ЄРЕСЬ ПАПІЗМУ? ВІДПОВІДЬ МИТРОПОЛИТУ ІЛАРІОНУ АЛФЕЄВУ

Тристоронній диспут між українцями, росіянами та Вселенським Патріархатом про можливість церковної незалежності України обіцяє бути найсерйознішою проблемою для православної християнської єдності нашого покоління. З чисто політичної точки зору українська автокефалія представляє для Російської Православної Церкви повну катастрофу. Вона не тільки позбавить РПЦ однієї третини її парафій та підірве проект «Русский Мир», але і докорінно відкине претензії Московського Патріархату на лідерство у всьому православному християнському світі. Continue reading

СВЯЩЕНСТВО

Для розуміння Першосвященицької місії Господа нашого Ісуса Христа необхідно спершу мати певне уявлення про священство у Старому Заповіті, яке готувало та прообразно представляло Його священство.

Спершу торкнемося історії встановлення священства. У давніх цивілізованих народів які оточували Ізраїль (наприклад Єгипту та Месопотамії), священицьке служіння часто здійснювалося царями цих народів. Правителю допомагало ієрархічно організоване здебільшого спадкове духовенство, часто об’єднане у окрему касту. Зовсім інакше було у давніх старозавітних патріархів – у них не було ані храму, ані особливих священиків Бога Авраама, Ісака та Якова. Патріархи поставили жертовник у землі Ханаанській (Бут.12:7) та приносили жертви Богу (Бут. 22). У них було сімейне священство, властиве багатьом давнім народам. У описі життя патріархів згадуються лишень священики-іноземці (цар-священик Салиму, свяще­ник Бога Вишнього Мелхиседек (Бут. 14:18) та жреці фараона (Бут. 41:45;47:22). Коліно Левія ще не мало тоді богослужбових обов’язків (Бут. 34:25-31; 49:5). Continue reading

СЛОВО НА ВОЗДВИЖЕННЯ ЧЕСНОГО ХРЕСТА

Сьогодні свята Церква святкує віднайдення і воздвиження чесного і животворчого Господнього Хреста. Це відбулося в четвертому столітті, коли імператорський престол займав Константин Великий. Після того, як цар переміг Масиміана, то мати царя, рівноапостольна Єлена з цим наміром відправилася на святу землю і після довгих розшуків, немало розпитувала старих людей де положили чесне Древо. В кінці вона допиталася одного старця, єврея на ім’я Юда, і він показав їй місце. На тому місці знаходилася поганська божниця, збудована імператором Андріаном на честь поганської богині Венери. Коли божницю було зруйновано, то було знайдено три Хреста. Continue reading

ПРОПОВІДЬ НА РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Любов до матері – дороге і близьке серцю почуття. Воно так потрібне людині в житті. З цим почуттям, ми стаємо добрішими, нас наповнюють чисті думки, мрії, надії і сподівання. Нам є для кого і для чого жити. Наша дорога матуся, що дала нам життя.

Возлюблені дорогі брати і сестри, у цьому земному житті є у нас, ще одна мати, Мати-Україна. Те, що вона єдина для нас усіх, те що вона дарує нам усім – не оцінити, не осягнути. І любов до неньки України закладена в нашому серці ще з народження. Інколи, серед мирської суєти ми нагадуємо собі, що ми українці і у нас є Мати-Україна. Обов’язок любити, шанувати її, все життя пам’ятати про неї. Continue reading

«ТІЛЬКИ МАВ ТАЛАН… НЕ ПОЗИЧЕНИЙ, А ВЛАСНИЙ…»

Пам‘ятаєте у нашої Лесі Українки:

«Десь, колись, в якійсь країні

Проживав поет нещасний,

Тільки мав талан до віршів

Не позичений, а власний».

