Коли молишся, залишайся безмовний. «Сам ти повинен мовчати: нехай молитва говорить», — пише православний автор [1]. Досягти тиші — найважче та вирішальне у мистецтві молитви. Тиша — не тільки негативний стан, пауза між словами, тимчасова зупинка мови, але надзвичайно позитивний — стан уважній пильності, очікування і перш за все вслухання. Ісіхаст — той, хто здобував gsucia, внутрішню тишу, або мовчання, par excelence є той, хто слухає. Він слухає голос молитви в своєму серці, усвідомлюючи, що цей голос не його власний, але Іншого, говорить всередині нього. Continue reading
Tag Archives: чернецтво
ДЕЩО ПРО ЧЕРНЕЦТВО…
Чернецтво, як початково євангельське життя, засноване на ряді правил, яким вільно і без примусу слідують ті, що бажають трудитися і вгодити Богу. Монастир, як місце перебування і служіння ченця, колиска чернечого життя, це не просто місце проживання, будинок, але в першу чергу – училище вищого досвіду та свідомості через спільне проживання і взаємну турботу братів один про одного, а також через дотримання монастирських норм і статутів. 20 монастирів Святої Афонської Гори – це справжні візантійські фортеці, які вражають не лише своєю архітектурою, але і своїми поселенцями – хранителями вікової літургійної православної традиції, яка бере початок у ранньому чернецтві і до наших днів охоплює всі сторони життя ченця, допомагаючи йому за час життя в монастирі досягти досконалості і уподібнитися Богу. Continue reading
БОГОСЛУЖІННЯ ЯК ОСНОВА ЧЕРНЕЧОГО ЖИТТЯ
Чернецтво, як початково євангельське життя, засноване на ряді правил, яким вільно і без примусу слідують ті, що бажають трудитися і вгодити Богу.
Монастир, як місце перебування і служіння ченця, колиска чернечого життя, це не просто місце проживання, будинок, але в першу чергу – училище вищого досвіду та свідомості через спільне проживання і взаємну турботу братів один про одного, а також через дотримання монастирських норм і статутів. Continue reading
СВОБОДА ОСОБИСТОСТІ У СВІТЛІ ЧЕРНЕЧОГО ПОСЛУХУ
«Свобода в послуху» – тема така ж давня, як саме чернецтво, і кожна епоха вимагає від нас особливій, невсипущої уваги до того, що здається нам настільки суперечливим. Не буду, однак, ухилятися, і спробую висловитися по трьох-чотирьох аспектах, що проявляються сьогодні у більшій мірі, ніж в попередні часи.
По-перше, мені видається, що взаємини між послухом та свободою розгортаються на двох рівнях: Continue reading
ХТО ТИ: РАБ АБО ВІЛЬНИЙ? ЯКУ СВОБОДУ ДАЄ МОНАСТИР СУЧАСНОМУ МОЛОДОМУ ПОСЛУШНИКУ
Бог створив людину і зробив її таким собі створеним богом. За Своєю природою Бог випускав світло Свого Божества, людина стала зразком Прототипу. Одним з елементів, властивих Богу-Первообразу, є Його абсолютна свобода, яка була дана і людині; через її створеність вона є створеною і не абсолютною. Зростання її за подобою, як про це йдеться в Священному Писанні, є вільним зростанням створеної боголюдини, по благодаті і усиновленню, в її нествореному обожненні. Continue reading
ЧЕТВЕРТИНСЬКИЙ ПСАЛТИР: ХТО І ЯК ВИДАВ ПЕРШУ ДРУКОВАНУ КНИГУ НА ВОЛИНІ
«Псалтир» вийшов у XVII столітті при монастирі, патроном якого був князь Григорій Четвертинський. У ті часи книгодрукування було доступне тільки дуже заможним і впливовим представникам шляхти.
У матеріалі дізнаєтеся, чому князь, який мав усе, підтримував релігію і освіту.
МІСТЕЧКО СТАРА ЧЕТВЕРТНЯ
Сучасне село Четвертня Маневицького району у першій половині XVII століття було середнім для того часу урбанізованим приватновласницьким поселенням, тобто містечком і називалося Стара Четвертня. Воно розташувалося на правому березі Стиру, рукави якого утворювали чимало островів.
За подимним реєстром від 1629 року у містечку нараховувалось 214 димів, а ще 43 – у присілку Залюбеч, який тепер у складі села. Сучасні науковці визначають так званий «коефіцієнт диму», за допомогою якого можна приблизно порахувати кількість населення. Тож виглядає, що у Старій Четвертні тоді проживало в межах 1,5-2 тисячі жителів. Continue reading
ПОСЛУХ ТА СМИРЕННЯ – ОСНОВА ЧЕРНЕЦТВА
Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви! По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою.
Ін 13, 34-35.
Справжній монастир – це ,, ікона Церкви,, говорив Святитель Василій Великий (330-379). В Русі-Україні чернецтво появилося з початком християнства; є відомості, що при Десятинній церкві існував монастир уже у 10 ст. та що 1017 року згорів Софійський монастир. З 1062 року у Києві існувала велика громада ченців у Печерському монастирі, а у 12 ст. в Києві вже було 17 монастирів. Києво – Печерська лавра – православний монастир, заснований у 1051 році монахами Антонієм і Феодосієм у печерах біля літньої княжої резиденції Брестово поблизу Києва. В одинадцятому столітті монастирі стали центром розповсюдження і утвердження православного християнства у Київській Русі. Continue reading
АКТУАЛЬНІСТЬ СВЯТОГІРСЬКИХ ТРАДИЦІЙ У СУЧАСНОМУ ЧЕРНЕЧОМУ ЖИТТІ
Тема, яку я хочу озвучити, – актуальність святогірських традицій в сучасному чернечому житті – це велика і дуже важлива тема, яка в останні роки стала предметом великої кількості досліджень.
Свята Гора пережила важкий період: до 1960-х років не тільки у монастирі святого Пантелеймона, але й у всіх афонських монастирях були складності з приходом нових ченців. Молоді люди не прагнули до чернецтва. Святогірське чернецтво багато хто вже тоді готовий були поховати. Але Задум Божий і допомога Божої Матері зробили так, що знайшлися люди, які послужили відродженню Святої Гори. Continue reading
СВЯТА ГОРА – СВЯЩЕННИЙ МІСТ МІЖ ЗЕМЛЕЮ І НЕБОМ ТА МІЖ ПРАВОСЛАВНИМИ НАРОДАМИ
Свята Гора – це унікальне та чарівне місце. Ще задовго до того, як ви ступите на її схили, ви відчуваєте її неповторність та притягальну силу. Чи дивитеся ви на Гору в далині, чи розглядаєте фотографії в інтернеті або в одному з недавно опублікованих альбомів, слухаєте історію про диво або зустрічаєте ченця, це місце – варто лише подумати про нього – породжує дивовижні почуття у будь-якій душі, що прагне Бога. Continue reading
МОНАСТИРСЬКА ДИДАКТИЧНА ІКОНА
Монастирська дидактична ікона, яка створювалася не для поклоніння, а для навчання та нагадування, є однією з найменш відомих форм іконографії. Це, на наш погляд, пов’язано як з досить обмеженим варіантом зображення, так і з фактом закритості внутрішнього життя православних монастирів. Адже таки ікони писалися не для храмів та загалу вірних, а виключно для ченців. У цій статті ми торкнемся історії з’явлення та розповсюдження, а також розглянемо кілька варіантів подібних ікон, які отримали найбільше розповсюдження. Continue reading