Tag Archives: Україна

ПРОПОВІДЬ НА РІЗДВО ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

Posted on by

Любов до матері – дороге і близьке серцю почуття. Воно так потрібне людині в житті. З цим почуттям, ми стаємо добрішими, нас наповнюють чисті думки, мрії, надії і сподівання. Нам є для кого і для чого жити. Наша дорога матуся, що дала нам життя.

Возлюблені дорогі брати і сестри, у цьому земному житті є у нас, ще одна мати, Мати-Україна. Те, що вона єдина для нас усіх, те що вона дарує нам усім – не оцінити, не осягнути. І любов до неньки України закладена в нашому серці ще з народження. Інколи, серед мирської суєти ми нагадуємо собі, що ми українці і у нас є Мати-Україна. Обов’язок любити, шанувати її, все життя пам’ятати про неї. Continue reading →

«ТІЛЬКИ МАВ ТАЛАН… НЕ ПОЗИЧЕНИЙ, А ВЛАСНИЙ…»

Posted on by

Пам‘ятаєте у нашої Лесі Українки:

«Десь, колись, в якійсь країні

Проживав поет нещасний,

Тільки мав талан до віршів

Не позичений, а власний».

Притча про таланти (Мт. 25:14-30) дає нам ясно зрозуміти, що Господь наділяє всіх не однаково по відношенню до земного життя. Здоров‘я, фізичні сили, матеріальні блага, успіх, виховання, освіта, професія й служіння для кожної людини даються за її силами і за її здібностями. Але дуже часто ця різниця між людьми таланту і успіху породжує заздрість у людей безталанних і не успішних. Бездарні люди дуже часто осуджують талановитих і здібних. Це особливо яскраво проявляється сьогодні і дуже часто серед нас, у нашому суспільстві. Чим більше зустрічаєш тих, хто нічим і ніким не задоволений, тим більше вражений тим, що такі люди, які ядовито осуджують тих, хто вище їх знаходиться за своїм становищем і покликанням, напевно найменше всього були б здібними їх, цих талановитих людей, замінити. Така природа людських стосунків.  Continue reading →

ПРОПОВІДЬ НА СВЯТО УСІКНОВЕННЯ ГОЛОВИ СВЯТОГО ПРОРОКА, ПРЕДТЕЧІ І ХРЕСТИТЕЛЯ ГОСПОДНЬОГО ІОАНА

Posted on by

«Величаємо тебе, Хрестителю Спасів Іоане, і шануємо, чесної твоєї голови усікновення» (Величання)

Такими словами у сьогоднішній день мученицької кончини ми, християни, прославляємо Пророка і Хрестителя Господнього Іоана, про якого Сам Господь свідчить так: «Бо кажу вам: з народжених жінками немає жодного Пророка, більшого за Іоана Хрестителя» (Лк. 7:28) Continue reading →

БЕСІДА ПРО ЧУДО ІСУСА НАВИНА

Posted on by

Св. Біблія розповідає про Ісуса Навина, «який зупинив сонце». Безвірники найчастіше нападають саме на це місце. Однак найновіші дослідження та відкриття науки, а також археологічні розкопки, що здійснювалися в Месопотамії, з безперечністю підтверджують історичну вірогідність усіх біблійних подій. Continue reading →

СЕРЕДНЬОВІЧНІ ЧЕРНЕЧІ ПРОМИСЛИ, ГОСПОДАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ ТА ВИРОБНИЦТВА У ГАЛИЧИНІ

Posted on by

У середньовічні часи чернецтво відіграло важливу роль в культурно-освітньому житті населення українських земель. Саме із діяльністю чернецтва слід пов’язувати появу на Русі нового письма – кирилиці та глаголиці [Єфремов, 1991, ст. 69; Брайчевський, 2002, ст. 93], зміну суспільного світогляду [Безсторонный, 1893. ст. 2–3; Історія, 1994, ст. 38–44], виникнення та поширення давньоруських літописних джерел [Абрамович, 1930, ст. 235; ПСРЛ, 1843; ПСРЛ, 1848; ПСРЛ, 1851; ПСРЛ, 1853; ПСРЛ, 1856, та ін.], запровадження величного монументального будівництва [Толочко, 1998, ст. 4–5], іконопису та багато іншого. Continue reading →

ПОСЛАННЯ ПОСТІЙНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ПРАВОСЛАВНИХ ЄПИСКОПІВ ПОЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ: 27 РІЧНИЦЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

Posted on by

Боголюбивим пастирям, чесному чернецтву, та всім вірним дітям Української Православної Церкви в Діаспорі і в Україні.

Високопреподобні і преподобні отці! Дорогі брати і сестри!

ХРИСТОС ПОСЕРЕД НАС!

Ми вітаємо наше возлюблене духовенствота вірних Української Православної Церкви за межами України та усіх вірних в Україні під час святкування двадцять-сьомої річниці проголошення незалежності України після розпаду Радянської імперії, отриманої без пролиття крові та з великими сподіваннями на безмежне зростання та надію в майбутнє. Continue reading →

ВІТАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ ЙОГО ВСЕСВЯТОСТІ ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХА ВАРФОЛОМІЯ ДО ВИСОКОПОВАЖНОГО ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ З НАГОДИ 1030 ЛІТТЯ ХРЕЩЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

Posted on by

Вельмишановний Пане Президенте!

