Наближається чергове святкування дня Хрещення Руси-України, або Дня української державності. Ця подія спонукає нас замислитися над смислом та ідеєю такого святкування, а саме – над питанням обґрунтованості цього свята. Проблема в тому, що сама основа цього свята є дуже нестійка – як з історично-фактичного, так і з політично-ідеологічного боку. Прив’язка такого значного феномену як Українська державність до цього дня вимагає дуже якісного продумування, наскільки цей день важливий і правдивий. Це особливо потрібно тим паче тоді, коли вже є цілком фактичні і освячені історією дати 22 січня (день проголошення незалежності УНР 1918 р. і день Злуки 1919 р.), 24 серпня і 1 грудня (день референдуму 1991 р.). Continue reading
СВЯТОГІРСЬКИЙ СЛІД У ДОЛІ ЧЕНЦЯ ТА ВЕЛИКОГО КНЯЗЯ ЛИТОВСЬКОГО ВОЙШЕЛКА (1223 – 1267)
Лавришевський монастир
Святогірський вплив у долі Великого князя Литовського Войшелка (1223 – 1267) вивчено недостатньо. З давньоруських та інших літописів та хронік відомо, що Войшелк (Войшелго), син засновника об’єднаної литовської держави та першого литовського короля Миндовга, під впливом русинського святогірського старця Григорія Полонинського (†після 1268) прийняв чернечий постриг і, проживши у старця біля трьох років, з його благословення вирушив у подорож до Святої Гори Афон Continue reading
ПАСТИРСЬКЕ ПОСЛАННЯ МИТРОПОЛИТА ПОЛІКАРПА (СІКОРСЬКОГО) ЩОДО ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ (30 ЧЕРВНЯ 1941 РОКУ)
30 червня 1941 року Українські Національні Збори з ініціативи Організації українських націоналістів революційної, проголосили у Львові Акт про відновлення Української держави. Акт відновлення Української Держави підтримали українські церковні ієрархи, адже згідно Канонів Православної Церкви – відродження Української Держави означало і відродження Української Автокефальної Православної Церкви. Що увійде до історії, як Друге відродження УАПЦ. 10 липня 1941 року митрополит Луцький Полікарп (Сікорський), майбутній Першоієрарх Української Автокефальної Православної Церкви на звільнених українських землях поширив своє архіпастирське послання у зв’язку з проголошенням Акту про відновлення Української Держави. Continue reading
МУЖНЬО ЙДЕМО ДОРОГОЮ СВЯТОСТІ
«Йдіть за Мною, і Я зроблю вас ловцями людей…». І вони одразу покинули човен і батька свого та й пішли за Ним» (Мт. 4:19-21), – говорить нам сьогоднішня Євангелія. Який повчальний для нас приклад віри й послуху ми бачимо в цій євангельській розповіді. Христос промовив лише декілька слів і четверо молодих чоловіків не вагаючись все лишають і йдуть за Христом. Continue reading
НАША ПРАВОСЛАВНА ВІРА ПРО БОГА
Свято Святого Духа є особливою подією в календарі нашої Православної Церкви. Цього святого дня ми шануємо і поклоняємося Святому Духу, Який напередодні, як «поділу мови як вогненного» (Дії 2:2), зійшов на світлицю в Єрусалимі і просвітив святих Апостолів і з тих пір перебуває в Церкві та в світі аж до кінця історії, як рятівник людства та всього творіння. Але разом зі Святим Духом ми поклоняємося всій Святій Трійці, бо Бог, за нашою православною християнською вірою, неподільний у своїй сутності. Continue reading
СЛОВО ПРО ЦЕРКВУ У ДЕНЬ ЇЇ НАРОДЖЕННЯ
Сьогодні, 4 червня 2023 р.Б., Православна Церква відзначає свято П’ятидесятниці – тобто 50-й день по Воскресінні Христовому. Це свято стало подією зіслання Святого Духа, обіцяного Ісусом Христом апостолам десятьма днями раніше при Вознесінні Сина Божого на небеса.
Оскільки названа подія стала проявом дії трьох Осіб – Бога Отця, Котрий зсилає Бога Духа Святого через обіцянку Бога Сина – Ісуса Христа – то свято також називають Трійця. Continue reading
АРХІЄПИСКОП АРТЕМІЙ (КИЩЕНКО): ДУХОВНИЙ ЗАПОВІТ
Сьогодні сороковий день після смерті архієпископа Артемія (Кищенка). І ми публікуємо текст владики, який досі не з’являвся у медіа. Continue reading
МИРОТВОРЧА РОЛЬ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ У СУЧАСНИХ СУСПІЛЬСТВАХ
І. Вступ
Вже минуло перше десятиліття нового, XXI, століття, яке називають віком глобалізації та плюралістичного суспільства.
В останні десятиліття на нашій планеті ми бачимо стрімку зміну – перетворення всесвіту на суміжність та сусідство. Це не що інше, як плюралізм. Під терміном «плюралізм» ми розуміємо змішання людей, націй та рас, а також різних релігійних конфесій та релігій. Це змішання та взаємоспілкування між людьми вимагає від нас осмислення не лише з соціологічної, економічної та політичної точок зору, а й з богословської точки зору. Continue reading
ДУХ ХРИСТИЯНСЬКОЇ СВОБОДИ. ПАМ’ЯТІ АРХІЄПИСКОПА ГРОДНЕНСЬКОГО АРТЕМІЯ (КИЩЕНКО)
Дух християнської свободи – дар, який у пострадянському православ’ї сприйняли та оцінили, на жаль, не багато. Людина радянської формації, позбавлена досвіду внутрішньої свободи, здебільшого не змогла відкрити православ’я як звільнення. Скоріше навпаки, занурення у церковне життя стало зручною заміною радянської ідеології. Шлях формування пострадянської громадянської релігії, який набув тепер таких шокуючих форм, був поступовим і для багатьох далеко не очевидним. Для багатьох, але не для всіх… Continue reading
МИТРОПОЛИТ ПЕРГАМСЬКИЙ ІОАН (ЗІЗІУЛАС) І ЄДНІСТЬ ХРИСТИЯН
Митрополит Пергамський Іоан Зізіулас (1931-2023) протягом свого довгого богословсько плідного життя отримав безліч високих відзнак від Православних Церков та інославних, а також від академічних і світських організацій у Греції та за кордоном. Але, мабуть, жоден богослов Православ’я нашого часу не був об’єктом таких і стільки образ, як митрополит Іоанн. Я не маю на увазі добросовісну критику, яка, зрештою, становить честь і презумпцію якості грубої думки. Я маю на увазі потік неповаги та образ, які десятиліттями ллються на нього з крайніх фундаменталістських, антиекуменічних, «ультраортодоксальних» кіл. Найбільш відомий у світі православний богослов, піонер у відновленні християнської єдності, був систематично звинувачений противниками екуменізму як зрадник Православ’я саме через його ключовий внесок у діалог. Достатньо простого пошуку в Інтернеті, щоб підтвердити сумну правду цього вислову. Continue reading