«Преславне говорять про тебе, місто Боже», – так сповіщав нам натхненний Духом Святим пророк і цар Давид. Воістину так явлене було справжнє Місто Великого Царя, про яке складено було настільки багато прекрасних слів і гімнів. Хто ж є це Місто? Мені видається, що Божественний Давид говорить тут виразно і безсумнівно про Ту воістину обрану, що підноситься не тільки над найвищими домами, але й над найвищими горами і вершинами землі. Бо всіх їх перевищує своїми великими Божественними чеснотами і перевершує чистотою Пречиста і Пренепорочна Богородиця. У Неї оселився Цар над царями та Володар над володарями, і, як ще краще можна сказати словами святого Апостола, в Ній оселилася «вся повнота Божества тілесного». Continue reading
Category Archives: переклад
ЩО Є СВЯТІСТЬ?
Для людини, яка має хоча б мінімальну зв’язок з Церквою, звично повторюване тут поняття – слово «святий». Людина постійно чує це слово на всіх богослужіннях. Тропарі повторюють у всіх часах і особах дієслово «освячувати» і іменник «освячення», а під час читання уривків з Апостола християнин з подивом чує звернене нього виголошення «святі брати». Continue reading
СВЯТИЙ ІОАН ПРЕДТЕЧА І МИ
Сьогодні наша Церква святкує день Усікновення чесної голови святого Іоана Предтечі. Церква вводить цю трагічну подію в святковий цикл і здійснює в цей день Євхаристію, щоб показати свою радість. Це особлива подія для кожного віруючого будь-якої епохи, який хоче істинно жити у Христі. Багато чого було написано і сказано як про Предтечу, так і про сьогоднішнє свято. Ми висловимо тут своє міркування.
Святий Іоан був пророком. Пророком в тому сенсі, що відкривав людям Христа і Його волю тут і зараз, а не в прийдешньому майбутньому. У дні життя пророка його особиста присутність мала величезне значення. Свідчення про нього досить бідно представлені в Новому Завіті, проте вони виявляються достатніми, щоб дати уявлення про його особистість і діяння. Continue reading
АСКЕТИЧНЕ УСАМІТНЕННЯ І ЛЮБОВ ДО БЛИЖНЬОГО
Природно, що тверда позиція аскета по відношенню до людського спілкування викликає в душі людини епохи технічного прогресу неоднозначну і часто суперечливу реакцію.
І, насамперед, сучасна людина, що невпинно осуджує непохитну життєву позицію аскета, можливо, відчує велике здивування, якщо проаналізує свою власну товариськість. Тому що, як було відкрито психологією, все, чому людина противиться, все, що вона наполегливо заперечує, йде корінням в її власний внутрішній світ. Агресія, як нав’язлива ідея, підтверджує внутрішню схильність людини до того, проти чого вона повстає. Таким чином, наскільки б природною в очах сучасного людини не уявлялася сувора самітність аскетичного життя, настільки й виявляється глибокий зв’язок людини з цієї самітністю. Тому ми можемо задатися питанням: коли сучасна людина критикує аскетичну тишу, то чи означає це, що одночасно вона засуджує і власну самотність, яка несвідомо прихована в глибинах її людської сутності? Continue reading
АКАФІСТ ПРЕПОДОБНОМУ ПИМЕНУ БАГАТОХВОРОБЛИВОМУ, КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОМУ
Кондак 1
Обраний угодник Христовий Пимен, що хвороби терпливо переносив заради Ім’я Божого. Будь і нам у печалях розрадою, бо підносимо тобі це хваління:
Радуйся, Пимен, у скорботах терпливий, наслідувач добровільних страстей Христових.
