СВЯТИТЕЛЬ ІСАЯ, ЄПИСКОП РОСТОВСЬКИЙ

Пам’ять 15/28 травня

Народився цей блаженний Ісая в Київської Русі, у володіннях київських, від благородних і христолюбних батьків. З юних же літ Христа полюбив і світські насолоди покинув, прийшов у монастир Печерський до преподобного Феодосія, бажаючи стати чорноризцем. Прозрівши духом, що має він трудолюбним робітником у подвижницькому житті стати, преподобний Феодосій поклав на нього чернечий образ. Він же, чесноти здобуваючи і труди до трудів докладаючи, такі випробування терпів, що всі дивувалися його суворому життю і любов’ю горіли до нього. Був-бо лагідний, смиренний, слухняний, незапопадливий, братолюбний. У тілі він ангельське життя являв, стриманістю і терпінням великим всі пристрасті й бажання тілесні в собі забивав. Чотирьох чеснот — мудрості, правди, мужності і цноти — красою прикрашений, наче чотирикінною колісницею до Вишнього Єрусалиму поспішав, виявляючи, що він — небесний громадянин. Про його ж чесноти відомо стало всім — «не може бо місто, що стоїть на вершині гори, сховатися». Continue reading

ЧИ ІСНУВАЛИ «ВІЛЕНСЬКІ МУЧЕНИКИ»? ДО ІСТОРІЇ АГІОГРАФІЇ КИЇВСЬКОГО ПРАВОСЛАВ’Я

Сьогодні, коли Київське Православ’я жадає звільнення з духовного полону Московського Патріархату, час переглянути і деякі сумнівні пам’яті, що були нам накинута для політичних цілей.

На наш погляд, однією з таких пам’ятей є і пам’ять «віленських мучеників» (Антонія, Іоанна, Євстафія), яких нібито покарав Великий князь Ольгерд за приналежність до «православної (християнської) віри» 1347 року Continue reading

ПРЕПОДОБНИЙ АНТОНІЙ ВЕЛИКИЙ, НАСТАВНИК АСКЕТИЧНОЇ СВОБОДИ

Є хвилини, коли слова здаються бідними і убогими, дурними і незв’язними. Саме в ці хвилини, як би ти не протестував проти цього, збурений гординею і самолюбством, ти змушений визнати, нехай ненадовго, свою нездатність взятися за важку – богословську і агіографічну – тему, щоб розповісти про надлишок самовиснаження (кенозису) святих в ім’я любові і про їх чистому і нехитрому жертовному служінні.

Так відчуваю я себе зараз, починаючи писати про полум’яного воїна пустелі, намагаючись перенести на папір все несказанне і невимовне, що з’єднує і поєднує в своїй всечесній особі авва і наставник чернецтва – преподобний Антоній Великий. Continue reading

СОБОР СВЯТОГО ІОАНА ПРЕДТЕЧІ

7/20 січня наша Свята Православна Церква святкує собор святого Предтечі і Хрестителя Іоанна. Це найдавніший свято нашої Церкви, присвячений святому Іоану. Він має Божественне походження. Бог просвітив отців Церкви, напоумити їх призначити це свято після дня святого Богоявлення, щоб вшанувати святого Іоанна, який хрестив Христа. Пророк Іоан – «найбільший святий» нашої Церкви (звичайно ж, поза порівняння тільки Пресвята Богородиця, яка вище всіх святих.) Він – «більший Між народженими жінками» (Мф. 11:11). Він являє собою втілення людинолюбства і любові Христа, друга грішників, проповідника покаяння, пустельну горлицю. В якому б самоті ми не знаходилися в містах та інших поселеннях, нам слід пам’ятати, що святий пророк Іоан завжди супроводжує нас, стаючи для нас чудовим супутником. Continue reading

СВЯТИЙ ІГНАТІЙ БОГОНОСЕЦЬ

Апостольський отець і другий після Євода, єпископ Антіохійський священомученик Ігнатій Богоносець разом зі святим Полікарпом Смирнським навчався у святого апостола і євангеліста Іоана Богослова. Його ім’я, по-латині «ignis», перекладається як «вогонь» і свідчить про палаюче в ньому бажання Христа, та такої сили, що він отримав собі ім’я Богоносець. Існує два традиційних варіанти трактування прізвисько «Богоносець»: а) після мученицької кончини святого на внутрішніх сторонах його серця були знайдена золота напис з ім’ям Ісуса Христа і б) Ісус брав Ігнатія-дитину на руки, про що оповідає Євангеліє від Матвія (Мт. 18:3). Continue reading

СВЯТИТЕЛЬ ІЛАРІОН, МИТРОПОЛИТ КИЇВСЬКИЙ

21 жовтня / 3 листопада

Святитель Іларіон, митрополит Київський (+1055), жив в епоху великого князя Ярослава Мудрого, сина святого рівноапостольного Володимира. В історію Київського Православ’я він увійшов як перший саме київський предстоятель, поставлений на митрополію Собором єпископів Київської Русі.

