Відійти на якийсь час від життя, щоб побачити краще його суєту і наповнитись духом життя, це буде можливо тільки тоді, коли будеш мати відповідне середовище. Одним із них є монастир. Монахи шукали віддалені і самітні місця, щоб побути у тишині та в єдності із Творцем. Монашество – це приклад християнської відданості у пошуках глибини духовного єднання із Богом. Багато себе освятило, повертаючи втрачений діалог між світом і Творцем. Continue reading
Після відпусту Літургії або вечірні у Сиропусну неділю, начинають співати Псалом 50, покаянний. У часі читання Псальма, усі архієрей і священики виходять з олтарю та встають на амвоні обличчям до вірних.
Псалом 50
Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Свого загладь беззаконня мої! Обмий мене зовсім з мого беззаконня, й очисти мене від мого гріха, бо свої беззаконня я знаю, а мій гріх передо мною постійно. Тобі, одному Тобі я згрішив, і перед очима Твоїми лукаве вчинив, тому справедливий Ти будеш у мові Своїй, бездоганний у суді Своїм. Отож я в беззаконні народжений, і в гріху зачала мене мати моя. Ото, полюбив єси правду в глибинах, і в таємних речах виявляєш премудрість мені. Очисти ісопом мене, і буду я чистий, обмий Ти мене і я стану біліший від снігу. Дай почути мені втіху й радість, і радітимуть кості, що Ти покрушив. Обличчя Своє заховай від гріхів моїх, і всі беззаконня мої позагладжуй. Серце чисте створи мені, Боже, і тривалого духа в моєму нутрі віднови. Не відкинь мене від Свого лиця, й не бери Свого Духа Святого від мене. Верни мені радість спасіння Твого, і з лагідним духом підтримай мене. Я буду навчати беззаконців доріг Твоїх, і навернуться грішні до Тебе. Визволь мене від переступу кровного, Боже, Боже спасіння мого, мій язик нехай славить Твою справедливість! Господи, відкрий мої уста, і язик мій звістить Тобі хвалу, бо Ти жертви не прагнеш, а дам цілопалення, то не любе воно Тобі буде. Жертва Богові зламаний дух; серцем зламаним та упокореним Ти не погордуєш, Боже! Ущаслив Своїм благоволінням Сіон, збудуй мури для Єрусалиму, тоді Ти полюбиш Собі жертви правди, цілопалення та приношення, тоді покладуть на Твій вівтар тельців!
Автокефальність Церкви – втілення свободи Христової
Питання автокефалії та проблеми, пов’язані з нею, не нові в християнській Церкві. Автокефальність – це єдина форма існування Церкви Христової з моменту її заснування. Іншої форми не було. Український дослідник канонічно-правових основ автокефалії проф. О.Лотоцький лише: «На початку християнської доби кожна церковна громада зі своїм храмом та кліром, з єпископом на чолі, творила одну маленьку демократію; це вже була окрема, правоздатна одиниця у зв’язку незалежних Церков у вищій громаді Вселенської Церкви, під сильною для всіх зверхністю – владою соборною». Святі Апостоли, формуючи та розбудовуючи Церкву, іншої засади не знали. Тому автокефальність кожної Церкви та єднання всіх Церков завдяки соборності в єдину Вселенську Церкву є тією ідеальною організацією Церкви, яку заклав Христос та розбудували Апостоли.
Пам’ять 20 лютого / 5 березня
Преподобний Агафон Києво-Печерський здійснював свій чернечий подвиг у ХIII-ХIV століттях. Він визначався як великий посник та лікував хворих через покладання на їх рук. Також він мав дар провідця, Преподобний докладно знав день свого відходу до Господа. Мощі преподобного Агафона спочивають у Дальніх печерах Києво-Печерської лаври.
Пам’ять 28 січня / 10 лютого
Преподобний Єфрем Печерський, єпископ Переяславський, походив із шляхетського і знатного українського роду. До свого постригу в чернецтво був скарбником і завідував господарством при дворі великого князя київського Ізяслава (Димитрія) Ярославича (1054 – 1068).
Пам’ять 31 грудня / 13 січня
Святитель Петро (Могила), митрополит Київський і Галицький, – один з видатних православних ієрархів XVI-XVII століть.
Петро Могила народився в кінці 1596 в сім’ї воєвод (князів) молдавська, яка відрізнялася великою побожністю. Дядько Петра Могили – Георгій – був православним Молдавським митрополитом (1587 – 1589 р.р.), інший дядько – Єремія – господарем Молдавським (1595-1606 р.р.) і, нарешті, батько Петра Могили Симон був воєводою Волоським, з 1601 року – господарем Валахії, а з 1607 – Молдавії. Рід воєвод Могил славився своєю благочестям і любов’ю до Православ’я, був благодійником Львівського Православного братства і надсилав йому значні кошти. Немає сумніву, що саме митрополит Георгій посіяв у душі юнака, майбутнього Митрополита Петра, добре насіння і глибоку релігійність, знання, любов до Бога і до Святої Православної Церкви.
Пам’ять 19 грудня/1 січня
Угодник Божий преподобний Ілля Муромець, на прізвище Чобіток, жив у XII столітті і помер ченцем Києво-Печерської лаври близько 1188 року.
Достовірних відомостей про житіє цього святого збереглося до нашого часу вкрай мало. Походив він з простої селянської родини. У дитинстві і юності страждав паралічем, однак дивним чином був зцілений. До постригу складався в княжої дружині і прославився військовими подвигами і небаченою силою. Continue reading
Господи Боже, всіх видимих і невидимих створінь Творець і Владика, Який створив часи і роки. Сам благослови Новий Рік, що починається в цей день, який ми рахуємо від втілення Твого для нашого спасіння.
Дозволи нам провести цей рік і багато років після нього в мирі та злагоді з ближніми нашими; зміцни і поширити Святу Вселенську Православну Церкву, яку Ти Сам заснував в Єрусалимі, і спасителькою жертвою святого Тіла і пречистої Крови освятив.
І. Рідна мова – душа церкви.
ЦЕРКВА — це душа народу. Душа правдива, жива, що оживлює кожного народа й робить його справжньою нацією.
Народ без своєї окремої Церкви — народ без душі, народ мертвий, печаткою нації не означений, на денаціоналізацію призначений.
Церква — це душа нації. Нація виявляється найперше в Церкві своїй, в її віковічній праці та її віками виробленій ідеології. Тому без своєї окремої Церкви нема й окремої нації.
Пам’ять 29 листопада / 12 грудня
Преподобний Нектарій Печерський, чернець Києво-Печерського монастиря, жив і здійснював свій чернечий подвиг у XII столітті. За беззаперечне виконання волі старшої братії і старанність у працях він іменувався «Послушним» (6-а пісня канону Києво-Печерським святим).
Про його життя і подвиг є наступне спогад: «Люди світу не хочуть чути про послух: їм дорога безмежна свобода. Як, здавалося б, не бачити необхідності послуху! У природі кожна ланка її зчеплене з іншим і все тримається покорою нижчого вищому. Владика світів править світом людським при посередництві світу ангельського, а світ природний відданий в розпорядження людини.