СВЯТА ВЕЛИКОМУЧЕНИЦЯ ХРИСТИНА

День пам’яті – 24 липень / 6 серпня

Свята великомучениця Христина була родом із Тиру Сирійського. Вона була дочкою могутнього воєначальника на ім’я Урвану. Її батько побудував вежу та помістив в ній свою дочку. Він також розмістив у ній золотих і срібних ідолів, наказавши дочці приносити їм жертву. Але вона розбила ідолів та роздала уламки срібла і золота бідним.

За ці вчинки власний батько піддав Христину найжахливішим і нелюдським тортурам, після чого кинув її у темницю. Там, за його наказом, дівчину залишили вмирати голодною смертю. Але великомучениця годувалася їжею, яку приносив їй ангел Господній, і незабаром рани її зцілилися. Потім її кинули в море, де вона отримала святе хрещення від Самого Господа, а ангел Господній проводив її на сушу. Але як тільки стало відомо, що свята вціліла, Урвану знову наказав кинути в темницю. А, тієї ж ночі цей батько-мучитель помер страшною смертю. Continue reading

ГІБРИДНА ВІЙНА МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ АБО ЩЕ РАЗ ПРО ВШАНУВАННЯ СВЯТИХ…

Одним з способів просування ідей «русского мира», чим активно займається Московський Патріархат в Україні, є спроби нав’язати нам власну агіографічну концепцію. Простіше кажучи, привчить українських православних вшановувати найперше пам’ять російських святих, хай навіть досить сумнівних.

Саме це відбувається і сьогодні, 24 січня / 6 лютого, коли стрічки багатьох священиків та вірних Православної Церкви України в соціальних сітках наповнені словами вшанування якоїсь «блаженної Ксенії Петербурзької», яка стоїть як особливо шанована в церковних календарях виключно Московського Патріархату. Подібна незрозуміла активність приводить до думки, що дехто навіть не здогадується про справжні історичні коріння вшанування святої Ксенії та новітньої гібридної провокації РПЦ. Continue reading

ЖИТІЄ ПРЕПОДОБНОГО АНТОНІЯ ВЕЛИКОГО

Цей великий сподвижник Церкви Христової народився в 252 році в Єгипті від благочестивих і знатних батьків, які і його виховали у правилах віри та благочестя, необхідних для справжнього християнина. Ще в юнацькі роки храм Божий, де міг Антоній чути вчення Ісуса Христа, апостолів та інших святих, був єдиним для нього притулком, що давав насолоду його душі. По смерті батьків, вісімнадцяти років ставши спадкоємцем багатого маєтку та опікуном юної сестри своєї, Антоній, прикликаний Промислом на вищий ступінь благочестя, забезпечив становище сестри і, згідно з повчанням Євангелія (Мт.6:36; 19:21), роздавши книги та більшу частину майна сусідам і бідним, залишив батьківський притулок для благочестивого усамітнення, маючи близько двадцяти років від народження. Continue reading

ПРЕПОДОБНИЙ АНТОНІЙ ПЕЧЕРСЬКИЙ

Успіхи поширення, швидкого і глибокого впровадження християнства у Київської Русі у кінці X і на початку XI ст. пояснюються тим, що насіння було кинуто святим князем Володимиром і його духовними соратниками на добре розпушений ґрунт. Відомо, що ще до Володимира святого у Києві були храми, один з яких, на честь святого Іллі, був соборним, що християни становили помітну частину дружин князів Ігоря і Святослава; Проте певні відомості говорять про наявність християн в інших руських містах. Continue reading

ПОХВАЛА СВЯТОМУ СЛАВНОМУ ВЕЛИКОМУЧЕНИКУ ХРИСТОВОМУ ДИМИТРІЮ

Славний великомученик Димитрій, причасник небесної слави, подарував нам сьогодні це свято, як найбільший дар. Нині і ми, що належать до сонму люблячих цього великомученика, вшануємо його богонатхненними молитвами і похвалами, щоб святий Димитрій став нашим другом і заступником в Царстві Христовому. Підкреслимо його святу відвагу і любов до Христа, чесноти і гідності та наповнимося святою радістю, бо написано, що якщо прославляється праведник, радіють народи. Але добре б нам, з волі Бога, не тільки радіти, але і отримати духовну користь від промов тих, хто поважає його пам’ять. Continue reading