Окремі факти біографії Іларіона свідчать, що він походив з Київщини. Про це йдеться, зокрема, в «Повісті временних літ». Прийнявши чернечий сан, юний Іларіон пройшов «учення книжне» під керівництвом наставників у Києво-Печерському монастирі. «Києво-Печерський патерик» сповіщає, що в ченці його постриг засновник монастиря Антоній. Оскільки Іларіон був «муж благочестивий, божественний писанням розумний і постник», Ярослав Мудрий зробив його пресвітером у своїй заміській резиденції—Берестові. Ці свідчення можна зіставити з літописними відомостями 1037 р. про те, що князь Ярослав «зібрав писців багатьох», організував перекладання й переписування книг, створивши тим самим при Софіївському соборі в Києві першу бібліотеку Київської Русі. Continue reading

ПРЕПОДОБНИЙ ІОВ ПОЧАЇВСЬКИЙ

Пам’ять 6/19 травня

Іов Почаївський, Іван Залізо (1550—1651) — православний святий, ігумен Почаївського монастиря, ієромонах, автор збірки моральних порад і повчань «Пчола Почаївська». У своєму звеличенні «чернечої бідності» як найвищої моральної цінності він доходить до того, що вимагає поширення її на світських людей. Єдине, що світська людина може мати більше від ченця, це дружина; в усьому іншому мирянин і чернець повинні суворо дотримуватися принципу некористолюбства. Continue reading

СВЯТИТЕЛЬ МЕФОДІЙ, АРХИЄПИСКОП МОРАВСЬКИЙ

Пам’ять 6/19 квітня

Святитель Мефодій (мирське ім’я Михайло) народився до 820 році в місті Солуні в Македонії в родині Лева Друнгарія, родом болгарського слов’янина, одного з помічників при Солунському стратигу (військовому генерал-губернаторі).

Святий Мефодій спочатку служив, як і батько його, у військовому званні. Цар, дізнавшись про нього, як про доброго воїна, поставив його воєводою в одне слов’янське князівство Славін, що під грецької державою. Це сталося за особливим розсудом Божим і для того, щоб Мефодій міг краще навчитися слов’янської мови, як майбутній згодом духовний вчитель і пастир слов’ян. Пробувши в чині воєводи близько 10 років і пізнавши суєтність життя, Мефодій почав міркувати про зречення від усього земного і спрямовувати свої думки до Небесного. Залишивши воєводство і всі втіхи світу, він пішов у ченці на гору Олімп. Continue reading

ПАМ’ЯТЬ ПРЕПОДОБНОЇ МАРІЇ ЄГИПЕТСЬКОЇ

Прощаються гріхи її численні за те, що вона полюбила багато

Лк. 7:47

У п’яту неділю Великого посту наша Православна Церква вшановує пам’ять жінки «вулиці», що веде настільки нечестиве життя, що навіть слово «блудниця» швидше прикрашає її, ніж з точністю визначає межі її гріховності. Ми славимо преподобну Марію в останню неділю Великої Чотиридесятинці, щоб, з одного боку, викрити нашу церковну «благопристойність», адже занепала жінка представляється як зразок життя, і, з іншого боку, дати надію на покаяння всім людям, що є рабами своїх пристрастей, але невпинно шукають способи боротьби з ними. Continue reading

СВЯЩЕНОМУЧЕНИКИ, ЩО БУЛИ В ХЕРСОНЕСІ ЄПИСКОПАМИ

Пам’ять 7/20 березня

Святі священомученики Василь, Єфрем, Євген, Елпідій, Агафодор, Етер і Капітон несли благовістя Христове в землі Північного Причорномор’я від Дунаю до Дніпра, включно з Кримом, і засвідчили своє апостольське служіння мученицькою смертю в IV столітті в місті Херсонесі Таврійському. Continue reading