Законопроєкт 8731 було терміново подано у січні 2023 го року у зв’язку з правою колізією. А саме, Конституційний суд розблокував виконання закону про перейменування, і тут стало очевидним, що вимагати від УПЦ називатися РПЦ явно недостатньо. Дійсно, ну виконали б громади УПЦ цю норму і стали називатися РПЦ – чи змінилося б від цього щось суттєво в українському православ’ї? Можливо частина громад УПЦ активніше перейшла б до ПЦУ, але держава, яка примушує УПЦ не українізуватися, а русифікуватися дійсно виглядала б дуже дивно. Те, що здавалося логічним до великого вторгнення стало абсурдним сьогодні. Хоча частині експертів, серед яких і був автор цього тексту, вже при прийнятті закону про перейменування була очевидною його недолугість та недоречність. Важливо, що УПЦ теж попала в правову колізію у зв’язку із законом про перейменування. Всі українські релігійні об’єднання, що мали зв’язки з релігійними центрами в країні агресорі ці зв’язки розірвали та релігійні організації, що належали до цих об’єднань перестали підпадати під дію цього закону. Як визнає архієпископ Сильвестр, собор у Феофанії лише заявив про намір УПЦ вийти із РПЦ і тому до цього часу релігійні організації, що належать до УПЦ підпадають під дію закону. І якщо перейменування не здійснено, то їх статути втрачають чинність у частині, що стосується їх назви. Юристи сперечаються чи це тягне втрату чинності всього статуту релігійної організації – мені це здається очевидним наслідком, але це всі так вважають. Так чи інакше, виникають колізії. Наприклад, релігійна організація УПЦ надає ДЕСС списки делегації, що має виїхати за кордон або надає для воєнкомату списки священників для того, щоб їх не мобілізували – але буквально згідно з діючим законом про перейменування всі ці документи недійсні. До в них вказані неадекватні назви, бо ці організації офіційно не перейменувалися, а тому вони власне вже поза правовим полем. З ними мали б розірвати усі договори органи місцевої та державної влади, три з половиною тисячі храмів та інших приміщень мали б були повернуті держави чи органам місцевого самоврядування. Якщо храми були побудовані самими громадами, то ніхто не має права надавати їм електрику, воду чи газ. Те, що всього цього не відбувається – це наслідок милосердного невиконання діючого закону. Continue reading
Tag Archives: Юрій Чорноморець
ЩЕ РАЗ ПРО «РУССКИЙ МИР» ТА РЕАКЦІЮ УПЦ (РПЦвУ)
РПЦ вже 4 дні як оголосила, що війна проти України та Заходу є священною. Навіть Візантійські імператори не додумалися оголосити православний джихад, навіть російські імператори не пішли на це, лише радянська влада та пострадянська РПЦ змогли це зробити. Continue reading
ПРО НОВІ ЗАЯВИ ПАТРІАРХА КИРИЛА, УПЦ (РПЦвУ) ТА РПЦ
Про те, що українці та білоруси є субетносом російського народу подібним до поморів та сибіряків патріарх Кирило вчив з 2015 року. Дивно, що тепер у них великороси теж субетнос. Про те, що треба воювати із Заходом та тими, хто спробує до Заходу приєднатися – вчив з 2012го. Про те, що Росію треба перетворити на православний Іран і будувати православний халіфат із своїм православним Талібаном – вчив з 2018го. Коли Україні мали надати Томос, патріарх Кирило поїхав до патріарха Варфоломія і там заявив, що Томос давати не можна, бо українці не самостійний народ, а частина росіян, кордони між державами – тимчасові, і був посланий. Все це українська влада мала б давно знати і виходячи з цих фактів давно заборонити мати будь-які зв’язки з патріархом Кирилом для українських церков – але цього так і не зроблено. Єпископат УПЦ – наприклад митрополит Черкаський Феодосій – продовжує вчити про необхідність зберегти «єдіноє духовное пространство». Для Путіна патріарх Кирило став його Геббельсом бо є значний дефіцит ідей і свою ідеологію Путін змушений запозичувати із православного нацизму Кирила. Маю надію, що до перемоги України Путін та Кирило доживуть і ми повісимо на одній осині. Це і буде наш білий прапор миру! Наближаймо перемогу, донатимо снайперам! Continue reading
ЧИ ПРОБАЧИТЬ БОГ РОСІЮ?
Нам постійно тицяють у ніс ідею прощення ворогів, зовсім не розуміючи, що ворогам це не потрібно. Нас змушують прийняти ворогів разом із їхнім бажанням нас убити. Адже він на те і ворог, щоб ґвалтувати, вбивати і робити зло. Тому нас переконують, що прощати треба заради себе ворогів. І тут також із прощення зробили «святу корову». Адже насправді замість прощення нам підсовують ідею забуття. Щоб натиснувши на кнопку «прощаю», ми тут же забули все те зло, яке нам завдали і вдали, що нічого й не було. При цьому ми самостійно покриваємо наслідки завданих нам збитків. Continue reading
ЩОДО ВИСЛОВІВ ТА ПОЗИЦІЇ ПАПИ ФРАНЦИСКА…
Мені вже все одно чи Папа має більш проросійську позицію як у бесіді з єзуїтами 16 травня 2022 р., чи більш проукраїнську як у бесіді з Мариновичем і Колядою днями. Проблема ось у чому. Папа відмовся від християнського соціального вчення, яке засуджує тероризм як абсолютне зло і засуджує феномен терористичних держав, називає обов’язком боротьбу з тероризмом.
Папа замість соціального вчення у питання війни і миру став спиратися на власні гадки, на власні переживання. Це було помітно мені ще в Енцикліці «Всі брати». Наголос на тому, що треба приймати будь кого Іншого, яким би не був Інший, став шляхом в нікуди, якщо ми не можемо зупинити Іншого, коли він став злочинцем. Повага до злочинця має бути в тому, що ми вважаємо його повнолітнім і відповідальним за свої вчинки, а тому за вчинене зло має бути покарання. Якщо ми вважаємо, що злочинець ще колись цивілізується, християнізується, олюдниться і тому тепер треба терпіти від нього будь які злочини – то це шлях, на якому ми не поважаємо ні його людську гідність, ні власну людську гідність. І це шлях, на якому ми в ніщо перетворюємо людську гідність жертв. Continue reading