Законопроєкт 8731 було терміново подано у січні 2023 го року у зв’язку з правою колізією. А саме, Конституційний суд розблокував виконання закону про перейменування, і тут стало очевидним, що вимагати від УПЦ називатися РПЦ явно недостатньо. Дійсно, ну виконали б громади УПЦ цю норму і стали називатися РПЦ – чи змінилося б від цього щось суттєво в українському православ’ї? Можливо частина громад УПЦ активніше перейшла б до ПЦУ, але держава, яка примушує УПЦ не українізуватися, а русифікуватися дійсно виглядала б дуже дивно. Те, що здавалося логічним до великого вторгнення стало абсурдним сьогодні. Хоча частині експертів, серед яких і був автор цього тексту, вже при прийнятті закону про перейменування була очевидною його недолугість та недоречність. Важливо, що УПЦ теж попала в правову колізію у зв’язку із законом про перейменування. Всі українські релігійні об’єднання, що мали зв’язки з релігійними центрами в країні агресорі ці зв’язки розірвали та релігійні організації, що належали до цих об’єднань перестали підпадати під дію цього закону. Як визнає архієпископ Сильвестр, собор у Феофанії лише заявив про намір УПЦ вийти із РПЦ і тому до цього часу релігійні організації, що належать до УПЦ підпадають під дію закону. І якщо перейменування не здійснено, то їх статути втрачають чинність у частині, що стосується їх назви. Юристи сперечаються чи це тягне втрату чинності всього статуту релігійної організації – мені це здається очевидним наслідком, але це всі так вважають. Так чи інакше, виникають колізії. Наприклад, релігійна організація УПЦ надає ДЕСС списки делегації, що має виїхати за кордон або надає для воєнкомату списки священників для того, щоб їх не мобілізували – але буквально згідно з діючим законом про перейменування всі ці документи недійсні. До в них вказані неадекватні назви, бо ці організації офіційно не перейменувалися, а тому вони власне вже поза правовим полем. З ними мали б розірвати усі договори органи місцевої та державної влади, три з половиною тисячі храмів та інших приміщень мали б були повернуті держави чи органам місцевого самоврядування. Якщо храми були побудовані самими громадами, то ніхто не має права надавати їм електрику, воду чи газ. Те, що всього цього не відбувається – це наслідок милосердного невиконання діючого закону. Continue reading
Tag Archives: Україна
ЩЕ РАЗ ПРО «РУССКИЙ МИР» ТА РЕАКЦІЮ УПЦ (РПЦвУ)
РПЦ вже 4 дні як оголосила, що війна проти України та Заходу є священною. Навіть Візантійські імператори не додумалися оголосити православний джихад, навіть російські імператори не пішли на це, лише радянська влада та пострадянська РПЦ змогли це зробити. Continue reading
ПРО НОВІ ЗАЯВИ ПАТРІАРХА КИРИЛА, УПЦ (РПЦвУ) ТА РПЦ
Про те, що українці та білоруси є субетносом російського народу подібним до поморів та сибіряків патріарх Кирило вчив з 2015 року. Дивно, що тепер у них великороси теж субетнос. Про те, що треба воювати із Заходом та тими, хто спробує до Заходу приєднатися – вчив з 2012го. Про те, що Росію треба перетворити на православний Іран і будувати православний халіфат із своїм православним Талібаном – вчив з 2018го. Коли Україні мали надати Томос, патріарх Кирило поїхав до патріарха Варфоломія і там заявив, що Томос давати не можна, бо українці не самостійний народ, а частина росіян, кордони між державами – тимчасові, і був посланий. Все це українська влада мала б давно знати і виходячи з цих фактів давно заборонити мати будь-які зв’язки з патріархом Кирилом для українських церков – але цього так і не зроблено. Єпископат УПЦ – наприклад митрополит Черкаський Феодосій – продовжує вчити про необхідність зберегти «єдіноє духовное пространство». Для Путіна патріарх Кирило став його Геббельсом бо є значний дефіцит ідей і свою ідеологію Путін змушений запозичувати із православного нацизму Кирила. Маю надію, що до перемоги України Путін та Кирило доживуть і ми повісимо на одній осині. Це і буде наш білий прапор миру! Наближаймо перемогу, донатимо снайперам! Continue reading
РІШЕННЯ РУМУНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ ЯК ГЛОБАЛЬНА ПРОБЛЕМА ВСЕЛЕНСЬКОГО ПРАВОСЛАВ’Я
Отже, сталося те, чого очікувала та боялася практично вся повнота Вселенського Православ’я – на черговому засіданні Синоду Румунської Православної Церкви (далі Рум.ПЦ), який відбувся 29 лютого 2024 р., було прийнято рішення заснувати кілька адміністративних структур поза своєю канонічною територією. Зокрема і «Румунську Православну Церкву в Україні». Ця подія викликала велике занепокоєння та бурхливе обговорення як у соціальних мережах, так і на сторінках ЗМІ. У статті ми спробуємо ретроспективно проаналізувати діяльність Рум.ПЦ та її наслідки, як для Вселенського православ’я, так і для України. Continue reading
РПЦвУ: ПОШУКИ ВИХОДУ З ГЛУХОГО КУТА АБО НОВА СПРОБА МАСКУВАННЯ?
