Коли сьогодні ми розмірковуємо про піст у Православній Церкві, наші думки майже відразу ж переходять до певних правил, які стосуються того, що нам можна і що не можна їсти. Більше того, ці правила особливо стосуються Святого Великого Посту. Тому, коли дійде справа до такого сорокаденного посту, знайдуться люди, які майже виключно зосередять увагу на всіх приписах Церкви, які стосуються того, коли потрібно утримуватись від певної їжі. Є й ті, хто може не пошкодувати сил, ретельно перевіряючи всі інгредієнти певних продуктів з супермаркетів, наприклад, щоб переконатися, що немає жодних слідів продуктів, які, як вони знають, не дозволені під час посту, та бурхливо радіють, коли їм трапляється знайти замінники їхньої улюбленої їжі. Що неминуче випливає з такого розуміння посту, це віра в те, що якщо ти «досяг успіху» в таких спробах, то ти готовий прийняти Воскреслого Господа у Пасхальну ніч. Continue reading
Tag Archives: Богослов’я
«ЛЮБОВ — ТАК. АЛЕ ЯКА ЛЮБОВ?»
Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили
Мт.25:40
1. Сьогоднішній уривок з Євангелія покликаний нагадати нам про велику істину. Минулої неділі Святе Євангеліє говорило про доброту Бога-Отця, який очікує повернення свого творіння. Але це не змусить нас забути про Його справедливість. Бог не тільки люблячий Батько. Він також є справедливим суддею. «Милість у Нього не без суду, суд не без милості», – говорить св. Василь Великий. Він буде судити світ, — каже нам Євангеліє, — і не довільно, а у наших справах. Сьогоднішній уривок підводить нас до події Суду. Ми кажемо, що це «подія», тому що Всесвітній суд є для нашої віри есхатологічною неминучістю і реальністю, що сповідується в нашому Символі як церковна віра: «І прийде знову зі славою судити живих і мертвих…». Continue reading
БОГОСЛОВСЬКИЙ ВНЕСОК СВЯТИТЕЛЯ ФОТІЯ: ЧУДО ТА ПЕРШІСТЬ ІСТИНИ
І. Чудо істини
Святитель Фотій свого часу був обраним сосудом Божим. Іншими словами, він був насамперед видатним, справжнім носієм Передання і тому був найвідомішим і, отже, найзначнішим богословом того часу. Його світогляд і богослов’я були виразом буття Церкви і результатом освіти його Святим Духом.
Цей факт, який не є настільки поширеним у Церкві, як хотілося б, протягом усіх наступних століть зігрівав серця віруючих до Фотія і робив його символом та маяком істини.
Тому абсолютно правильно Церква вирішила святкувати його пам’ять (6 лютого) особливим чином, з особливим акцентом. Таким чином, у нас є можливість усвідомити масштаби та глибокий сенс свята. Continue reading
СУТНІСТЬ УСІХ МОЛИТОВ
Що таке молитва? Молитва є справжнім відчуттям присутності Бога. Це також впевненість у спілкуванні з Богом, з яким людина говорить і якому відкриває глибини свого серця. Кожна з цих природ, людська і божественна, залишається в своїх межах, але людина в молитві сягає Бога, і Бог спускається до людини. Людина пропонує себе Богові через молитву, а Бог пропонує Себе людині. І звідси походить чудове возз’єднання Бога та людини одночасно. Continue reading
СТАРИЙ І НОВИЙ КАЛЕНДАР
«Питання календаря» вже багато років хвилює Церкву. Є момент протиріччя.
Палеохроністи однозначно заявляють, що вони слідують «правильному», «істинному», тому і називають себе «справжніми – православними – християнами», СПХ, доходячи до віри і проголошуючи, що небо – це лише для їх. Для нас же, новокалендарників (прибічників новоюліанського календаря – пер.), «франківців», «схизматиків», «єретиків», як вони нас називають, залишається пекло.
