Християнство – це спосіб життя, це оригінальне мислення, це мистецтво творити добро і славити Бога! Якщо християнин згадує про Бога лише пару раз в рік, то він зраджує Христа! Якщо християнин бачить беззаконня і мовчить, то він зрадник Христа! Якщо християнин не живе по Євангелію, то він зрадник Христа!
Шукаючи правдивого Бога юдеї йшли на зустріч Христу, йшли щоби почути Його вчення, щоби пізнати істину. Одні вважали, що Він Іоан Хреститель, другі – що Ілля. Христос не був ні одним ані другим, Він був Господом, Вчителем. Те, що Ісус є Син Божий, а не месія, не могли зрозуміти і Його ученики. Одним із перших провістив , що Ісус є Син Божий, був Іоан Хреститель (Ін. 3:35 – 36). Ісус Христос – Втілений Божественний Логос, Друге Лице Святої Тройці, Спаситель світу, Боголюдина. Для юдеїв це було богохульством а юдаїзм за часів Ісуса Христа мав низку різних релігійних течій і угрупувань.
Релігійна група садукеїв по суті була провладною політичною партією, відстоювала інтереси юдейської аристократії. Зилоти були релігійно-політичною групою, сектантського направлення. Фарисеї (відокремлені) складали окрему релігійну спільноту для яких тлумачення Тори було основоположним у їхньому житті. Фарисеї ґрунтувалися не стільки на організаційній єдності, скільки на особистих взаєминах «учитель – учень». Єсеї у калейдоскопі юдейських сект перебували посередині між фарисеями та зилотами і мали хорошу організацію в Кумрані.
Від того часу багато в чому змінилося життя людини, змінилося світосприйняття, змінилося і бачення Бога. Та не зважаючи ні на що, проблеми людства і природні катаклізми не віддалили людей від Бога. Нині часто можна почути, що люди втрачають віру в Бога, стають гіршими, зухвалими, озлобленими за тих, які жили раніше. З цим я не хотів би погодитися, бо як не дивно, незважаючи ні на що, людство зростає в своєму духовному і моральному розвитку, яке здатне співпереживати і допомагати ближньому. Стан душі особливо відчутний в моменти, коли людина отримала якийсь матеріальний статок або гарну роботу чи підвищення на посаді. Саме в таких ситуаціях проявляється найкраще внутрішній стан людини коли вона починає величатися, хвалитися та гордитися і звисока дивитися на інших людей. Таким людям хочеться нагадати, що здатність розпізнавати істину не приходить з багатством, посадою і вченими ступенями, вона сходить від Бога.
Тому Господь радить вийти за межі «заскоруглого» і «звичного», побачити світ очима Того, Хто сотворив все, що на небесах і на землі. Є два шляхи, якими людство йде до вічності: широкий шлях і вузький шлях, шлях нерозумних і шлях мудрих, шлях смерті і шлях життя. Вузький шлях – це шлях відродження, смерті і воскресіння (Рим. 6.5).
Яким шляхом йти нам……… шляхом смерті чи шляхом життя ………
+ Іоасаф (Василиків),
митрополит Івано-Франківський і Галицький