СЛОВО ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕННОГО МИТРОПОЛИТА ДАНИЛА ПІСЛЯ МОЛИТВИ ЗА УКРАЇНУ

Дорога молитовна громадо, ми зібралися на молитву за Українську Державу, за Українську націю. Україна вже багато років у війні і в даний час, на днях, повинні відбутися переговори про мир між Україною і Росією з залученням політичних лідерів європейських могутніх держав. Ми хочемо мати свою державу, державу багату, сильну та, на жаль, не тим шляхом ідемо. Я, як священнослужитель, маю такі міркування. Ми не серйозно, безвідповідально ставимося до Української Держави, не в Бозі будуємо батьківщину. Господь Бог у Святому Письмі показав нам зразки міцної держави. Continue reading

СТЕРЕЖІМОСЯ, ЩОБ НАМ НЕ СТАТИ ПРОТИВНИКАМИ БОЖИМИ

Дорогі християни, дорогі отці, ми вперше переживаємо такі перебудови релігійної свідомості, але історія нам подає приклади, що подібне різні помісні Церкви, народи вже переживали. Їхній приклад може бути для нас певним орієнтиром, щоб ми не зробили подібні помилки, не дали поштовху у невірному напрямку, бо історія не прощає таких необачних кроків. Не простить і Небо, коли наш непоміркований крок принесе гіркі наслідки. Раб, який знав волю Божу і не виконав її, буде битий багато (Лк. 12:47). Ми всі віруючі, і Біблія для нас є священним мірилом, орієнтиром у всіх потребах релігійного життя. Коли Господь через Мойсея виводив народ ізраїльський з Єгипту, а фараон вимагав виконання непомірної роботи, простий народ почав нарікати на Мойсея та Аарона, гніваючись, що вони на народ звели ожорсточення фараона (Вих. 5:21). Цьому простому люду видавалося, що це Мойсей захотів, а не воля Божа. Коли ізраїльтяни вийшли в пустелю, то почалися нові забаганки самих ізраїльтян – м’яса, влади, часника, цибулі, вони дорікали, що Мойсей з Аароном вивели народ у пустелю вмирати (чи нам не ставало гробів у Єгипті… Вих. 14:11). Інші люди чудодійну могутню руку Божу бачили, але ховалися з ідолослужінням своїм, а на Мойсея нарікали не через умови пустельного життя, а через таємну ревність свого ідолослужіння (Прем.11:16.17.). Continue reading

НЕ МОВЧИМО: ПРО ТЕ, ЯКІ ЧИНЯТЬСЯ ПЕРЕШКОДИ ПРАВОСЛАВНІЙ ЦЕРКВІ УКРАЇНИ

…Не увінчається, якщо не законно подвизалися.

Дорогі зрадники свого українського народу, дивуюся як Вам ще не набридло говорити неправду? Як Ви витримуєте, будучи свідомими того, що Бог чує Вашу неправду? Чи Ви ще не згоріли в совісті своїй, як апостол застерігає (Тит. 1:15; 1 Тим. 4:2)? Спаситель застеріг. Якщо око твоє світле то й все тіло твоє буде світлим…, а якщо світло в тобі пітьма то якою пітьма буде?… (Мт. 6:22-23.). Continue reading

БЕЗ ПРЕМУДРОСТІ БОЖОЇ ЖИТТЯ ДОСКОНАЛОГО НЕ ПОБУДУЄШ

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа.

Якщо хочеш досконалим бути продай майно твоє і роздай убогим, тоді будеш мати скарб на небі. Свята Церква сьогодні до нашої побожної уваги подає Євангеліє, як людина прагне здобути високе місце у небі після смерті, але прив’язана до земного і дочасного, а про вічне немає уяви.

Що таке досконалість, якою хотів заволодіти багатий юнак? Continue reading

МИТРОПОЛИТ ДАНИЛО: «ЗАПИТУЮТЬ – ВІДПОВІДАЮ»

Останнім часом кілька парафій зрештою зрозуміли, що є Українська Церква канонічна та благодатна – така ж, як досі виглядала і московська, тож захотіли змінити підпорядкування від Церкви московської до української УПЦ (ПЦУ). Віруючим здавалося, що все необхідне вже зроблено державою, Верховною Радою, Президентом і воно має силу на державному рівні. Навіть сподівалися, що їх будуть змушувати перереєстровуватися в Українську Церкву. Та добрі справи так просто і так легко не робляться. Тільки погані справи самі собою робляться, а також ті справи, які не мають майбутнього робляться швидко і, як видається, дуже досконало. Народна мудрість говорить, що той, кому вдалося напрочуд швидко та досконало побудувати хату, у ній жити не буде, а якщо й буде жити, то його діти цією будівлею тішитись не будуть. Ті справи, які легко даються, майбутнього не мають. Якась така правда у цьому світі. Навіть не знаю, дорогі віряни, що вам сказати. Ні прокурори, ні судді, ні адвокати, ні поліція, ані влада наша не за нами. Здається, що всі наші, усі будують Україну, ніби і в Бога вірять, а очікуваних позитивних результатів годі дочекатися. Але чому так? Не знаю чи правда, але мої міркування такі. Continue reading

АРХІПАСТИРСЬКЕ СЛОВО У НЕДІЛЮ, 25 СЕРПНЯ 2019 РОКУ.