ЗДОБУТТЯ МОЩІВ СВЯТИТЕЛЯ ДИМИТРІЯ РОСТОВСЬКОГО

Пам’ять 21 вересня / 4 жовтня

Святитель Димитрій, митрополит Ростовський (в миру Данило Савич Туптало), народився в грудні 1651 року в містечку Макарове, недалеко від Києва, в благочестивій родині сотника Сави Григоровича Туптало і дружини його Марії. Сам він зобразив у своїх записках, які вів протягом майже всього життя, блаженну кончину своєї матері, і похвала такого сина є найкраще свідчення її чеснот. Батько його, з простих козаків, дослужившись до звання сотника у гетьмана Дорошенка, в пізні роки бадьоро ніс тягар військової служби і помер понад сто років в Києві, куди переселився з родиною. Останні дні присвятив він служінню Православній Церкві на посаді титаря Кирилівської обителі, де постригся згодом його син і де сам ліг на вічний спокій біля своєї дружини. Continue reading

СТРАЖДАННЯ СВЯТИХ МУЧЕНИЦЬ ВІРИ, НАДІЇ ТА ЛЮБОВІ Й МАТЕРІ ЇХНЬОЇ СОФІЇ

У царство Адріяна злочестивого, царя римського, була в Римі одна вдова роду італійського, на ймення Софія, її ж ім’я тлумачиться «премудрість». Вона, за іменем своїм, і життя у вірі християнській премудро вела за премудрістю такою, яку похваляє апостол Яків, кажучи: “А премудрість, що з висоти, насамперед чиста є, а потім мирна, лагідна, покірлива, повна милості і добрих плодів”. Оця ж бо премудра Софія, коли жила в чесному подружжі, народила три дочки і їм нарекла імена, що відповідали трьом богословським чеснотам: першу назвала Віра, другу Надія, а третю Любов. Що ж бо інше християнська премудрість породити може, коли не чесноти боговгодні? Continue reading

СВЯТИЙ ВЕЛИКОМУЧЕНИК І ЦІЛИТЕЛЬ ПАНТЕЛЕЙМОН

Пам’ять 27 липня / 9 серпня

Святий Великомученик і Цілитель Пантелеймон народився у Віфінії, в місті Нікомідії під час правління нечестивого імператора Максиміана в родині знатного та багатого сановника.

Його батько Євсторгій був язичником і палко дотримувався ідолопоклонства, а мати Єввула була християнкою, яка старанно служила Христу. Поєднані тілесно, вони були розділені духовно: батько приносив жертви лжебогам, а мати – «жертву хвали» Істинному Богу. Юнака, який у них народився, назвали Пантолеоном, що означає: у всьому лев, бо передбачалося, що мужністю він буде подібним до лева. Але згодом юнака почали звати Пантелеймоном, тобто всемилостивим, оскільки до всіх він виявляв милосердя: безкоштовно лікував хворих та подавав милостиню убогим. Continue reading

ГІБРИДНА ВІЙНА МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ ПРОТИ УКРАЇНИ. ПРО «ПРОСЛАВЛЕННЯ» МИКОЛАЯ ІІ ТА ЙОГО СІМ’Ї

Те, що філія Московського Патріархату в Україні (далі – МПвУ), та Російська Православна Церква (далій – РПЦ) загалом, активно ведуть гібридну війну проти України, на сьогодні не підлягає сумніву. Про це неодноразово проголошував Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, архієреї та священики Українського Православ’я – Української Православної Церкви Київського Патріархату (далі – УПЦ КП). Але проявом цієї війни є не тільки відкрита підтримка МПвУ російської агресії та сепаратистів, не тільки відмова в вшануванні полеглих за волю України, а і спроба нав’язати «русский мир» через політичні канонізації. На великий жаль, багаторічний вплив РПЦ МП на українських православних покинув певний слід у духовної свідомості ряду кліриків та мирян, що виразилося в бездумному вшануванні певних російських святих, зокрема останнього російського імператора Миколая ІІ та його сім’ї. Розповсюдженню цього вшанування, крім потужної інформаційної компанії РПЦ МП, сприяє той факт, що на 2017 р. припадає 100-я річниця більшовицького перевороту, а сім’я Романових є однією з мільйонів жертв цього нелюдського радянського режиму. Continue reading

СВЯТА МОКРИНА

День пам’яті 19 Липня / 1 серпня

Світська історія, так само і як і історія Церкви, донесли до нас імена не тільки великих мужів, а й жінок. В цьому знаходять відображення слова апостола Павла: «Немає чоловічої статі, ані жіночої» (Гал. 3:28), тобто перед обличчям Христа немає ні чоловіків, ні жінок. Вони мають рівну цінність, є в рівній мірі великими і гідними захоплення, чоловіки в своїх справах, а жінки – в своїх. Адже, без сумніву, діяльність, для якої створені чоловіки і жінки, різна. Протиприродно і неприйнятно, якщо кордони між статями стираються, і чоловіки беруть на себе жіночі обов’язки, а жінки – чоловічі. Continue reading