РОЛЬ СКОРБОТИ В НАШОМУ ЖИТТІ

Часто нам задають питання: яку роль в житті людини відіграє скорбота – індивідуальна і загальнолюдська – особливо в наші дні, коли скорбота можна бачити всюди? Ця тема була детально розглянута отцями Церкви, щоб не виникло ні найменшого непорозуміння. Але через те, що святоотцівське вчення може залишитися незрозумілим для широкого кола читачів, де існує і примножується скорбота, ми коротко розглянемо цю важливу тему, щоб втішити тих, для кого вона є нагальною. Continue reading

ВПЛИВ СТАРЦЯ ЙОСИПА ІСИХАСТА НА АСКЕТИЧНЕ І ЛІТУРГІЙНЕ ЖИТТЯ СВЯТОЇ ГОРИ

Старець Йосип Ісихаст був тим рідкісним ченцем, який з самого початку свого зречення від світу отримав повноту Божественної Благодаті, Благодать скоєних. Найбільш примітне тут те, що він не тільки зберіг даровану йому благодать, що саме по собі безмірно важко, але і примножив її, а це вже майже неможливо.

У перші місяці після приходу на Святу Гору, коли він перебував у скиту, у відокремленій місцевості неподалік від монастиря Велика Лавра, він знайшов безцінний небесний дар – відвідування Божественного Світла і, у той же час, обдарування безперестанною розумною молитвою [1]. Ця подія стала найважливішою підставою і відправною точкою всього його подальшого чернечого життя. Continue reading

ПОКАЯННЯ ЗГІДНО ВЧЕННЮ СВТ. ГРИГОРІЯ ПАЛАМИ

Святитель Григорій Палама, як усім відомо, є великим світильником Православної Церкви, який досяг успіху в своєму богослов’ї, яке є плодом його життя у Христі, спрямованому на те, щоб у ту епоху оживити і відродити православне богослов’я у всій його глибині. На Святій Горі говорять, що богослов’я свт. Григорія Палами накрило всі пусті і марні слова минулого і майбутнього. Святий Святогорець починає своє життя на Святій Горі з нашого монастиря, місця нашого покаяння, Великої обителі Ватопед, навчався розумному укладенню та подвижницькому-аскетичному життю у Ватопедського старця прп. Никодима ісихаста. Освічений, завдяки подвижницькому діяльному життю, Духом Святим, свт. Григорій отримав духовну мудрість і став досконалим учителем чеснот і життя у Бозі. Continue reading

ПРАКТИЧНЕ І АКАДЕМІЧНЕ БОГОСЛОВ’Я

Богослов’я не є для людини якимось далеким і відстороненим явищем. Людина, створена «за образом і подобою» Божою, може у дійсності спілкуватися з Богом. Вона може по суті своїй стати подібною до Бога – під дією благодаті Божої; вона оживляється Богом, і все її життя наповнюється сенсом згори. Вимовлені нею слова стануть богослов’ям, якщо вони будуть виразом, відображенням і породженням розуму, який знаходиться в єднанні і у живому, дійсному спілкуванні з іпостасним Божественним Словом. Continue reading