Притча про таланти (Мт. 25:14-30) дає нам ясно зрозуміти, що Господь наділяє всіх не однаково по відношенню до земного життя. Здоров‘я, фізичні сили, матеріальні блага, успіх, виховання, освіта, професія й служіння для кожної людини даються за її силами і за її здібностями. Але дуже часто ця різниця між людьми таланту і успіху породжує заздрість у людей безталанних і не успішних. Бездарні люди дуже часто осуджують талановитих і здібних. Це особливо яскраво проявляється сьогодні і дуже часто серед нас, у нашому суспільстві. Чим більше зустрічаєш тих, хто нічим і ніким не задоволений, тим більше вражений тим, що такі люди, які ядовито осуджують тих, хто вище їх знаходиться за своїм становищем і покликанням, напевно найменше всього були б здібними їх, цих талановитих людей, замінити. Така природа людських стосунків.  Continue reading

СВЯТИЙ КИРИЛО ФІЛОСОФ ПРО АЛКОГОЛЬ

Щоб бачити ставлення святого Кирила до пияцтва розглянемо його працю «Браття, не впивайтеся вином. Слово Кирила філософа про хмільне пиття до всіх людей».

«Так мовить хміль будь-якій людині, не тільки простій, але і ченцям, і священикам, царям і князям, багатим і бідним, і убогим, і дружинам, старим і молодим: «Я, хміль, сильний на світі більш всіх плодів земних від кореня високого і від племені сильного, і від благородної матері моєї створений Богом. Continue reading

ПРОПОВІДЬ НА СВЯТО УСІКНОВЕННЯ ГОЛОВИ СВЯТОГО ПРОРОКА, ПРЕДТЕЧІ І ХРЕСТИТЕЛЯ ГОСПОДНЬОГО ІОАНА

«Величаємо тебе, Хрестителю Спасів Іоане, і шануємо, чесної твоєї голови усікновення» (Величання)

Такими словами у сьогоднішній день мученицької кончини ми, християни, прославляємо Пророка і Хрестителя Господнього Іоана, про якого Сам Господь свідчить так: «Бо кажу вам: з народжених жінками немає жодного Пророка, більшого за Іоана Хрестителя» (Лк. 7:28) Continue reading

БЕСІДА ПРО ЧУДО ІСУСА НАВИНА

Св. Біблія розповідає про Ісуса Навина, «який зупинив сонце». Безвірники найчастіше нападають саме на це місце. Однак найновіші дослідження та відкриття науки, а також археологічні розкопки, що здійснювалися в Месопотамії, з безперечністю підтверджують історичну вірогідність усіх біблійних подій. Continue reading

ІСУС ХРИСТОС – БОГ НАДІЇ

Ісус Христос – Бог надії

Рим. 15:13

Незважаючи на те, що Христос жив серед людей, ділив з ними хліб і житло, для євангелістів і перших християн Ісус залишався реальністю, не просто великою людиною, а Божественною реальністю – Господом. Земне життя Ісуса Христа, за Євангелієм, є справжнім людським життям. Воно має свій початок і свій кінець. Ніщо людське не чуже Ісусу. Він радіє, як і ми, він потребує відпочинку і прагне спокою. Він вчить, проповідує, наставляє і, як ніхто інший, проникає у внутрішній світ своїх слухачів. Він трудиться і бореться, як і ми. Він живе і страждає, як і усі ми. Ісус – не тільки людина, а й духовна їжа. Continue reading

ДЕЩО ПРО МОЛИТВУ

Молитва це не вичитування чужих слів, а піднесення нашої душі та духу до Бога. Далі ми згадаємо, що головним органом молитви є наше серце (дух), а не рот. Якщо людина просто промовляє чужі слова, навіть не намагаючись зупинятися увагою на їхньому змісті – вона просто вдосконалюється в читанні. Це не молитва. Не обманюймо себе. В одній древній історії розповідається про ченця, який прийшов до вчителя кажучи, що має безперестанну молитву. Старець, який бачив його серце каже: – Ні, брате! Немає в тебе ніякої молитви. Ти просто звик до слів молитви так, як інші звикають до слів лайки! Continue reading