Російська Православна Церква в Україні (далі – РПЦвУ) вже давно перебуває у глухому куті – цей факт визнають практично всі релігієзнавці, як в Україні, так і по-за нею. Останнім часом архієреї цієї структури появляються в ЗМІ тільки для того, щоб черговий раз заявити про «гоніння», які, на їх думку, організує державна влада та Православна Церква України (далі – ПЦУ). Але це аніяк не означає, що РПЦвУ не шукає шляхи для виходу з системної кризи. Одним з таких шляхів є «ініціатива знизу», коли певне коло її священиків йде на якісь «перемови» або «дискусії» з священиками ПЦУ. Нещодавно в Києві відбувся один з таких заходів під гучною назвою «Церква, суспільство, держава: діалог заради єднання та перемоги», на якому, крім духовенства РПЦвУ та ПЦУ, були присутні голова ДЕСС Віктор Єленський та екзарх Вселенського патріарха в Україні, єпископ Команський Михаїл. Continue reading
«А БАБА-ЯГА ПРОТИ» АБО РОЗБІР ОСТАННЬОЇ ЗАЯВИ ГРУПИ «10 ТЕЗ ДЛЯ ПЦУ»
Двадцять першого листопада 2023 р., громадська група «10 тез для ПЦУ» неочікувана видала дуже суперечливу та контраверсійну заяву «Що до подій в Черкасах», яка спричинила бурхливі суперечки не тільки серед духовенства та вірних Православної Церкви України, але і загалом українського суспільства. В цієї статті ми спробуємо проаналізувати зміст цієї заяви в контексті ситуації на релігійному полі України. Continue reading
АРХІПАСТИРСЬКЕ ЗВЕРНЕННЯ СОБОРУ ЄПИСКОПІВ УПЦ США ТА ДІАСПОРИ. 90-ТИ ЛІТТЯ ГОЛОДОМОРУ: ПРАВДА НЕПОВИННА БУТИ ЗАМОВЧЕНОЮ
А путь праведних ніби те світло ясне, що світить все більше та більш аж до повного дня!
Прип. 4:18
Перед нами 90-ті роковини ГОЛОДОМОРУ в Україні – знаний у світі як Геноцид Голодом, і наші душі невпинно лунають потужним закликом до справедливості та правди.
Кожен день 2022-2023 років повинен бути днем пам’яті та відданості для нашого народу, духовною подорожжю до меморіалів наших мучеників в Україні, Сполучених Штатах Америки (особливо у Вашингтоні та в Духовному осередку Української Православної Церкви США в Саут-Баунд-Бруці, штат Нью-Джерсі) і загалом в усьому світі, перед якими смиренно встаємо на коліна з молитвою за душі наших невинних жертв, мільйони яких лежать у безіменних могилах, зазнавши страшної смерті голодом. Адже справді, «путь праведних ніби те світло ясне, що світить все більше та більш аж до повного дня!» Continue reading
«НЕ ГРАЙТЕ ЮЩЕНКА!», АБО КОЛИ РОЗПИЛЮВАННЯ ЗАМКІВ НА ОКУПОВАНОМУ ХРАМІ Є СВЯТОЮ СПРАВОЮ. ПРО СКАНДАЛЬНУ ЗАЯВУ ГРУПИ «10 ТЕЗ»
Класичне запитання капелану від наших воїнів: «Російський снайпер на дзвіниці – законна мішень, чи ні?»
Замок на церкві як кайдани на заручникові. Треба обов’язково зняти, якщо вчиняється акт беззаконня! Хіба можна допустити, щоби храм, як заручника (це міг би бути ваш дідусь, дитина, чи дружина) утримували кілька зомбованих Москвою адептів і не впускають цілу релігійну громаду, яка з багаторазовою перевагою, згідно чинного законодавства, на зборах, легально перейшла до ПЦУ? Continue reading
І РИМ НАМ НЕ БАТЬКО!
Почитав як Мирослав Маринович – чоловік, що безперечно заслуговує на повагу, делікатничає щодо Папи Римського Франциска Берґольо, називаючи захист рашистської нацистки дугіної «проблемою комунікації» у Папи. Ну-ну. Тобто Папа не міг подзвонити архієпископу Святославу Шевчуку в Україну? У нього мобільник вкрали? Чи номер забув? Continue reading
СВЯТІ БЛАГОВІРНІ КНЯЗІ-СТРАСТОТЕРПЦІ БОРИС І ГЛІБ
Пам’ять 24 липня / 6 серпня
«Чи бачите, браття, як висока покірність старшому братові? Якщо б вони опиралися, то навряд чи б спромоглися такого дару від Бога. Багато нині юних князів, хто не кориться старшим і за опір їм бувають забиті. Але вони не уподібнюються благодаті, якої удостоїлися ці святі».
Нестор Літописець Continue reading