27 травня 2022 року, через кілька місяців після початку російського вторгнення в Україну, Синод Української православної церкви на чолі з митрополитом Онуфрієм оголосив про свою незалежність від Московського патріархату. Ця «незалежність», як було доведено, є лише віртуальною та декларативною, такою, що не існує на практиці. Щороку в одну й ту саму дату скликається засідання Синоду цієї структури на згадку про згадану «незалежність». На останньому засіданні Синоду, що відбулося кілька днів тому, архієпископ Сильвестр (речник УПЦ) вкотре наголосив, що Українська православна церква існує як цілком незалежна церква і підтримує євхаристичне спілкування з іншими помісними церквами. Ця заява намагається консолідувати образ нібито цілком незалежної української церковної реальності, не відповідаючи на основне питання: яким саме є канонічний статус цієї церкви? Оскільки реальність залишається незмінною. Ця Церква не отримувала Томос про автокефалію, не приєднувалася до іншої церковної юрисдикції і ніколи не оголошувала про розрив євхаристичного спілкування з Московською патріархією. Вона лише оголосила про вилучення зі свого статуту певних положень, що показували її залежність від Московського патріархату, та проголосила «повну автономію та незалежність». По суті, вона ретельно уникала будь-якого чіткого канонічного розриву з Московським патріархатом. Continue reading
Tag Archives: Сербська Православна Церква
СЕРБСЬКИЙ ПАТРІАРХ У БЕЗОДНІ (ПОГАНОЇ) ТЕОЛОГІЇ ТА (ЩЕ ГІРШОЇ) ПОЛІТИКИ
Патріарх Порфирій неодноразово та з різних нагод наголошував, що «Церква не займається політикою». В інтерв’ю, даному виданню «Светигора» (4 вересня 2021 року, доступне в письмовій формі на вебсайті Загребської митрополії), патріарх каже: «наша Церква, Церква Христова, Православна Церква і навіть Сербська Православна Церква як тут, так і в інших місцях, є Церквою, яка не займається жодною політикою». І він одразу додає: «Сама Церква не може бути партійною, ані такою, що підтримує один варіант проти іншого» Continue reading
КОНФЛІКТ ЧЕРЕЗ ТИТУЛ «ВСЕЛЕНСЬКИЙ ПАТРІАРХ» ЯК ПАРАДИГМА ВІДНОСИН РИМУ ТА КОНСТАНТИНОПОЛЯ НАПРИКІНЦІ VI СТ.
У червні 595 р. Григорій Двоєслов, папа римський (590-604 рр.), писав Константинопольському патріарху Іоану Постнику (582-595 рр.): «Кому, я питаю тебе, ти наслідуєш цей такий несправедливий титул [Вселенський патріарх], якщо не тому, що знехтував рівні йому хори ангелів і хотів себе підняти до вершини самовладдя, щоб нікому не підкорятися, але найвище піднестися »[1]. Навряд чи Святитель Григорій міг висловити чіткіше свою позицію щодо конфлікту через спірний титул οἰκουμενικός πατριάρχης, окрім як шляхом встановлення зв’язку титулу «Вселенський патріарх» з гордістю сатани. Сьогодні, з православної точки зору, таке листування двох святителів Церкви викликає питання, що спонукало папу Григорія [2], який вирізнявся чернечою смиренністю і скромністю, спрямувати настільки різкі слова патріарху Іоану, людині, яку він особисто знав у часи свого перебування в Константинополі (578-584 рр.) і доброчесне життя якого дуже поважав [3]? Continue reading
НЕ БАРИКАДА, А МІСТ. СЕРБСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА І СТУДЕНТСЬКІ ПРОТЕСТИ
На сходах Белградського університету студенти запалюють свічки в пам’ять про тих, хто загинув під час обвалення навісу залізничного вокзалу в Нові-Сад, вимагаючи відповідальності за їхню втрату. Їхні співи лунають вулицями, зростаючий голос сумління в час національної розплати. У часи кризи люди часто звертаються до Церкви за керівництвом, що викликає запитання: де вона стоїть? Те, що почалося як горе через трагічну аварію, також викликало ширші дискусії про управління та інституційну підзвітність. Continue reading
МОЛИТВИ МІСІОНЕРА АБО ЯК МОЛИТИСЯ ЗА НЕПРАВОСЛАВНИХ?
