ЧОМУ ГОСПОДЬ ПОСИЛАЄ ВИПРОБУВАННЯ ТА ГОНІННЯ НА ЦЕРКВУ?

На це запитання відповідає св. прп. Іоан Вишенський Святогорець у своєму пророцтві, сказаному ним в далекому 1588 році:

«Да будуть прокляті владики, архімандрити та ігумени, що занапастили монастирі, і фільварки собі з місць святих поробили, і самі тільки зі своїми слугами та коханцями в них тілесно, мов скоти, випасаються; на святих місцях лежачи, гроші збирають; із тих доходів, що надані на Христових богомільців, дівкам своїм віно готують, синів зодягають, жінок пристроюють, барви (ліберії) справляють, коханців своїх збагачують, карети лаштують, повозові коні ситі та одної масті спрягають, розкоші свої поганські справляють. Continue reading

БОГОСЛОВСЬКИЙ ВНЕСОК СВЯТИТЕЛЯ ФОТІЯ: ЧУДО ТА ПЕРШІСТЬ ІСТИНИ

І. Чудо істини

Святитель Фотій свого часу був обраним сосудом  Божим. Іншими словами, він був насамперед видатним, справжнім носієм Передання і тому був найвідомішим і, отже, найзначнішим богословом того часу. Його світогляд і богослов’я були виразом буття Церкви і результатом освіти його Святим Духом.

Цей факт, який не є настільки поширеним у Церкві, як хотілося б, протягом усіх наступних століть зігрівав серця віруючих до Фотія і робив його символом та маяком істини.

Тому абсолютно правильно Церква вирішила святкувати його пам’ять (6 лютого) особливим чином, з особливим акцентом. Таким чином, у нас є можливість усвідомити масштаби та глибокий сенс свята. Continue reading

СУТНІСТЬ УСІХ МОЛИТОВ

Що таке молитва? Молитва є справжнім відчуттям присутності Бога. Це також впевненість у спілкуванні з Богом, з яким людина говорить і якому відкриває глибини свого серця. Кожна з цих природ, людська і божественна, залишається в своїх межах, але людина в молитві сягає Бога, і Бог спускається до людини. Людина пропонує себе Богові через молитву, а Бог пропонує Себе людині. І звідси походить чудове возз’єднання Бога та людини одночасно. Continue reading

ВІД ОСОБИСТОСТІ ПОСТМОДЕРНУ ДО ОСОБИСТОСТІ

Богослов’я людини, як воно розкривається в ісихастсько-аскетичній традиції, є найбільш вагомим контраргументом постмодерністського індивідуалізму та релятивізму. Аскетика зверненості на себе і свідомого спокою (ісихія) — не психологічне становище, а справжній і єдиний спосіб перетворення «огидної маски» в особистість. Continue reading

СПАДЩИНА ПАЇСІЯ ВЕЛИЧКОВСЬКОГО Є ЗАПОРУКОЮ ДУХОВНОГО ЄДНАННЯ ПРАВОСЛАВНИХ УКРАЇНЦІВ — СЕРГІЙ ШУМИЛО

Цьогоріч виповнюється 300 років від дня народження українського православного святого Паїсія Величковського (1722 (1723) — 1794 рр.). Він народився 1 січня 1723 року (за новим стилем), що відповідає 21 грудня ‎1722 року за юліанським календарем. Старець і аскет, церковно-культурний діяч, письменник і перекладач, він уславився як духовний наставник на Святій Горі Афон у Греції та в Румунії. Його постать, на відміну від славнозвісного філософа Григорія Сковороди, значно менш відома пересічному українцеві.

Про значення Паїсія Величковського в українській культурі говоримо з українським паїсіаністом, директором Міжнародного інституту афонської спадщини та науковим співробітником Інституту історії України НАН України Сергієм Шумилом. Continue reading

РІЗДВЯНИЙ ПІСТ

Другий тривалий пост після Великого посту – це Різдвяний піст, також відомий мовою нашого православного народу як сорокоднівка (σαραντά(η)μερο). Він також включає сорок днів, але в ньому немає суворості Великого посту. Починається 15 листопада та закінчується 24 грудня.

Свято Народження Господа нашого Ісуса Христа за тілом це друге велике Господнє свято християнського календаря. До середини IV століття Церква Сходу святкувала Різдво і Хрещення Христа під ім’ям Богоявлення в той самий день, 6 січня. Різдво як окреме свято, яке відзначається 25 грудня, було введено на Схід із Заходу приблизно наприкінці IV століття. Continue reading

СХИАРХІМАНДРИТ ЕМІЛІАН (ВАФІДІС) ПРО ЧЕРНЕЦТВО ТА ЧЕНЦІВ

Неможливо заборонити Богові закликати людей до чернецтва! Завжди будуть люди, які відчувають у собі заклик до цього ладу життя. Чернецьке життя – це щось таке яскраве і живе, що того, хто йому відданий, неможливо відірвати від нього. Моя душа і вся моя людська природа пам’ятає про рай та знаходить його в монастирі. Хто ж може позбавити мене цього кореня, цього спогаду про райське життя? Це все одно, що намагатися голими руками вирвати з землі вікове дерево. Адже наша душа пам’ятає та знає все, що відбувалося з людською природою багато тисячоліть тому. Continue reading

ЦЕРКВА ЯК БОГОЛЮДСЬКА ІНСТИТУЦІЯ

Геронда Василеос сказав це звернення у вересні 1999 року, але, в світлі посилення вторгнень і стеження з боку наднаціональних органів з того часу, воно є навіть більш актуальним, ніж було на той час.

Інститут Церкви не є людським, а скоріше має божественно-людську основу. Continue reading

СВЯТА ГОРА АФОН ПІДТРИМУЄ БОРОТЬБУ УКРАЇНЦІВ ЗА СВОЮ СВОБОДУ

Святість свободи

Радуйся, о радість Свободи!

Два століття тому греки повстали і пролили свою кров, щоб жити вільно. Щоб мати можливість вільно поклонятися Богу, в якого вони вірять, і бути вільними від утисків і дискримінації. Continue reading

ІГУМЕН АФОНСЬКОГО МОНАСТИРЯ ЕСФІГМЕНУ ПРО ВІЙНУ В УКРАЇНІ: «ОСТАННЄ МОГИЛЬНЕ МОВЧАННЯ, І Я ВБИВ ЇЇ, БО КОХАВ ЇЇ»

Багато разів після вбивства жінки ми чуємо, як вбивця каже: «Я вбив її, тому що кохав її. Здавалося, вона мене не дуже хотіла. Я бив її, коли вона мене нервувала. Я попередив її, щоб вона не нервувала мене, бо я втрачаю самовладання. Потім вона пішла від мене і зажила сама незалежна. Я пішов до неї, і вона сказала мені піти, бо вона сказала, що я нервовий. Але останнім часом вона розмовляє з іншим чоловіком. Я не витримав. Це затьмарило мій розум, і я вбив її». Continue reading