ДЕЯКІ РІДКІСНІ ЧИНИ З СТАРОВИННИХ ТРЕБНИКІВ

У 2010 році, з благословення тогочасного предстоятеля УАПЦ, митрополита Мефодія (Кудрякова), почалася робота над «Великим Требником УАПЦ» (+2015), яку очолив св.пам. митр. прот. Євгена Заплетнюк (+2020). Наробок групи зміщався для ознайомлення та обговорення на сайті «Українська Автокефалія», а потім – «Автокефалія» на протязі 2010-2012 рр. З об’єктивних та суб’єктивних причин, робота була зупинена в 2013 р. Отже ми відновлюємо для ознайомлення науковий наробок цієї спільноти колишньої УАПЦ

Редакція проєкту «Київське Православ’я» Continue reading →

І ПРО ПОМСТУ… УДАР ПО ОХМАТДИТУ

Знаєте, що мене найбільше зачіпає?

В телеграм каналах ресурсів УПЦ МП стоїть вій: не можна піддаватися бажанню помсти, бо це буде нескінченне коло насилля!

Ну що ж, розберемося.

По-перше, бажанням помсти ворогам, що діють як орки сповнена Біблія! Нехай погортають хоча книгу Псалмів – там написано набагато різкіше, ніж сьогодні писали українці. Постійна вимога від Бога справедливості та помсти – це фундамент! Побажання любові – це далека надбудова. І якщо зараз Бог не карає, то мають карати цивілізовані народи за ці свідомі злочини. Continue reading →

КІЛЬКА ДУМОК ПРО СВЯТИТЕЛЯ МИКОЛАЯ

Св. Миколай з житієм, XVIII ст.

Ім’я Святителя Миколая ототожнилося виключно із Дарувателем Подарунків. Але насправді він сам – один з найбільших Божих Дарунків людям.

Владика Миколай – це нагода подумати про справжність. Нерідко образові Святих надається приторної солодкості. Фальшивої єлейності, що не лише здатна позбавляти реальної краси, а й викривляти сприйняття тих, хто намагається наслідувати.

Його ляпас Арієві часто доповнюють словами – «ну, за переказами». Воліючи тим сказати, що поведінка забіяки якось не узгоджується із святістю. Continue reading →

«НА БОРИСА І ГЛІБА УДОСТАЛЬ ХЛІБА»

Святкуємо день святих страстотерпців князів Бориса і Гліба кілька разів протягом року. Але 6 серпня згадуємо їх мучеництво від намови брата Святополка Окаянного. Ці, на перший погляд трагічні події у ще молодій християнській державі, відбувалися більше тисячі років тому, відразу після смерті рівноапостольного князя Володимира Великого. У просвітителя Руси було дванадцять синів, серед них наймолодшими Борис і Гліб від дружини грекині. Перед своєю смертю Володимир покликав до Києва Бориса, якого дуже любив, і чуючи недомагання, навіть хотів передати йому трон. Continue reading →

АКАФІСТ ПРЕПОДОБНОМУ МИКОЛІ СВЯТОШІ, КНЯЗЕВІ ЛУЦЬКОМУ, ЧЕРНІГІВСЬКОМУ, КИЕВО-ПЕЧЕРСЬКОМУ ЧУДОТВОРЦЕВІ

Кондак 1

Вибраний Господом Сил, преподобний і богомудрий княже Миколо, ти першим, з числа благовірних князів землі нашої діадему і скіпетр залишивши, в чернечому чині ревно послужив Господу в обителі Києво-Печерській, і нині, на небесах в оселях райських перебуваючи, молися за тих, які з любов’ю звертаються до тебе:

Радуйся, преподобний княже Миколо, смирення Христового ревнителю. Continue reading →

ВАЖЛИВІ ЗДОБУТКИ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОСЛАВ’Я У ЦАРИНІ КУЛЬТУРИ

З давніх давен українська культура була європеїзованою та охристияненою. Велику роль у цьому протягом століть відіграли досягнення українського православ’я. Розглянемо головні ідейні церковноорганізаційні здобутки українського православ’я, які, на наш погляд, органічно пов’язані з українською культурною сферою.