Ікос 1
Творця ангелів обрав тебе люб’язно. Від усіх (ченців) був ти відзначений хворобою. Але не нарікав на злу долю, не відмовляв Господню волю. Не можемо ми зрозуміти цього терпіння невимовного, тому так тобі співаємо: Continue reading
СВЯТА МАРІЯ СИНКЛИТИКІЯ І НЕРУКОТВОРНИЙ ОБРАЗ СПАСИТЕЛЯ
У роки благочестивого імператора Тиверія (576 рік) в Константинополі жила Марія Синклитикія, страждала від невиліковної хвороби. Вона попросила священиків, що зберігали Манділіон, нерукотворний образ Христа, принести його в її будинок і залишити там на сорок днів, щоб Марія змогла дивовижним чином зцілитися. Священики принесли Манділіон в будинок Марії, і вона вклонилася йому. Потім вона накрила святиню полотном матерії такого ж розміру, поклала в футляр і віднесла в сімейну каплицю. Вона запалила перед цим футляром лампаду, яка горіла протягом усіх сорока днів, що Манділіон перебував у її оселі. Continue reading
СЛОВО ПОХВАЛЬНЕ ПРЕСВЯТІЙ БОГОРОДИЦІ СВЯТОГО ЄПІФАНІЯ, ЄПИСКОПА КОНСТАНЦІЇ КІПРСЬКОЇ
Коли побажав я, нікчемний, розпочати розповідь про блискуче сяйво Богородиці, про страшні і незбагненні сили, про таїнство небес і Всесвіту, про диво, про очищення спробував розповісти докладно, спонукуваний внутрішнім трепетом серця мого, про вищу мудрість і про диво, охопив мене великий страх і жах. Бо сам навіть спогад про цю страшну мудрість, про Богородицю, наповнивши жахом душу мою і страхом серце моє, став для мене не легким покаранням, але сильною мукою. Пам’ять цієї найбільшої мудрості докоряє розум мій, бо не має він у собі сили віщати про те, що є незбагненним таїнством. Continue reading
УСПІННЯ БОГОРОДИЦІ – ПЕРЕХІД ДО ЖИТТЯ
Всякий раз, святкуючи Успіння Пресвятої Богородиці, ми ніби знову зустрічаємо Великдень, на цей раз літній. Великдень для нас готує Діва Богородиця – славний перехід від смерті до життя. Друга Пасха – воістину свята, непорочна, животворяща для людського роду, так як сьогодні «перемагаються закони природи».
«Як може джерело життя йти до життя через смерть?» – вигукує святий Іоан Дамаскин. Смерть «Життядарчої Матері» Господа перевершує саме поняття смерті, і тому іменується не смертю, але «Успінням», «святим Спокоєм» і переходом до Бога. Навіть якщо ця подія називаються смертю, смерть ця – Живоносна, оскільки переносить до безсмертного небесного життя. Continue reading
ЛІТУРГІЙНА СИМВОЛІКА ІКОНОГРАФІЇ УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ
Візантійська іконографія Успіння Богоматері у своїй канонічній формі сформувалася до кінця X ст. Це підтверджується датованій пластиною слонової кістки для окладу Євангелія імператора Оттона III (1002) з Баварської державної бібліотеки в Мюнхені. Дана композиція була не тільки сценою оповідного святкового циклу – зображенням смерті Марії, а й чином літургії з Христом-архієреєм, якщо враховувати тексти, які служили основою іконографії, в першу чергу, апокрифічне Сказання Псевдо-Іоана Богослова та Слова Іоана Дамаскина на Успіння Богоматері. Continue reading
УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ
Свято Успіння Пресвятої Богородиці, що відзначається християнським світом 15/28 серпня, є найбільшим з свят, встановлених Церквою для прославлення Матері Господньої, так званих Богородичних свят. Можливо, воно також є і найдавнішим. Перші свідчення про нього сходять до V ст., Приблизно до епохи скликання III Вселенського Собору в м. Ефесі (451 р), що прийняв догмат про те, що Пречиста Діва може іменуватися Богоматір’ю та викликав підйом в прославленні Пресвятої Богородиці. По всій видимості, спочатку свято відзначалося в Єрусалимі 13 серпня і лише потім було перенесене на 15 число того ж місяця. Свято було присвячено в цілому прославленню Пресвятої Богородиці, без зв’язку з подіями навколо Її Успіння і називався «День Богородиці Марії». Continue reading