СВЯТИТЕЛЬ ДІОНІСІЙ ПОЛОЦЬКИЙ

Posted on by

Пам’ять 23 червня / 6 липня

Серед числа Білоруських святих не багато знайдеться таких, про кого збереглося настільки мало відомостей, як про блаженного Діонісія, єпископа Полоцького. Нічого невідомо, ні про час і місце його народження, ні про його походження і хіротонію, ні про його подвижництво.

Відомо, що попередником Діонісія на Полоцькій єпископській кафедрі, в храмі Святої Софії був єпископ Козьма, архієрейська хіротонія якого відбулася в 1143 році. Очевидно, він прибув в Полоцьк з Візантії трьома роками раніше разом з полоцькими князями, які повернулися з десятирічного вигнання. Continue reading →

ДЕЩО ПРО МОЛИТВУ

Posted on by

Молитва це не вичитування чужих слів, а піднесення нашої душі та духу до Бога. Далі ми згадаємо, що головним органом молитви є наше серце (дух), а не рот. Якщо людина просто промовляє чужі слова, навіть не намагаючись зупинятися увагою на їхньому змісті – вона просто вдосконалюється в читанні. Це не молитва. Не обманюймо себе. В одній древній історії розповідається про ченця, який прийшов до вчителя кажучи, що має безперестанну молитву. Старець, який бачив його серце каже: – Ні, брате! Немає в тебе ніякої молитви. Ти просто звик до слів молитви так, як інші звикають до слів лайки! Continue reading →

ЦАРСТВО БОЖЕ

Posted on by

1. Старозавітні сподівання Царства Божого

Вихідним початком євангельської проповіді Спасителя, як відомо, було вчення про Царство Боже. У першому ж Своєму зверненні до народу Він говорив про Царство Боже як про ту мету, заради якої потрібно «покаятися», тобто перемінитися, виправитися. «Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне» (Мт.4:17). Ісус Христос говорив також: «Сповнився час і наблизилось Царство Боже: покайтеся і віруйте в Євангеліє» (Мк.1:15). І цю проповідь Він вважав Своєю невідкладною місією: «І іншим містам Я повинен благовістити Царство Боже, бо на те Мене послано» (Лк.4:43). В останні сорок днів Свого перебування на землі Спаситель переважно вчив про Царство Боже. Спаситель не тільки Сам проповідував про настання Царства Божого, але до такої ж проповіді ще на початку Свого суспільного служіння закликав і апостолів (Лк.10:9). Continue reading →

ХРИСТИЯНСТВО – НЕ МОДА І НЕ ТРАДИЦІЯ!

Posted on by

Християнство – це спосіб життя, це оригінальне мислення, це мистецтво творити добро і славити Бога! Якщо християнин згадує про Бога лише пару раз в рік, то він зраджує Христа! Якщо християнин бачить беззаконня і мовчить, то він зрадник Христа! Якщо християнин не живе по Євангелію, то він зрадник Христа!

Шукаючи правдивого Бога юдеї йшли на зустріч Христу, йшли щоби почути Його вчення, щоби пізнати істину. Одні вважали, що Він Іоан Хреститель, другі – що Ілля. Христос не був ні одним ані другим, Він був Господом, Вчителем. Те, що Ісус є Син Божий, а не месія, не могли зрозуміти і Його ученики. Одним із перших провістив , що Ісус є Син Божий, був Іоан Хреститель (Ін. 3:35 – 36). Ісус Христос – Втілений Божественний Логос, Друге Лице Святої Тройці, Спаситель світу, Боголюдина. Для юдеїв це було богохульством а юдаїзм за часів Ісуса Христа мав низку різних релігійних течій і угрупувань. Continue reading →

ВІТАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ ЙОГО ВСЕСВЯТОСТІ ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХА ВАРФОЛОМІЯ ДО ВИСОКОПОВАЖНОГО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ З НАГОДИ 1030 ЛІТТЯ ХРЕЩЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

Posted on by

Вельмишановний Пане Президенте!

