1. Якщо хто і мовить бездумне слово, ти не гарячкуй. Зроби вигляд, що не почув сказаного. Чи варто гніватися через те, що хтось щось сказав? Що б тобі не говорили, ти мовчи. Замість: «Свекруха моя – виплодок пекла» – скажи краще: «Моя свекруха – моє спасіння. Нехай згасне в мені всякий полум’я дратівливості і гніву, вона спасіння моє». Адже сказано в Біблії: «Перемагайте зло добром». Не заподіювати зла. Блага людина не буде завдавати шкоди іншій, навіть якщо інші шкодять їй або доставляють неприємності. Continue reading
Tag Archives: Пастирське богослов’я
САМОЗРЕЧЕННЯ ТА ВЗЯТТЯ ХРЕСТА
1. Що означає йти за Ісусом?
Слідувати за Ісусом не означає, як ми часто думаємо, ніби ми повинні залишити все: друзів, родичів, домашніх, роботу, творчість та щоденні інтереси. Це є лише зовнішнім, «просторовим» відходом, а не внутрішнім та світоглядним, як навчає нас богослов’я аскетів і отців-пустельників. Подібного абсолютного наслідування Христа не дотримувалися навіть учні Господа. Вони супроводжували Ісуса лише кілька років, після чого знову повернулися до своїх рідних, роботи та щоденних занять. Однак, їх внутрішній зв’язок з Господом був постійним, а релігійне мислення їх, як учнів, було всеосяжним. Бути учнем Христа – значить «жити з Христом», а не просто бути його послідовником. Йти за Ісусом не є справою двох-трьох років або якоїсь громадською діяльністю, це є питання життя і смерті. Continue reading
РОЛЬ ПАСТИРЯ У СФЕРІ ПАЛІАТИВНОЇ ДОПОМОГИ
На відміну від світської медицини, Церква завжди супроводжувала безнадійних, «безперспективних» хворих до самого порога смерті. Ще донедавна турбота про приречених пацієнтів скорочувалася у медиків до мінімуму: їх забезпечували знеболюючими засобами і відправляли додому. Духовна і навіть просто душевна турбота про цих людей до обов’язків медперсоналу не входили. У найскладніший підсумковий період свого життя пацієнти в більшості випадків не бачили з їхнього боку жодної участі, підтримки, хіба що медики намагалися підтримати помилкову надію пацієнта на одужання, приховували «вирок», грали в лукаву гру, що принижує гідність всіх її учасників. Людина має право подивитися смерті у вічі, зібратися з мужністю перед зустріччю з нею, не бути нею раптово викраденою. Continue reading
ДУХОВНА БОРОТЬБА УСЕРЕДИНІ РОДИНИ
Дякую вам за запрошення прочитати доповідь на сьогоднішніх зборах, таких важливих як для нас, так і для Церкви Христової нашого мученицького Кіпру.
Будь-яке діяння, яке діється всередині святої Церкви в ім’я Ісуса Христа, відбувається Духом Святим, сприяючи таким чином вашому оправданню перед Господом. Continue reading
НАЙВАЖЛИВІШЕ І СПРАВЖНЄ НОВОРІЧНЕ ПОБАЖАННЯ
З усіх побажань, якими люди обмінюються напередодні Нового року, найвірнішим для нас, християн, є церковна молитва «час життя нашого в мирі і покаянні скінчити». Дійсно, найважливіше і щире побажання – прожити решту часу нашого життя в мирі та покаянні. Continue reading
МЕТА ПРАЦІ
Праця має принципове значення для соціального життя людини. Адже велика частина людського життя витрачається на працю. А тому це природно, що правильний погляд на нєї і здійснення її особливо цікавить християнина. Continue reading
АЛЬТРУЇЗМ
У нашому суспільстві сформувалася думка, що кожна людина має бути зосереджена лише на своєму житті і не втручатися у справи своїх ближніх. Якщо ж вона це робить, то повинна зберегти певну дистанцію, щоб зберегти незворушність почуттів. Continue reading
НЕОБХІДНІСТЬ ПРОЩЕННЯ І ОНОВЛЕННЯ ЦЕРКВИ
У вченні Господньому прощення, що дарується нам Богом, нерозривно пов’язане з прощенням, яке ми покликані дарувати тим, хто зробив нам зло. Насправді, наші гріхи, за які ми просимо у Господа прощення, найчастіше є не що інше як зло, скоєне нами іншим людям. Отже, ми повинні просити вибачення за ці гріхи не тільки у Бога, але й у тих, хто постраждав через них. В іншому випадку Господь не пробачить нас. Continue reading
СВІТ І МІКРОКОСМОС ЛЮДИНИ
Смиренний ієрей храму природи і його слід в світі.
Люди, з великою швидкістю живуть в повсякденності і численних турботах, часто просто не помічають навколишньої незрівнянної краси, поглинені неподобством своїх турбот, кволістю потреб і муками своїх хвилювань і терзань. Ми забуваємо про світло цього світу, занурюючись в темряву наших пристрастей і слабостей. Але часом єдине, що нам необхідно, – це визирнути з вікна і спробувати розгледіти радість життя і почути мелодію світу. А інколи достатньо лише зупинити свій біг. Так ми зможемо зрозуміти, як світло стає життям. Continue reading