Якби ви мали віру як зерно гірчичне, то сказали б цій горі кинься в море і не засумнівалися б, то б так і сталося. Свята церква показує нам – на що здатна віра, і що ми втратили в Адамі. Господь Бог є вічна правда і не може дозволити неправди. І наказав Господь Бог Адамові, кажучи» Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти. Але з дерева знання добра й зла – не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш» (Буття 2:16-17). Continue reading

АНТИНОМІЯ: ПІДСТАВИТИ ЩОКУ ЧИ ОБУРИТИСЬ НА ЗЛОЧИН. ДОБРИЙ ПАСТИР

Я Пастир добрий. Я є двері, хто через них увійде, знайде спокій, знайде пасовище. Хто приходить іншим способом, -  той не дверима входить, а перелазить тайно, і той є злодій, а не пастир. А Я добрий Пастир.

Ін. 10:1-15. 27-30

Ісус Христос є єдина істина, єдина правда, яка в цьому світі дарована людям для спасіння. І коли ми сьогодні з вами святкуємо 1031-шу річницю з дня хрещення Києва і України-Руси, ми згадуємо великих наших подвижників. Таким подвижником православної віри був святий рівноапостольний князь Володимир, бабка якого прийняла християнство і навчила свого онука Володимира християнської віри. Він, зійшовши на престолі Київський, побачив потребу в єдності свого народу, в єдності племен, які між собою перебували у постійних змаганнях, суперечках, що руйнувало державу Київську. Коли він помислив про це, він став перед вибором шляху для досягнення єдності держави. Князь Володимир стояв перед дилемою: як їх об’єднати? Як об’єднати тих, хто тягне кожен у свій бік. Але святий Великий князь Володимир знайшов єдиний вірний шлях. Цим шляхом для єдності держави Київської України-Руси була церква, була віра в Єдиного Істинного Бога. Він поступово, мудро, виважено привів весь народ української землі до віри в Єдиного Бога, до розуміння проповіді Христової і, зрештою, до просвітлення у таїнстві Хрещення. Continue reading

ПРЕПОДОБНИЙ НИКОДИМ СВЯТОГОРЕЦЬ: МИР В СЕРЦІ

«Царство Боже всередині вас є» (Лк. 17:21). Для християнина, який роздумував над сенсом свого існування під час земного життя, є основною метою побудувати Царство Боже всередині себе самого. Але настільки велична, предивна і незрозуміла на перших етапах духовного життя ця ціль, що здається недосяжною. Вона недосяжна для нас, людей, бо ми є порох, але нічого неможливого немає для Бога.

Налаштувати зв’язок з Богом, взаємодіяти з Ним – це те, що потрібно кожному без винятку, навіть якщо людина не усвідомлює це. Цього всього досягли святі. Та Бог дав нам у приклад святих ще і для того, щоб ми зрозуміли, що кожен з нас, за Його допомогою, може досягти духовних вершин, як це зробили ті, яких ми називаємо святими. «Тож будьте досконалі, як Отець ваш Небесний досконалий» (Мт 5:48). Continue reading

УСТРІЙ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ

Під впливом українського питання йдуть дискусії про «першість» у Церкві. Деякі люди відкидають її, а інші неправильно тлумачать. Римо-католики зазвичай інтерпретують першість як есенціалізм, а деякі сучасні православні богослови трактують його з точки зору персоналізму.

Моя мета в цій статті полягає не в тому, щоб викладати теологічні аспекти проблеми, а в тому, щоб підкреслити той факт, що в Православній Церкві ми більше говоримо про синодальний та ієрархічний устрій Церкви. Будуть висвітлені деякі погляди, на яких я раніше наголошував в інших контекстах. Continue reading

ІСУС ХРИСТОС – ІСТИННИЙ БОГ

Сутність християнського благочестя полягає в тому, щоб вірувати в Єдинородного Бога, Який є істина й істинне світло, і сила Божа, і життя, що Він істинно є все те, що про Нього говориться, як інше, так і раніше іншого те, що Він – Бог істинний, тобто Бог за істинною завжди сущий таким, яким думаємо про Нього і чим іменується; і ніколи не був не сущим, і ніколи не міг бути таким; Якого буття тим, що Він є за сутністю, недоступне ніякому способу осягнення і цікавості. Нас же, як говорить слово премудрості (Прем. 13:5), приводить до пізнання цього буття велич і краса творінь через деяку схожість з тим, що пізнається, тобто даруючи тільки віру (в це буття) через вказівку на його дії, а не знання. Отже коли ця думка твердо тримається всіма християнами, які достойні цього імені, які навчені законом не поклонятися нічому, що не є істинний Бог, а поклонятися Самому Єдинородному Богу, і які сповідують, що Він істинно, а не лжеіменно є Бог. Благочестиве сповідання вважає догматом віру в Єдинородного Бога – «нехай всі шанують Сина, як шанують Отця»(Ін.5:23). Continue reading