ЦЕРКВА І ДЕРЖАВА: ІДЕОЛОГІЧНА КОНКУРЕНЦІЯ ТА РІЗНОПРИРОДНІСТЬ ЯК ПРИЧИНА ПЕРМАНЕНТНОГО КОНФЛІКТУ

Вступ

Часто перед науковцем постає непросте питання про порівняння, співставлення різних за своєю природою речей. «Світ Церкви» та «світ держави» хоч і мають багато точок дотику чи навіть перетину, втім онтологічно існують у різних площинах ‑ небесного та земного. Будучи сутнісно різними, Церква та держава стають суб’єктами суспільних відносин, зберігаючи у власній свідомості розуміння своєї різноприродності. Continue reading

ЩО МИ? ЧИЇ ДІТИ? ЯКИХ БАТЬКІВ? КИМ ЗА ЩО ЗАКУТІ?

Дорогі читачі нашого сайту, здається, наш український народ згрішив і несе покарання, як карав Господь за гріхи народ Божий. Мабуть, Бог дав й нашому народу таке випробування. Кажуть, що з людини як з воску можна виліпити образ ангела доброго чи злого. Так всі сусідні народи граються довірливим чи допитливим українським народом, виліплюють з нього, на сором наш, кожний що хоче. Кожний народ посилає своїх місіонерів до українців. Українець все приймає, всіх хвалить, всім поклоняється. Сусіди, отруївши свою душу, тоді змагаються отруїти українця, бодай своє оточення. Зробили з України релігійний смітник. Навіть коли на планеті появилася Росія, то росіяни теж прийнялися виліпити з українця покірного лакея для своєї мети. Святе Письмо про таке каже так: такi лжеапостоли — лукавi працівники, що набирають вигляду апостолiв Христових. I не дивно: адже сам сатана набирає вигляду ангела свiтла, а тому не велика рiч, коли й слуги його набирають вигляду служителів правди; але кiнець їх буде по дiлах їхнiх (2 Кор.,14). Сам Ісус Христос навчає, що хто від Бога, той слова Божі слухає; ви тому не слухаєте, що ви не від Бога. (Ів. 8:49). Continue reading

ЩЕ РАЗ ПРО БЕЗЦЕРЕМОННОГО ВІЗИТАТОРА, ЗЛОБНОГО КОМЕНТАТОРА ТА ПРАВО НАЗИВАТИСЯ ЦЕРКВОЮ

Мене ненавидить (світ), бо Я свідчу про нього, що діла його злі

Ін 7:7

Щодо цілком справедливої критики Митрополитом Чернівецьким і Буковинським Данилом етичної сторони недавньої візитації Святослава Шевчука в Резиденцію митрополитів на єпархіальній сторінці «Православні Буковини ПЦУ» у соціальній мережі Фейсбук з’явилися злобні істеричні пости Богдана Сторощука, що сховався за наведеною на фото личиною, й окремих інших коментаторів. Це логічно – людина вже тут заявила, що буде з нею у вічності. Continue reading

УКРАЇНСЬКА ПРАВДА – ЦЕ ПОМІСНА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА

Українці, маючи рідну ПЦУ, ніяк не виблудяться з так званих УГКЦ РКЦ і УПЦ РПЦ, Православна Церква України (ПЦУ) – визнана Вселенським Патріархом канонічна Українська Православна Церква, предстоятель якої Митрополит Київський Епіфаній. Це істинна УПЦ, перед якою – велике майбутнє. УГКЦ РКЦ – так звана Українська Греко-Католицька Церква частина Римо-Католицької Церкви, предстоятель якої папа Римський. Майбутнього не має. УПЦ РПЦ – так звана Українська Православна Церква Російської Православної Церкви, предстоятель якої патріарх Московський. Майбутнього не має. УГКЦ РКЦ та УПЦ РПЦ, які дружать проти ПЦУ, – це, як зараз модно казати, фейки, якими закордонні релігійні центри, м’яко кажучи, обманюють українців настільки успішно, що багато наших громадян, і розумних, і патріотичних, самі радо обманюються. Попри заповідь Закону Божого не говорити неправду, роблять з тата варія́та. Яскравий приклад – самозваний патріарх Святослав, який прекрасно розуміє, що він не патріарх, але не боронить своїм прихильникам величати себе. Лиш би колишні православні не перейшли у ПЦУ. А тріщини, що розхитують основи держави, йому байдуже. Особливо багато галасу наробив їхній єпископ Йосафат минулого тижня, приторочивши до 200-літнього ювілею свого кафедрального собору і «Вуличний університет» в рамках проведення «Обнова Фест», і «Головний корпус ЧНУ», себто зайняту Чернівецьким національним університетом православну святиню – Резиденцію буковинських митрополитів. Коли хтось не знає, що таке «Обнова Фест», є довідка від організаторів: «Обнова-Fest» – «етнодуховний український фестиваль, який відбувається з 2008 року у Чернівцях у музеї народної архітектури та побуту на Зелені Свята», себто на Трійцю. Позаяк перенести свято Трійці не в силах єпископа, він переніс фест, не дивлячись на те, що з етнодуховного може вийти етноковідний. Колись Алла Пугачова співала «Сделать хотел грозу, а получил козу…» («Волшебник-недоучка»). Continue reading

СВЯТИТЕЛЬ ГРИГОРІЙ НИСЬКИЙ ПРО БЛАЖЕНСТВА (СЛОВО 5)

«Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть» (Мт. 5:7)

