СВОБОДА ОСОБИСТОСТІ У СВІТЛІ ЧЕРНЕЧОГО ПОСЛУХУ

«Свобода в послуху» – тема така ж давня, як саме чернецтво, і кожна епоха вимагає від нас особливій, невсипущої уваги до того, що здається нам настільки суперечливим. Не буду, однак, ухилятися, і спробую висловитися по трьох-чотирьох аспектах, що проявляються сьогодні у більшій мірі, ніж в попередні часи.

По-перше, мені видається, що взаємини між послухом та свободою розгортаються на двох рівнях: Continue reading

ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ЧЕНЦЯ З ІГУМЕНОМ ТА БРАТІЄЮ В СУЧАСНОМУ МОНАСТИРІ – АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ

Чернецтво – це наріжний камінь у будові Церкви, і бажання єднання по слову Господа Ісуса Христа: «Щоб усі були одно, як Ти, Отче, в Мені, а Я в Тобі, так і вони нехай будуть в нас єдине» (Ін. 17:21) втілюється у кожній чернечій спільноті, та православному чернецтві загалом.

Кожне чернече братство різноманітне за своїм складом та включає в себе різні особистості з різними характерами. У одного ченця характер простий і м’який, як вата, а в іншого – важкий і твердий, як залізо. І якщо перший чернець радує та надає розраду своєму ігумену, то другий створює для ігумена складності та заспокоює його в меншій мірі, або не заспокоює зовсім. Відносини першого ченця з ігуменом можна уподібнити грі на чудових струнах, тоді як відносини другого – грі на таких струнах, звучання яких викликає самі гіркі й сумні спогади. Саме тому я заздалегідь прошу вибачення, адже поки ви будете читати мою статтю, ваша пам’ять, як на крилах орлиних, буде повертатися до пережитого та витягати з глибин вашого серця як приємні, так і неприємні спогади. Continue reading

ПРОПОВІДЬ НА СВЯТО ВВЕДЕННЯ В ХРАМ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ

«Днесь  чистійшая  святиня в святая святих вводится».

Пісня церковна

Деякі батьки посвячували в Старому  Завіті  своїх дітей особливим способом в честь  Божу.  Ці діти  мешкали в окремих будинках біля святині єрусалимської і послуговували священикам і левитам,  при  їхніх  священодійствах. Такий  приклад бачимо на молодому Самуїлі, якого мати Анна, просячи Бога за потомка, сказала в своїй молитві : «Господи Саваоф (сил), якщо даш рабі  твоїй  сім’я чоловіче (сина), то дам його перед тобою в дар до дня смерти його» (1. Цар. 1, 11,). Також побожне подружжя Йоаким і Анна, молячись до Бога, щоби їх зволив поблагословити потомством, обіцяли  Богу, що коли їх молитва буде вислухана, вони дитину, яка їм народиться, пожертвують Богу на службу. Коли Бог вислухав, їх  молитви і  дав  їм  доньку  Марію,  привели її на третьому  році життя  до  Єрусалима  перед  святом посвячення храму. Первосвященик Захарія з Божого натхнення прийняв Марію при вході до святині  і попровадив, її аж до святилища, до святая святих, до тої частини святині, де тільки сам, архієрей раз, в рік міг заходити для принесення жертви кадильної. Пам’ять цієї подій обходить сьогодні Свята Церква святом  Введення або Входом в храм Пресвятої Діви Марії; величаючи Її піснею: «Сьогодні чистіша святиня в святая святих в водиться. — Марія,  ввійшовши, яко трилітня дитина до храму єрусалимського, там  при тій церкві живучі, а за думкою інших  14 літ,  через увесь той час в молитві і тісному з’єднанні з Богом, прикрашалася найбільшими чеснотами, доки  не  стала  бути  гідною Матір’ю Сина Божого, а нашого Спасителя, Ісуса Христа. Гляньмо духовно на ту св. родину, на тих побожних богоотців Йоакима і Анну, що впроваджують  свою  трилітню  донечку  Марію до св. церкви и жертвуючи Її Богу, і на тую малу дівчинку Марію, з найбільшою радістю входячи  до  св. церкви й служачи при ній Богу своїм життям богоугодним, і задумаймося про нинішню науку свята, чого вчать нас праведні Йоаким і Анна всіх батьків  християнських щоби і їх діти подібно,  як Марія  життя  своє  Богу посвятили і Йому вірно служили. Continue reading

