ГОЛОС МОВЧАННЯ: ДУХОВНИЙ ДОСВІД ПРОРОКА ІЛЛІ

Історичні витоки єврейського профетизму хаотичні. Вони поховані під дюнами ентузіастічного і часом маревного досвіду. Дієслово, що походить від navi (пророк), в поворотній формі означає не «пророкувати», а саме «марити», втрачати контроль над власним розумом.

Деякі в зв’язку з цим говорять про «екстатичному» досвіді і пропонують переводити термін «ruah» через «екстаз». Однак екстаз, як ми його розуміємо, – це більш внутрішній досвід, він виробляє менше шуму і зазвичай не супроводжується танцями та музикою. Краще говорити про якийсь харизматичному «ентузіазм», коли з’являється надлишок «ruah», якийсь «excessus mentis» (пор. 2 Кор 5:13), а не спокій містичного захоплення. У докласичних пророків дух надзвичайно активний, навіть надлишковий, аж до спотворення свідомості. Про перші «nevi’im» можна сказати, що всі вони в тій чи іншій мірі причетні до цього патетичного, емоційного досвіду. Continue reading

БЕСІДА ПРО ЧУДО ІСУСА НАВИНА

Св. Біблія розповідає про Ісуса Навина, «який зупинив сонце». Безвірники найчастіше нападають саме на це місце. Однак найновіші дослідження та відкриття науки, а також археологічні розкопки, що здійснювалися в Месопотамії, з безперечністю підтверджують історичну вірогідність усіх біблійних подій. Continue reading

ДЕЩО ПРО СВЯЩЕННЕ ПИСАННЯ

Священне Писання є джерелом віровчення яке дає нам духовну істину, існуючи поза часом, поза простором. Своїми силами Священне Писання – Біблію, навіть високоосвічений чоловік не зумів би написати. Вона написана людиною під дією Духу Святого. Автор Священного Писання та Священного Передання – Господь. Це означає, що Священна історія має у собі абсолютну непогрішну істину. Священне Писання показує, що в історії людства не має нічого випадкового, усе йде за Промислом Божим і людина не може ні прискорити, ні уповільнити будь-який процес. Старий Завіт – це уроки історії, повчальна книга, це те, що необхідне для спасіння людства.  Continue reading

ХРИСТОС У СТАРОМУ ЗАВІТІ

Новий Завіт, як відомо, свідчить насамперед про Ісуса Христа. При цьому новозавітні автори постійно стверджують, що у Христі справдилися старозавітні пророцтва.

Але де саме в Старому Завіті говориться про Христа, і звідки ми знаємо, що це Він – адже ім’я прямо не названо?

Розклад або знак?

Перш за все, треба визнати: в Старому Завіті ми не знаходимо таких рядків, які виглядали б досконало точними доказами правоти Нового Завіту. Пророк Ісая або цар Давид ніколи не говорили: «У такому-то році в місті Віфлеємі у Діви Марії народиться син Ісус, Він створить багато чудес, а потім буде розп’ятий біля стін Єрусалима і на третій день воскресне». Continue reading

ПРОРОК ОСІЯ І ЙОГО АЛЕГОРИЧНИЙ ШЛЮБ

Пророк Осія, як повідомляє нам його книга, був сином Беериї і походив з Північного царства. Згідно з назвою його книги (Ос. 1: 1), він жив за часів царів Озії (787-736), Іоафама (756-741), Ахаза (741-725) і Єзекія (725-697) царства юдейського, а також Ієровоама II, сина Іоасового (787-747), царства Ізраїльського. Його проповідницька діяльність датується VIII століттям до н.е., після пророка Амоса і до початку діяльності Ісаї. Continue reading

АРХІСТРАТИГ МИХАЇЛ І ІСУС НАВИН

На вечірньому святкуванні Собору великих Архангелів Михаїла та Гавриїла серед трьох біблійних читань (пророцтв) є уривок з книги Ісуса Навина, де розповідається про зустріч предводителя ізраїльського народу з Архангелом Михаїлом після святкування Пасхи. Continue reading