Священний Синод Православної Церкви України, на своєму засіданні 18 жовтня 2022 р., дозволив святкувати Різдво Христова згідно новоюліанському календарю – 25 грудня. Оскільки в цьому календарі всі нерухомі свята співпадають з григоріанським, це рішення спричинило досить жваву дискусію у соціальних мережах. Здавалось б, що ця дискусія мусить точиться виключно календарного питання: «за» або «проти» юліанського чи новоюліанського календаря… Continue reading
Tag Archives: Україна
АКАФІСТ ПЕРЕД ІКОНОЮ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ «ОЗЕРЯНСЬКА»
Кондак 1
Непереможній Воєводі, невечірнього Світла Родительниці, що Божественне знамення спасіння – Христа Богомладенця на руках Своїх тримаючи, до молитов Церкви земної прислухаючись, струмені животворчі від явленої ікони Своєї Озерянської всім вірним виливає, подячно взиваємо до Тебе, раби Твої, Богородице. Але Ти, що маєш державу непереможну, від всяких нас бід визволи і щедротами Твого Сина душі наші осяй, щоб ми взивали до Тебе:
Радуйся, благословенна в жонах Богородице, що світлом любові Христової нас осяюєш. Continue reading
ОЗЕРЯНСЬКА ІКОНА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ
30 жовтня / 12 листопада
Озерянська ікона Пресвятої Богородиці вважається покровителькою Харкова і всієї Слобідської України.
За переказами, образ був знайдений в кінці XVI століття біля села Озеряни – звідси й назва ікони «Озерянська».
Під час татарських набігів на Україну один селянин з села Озерянки вийшов влітку косити траву на лузі. Від одного удару коси почувся людський стогін. Косар нахилився і побачив свічку, запалену перед іконою Божої Матері. Ікона була написана на полотні і від удару коси розрізалась на дві половини. Він, звичайно ж, відчув, що його вчинок страшний для нього і для оточуючих. Селянин узяв ці дві половини ікони, благоговійно помістив у себе в молитовному куті, запалив перед нею свічку і до ранку знайшов ікону цілою, лише тонкий слід розсічення залишався. На місці явлення ікони згодом виникла обитель, що отримала назву Озерянської, де була поставлена чудотворна ікона Богоматері, названа також Озерянською, від якої стали відбуватися рясні чудотворіння. У 1794 р. ікона перенесена в Преображенський Курязький монастир. Continue reading
ХРЕСТОВИЙ ПОХІД ПАТРІАРХА КИРИЛА
У 1095 році Папа Урбан II оголосив великі збори лицарів на півдні Франції, що вони повинні помститися за ісламське завоювання Святої Землі (він не згадав, що завоювання відбулося майже 500 років тому). Проповідь Урбана призвела до Першого хрестового походу та назавжди змінила динаміку відносин між Західною Європою, Східним Християнством та Ісламським світом. Continue reading
ШАХ І МАТ: СЕРБСЬКА ПРАВОСЛАВНА ДИПЛОМАТІЯ В ТІНІ УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ
Цієї весни Сербська Православна Церква (СПЦ) уклала значні та важливі угоди, які зміцнили та посилили позиції СПЦ. Перша «угода» у травні перетворила Македонську Православну Церкву (МПЦ), що формально була Охридською Архієпископією, на канонічну церкву, що поклало край приблизно 50-річному відчуженню між СПЦ та МПЦ. Друга у липні була між СПЦ та урядом Чорногорії, який надав СПЦ привілеї у Чорногорії та закрило майже двадцятирічну невизначеність між двома сторонами. Ці угоди є ознакою не лише нової дипломатичної сили нещодавно обраного (2021 р.) патріарха Порфирія (Перича, 1961 р.н.) та іншого складу синоду СПЦ, а й впливу української війни на інші глобальні православні конфлікти. Далі я розповім, як і чому СПЦ зробила ці кроки і що вони означають у довгостроковій перспективі. Continue reading
ПАПА ФРАНЦИСК ТА РПЦ: ЗМІНА ПОЛІТИКИ АБО СПРОБА МАСКУВАННЯ?
Усю політику Ватикану щодо України, починаючи від 2014 р., а особливо після початку повномасштабної агресії Росії, можна описати, як «активний нейтралітет на боці Москви». Ми не будемо тут наводити приклади, бо це вже робилося неодноразово різними ЗМІ. Але варто згадати апогей цієї політики, які відбувся 24 серпня 2022 р., коли в контексті Російсько-Української війни, папа Франциск публічно висловив спочуття родині пропагандистки Дар’ї Дугіной, російської громадянці, яка була забита на території Росії та до смерті якої «Україна не має жодного відношення»… Continue reading
БІЛОРУСЬКИЙ АРХІЄПИСКОП АРТЕМІЙ (КИЩЕНКО) УКРАЇНЦЯМ: «БРАТОЧКI, ТРЫМАЙЦЕСЯ! ХРЫСТОС УВАСКРОС!»
