ПРОПОВІДЬ В ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ СВЯТОГО ЮРІЯ ПЕРЕМОЖЦЯ

У сьогоднішній день, дорогі брати й сестри, весь православний люд вшановує пам’ять великомученика Юрія Переможця. Значення для нас подвигу Святого Великомученика полягає у виявленні і непохитності чеснот, що проявились у ньому під час випробування.

Правдиві слова свого часу написав ранньохристиянський письменник Тертуліан: «Кров мучеників – це насіння християн». Їхня жертва і подвиг заради Христа – це те, що так не властиве для нас, людей нинішнього віку, і, навіть, незрозуміле. Розуміння їхнього страждання, як максимум обмежується похитуванням голів під час проповіді. Але, ми дорогі брати і сестри повинні усвідомлювати, що для нас, християн, їхні страждання – це не просто приклад, але й засіб для власного духовного зросту. І це не просто має бути тимчасове і миттєве захоплення, але формування особистісних і душевних відчуттів для осягнення духовних вершин у пошуках Бога. Continue reading

ЖІНКИ-МИРОНОСИЦІ!

Христос Воскресе! Друга неділя після Пасхи присвячено у Церкві жінкам-мироносицям, тобто тим жінкам, які, за оповіданням Євангелія, прийшли рано вранці до гробу Христа, щоб приготувати Його тіло до поховання, і стали першими свідками Його воскресіння. У Євангеліє їм першим є Христос, їм каже: «Радійте!», Їх посилає повідомити апостолам про Воскресіння. І ось, в зв’язку з цим доречно вдивитися в образ жінки, яким малює його Євангеліє, задуматися над християнським вченням, або, може бути, краще сказати, християнським переживанням жінки. Бо найкраще переживання це вкорінене і показано як раз в Євангелії, в тому, яке місце займають жінки в євангельському оповіданні про Христа. Continue reading

ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХА ВАРФОЛОМІЯ

ВАРФОЛОМІЙ

З Волі Божої

Архієпископ Константинополя – Нового Риму і Вселенський Патріарх

Всій повноті церкви

Нехай благодать, мир і милосердя

Воскреслого у Славі Христа буде з усіма вами

Преподобні Ієрархи та улюблені брати і сестри у Христі,

Святкування Христового Воскресіння, усеспасительної Перемоги Життя над Смертю, є ядром віри, божественного поклоніння, етносу та культури боголюбивого православного народу у Христі. Життя православних віруючих, у всіх його проявах та вимірах, виховується і живиться вірою у Воскресіння, і становить щоденну Пасху. Пасхальні святкування – це не просто згадка про Воскресіння Господнє, а й участь в нашому власному обновленні та непорушне переконання в есхатологічній досконалості світу. Continue reading

ГРОБНИЦЯ ХРИСТА

У Велику суботу Церква звертає всю нашу увагу на Святу Гробницю Господа нашого. Жоден день літургійного року не володіє таким глибокодумним змістом, як день Святої суботи, що розділяє одночасно печаль про Страсті і радість Воскресіння. У підсумку Пасха, яка наближається, стає зосередженням Великої суботи. Continue reading

СІМ ВИСЛОВІВ ХРИСТА НА ХРЕСТІ

Ви бажаєте  дізнатися значення семи висловів Господа на Хресті. Хіба вони не достатньо ясні?

Перший вислів: «Отче, прости їм, бо не відають, що чинять» (Лк. 23:34). Цими словами Ісус виявив безмежне милосердя до Своїх катів, чия жорстокосердість не розтанула навіть тоді, коли Він перетерпів страшні муки на Хресті. Крім того, говорив зі скелі голгофського пагорба одну встановлену, але не усвідомлену істину, а саме: ті, які творять зло ніколи не розуміють, що роблять. Вбиваючи праведника, себе вбивають, а його прославляють. Переступаючи Закон Божий, вони не бачать жорна, що незримо спускається на них та розтрощить їх. Гнівлячи Бога, вони не бачать свого обличчя, яке поступово перетворюється у звірину морду. Охоплені люттю, вони ніколи не відають, що чинять. Continue reading

НЕПРАВЕДНІ ДУМКИ ПРО ПРАВЕДНОГО СВЯТОГО

Вступ

Я довго не міг дерзнути і почати писати, що ж я думаю про людину, відому як святий праведний Іоан Кронштадтський. Може, побоювався, що вона знову встане з гробу і крикне: «прокляну! Заллю кров’ю «Ахіллу»! .. » Continue reading

ДЕЩО ПРО УСТАВ ПРАВОСЛАВНОГО БОГОСЛУЖІННЯ – (ТИПІКОН)

Згідно перекладу з грецької мови, Типікон (Типік) є книга уставу православного богослужіння. У ній є розділи стосовно практичного звершення церковного богослужіння, та про монастирське життя, тобто монастирський устав. Перші Типікони з’явилися із зародженням чернецтва у III-IV-му століттях після Різдва Христового. В них особливим чином розвинені ідеї устрою чернечого життя та вимоги, які повинні виконувати ченці та черниці, щоб досягти вищого морального удосконалення.

Перша чернеча громада була заснована одним із подвижників чернецтва, преподобним Антонієм Великим у 305-му році. Вона складалась із пустельників, які жили в скитах окремо один від одного і називались Лаврами. Його монастирі були перехідною ланкою від анахоретства до суворого гуртожитку (кіновій). Continue reading

ЩО Є ДУХІВНИК АБО ДУХОВНИЙ ОТЕЦЬ.

Духівник або духовний отець є лікарем, який дбає про наше внутрішнє здоров’я, і береже його. Робить він це не тільки порадами, але віддає цьому все своє життя; не тільки встановленням правил або накладенням покути. Він формує особистісні відносини, які вчать нас вступати у такі ж особистісні відносини з Богом Небесним. Завдяки цим відносинам з духівником учень може зростати духовно. Ці відносини встановлюються, насамперед, через молитву. Духовний отець допомагає своїм дітям, заступаючись за них. Це добре видно з Висловів Отців-Пустельників: «Коли відвідуєш свого духовного отця, скажи: «Молися за мене». Continue reading

ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ ПІД ЧАС БОЖЕСТВЕННОЇ ЛІТУРГІЇ?

На початку IV століття засуджені християни області Кархідона, незважаючи на заборони Діоклетіана, зібралися в неділю і відповіли: «Ми не можемо жити без Вечері Господньої».

Сьогодні ж велика кількість людей, які називають себе православними християнами, зізнаються, що рідко відвідують недільну Євхаристію. Однак Євхаристія, як вчить нас Церква, – це джерело і початок всього християнського життя. В наші дні три чверті молодих людей, що приходять в храм на вінчання, стверджують, що вірують, проте не ходять до церкви. Continue reading

ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ЗБЕРІГАННЯ ЧЕРНЕЧИХ ОБІТНИЦЬ У СУЧАСНИХ УМОВАХ

І. Монастирські статути і правила

Отцем відлюдництва вважається Антоній Великий (251-356 рр. По Р. Х.), в той час як родоначальником спільного життя – преподобний Пахомій (292-348 рр.). Ці два образи чернецтва вперше з’явилися в Єгипті, поширившись згодом до Палестини, Сирії, Малої Азії, а пізніше і у межах Константинополя. З кінця VIII століття є перші згадки про пустельників в Греції, здебільшого на Святій Горі Афон і в Метеорах, паралельно з’являються перші міські обителі в Константинополі. Continue reading