З глибокою радістю відповідаючи на Ваше шанобливе і почесне запрошення звертаємось до Вас в особі моїх представників під головуванням митрополита Франції Ємануіла, через це звернення з священного центру Православ’я шанованого Вселенського Патріархату, але з центру нашого люблячого серця, в цей радісний і святковий день, коли святкується і вшановується в Україні 1030 років Хрещення Київської Русі. Славу возсилаємо Дародавцю Богу за дар і благословення співсвяткувати з Вами цей благословенний день коли благочестивий український народ має в своїй думці відродження в Христі та турботу і піклування Святої Великої Христової Церкви – Першопрестолу Церкви, з яким Україна зв’язана духовними історичними та канонічними зв’язками. Continue reading →

ПРЕПОДОБНИЙ АНТОНІЙ ПЕЧЕРСЬКИЙ

Posted on by

Успіхи поширення, швидкого і глибокого впровадження християнства у Київської Русі у кінці X і на початку XI ст. пояснюються тим, що насіння було кинуто святим князем Володимиром і його духовними соратниками на добре розпушений ґрунт. Відомо, що ще до Володимира святого у Києві були храми, один з яких, на честь святого Іллі, був соборним, що християни становили помітну частину дружин князів Ігоря і Святослава; Проте певні відомості говорять про наявність християн в інших руських містах. Continue reading →

ЛЮДИНА НЕПОХИТНОЇ ВІРИ. ДО 25 РІЧНИЦІ ВІДХОДУ У ВІЧНІСТЬ ПАТРІАРХА МСТИСЛАВА СКРИПНИКА

Posted on by

Щедра Полтавська земля на великих людей. Багатьма іменами визначних політичних, військових, культурних і церковних діячів прославила вона Україну. Серед них є люди, чиє життя позначене особливим духовним горінням. Часто такими були й родини. Так, із сім’ї Петлюр вийшов не тільки голова Директорії та Головний отаман військ УНР Симон Петлюра. Тісними родинними узами пов’язаний із ним Першоієрарх Української православної церкви в США, перший патріарх Київський і всієї України Мстислав, у миру — Степан Скрипник. Це складна, суперечлива, але, без сумніву, видатна постать в історії України. Про нього сформовано декілька стійких міфів радянською пропагандою, церковними істориками, іноземними дослідниками. Ще кілька десятиліть тому С. Скрипника характеризували як «петлюрівське-шляхетське-гестапівського годованця» і буржуазно-націоналістичного зрадника. Сьогодні його називають «Божим помазаником для України… духовним лідером нації», «однією з найвизначніших постатей ХХ століття, Великим Сином України, який усе своє життя присвятив служінню українському народові та його Церкві». Continue reading →

ШЛЯХ ДО ПОМІСТНОСТІ….

Posted on by

Христос Воскрес!

Дорогі друзі! Вперше в історії України так гучно заявлено владою, зокрема Президентом Петром Порошенком та Верховною Радою України, про визнання автокефалії Української Церкви. Ми щойно переконались в яких муках народжується правдива Церква, правдиве Українське Православ’я, як зашипіли ті, хто ненавидить України і все українське. Ми побачили, як у таких моментах історичної долі виявляється справжню обличчя тих, хто тільки словами “любить” Україну. Не зупиняймося і щиро молімось за утвердження Єдиної Помісної Української Православної Церкви. Всяке базікання про те, що українська влада втручається у справи Церкви не має під собою ніяких аргументів, бо ще проф. О. Лотоцький у своїй капітальній праці “Автокефалія” заявляв про те, що прагнення до унезалежнення Церкви має відношення до компетенції зовнішньої, до компетенції державної влади і її прагнень. З цього приводу наведу кілька історичних прикладів. Ще за часів Києворуської держави ми маємо два випадки, які промовисто говорять про прагнення нашими київськими князями мати незалежну Київську Митрополію. Над двома датами 1051 та 1147 років неодноразово розважали історики, вказуючи на те, що це були перші спроби проголошення окремішності Київської митрополичої кафедри за великих київських князів Ярослава Мудрого та Ізяслава ІІ Мстиславича. Те саме відбувалося і у період Великого князівства Литовського, зокрема 1416 року великий князь Вітовт скликав елекційний собор у Новогрудку білоруському для обрання окремого митрополита, “не бажаючи занепаду нашої віри і церков”. Маємо більш аніж промовистий приклад відкритого втручання влади з часів Московського Царствія, коли 26 січня 1589 р. за тиском з боку царя Бориса Годунова і його двору на Патріарха Єремію ІІ Траноса було проголошено Московський Патріархат. Ще більш промовисті випадки маємо з історії національно-церковно-визвольного руху балканських народів з-під Османського ярма. Так само маємо прямі заяви і звернення до Вселенського Патріарха польського уряду щодо незалежності Православної Церкви в Польщі, які завершилися наданням томоса про автокефалію від 13 листопада 1924 р. Continue reading →