Твоя скорбота про невіру деяких людей видає твою любов до Бога… молися за них. І станеш місіонером. Нехай твоїм першим місіонерським правилом буде молитва за тих, хто відпав від віри
Святитель Миколай Сербський
Автор окремих молитов – св. Нектарій Егінський. Continue reading
СУЧАСНА ВАВИЛОНСЬКА ВЕЖА
«У сучасної Вавилонської вежі чотири стіни. Одна – наука, друга – промисловість, третя – політика, четверта – самолюбство»
***
Вавилонська вежа! Ви читали у Святому Письмі про Вавилонську вежу? Виразка на обличчі землі! Ця виразка виникла на людстві, яке вже пережило потоп. Якщо до потопу люди були аморальні, то після потопу стали безбожниками. Чи бачне таке? Як таке могло статися, що забули Бога нащадки Ноя? Continue reading
ВИРАЗ СВОБОДИ ЧИ САТАНИНСЬКИЙ БАЛ?
Церемонія відкриття Олімпійських ігор 2024 року в Парижі стала яскравим і найвиразнішим виявом того духу, який панує сьогодні у світі. Багато людей були шоковані, вражені і не вірили своїм очам, спостерігаючи за тим, що відбувається. Відкриття Олімпіади, цього глобального заходу, що об’єднує народи всього світу, однозначно висловило інавгурацію чи утвердження «нового світового порядку», який протилежний порядку Божественному, і стало відкритою заявою того, кому воно служить, тобто хто його «господар» і проти Кого він воює.
Ця «церемонія» була нічим іншим, як сатанинськими зборами, дуже темними і дуже наочно показуючи той духовний стан, в який катастрофічно занурюється світ. Continue reading
ШАХ І МАТ: СЕРБСЬКА ПРАВОСЛАВНА ДИПЛОМАТІЯ В ТІНІ УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ
Цієї весни Сербська Православна Церква (СПЦ) уклала значні та важливі угоди, які зміцнили та посилили позиції СПЦ. Перша «угода» у травні перетворила Македонську Православну Церкву (МПЦ), що формально була Охридською Архієпископією, на канонічну церкву, що поклало край приблизно 50-річному відчуженню між СПЦ та МПЦ. Друга у липні була між СПЦ та урядом Чорногорії, який надав СПЦ привілеї у Чорногорії та закрило майже двадцятирічну невизначеність між двома сторонами. Ці угоди є ознакою не лише нової дипломатичної сили нещодавно обраного (2021 р.) патріарха Порфирія (Перича, 1961 р.н.) та іншого складу синоду СПЦ, а й впливу української війни на інші глобальні православні конфлікти. Далі я розповім, як і чому СПЦ зробила ці кроки і що вони означають у довгостроковій перспективі. Continue reading
СВЯТИТЕЛЬ МИКОЛАЙ СЕРБСЬКИЙ: ГОЛОВНА ПРИЧИНА ВІЙН І ПОРАЗОК – НАШЕ БЕЗБОЖЖЯ
Серед причин минулих і майбутніх війн головною і основною причиною є безбожжя і відпадання від Єдиного Живого Бога.
***
Війна – це швидка Божа розплата за довготривалі справи людські у мирний час. Ми шкодуємо і журимося, що такий відділ випадково потрапив у халепу і загинув. Але немає випадковості на війні. Або ж ми шкодуємо офіцера, який загинув від «шаленої» кулі, що залетіла до його намету. Немає і ніколи не було «шалених» куль. Кожна куля потрапляє туди, куди треба. На війні немає сліпих випадків. Continue reading
МИ ВИЙШЛИ З ТЕМРЯВИ… ЧАС ПРОГНАТИ ТІНІ
Протягом 55 років, тобто півстоліття, маленька, але історична Охридська архієпархія, точніше, частина її в межах нинішньої держави Північна Македонія, оскільки стародавня Архієпархія мала набагато ширші кордони, була в темряві. Густа, непроникна та абсолютна темрява, переплетена з політичною, націоналістичною та іншою, не пов’язаною з Церквою та її роллю, доцільністю, яка повністю ізолювала цю Архієпархію від решти Тіла Православної Церкви. Continue reading