Так, у нашій Церкві протягом усього церковного року велика шана надається Богородиці. Україна взагалі належить до тих східноєвропейських країн, де культ Богоматері розвинений найбільше, хоч до сьогодні дослідження з нашої маріології є недостатніми й не дають нам картини повного розвитку Богородичного культу в Українській Церкві. Але вже за часів Ярослава Мудрого цей культ мусив мати широке розповсюдження, якщо Ярослав віддав свій народ під Покров Пречистої Богоматері. Проте, на думку деяких дослідників, цей культ в Україні набагато старіший, сягає ще дохристиянських часів і поєднується з культом Матері-землі [Лужницький Г. Українська Церква між Сходом і Заходом.- Філядельфія, 1954.- ст. 439]. Continue reading →

ДЕЯКІ ІСТОРИЧНІ РОЗВІДКИ ЩОДО РОЗТАШУВАННЯ ЧАСТОЧОК НА ДИСКОСІ

Кожний, хто береться досліджувати літургійну традицію Київського Православ’я, стикається з проблемою розташування часточок дев’яті чинів, що виймаються з третьої просфори. Це пов’язано з тим, що практично до кінця першої половини ХVII ст. ми зустрічаємо одночасно два варіанти: з лівого боку дискосу, під богородичною часточкою, та з правого (сучасний варіант). Важкість історичного визначення надає той факт, що обоє варіанти присутні в друкованих Служебниках практично одного часу – Київському, 1629 та 1639 рр. (іл. 1-2), а також Віленському 1638 р. (іл. 3). У даної розвідці ми спробуємо розібратися у цієї різноманітності нашої православної традиції. Continue reading →

ПРО ЦЕРКВУ СПАСА НА БЕРЕСТОВІМ

Нещодавно відкрили відреставровану церкву Спаса на Берестовім. Відкрили як музей. Її реставрація була проведена за кілька місяців, за вказівкою і напевно чималим коштом П. Порошенка. До того храм стояв в запустінні через те, що реставрація, розпочата раніше, не була завершена через відсутність належного фінансування. До стін храму потрапляла вода і кинувся грибок, який став руйнувати настінні розписи, які мали неабияку культурну цінність, бо подекуди збереглися ще з часів Київської Руси. Тепер знову про храм заговорили, але чомусь дуже скупо, не вказуючи на важливі віхи історії цього воістину святого місця, адже тут, неподалік Києво-Печерського монастиря теж існував Спасів монастир і однойменна церква було головною, тобто соборною. На цю скупість подачі фактажу про храм звернуло увагу навіть радіо «Свобода». Continue reading →

«КИЇВСЬКА СОФІЙСЬКІСТЬ» У ІСТОРИЧНОМУ КОНТЕКСТІ

Від часу Київського об’єднавчого собору 2018 р., практично всі події, що пов’язані з створенням та становленням Православної Церкви України, відбувалися у Київському Софійському соборі. Саме цей факт викликав особливу увагу науковців до досить нового терміну – «Київська Софійськість», якому надається навіть сакральний зміст у Київському Православ’ї, а власне самому храму – ключове місце у його історії. У цій статті ми спробуємо проаналізувати саме місце Софійського собору у контексті історії Київської митрополії Константинопольського патріархату, її життя після анексії Московським Патріархатом та місце у сучасних українських релігійних реаліях. Continue reading →

ДЕЯКІ ПИТАННЯ ІСТОРІЇ КАНОНІЗАЦІЇ ПЕЧЕРСЬКИХ СВЯТИХ

Дана стаття була задумана і написана як остання в триптиху стаття цього циклу розповідала про походження преподобного богатиря Іллі Муромця [1]. Цю тему продовжила наступна робота про останній подвиг Печерського ченця Іллі Муромця [2]. У даній статті автори спробували простежити історію канонізації Печерських святих і визначити час причислення преподобного Іллі Муромця до лику святих Православної церкви.

Канонізація – це причислення церквою померлих подвижників до лику своїх святих. Вважають, що слово «канон» походить від грецького оригіналу й означає правило, закон, список, каталог. Саме тому церковнослужителів у давнину називали каноніками, тобто людьми канону. Continue reading →