РОЛЬ ІГУМЕНА У СТВОРЕННІ АТМОСФЕРИ ЄДНАННЯ І ЛЮБОВІ У МОНАСТИРІ

Будь-який православний монастир – це, крім іншого, ще й справжня сім’я, в її центрі – батько, оточений дітьми. Ченці в обителі можуть походити з різних країн, можуть бути дуже різними за віком, освітою, культурними традиціями і особливостями виховання, у кожного з них своє минуле, але всі вони приходять в монастир з однією метою – очиститися від пристрастей, досягти дією Божественної благодаті просвітлення розуму і обожнення. Всі вони приходять або, у всякому разі, повинні приходити, тільки заради любові до Христа, бо саме це становить першу, найголовнішу заповідь Божу: Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм і від усього розуміння твого і від усієї душі твоєї (Мт. 22:37). А крім того ще й полюби ближнього свого як самого себе (Мт. 22:39), що служить природним наслідком і свідченням виконання першої заповіді. Continue reading

ПРАВОСЛАВНЕ ЧЕРНЕЦТВО І ВИКЛИКИ СУЧАСНОГО СВІТУ

У наш час на Святій Горі сталося диво відродження чернецтва, і це сталося не завдяки людським зусиллям, а виключно Божою дією і по Божій Волі. Чернецтво відроджене, незважаючи на складні умови сучасності, і встало на шлях, з давніх-давен вказаний святими отцями, – шлях священної безмовності. Руському (Київському – пер.) чернецтву теж знайомі такі періоди розквіту і відродження.

Бог сподобив нас особисто знати преподобних отців: старців Паїсія Святогорця, Порфирія Кавсокалівіта, Єфрема Катунакського, Харлампія Діонісіатського, Йосипа Ватопедського, Еміліана Сімонопетрского і багатьох інших. Continue reading

ЄВАНГЕЛЬСЬКЕ ЧЕРНЕЦТВО

Євангеліє Господа нашого Ісуса Христа – це блага і радісна звістка, що несе в світ не просто вчення, але нове життя взамін старого. Старе життя поневолене гріхом, пристрастями, тлінням, смертю і управляється дияволом. Незважаючи на всі «природні» радості, воно залишає гіркий присмак, бо це – не справжнє життя, заради якого була створена людина, але життя розтління, нездорове, зазначене почуттям парадоксу, порожнечі і сум’яття. Continue reading

БРАТІЯ МОНАСТИРЯ ПРОСИТЬ ПРО ДОПОМОГУ

Дорогі брати та сестри

Воля, Бог і Україна… Ці слова сьогодні бринять у душі кожного свідомого українця, – в час військового нападу російських військ на Україну. Ці ж слова були девізом, кредом життя у далекому від нас 1944 році, для ще більш свідомих українців – волинських воїнів УПА. Для тих, які тоді як і ми сьогодні боронимо нашу землю від наступу ноги російського окупанта. Адже саме тоді, наприкінці квітня 1944 р., відбувся славетний Гурбинський бій УПА – один із найбільших боїв воїнів Української Повстанської Армії з комуно-більшовицькими катами України – загонами НКВС. Continue reading

ІКОНА РІЗДВА ХРИСТОВОГО XVIII ст. ІЗ БАРКОЛАБОВСЬКОГО ЖІНОЧОГО МОНАСТИРЯ

Ікона Різдва Христового. XVIII ст. З Барколабовського жіночого монастиря Могилевської обл. Білорусі

Барколабовській жіночий Свято-Вознесенський монастир був заснований Богданом Статкевичем в 1641 при церкві Іоана Хрестителя. Розташовувався він при злитті річок Лахва і Дніпро, на острові. Керівництво монастирем Богдан Стеткевич доручив Кутеїнському ігумену Іоїлю Труцевичу, який разом з ігуменею Кутеїнського жіночого монастиря обирали настоятельку для Барколабова. Монастир був організований за прикладом жіночого Успенського Кутеїнського монастиря, звідки була переведена частина черниць у новостворену обитель. До 1568 тут було дві церкви – Вознесіння Господнього і на честь Іоана Хрестителя, в обох були влаштовані багато прикрашені кіоти для головної святині – чудотворної ікони Божої Матері, що отримала назву «Барколабовська». У 1594 р була заснована Свято-Георгіївська церква. У 1640 р в монастирі жило 300 черниць. Continue reading

СУПРАСЛЬСЬКА ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ

Пам’ять 28 липня / 10 серпня

Історія Супрасльської ікони Пресвятої Богородиці нерозривно пов’язана з історією Супрасльської Лаври. Тому найперше варто доторкнутися її історії.

Початок заснування Супрасльського чоловічого монастиря Благовіщення Пресвятої Богородиці було покладено ще в XV столітті. У 1498 році Новогрудський воєвода і маршалок Великого Князівства Литовського Олександр Ходкевич, разом з архієпископом Смоленським (будучим митрополитом Київським) Йосипом Солтаном заснував монастир у Городку, неподалік від Супраслю. Однак світське життя навколо існуючого там замку заважала духовної зосередженості ченців, і двома роками пізніше монастир був перенесений на кладовищі Сухи Хруд, де і було покладений початок Супрасльської Лаврі. Continue reading