греко-Католицької Церкви про намір звершити богослужіння у Київської Софії та листа патріарха Філарета, який не радить цього робить з огляду на можливі наслідки для мирного конфесійного співіснування, розвернулася широка дискусія, яка, у своєму підґрунті, має питання конфесійного становища у Києві кінця XVI – початку XVIІ століть. У даній статті ми спробуємо розібратися у деяких історичних обставинах, що виниклі після Брестських соборів 1596 р. Continue reading