З глибокою радістю відповідаючи на Ваше шанобливе і почесне запрошення звертаємось до Вас в особі моїх представників під головуванням митрополита Франції Ємануіла, через це звернення з священного центру Православ’я шанованого Вселенського Патріархату, але з центру нашого люблячого серця, в цей радісний і святковий день, коли святкується і вшановується в Україні 1030 років Хрещення Київської Русі. Славу возсилаємо Дародавцю Богу за дар і благословення співсвяткувати з Вами цей благословенний день коли благочестивий український народ має в своїй думці відродження в Христі та турботу і піклування Святої Великої Христової Церкви – Першопрестолу Церкви, з яким Україна зв’язана духовними історичними та канонічними зв’язками. Continue reading →

ПРЕПОДОБНИЙ АНТОНІЙ ПЕЧЕРСЬКИЙ

Posted on by

Успіхи поширення, швидкого і глибокого впровадження християнства у Київської Русі у кінці X і на початку XI ст. пояснюються тим, що насіння було кинуто святим князем Володимиром і його духовними соратниками на добре розпушений ґрунт. Відомо, що ще до Володимира святого у Києві були храми, один з яких, на честь святого Іллі, був соборним, що християни становили помітну частину дружин князів Ігоря і Святослава; Проте певні відомості говорять про наявність християн в інших руських містах. Continue reading →

БЛАЖЕННИЙ АВГУСТИН ПРО ЦІКАВІСТЬ

Posted on by

До всього цього долучається інша форма спокуси, набагато небезпечніша. Бо, крім похотей тіла, що спираються на дозволяння всіх тілесних розкошів, рабами яких стають ті, хто на погибель собі віддаляється від Тебе, у душі існує ще інша форма похоті. Вона переходить через ті самі тілесні чуття, але звертається не так дотілесної втіхи, як до досвіду, для якого тіло стає тільки знаряддям.

Це пуста цікавість, що прикривається іменем пізнання й знання. Боже віщування назвало її «похіттю очей», оскільки вона спирається на бажання пізнавати оскільки з-поміж чуттів при пізнаванні очі займають перше місце. Continue reading →

ДЕКІЛЬКА СЛІВ ПРО ДУХОВНІ і МОРАЛЬНІ ЦІННОСТІ

Posted on by

До людських цінностей можна віднести любов, дружбу, життя людини, повагу, справедливість та інші. Любов до Бога та любов до людини сприймаються іншими вимірами. Любов до Бога вибудовується по вірі тоді як любов до людини як до образа Божого. Є також протилежні прояви любові, це любов до себе, любов до світу і всього того що є в світі і любов до Бога. Любов до себе є проявом зла в тій чи іншій мірі з усіма його наслідками. Той хто любить тільки себе не любить Бога і не любить ближнього свого як образу Божого, він зосереджений на собі. Є люди які регулярно відвідують Храм Божий, приймають участь в Богослужіннях але серце черстве не відкрите до ближнього, вони люблять себе в Церкві але не люблять Церкву в собі. Continue reading →

УКРАЇНЦІ ЧЕКАЛИ НА ЦЕ 300 РОКІВ

Posted on by

Дорогі українці, ми чекали на це 300 років! Від 1686 р. греки мовчали про обман Росії щодо Української Церкви, а тепер сказали про те, на що чекали наші пра-пра-прадіди.

Святі отці Української Православної Церкви Московського Патріархату не тягнуть, навіть за їх бажання наслідувати отців Вселенського Православ’я, на рівень святих отців церкви, які здатні у екклісіологічний площині вирішити нагальне питання Української Церкви, бо поставили за основу свого служіння – служити імперським амбіціям. А служити Богу і мамоні неможливо, треба віддати Богові Боже, а кесареві кесареве. Continue reading →

ПОВЧАННЯ ПРЕПОДОБНОГО ЄФРЕМА СИРІНА ПРО ТЕ ЧОМУ БОГ ОДНІ ПРОХАННЯ НАШІ ПРИЙМАЄ, А ІНШІ ВІДХИЛЯЄ

Posted on by

Дивується дехто, що сини Заведеєві ясно висловили прохання своє перед Тим, Хто знає всі скритності серця. Він дозволив їм виректи прохання своє, щоб навчити всіх хто просить, в молитвах своїх не переступати міри, але приміряти прохання свої з мірою свого убожества.

Юність одне має на увазі, а саме, що Бог, за всемогутністю Своєю, все може зробити, але не знає, що у всьому діє Бог премудро, і хоч все для Нього є можливим, однак творить лиш те, чому слід статися. Continue reading →