Святитель Григорій Ниський, розмірковуючи, над даною заповіддю блаженства, підкреслює: «З багатьох місць Богонатхненного Писання, ми довідуємося, що святі мужі милостивою називають Божу могутність. Давид у піснеспівах, Іона у своєму пророцтві, Мойсей у багатьох місцях свого законоположення називають Бога милостивим». Отже милостивий Бог заповідає і нам, прикрашеним властивістю Божою, наслідувати Його. Ми повинні набути властивість Божу – блаженство, досягнувши того, чим Божество називається. «І чи не найбільш блаженно людині називатися і стати тим, чим за Свої діла називається Бог?» Бог – милостивий, і милості Його не має меж або умов: «Щедрий і милостивий Господь, довготерпеливий і многомилостивий. Не до кінця прогнівається і повік не ворогуватиме. Не за беззаконнями нашими вчинив нам і не за гріхами нашими воздав нам. Бо як високо небо над землею, так утвердив Господь милість Свою над тими, що бояться Його» (Пс. 102:8-11). Continue reading

СВЯТИТЕЛЬ ГРИГОРІЙ НИСЬКИЙ ПРО БЛАЖЕНСТВА (СЛОВО 4)

«Блаженні голодні і спраглі правди, бо вони наситяться» (Мт. 5:6)

Щоб підтримувати свої фізичні сили, людині потрібна їжа, якою подаються нам сили і енергія. «Бо, – за словами святителя Григорія Ниського, -  неможливо людині ні бути сильною без достатньої їжі, яка підкріплює її сили, ні насититися їжею, не споживаючи її, ні харчуватися нею без бажання їжі. Христос сорок днів пробувши без їжі, «потім зголоднів» (Мт. 4: 2). Так, коли хотів, давав єству час робити своє. Але винахідник спокус, як тільки дізнався, що і в Ньому сталася ця неміч голоду, радив задовольнити бажання камінням, тобто побажання природної їжі звернути до неприродного, бо каже: «Скажи, нехай камінь цей перетвориться на хліб» (Мт. 4:3), – це і донині говорить він тим, які спокушаються своїм власним бажанням, і, кажучи так, найчастіше переконує тих, які споглядають на нього, готувати собі їжу з каменів. З каменів їдять хліб ті, які готують собі дорогі та пишні трапези з користолюбства та неправди. Continue reading

ВОЛІ НАШОЇ ОТРУТА…

«За що ж боролись ми з ляхами?

За що ж ми різались з ордами?

За що скородили списами

Московські ребра??»

Так розпачливо запитує Тарас Шевченко в поезії 1844 року «Чигирине, Чигирине», а з ним – наші славні предки, на сторожі коло яких він поставив слово.

Що маємо відповісти собі, нашим дітям, які «гинуть у ворога… поки встане правда на сім світі»? Правду.

Дорогі брати і сестри, згадаймо, що діялось в Україні 400 років тому.

Росія і Польща стоваришувалися проти України, розділили Неньку по Дніпру і назвали Правобережна Україна й Лівобережна Україна. Дві України… Continue reading

ДЕЩО ПРО МАНІПУЛЯТИВНІ ТВЕРДЖЕННЯ Т.ЗВ. «КИЇВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ» В ІСТОРИЧНО-КАНОНІЧНОМУ АСПЕКТІ

Ось вже майже два роки колишній Київський митрополит Філарет та його прибічники, незаконно використовуючи назву «Київський Патріархат», ведуть інформаційну війну проти Православної Церкви України. При цьому вони відверто маніпулюють певними історичними та канонічними фактами, уводячи в оману частину православних вірних. У цьому невеликому дослідженні ми спробуємо зібрати найбільш поширені меседжі т.зв. «Київського Патріархату» та надати правдиві відповіді. Continue reading

НЕ ВСЯКУ КОЛОДУ ТРЕБА ДОКОЧУВАТИ ДО КІНЦЯ (ІНТЕРВ’Ю З ВЛАДИКОЮ ДАНИЛОМ, МИТРОПОЛИТОМ ЧЕРНІВЕЦЬКИМ І БУКОВИНСЬКИМ)

Декотрих читачів шокувала публікація Василя Козьмика у «Відродженні» під заголовком, запозиченим у Данила Германа, «Культу нема, но служителі зостались» (№№ 7 і 8). Після відображеної там словесної бурі з емоціями Василю Козьмику вдалося порозмовляти з Митрополитом Данилом про реалії в Чернівецько-Буковинській Митрополії та на теологічному відділенні ФТФ ЧНУ, яке відділили спочатку від Владики, потім від університету, а недавно й від життя.

Митрополит Данило: У 2000 році Патріарх Філарет обрав, мабуть, кращих із кращих, що мав, і прислав у Чернівці «спасателів» теологічного відділення філософсько-теологічного факультету, бо йому видалося, що відділення може загинути, хоч на старших курсах було приблизно по 15 священників. Вже були всі 6 курсів, бо ми відкрили факультет у 1994 році при ректорі Степанові Костишині. «Спасателі», як могли, так швидко з допомогою декана факультету Балуха відшивали мене. Патріархові Філарету і пізнішому ректорові ЧНУ Миколі Ткачу також я чимсь був немилий.

Continue reading

ДО СВЯЩЕНИКІВ НЕПРАВДОМОВНИХ

Хто хоче, той може у Святому Письмі спостерегти, що Дух Святий, відносно людини, свою місію предвічної правди засвідчує послідовно, вичерпно, зі всіма перестереженнями, бо перед людиною стоїть тривожна неосяжна вічність. Господь у вічності має мати величне лице, бути виправданим, якщо б такі як ми Його звинувачували в несумлінності і недбайливості, про наше спасіння. Continue reading