Вони навіть проголошують без визначення, що наші Таїнства є порожніми, як «бочка», без благодаті. Continue reading
ВІД ОСОБИСТОСТІ ПОСТМОДЕРНУ ДО ОСОБИСТОСТІ
Богослов’я людини, як воно розкривається в ісихастсько-аскетичній традиції, є найбільш вагомим контраргументом постмодерністського індивідуалізму та релятивізму. Аскетика зверненості на себе і свідомого спокою (ісихія) — не психологічне становище, а справжній і єдиний спосіб перетворення «огидної маски» в особистість. Continue reading
ВІЙНА ТА ЕСХАТОЛОГІЯ
Будь-який конфлікт, особливо військовий, потребує чіткого обґрунтування, чому він відбувається. Зазвичай це питання мають відповідати офіційні представники держави. Однак ситуація, що сталася в Росії після початку збройного конфлікту з Україною, поступово починає пояснюватися в релігійних термінах. Саме ця мова вийшла за межі церковного середовища. Сьогодні ним уже користуються російські чиновники та ЗМІ. У цьому їх риторика радикальніша, ніж риторика представників Російської православної церкви, тобто. офіційна церковна проповідь стала частиною національної пропаганди. Continue reading
ПРАВИЛО МОЛІННЯ В ЧАС ЗАГРОЗИ НАШЕСТЯ ВОРОГІВ
Початкові молитви
Молитвами святих отців наших, Господи, Ісусе Христе, Боже наш, помилуй нас. Амінь.
Царю Небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди, і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Милосердний, душі наші. Continue reading
РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ ВСЕЛЕНСЬКОГО ПАТРІАРХА ВАРФОЛОМІЯ 2022 РОКУ
+ ВАРФОЛОМІЙ
БОЖОЮ МИЛОСТЬЮ, АРХІЄПИСКОП КОНСТАНТИНОПОЛЯ-НОВОГО РИМУ
І ВСЕЛЕНСЬКИЙ ПАТРІАРХ
ВСІЙ ПОВНОТІ ЦЕРКВИ
БЛАГОДАТЬ, МИЛОСЕРДЯ І МИР
ВІД СПАСИТЕЛЯ ХРИСТА, НАРОДЖЕНОГО У ВІФЛЕЄМІ
***
Високочесні браття ієрархи,
Улюблені діти в Господі,
Сьогодні наша Свята Церква святкує Різдво у плоті предвічного Сина і Слова Божого, цю «страшну таємницю», яка «заховану вiд вiкiв i родів» (Кол. 1:26). У Христі остаточно розкривається правда про Бога і людину, як богословсько пояснює св. Кирило Олександрійський: «Ми люди за природою, але Він заради любові спустився до того, що суперечить божественній природі, і став людиною. Ми є слугами Бога за своєю природою як Його творіння, але Він знову став слугою, всупереч божественній природі, коли став людиною. Але вірно й зворотне: Він є Богом по суті, і ми, завдяки благодаті, можемо піднятися до того, що суперечить людській природі. Бо ми люди, і Він є Сином за природою, але ми також стаємо синами за статусом, оскільки ми покликані до спілкування з Ним» [1]. Continue reading
СТВОРЕННЯ ЖІНКИ ЗГІДНО ВЧЕННЯ СВЯТОГО ПИСЬМА ТА СВЯТОТЦІВСЬКОЇ СПАДЩИНИ
До написання своїх роздумів про створення жінки мене спонукала стаття під назвою «Як міг Бог створити жінку з ребра Адама?», яка дає відповідь на питання читача, чи могло бути в реальності таке створення. Це запитання мені нагадує древню казуїстику. Коли тогочасні «мудрагелі» задумувалися над різними запитаннями. Н-д. «Скільки ангелів поміститься на кінчику голки?», або «Чи може Бог створити такий камінь який не підійме? І т. д., але повернемось до питання створення жінки. Тому спробую викласти свою думку спираючись в першу чергу на Святе Письмо і святоотцівську спадщину. Біблія стверджує: «І навів Господь Бог на чоловіка міцний сон; і, коли він заснув, узяв одне з ребер його, і закрив те місце плоттю. І створив Господь Бог з ребра, яке взяв у чоловіка, жінку, і привів її до чоловіка» (Бут.2:21–22) Continue reading