Розмова з архієпископом Артемієм (Кищенко), якого позбавили кафедри через підтримку опору диктатурі та русифікації, про життя і служіння в Гродненській єпархії, спроби переписати новітню церковну історію, потрясіння 2020 року, війну в Україні, сучасний стан справ у церкві….
— Владико Артемію, Ви так довго не давали жодних інтерв’ю, чому зважилися перервати мовчання?
— Це була вимушена мовчанка, пов’язана із зрозумілими життєвими обставинами. Але останнім часом все частіше можна почути, що все, що відбувалося у Гродненській єпархії, було поганим. То було не так, і це… І ось зараз тільки всі упорядковують. Цим знецінюють багато хорошого, що відбувалося у нашій єпархії. Багато добрих священиків робили дуже добру роботу, будували храми, створювали громади, працювали з дітьми. Багато було. Про це треба згадувати. Я розумію, що зупинити людей, які говорять неправду, не вийде, це питання позиції, але говорити про добре, згадувати його треба. Continue reading
«РУССКИЙ МИР» АБО СВЯЩЕННА СВІТОВА ВІЙНА? РЕАЛЬНА ІДЕОЛОГІЯ ВТОРГНЕННЯ В УКРАЇНУ
Кремлеологія знову на слуху. Мислителі та експерти всіх мастей і по всьому світу знову намагаються розкрити таємні мотиви та екзотичні ідеології російської політичної еліти. Тільки цього разу, на відміну від часів радянського атеїзму, димові сигнали, що виходять із Кремля, все більше з’єднуються з ладаном, що піднімається з цибулинних церков Москви. Насправді, на думку деяких оглядачів, одним із головних ідеологів вторгнення в Україну є не хто інший, як Патріарх Московський Кирило (Гундяєв), очільник Російської Православної Церкви. Continue reading
ВШАНУВАННЯ МИТРОПОЛИТА ЄВГЕНА (ГАКМАНА): ІСТОРІЯ НЕЗАКІНЧЕНОЇ КАНОНІЗАЦІЇ
І. Вступ
Перший Митрополит Буковини і Далмації Євген (Гакман) (16 березня 1793 – 12 квітня 1873) є одним з найвидатніших українських православних діячів Буковини. Важко переоцінити його роль у становленні та обороні Українського Православ’я в час Австро-Угорської імперії, а його життя та діяльність ще чекає ґрунтовного дослідження. Але в цьому невеликому дослідженні ми хочемо торкнутися спроб його вшанування саме в церковному плані – прославлення в чині святителя.
До недавнього часу жодних документальних свідчень про спроби канонізації Митрополита Євгена в кінці ХІХ – на початку ХХ століть в Україні знайти не вдавалося. І це не дивно, адже архів Буковинської Митрополії зазнав кілька суттєвих руйнацій: вивезення частини документів до Санкт-Петербурга під час окупації Буковини московською армією (1914 р.); вивезення до Москви під час приєднання до СРСР (1940 р.) та вилучення частини документів у 1946-1948 рр. Чи були всі ці документи об’єднані в якийсь спільний фонд одного з історичних архівів СРСР, невідомо… Continue reading
ПОЛЬСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА І ГРОШІ ВІД ПУТІНА. ТАЄМНИЧИЙ ФОНД РОСАТОМА
- Делегація Фонду підтримки християнської культури та спадщини під час візіту до Білостоцько-Гданської єпархії Польської Православної Церкви
У світлі останнього рішення синоду РПЦвУ, у якому Державна служба України з етнополітики та свободи совісті вже побачила відзнаки «образи почуттів вірян і виправдання злочинного вторгнення РФ», повстає питання про певні причини такої зухвалої поведінки представників Московського патріархату в Україні. Більшість релігійних аналітиків та експертів сходяться на думці, що таке було б неможливо без їх зовнішньої підтримці сателітами Москви серед канонічних Православних Церков. Найперше – Сербською та Польською, які навіть у часі агресії продовжують займати проросійську позицію. Тому ми публікуємо дуже корисну статтю одного з провідних польських журналістів, яка була опублікована за кілька тижнів до початку агресії Росії та яка відверто викриває справжні причини антиукраїнської політики ПАПЦ, її Предстоятеля та деяких єпископів. У додаток до інформації автора, варто відзначити, що активність московських релігійних «дипломатів» назиралася саме в єпархіях, де серед вірних переважають саме білоруси та українці». Continue reading