ПАТРІОТИЗМ І ВІЙНА

Природно, найбільш людина буде любити свою сім’ю і рідних, з якими вона виросла, а по-друге, всю країну, народ, до якого вона належить. З цим народом пов’язані і державні та громадянські зобов’язання, і культура, і звичаї. Людина прив’язана до свого народу, своєї батьківщини і любить їх. Ця любов до Батьківщини є той християнський патріотизм, проти якого так сильно борються космополіти. Continue reading

МІСІЯ ЖІНОЧИХ ПРАВОСЛАВНИХ МОНАСТИРІВ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Готуючи цю статтю, я думала про те, як же обмежитися в неї місією тільки жіночих монастирів, тому як в структурі і функції особливих відмінностей в чоловічому і жіночому чернецтві не існує, і обітниці у нас одні і ті ж. Адже, як каже Святи Апостол Павло: «Нема чоловічої статі, ані жіночої, бо всі ви один у Христі Ісусі!» (Гал. 3:28). Continue reading

ЧИ МОЖЛИВО НАВІДУВАТИ ХРАМ ЖІНЦІ У «КРИТИЧНІ ДНІ»

Коли я вступила в жіночий монастир Російської Православної Церкви Закордоном (РПЦЗ) у Франції, мене ознайомили з обмеженнями, які накладаються на сестру у т.зв. «критичні дні». Хоча їй було дозволено ходити до церкви і молитися, не дозволялося ні причащатися, ні прикладатися до ікон або торкатися антидору, ні допомагати пекти проскури або роздавати їх, ні допомагати при прибиранні храму, навіть було неможна запалювати лампаду або світильник, що висить перед іконою у своїй власній келії – це останнє правило мені пояснили, коли я помітила незасвічену лампаду в іконному кутку іншої сестри. Я не пам’ятаю щоб хто-небудь з нас намагався піддати сумніву ці встановлення, або чим-небудь обґрунтувати їх – ми просто припускали, що менструація – це вид «нечистоти», і, отже, нам треба триматися подалі від освячених речей, щоб так чи інакше не осквернити їх. Continue reading