Український народ багатьом святителям, які просвіщали Сибір, християнізували Росію, яких Росія по 200 років утримувала і не хотіла зачислити до лику святих, служив панахиди і отримував благодатні користі: здоров’я, народження дітей матерями безплідними…
В той же час свого князя (Лже-Димитрія) росіяни впізнати не могли. Така атмосфера єпископів, які ностальгують за часами радянської Росії. Так і українці не впізнають своїх святих. Так ізраїльтяни не впізнали свого Месію. Continue reading
Для ченців Великого Хресто-Воздвиженського Скиту в Маняві і всіх жителів Краю Прикарпатського великою радістю було б повернення цієї унікальної пам’ятки сакрального мистецтва світового рівня до місця свого першого призначення – Українського Афону Великого Скиту в Маняві.
+ Іоасаф (Василиків), митрополит Івано-Франківський і Галицький (ПЦУ) Continue reading
1. Покаяння – це велика справа. Ми ще не усвідомили, що покаянням людина може змінити рішення Бога. Те, що у людини є така сила, – це не жарт. Ти робиш зло? Бог дає тобі по загривку. Кажеш «згрішив»? Бог змінює гнів на милість і подає тобі Свої благословення. Тобто, коли неслухняна дитина приходить в розум, кається і відчуває докори сумління, його Батько з любов’ю пестить і втішає його. Коли ізраїльтяни ухилилися від заповідей Божих, то сімдесят п’ять років прожили в вавилонському полоні. Continue reading
Під час свого візиту на гору Афон у жовтні 2019 року Вселенський патріарх Варфоломій оголосив про неминуче зарахування до сонму святих п’яти афонських старців: Ієроніма Симонопетрського, Даниїла Катунакійського, Йосифа Ісихастського, Єфрема Катунакійського та Софронія Есекського. Continue reading
Від часів давнього християнства і до наших днів лікарі, медсестрі та цілителі, а також інші прості та сумлінні віруючі християни служили «тим, хто хворіє та страждає», відчутно проявляючи Божу любов до людства, за прикладом та образом Христа. Continue reading
Для початку – уривок зі статті, надрукованої в Україні:
«Нещодавно у Києві презентували книгу «Феномен онлайн-причастя. Рефлексії. Полеміка. Перспективи». У книгу ввійшли думки богословів, духовенства ПЦУ, вірян Церкви. Книга входить у серію «Церква і пандемія» бібліотеки видання «Cerkvarium». Її видано за підтримки Фонду пам’яті Блаженнішого Митрополита Володимира з передмовою Митрополита Переяславського і Вишневського ПЦУ Олександра (Драбинка). Упорядники – Дмитро Горєвой та Тетяна Деркач.
Інформаційним приводом до дискусії стала подія травня 2020 року. Запорізький священик Ігор Сава вирішив відслужити Літургію онлайн. Вірні його громади доєдналися до Богослужіння за допомогою ZOOM. Вони поставили перед екраном хліб і вино. Отець Ігор читав необхідні молитви, а опісля вірних причащалися самостійно у себе вдома». Continue reading
Світле свято – Покрову Пресвятої Богородиці! Воно свідчить нам про велику славу, якої увінчана Пресвята Божа Матір на небесах. У цей день Вона з’явилася в небесній славі, і люди побачили Її та зраділи. Вона тримала в руках дивний покрив, щоб показати, як вона покриває від всякого зла і захищає людей. Подвійна радість для нас в цьому святі: одна в тому, що ми бачимо Велику праведницю й страдницю в земному житті, увінчану такий небесною славою, а інша, що Вона, перебуваючи на небесах, уважно піклується християнами, спадкоємцями Її Сина і Бога. Continue reading
З огляду на те, що сьогодні багато областей України знову опинилися у «червоної зоні» та починають діяти багато карантинних обмежень, зокрема дистанційне навчання для школярів та студентів, ми вважаємо доцільним передрукувати дуже корисну статтю св.пам. прот. Євгена Заплетнюка, яка є чудовою порадою кожному православному християнину на час вимушеної соціальної ізоляції. З огляду на деякі її особливості, мусимо нагадати, що вона була написана під час Великого Посту 2020 р.
Редакція порталу «Київське Православ’я»
У той час, коли, перебуваючи на карантинному режимі, весь світ сходить із розуму від неможливості розважати себе звичними способами, для православних християн час карантину співпав (на диво!) з часом Великого посту й найважчі, здавалося б, дні, за мирськими канонами, насправді стали чудовими моментами аби зупинитися в життєвому гонінні за земним щастям та ще раз подумати про свої життєві цінності та пріоритети. Чого нам бракує найбільше? Чого хочеться тепер понад усе? Як ми будемо поводитися в перші години після карантину? Куди побіжемо найперше? До друзів? До магазинів, на ринки? На шашлики? У бар, піцерію? Чи, може, все-таки до храму за святими Таїнствами і благословенням священника? Continue reading
26 вересня / 9 жовтня – відзначаємо пам’ять святого апостола і євангеліста Іоана Богослова
Святий апостол і євангеліст Іоан походив із Віфсаїди Галілейської, був сином Заведея – риболова і Саломії та меншим братом Якова Заведеєвого. Батьки Якова та Іоана були люди благочестиві, не багаті, прості і підкорені волі промислу Божого. Таким був і сам Іоан Богослов. Про Спасителя Іоан дізнався з свідчень про Нього Іоана Хрестителя. Коли ж Предтеча, вказуючи на Господа, вигукнув: «Ось Агнець Божий» (Ін. 1:36), то двоє із учеників пішли за Ісусом, і серед них був Іоан. Continue reading
Ми називаємося християнами, тому що віруємо в Бога так, як навчив нас Сам Син Божий, Господь наш Ісус Христос. Ісус Христос не тільки навчив нас правильно вірувати в Бога, але й спас нас від влади гріха та вічної смерті.
Син Божий, Ісус Христос, з любові до нас, грішних, зійшов з небес і, як звичайна людина, постраждав замість нас за наші гріхи, був розіп`ятий, помер на хресті і на третій день воскрес. Так безгрішний Син Божий хрестом Своїм (тобто стражданнями і смертю на хресті за гріхи всіх людей, усього світу) подолав не тільки гріх, але й саму смерть – воскрес із мертвих, і зробив хрест знаряддям Своєї перемоги над гріхом і смертю. Як переможець смерті – воскреслий на третій день – Він спас і нас від вічної смерті. Він воскресить усіх нас, померлих, коли настане останній день світу, воскресить для радісного, вічного життя з Богом. Хрест є знаряддя чи знамено перемоги Христової над гріхом і смертю. Один учитель, щоб краще пояснити учням, як Ісус Христос міг хрестом Своїм подолати зло у світі, навів такий приклад: Довгий час швейцарці боролися проти своїх ворогів – австрійців. Нарешті обидва ворожі війська зустрілися в одній долині, щоб там дати рішучий бій. Австрійські воїни, вдягнені в залізні панцирі, виставивши вперед списи, утворили щільні лави, і швейцарці, розмахуючи своїми палицями, безуспішно намагалися прорвати лави неприятеля. Декілька разів швейцарці кидалися вперед на ворога з надзвичайною відвагою, та щоразу відкочувалися назад. Вони були неспроможні прорвати частокіл списів. Continue reading